Рішення

від 19.03.2019 по справі 241/1152/17

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 241/1152/18

Провадження 2/222/15/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 року Володарський районний суд Донецької області у складі: судді Доценко С.І.,

за участі:

секретаря Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Нікольське цивільну справу за позовом Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог: Відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, Національний природний парк Меотида , Державне підприємство Приазовське лісове господарство про визнання незаконним та скасування рішення Мелекінської сільської ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор як позивач звернувся до суду, з зазначеним позовом в інтересах держави до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог: Відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, Національний природний парк Меотида , Державне підприємство Приазовське лісове господарство в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Мелекінської сільської ради Мангушського (Першотравневого) району Донецької області №6/2-85 від 24.12.2010 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1П. на підставі якого останній передано у власність земельна ділянка загальною площею 0,05 га у с. Білосарайська Коса по вул. Приморській, 50/1 із кадастровим номером 1423984400:02:000:3161, визнати недійсним виданий відділом Держкомзему у Першотравневому районі 30.12.2010 року ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №869456, який 30.12.2010 року зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011016600790, зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 0,05 га у с. ОСОБА_2 по вул. Приморській, 50/1 вартістю 46995 грн. із кадастровим номером 1423984400:02:000:3161 територіальній громаді Мелекінської сільської ради, як такі, що не відповідають вимогам ст. ст. 58,60,62,96,112 Земельного кодексу України, ст. ст. 88-90 Водного кодексу України. А також, у зв'язку з тим, що відповідно до листа Національного природного парку Меотида від 14.08.2017 р. №Р-170, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 кадастровий номер 1423984400:02:000:3161 у відповідності до Проекту створення національного природного парку Меотида ,відноситься до земель під об'єктами природно-заповідного фонду. Проект створення території Національного природного парку Меотида розроблено в 2005 році, що відповідно до ч.4 ст. 7 ЗУ Про природно-заповідний фонд України встановлює межі національного природного парку Меотида .

Згідно з ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру органи прокуратури пред'являють позов в інтересах держави, оскільки Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями.

Підставою для представництва інтересів держави в особі Держгеокадастру в суді є та обставина, що в результаті противоправного прийняття вищевказаного рішення та видачі на його підставі державного акту порушено право власності держави на землі водного фонду, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного їх використання та відтворення.

Про наявність порушення інтересів держави та підстав для здійснення представництва інтересів держави у суді позивачу стало відомо 23.02.2017 р. після надходження інформації з Мангушського відділу Держгеокадастру про порушення Мелекінською сільською радою Мангушського району Донецької області вимог земельного та водного законодавства, внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведенням слідчих та інших дій, зокрема після встановлення порушень за результатами проведення перевірки уповноваженого на це державою органом. Тому установлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання незаконним та скасування рішення ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку пропущено з поважних причин. Просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити його.

Таким чином позивач вимушений був звернутися до суду, в інтересах держави, та просить суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Володарського районного суду від 26.07.2018 року в порядку загального позовного провадження було відкрите позовне провадження за позовом Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, ОСОБА_1, треті особи: Відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, Національний природний парк Меотида про визнання незаконним та скасування рішення Мелекінської сільської ради та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 11.09.2018 року за клопотанням позивача було залучено в якості третьою особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, Державне підприємство Приазовське лісове господарство .

Ухвалою суду від 08.10.2018 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.10.2018 року.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові та просив їх задовольнити. Вважає доведеними підстави для звернення з позовом прокурора, а також той факт, що не пропущений строк позовної давності, тому що про порушення норм земельного та водного законодавства стало відомо прокуратурі лише 23.02.2017 року в ході кримінального провадження. Земельна ділянка не забудована, а тому візуально неможливо було встановити факт порушення. Додатково прокурор зазначив, що незаконність спірного рішення Мелекінської сільської ради також підтверджується листом ТОВ Проектно-експертна фірма Землі Приазов'я згідно до якого спірна земельна ділянка знаходиться в межах від 10 до 250 метрів від урізу води та знаходиться в межах двокілометрової зони від прибережної захисної смуги Азовського моря та за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса. Просив позов задовольнити.

Представник Мелекінської сільської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала посилаючись на те що прокурором пропущені строки позовної давності на звернення з позовом, не підтверджені повноваження на звернення прокурора із зазначеним позовом. Вважає, що акт перевірки Держегеокадастру дотримання вимог земельного законодавства від 24.05.2017 р. №116 не є допустимим доказом оскільки не був підписаний ані секретарем Мелекінської сільської ради, ані головою Мелекінської сільської ради та не направлявся до сільської ради. Акт отримали тільки разом із даним позовом, проте даний акт ними не оскаржувався. Окрім того не вбачає порушень з боку сільської ради тому, що сільська рада надала ОСОБА_4 згоду на розробку проекту землеустрою. Висновки всіх відповідних служб були позитивні, в тому числі і екологічної інспекції. Згідно викопіювання відповідно до містобудівного обґрунтування та публічно-кадастрової карти земельна ділянка знаходилась в межах населеного пункту ОСОБА_2 до земель громадської забудови а не водного фонду. Містобудівна документація погоджувалась зі всіма суміжними власниками. У сільської ради не було підстав відмовити. До 2012 року в сільській раді не було проекту встановлення меж населеного пункту. Затверджено лише в 2012 році. Користувались містобудівним обґрунтуванням 2008 року, узгодженим з райдержадміністрацією району. В 2006 році було погоджено створення МПП Меотида за межами населених пунктів.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час, день і місце судового розгляду повідомлена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомила. Своїм правом надати відзив та подати свої докази не скористалась.

Представник третьої особи Національного природного парку Меотида в судовому засідання підтримав позовні вимоги. Пояснив, що НПП Меотида був створений Указом Президента України від 25.12.2009 року №1099/2009 Про створення національного природного парку Меотида . До території національного парку передано в постійне користування 2072.9531 га земель державної власності. Із них 3580.9467 га (з вилученням у землекористувачів) згідно додатку №1 та 2762.7298 га, що включаються до складу парку без вилучення згідно з додатком №2, а також 14377.2766 га прилеглих ділянок акваторії Азовського моря - ДП Приазовський лісгосп . Межі НПП Меотида вказані у багатьох картографічних матеріалах, загальна площа земельних ділянок 1287.7397 га на території Мелекінської сільської ради за межами населених пунктів ради та погоджені рішенням Мелекінської сільської ради №5/5-152 від 17.10.2006 р. яке не було скасоване, та є діючим.

На виконання Указу Президента України від 25.12.2009 року була утворена комісія з приймання-передачі територій, за результатами якої під охорону НПП Меотида були передані в тому числі території Першотравневої РДА (землі запасу) ДП Приазовський лісгосп . Так територія ландшафтного заказника загальнодержавного значення ОСОБА_2 коса ДП Приазовський лісгосп увійшла до складу територій НПП Меотида , яка знаходиться поза межами населеного пункту. Розробка містобудівного обґрунтування с.Білосарайська коса , на яке посилається представник Мелекінської сільської ради була проведена в 2011 році після погодження проекту створення НПП Меотіда в 2006 році та Указу Президента України. Рішенням Мелекінської сільської ради Мангушського району №6/5-196 від 15.02.2011 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку, яка знаходиться на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення ОСОБА_2 коса , що входить до складу земель НПП Меотида .

Представник третьої особи відділу у Мангушському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у судове засідання не з'явився, надавши до суду пояснення в яких зазначив, що Держгеокадастр відповідно дог покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Перевіркою законності та обґрунтованості прийнятих Мелекінською сільською радою рішень встановлено, що зазначене рішення прийняте в порушення норм законодавства, а саме Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1996 року № 486 Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них . Зазначеним рішенням передбачено забудову земельних ділянок розташованих на території Мелекінської сільської ради в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Азовського моря. Земля на яких розташована прибережна смуга не підлягають відчуженню.

Представник третьої особи Державного підприємства Приазовське лісове господарство в судове засідання не з'явився.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, що є в матеріалах цивільної справи, приходить до наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

24.12.2010 року, рішенням Мелекінської сільської ради № 6/2-85 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її у власність , ОСОБА_1 було затверджено проект відведення земельної ділянки та передачу її у власність площею 0,05 га. під будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських споруд із земель житлової та громадської забудови у с. Білосарайська Коса по вул. Приморська, 50/1 (а.с.23 Т.1).

Проект землеустрою спірної земельної ділянки було розроблено ТОВ ІКС ТЕРРА (а.с. 67-72 Т.1)

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 30.12.2010 року видано державний акт на право власності за земельну ділянку серія ЯЛ № 869456, розташовану за адресою: Донецька область, Першотравневий (нині Мангушській) район, с. Білосарайська Коса, вул. Приморська, 50/1, площею 0,0500 га, кадастровий номер 1423984400:02:000:3161, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будіве6ль і споруд ( а.с. 73 Т.1).

Згідно витягів з кримінального провадження, та постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 13.05.2017 р. Маріупольським відділом Маріупольської місцевої прокуратури №1 здійснюються процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем невстановленими посадовими особами Мелекінської сільської ради, які, з метою одержання неправомірної вигоди, передавали у власність приватним особам земельні ділянки, розташовані на території ОСОБА_2 Коси Мангушського району Донецької області із порушенням земельного та водного законодавства України, що спричинило тяжкі наслідки. Даний факт внесено до ЄРДР за №42016051290000062 від 18.05.2016 р. Також було виявлено факт того, що невстановлені посадові особи Мелекінської сільської ради внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, рішенням сесії сільської ради затвердили Генеральний план забудови с. Білосарайська Коса, яким не враховані норми природоохоронного законодавства, що призвело до тяжких наслідків. Цю подію було внесено до ЄРДР за №42017051290000010 від 23.02.2017 р. Зазначені матеріали досудового розслідування об'єднані в одне провадження, за №42016051290000062 ( а.с. 24-27 Т.1).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 24.05.2017 р. №116 встановлено, що вибуття у власність земельних ділянок водного фонду, зокрема на підставі рішення від 24.12.2010 №6/2-85 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1П. відбулося з порушенням земельного, водного законодавства, порушує права та інтереси держави на розпорядження, володіння та користування земельними ділянками, їх використання не за цільовим призначенням, ставить під загрозу збереження водності водних об'єктів охорону від розорення і забруднення їх прибережних захисних смуг ( а.с. 34- 65 Т.1)

Згідно листа НПП Меотида від 14.08.2017 р. №Р-170 відповідно до Проекту створення національного природного парку Меотида та Публічного кадастрової карти України у межах НПП Меотида розташована зокрема земельна ділянка кадастровий номер 1423984400:02:000:3094 ( а.с. 76-78 Т.1).

З листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 16.11.2017 №10-5-0.41 -1065/90-17 вбачається, що в результаті перевірки державним інспектором встановлено, що всупереч вимогам ст. ст. 12.83 Земельного кодексу України зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 1423984400:02:000:3161 надана неправомірно, так як відноситься до земель природо-заповідного фонду, що перебуває у прибережній захисній смузі водних об'єктів та розташована за межами населеного пункту с. Білосарайська коса Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області ( а.с. 186 Т.1)

По виявленим порушенням діючого законодавства України складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.09.2017 р. №217-ДК/314/АО/10/01/-17 та №217-ДК/339/АП/09/01/-17 з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1423984400:02:000:3161 площею 0,0500 га розташована за межами населеного пункту с. Білосарайська коса на території Мелекінської сільської ради Маншушського району Донецької області. Зокрема дана земельна ділянка виділена у власність на підставі рішення Мелекінської сільської ради із земель, які передані у постійне користування ДП Приазовський лісгосп відповідно до рішення Першотравневої районної ради від 17.05.2000 №23/11-182, державний акт на право постійного користування землею ІІ-ДН №001941 зареєстрований 12.12.2001 за №238. Відповідно до ОСОБА_5 Міністрів Української РСР від 25.02.1980 №132 Про доповнення переліку державних заказників Української РСР дана земельна ділянка відноситься до державного заказника ОСОБА_2 коса , тобто відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Указом Президента України від 25.12.2017 №1099/2009 створено національний природний парк Меотіда у вищезазначена земля увійшла до його складу. Крім того проект встановлення прибережної захисної смуги на території Мелекінської сільської ради не розроблений та не затверджений, тому враховуючи вимоги ст. 59 Земельного кодексу України, ст. 85 Водного кодексу України зокрема вказана вище земельна ділянка не могла бути надана у приватну власність. Вищезазначена земельна ділянка розташована відносно урізу води в межах визначеної ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України двох кілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря. (а.с. 187-189 Т.1).

Рішенням Мелекінської сільської ради від 17.10.2006 р. №5/5-152 Про погодження створення НПП Меотида погоджено створення НПП Меотида на території Мелекінської сільської ради за межами населених пунктів ради, в межах, вказаних у графічних матеріалах, загальною площею зомельних ділянок 1287.7397 га, в тому числі: з вилученням земельних ділянок із землекористування сільської ради-989.4467 га без установи тимчасових літніх, переносних будинків та загорож, без капітального будівництва ( а.с. 103 Т.1).

Згідно листа ТОВ Проектно-експертна фірма Землі Приазов'я від 28.03.2018 р. №275 зокрема земельна ділянка з кадастровим 1423984400:02:000:3161 площею 0,0500 га знаходиться за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса. Також зазначена земельна ділянка знаходиться в межах від 10 до 250 метрів від урізу води та знаходиться в межах двокілометрової зони від прибережної захисної смуги Азовського моря (а.с. 164-172 Т.1).

З висновку № 2777-2821 за результатами проведення судової земельного-технічної експертизи від 21.05.2018 року встановлено, що згідно наданих документів та обмінних файлів в процесі їх зіставлення та викладення у графічному вигляді встановлено, що фактично усі земельні ділянки (в т.ч. з кадастровим номером 1423984400:02:000:3161) знаходяться за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса, а оскільки суміжним користувачем згідно витягу з ДЗК є національний природний парк Меотида , то земельні ділянки знаходяться на території НПП Меотида . (а.с.173-185 Т.1)

Статтею 19 Земельного кодексу України регламентовано розмежування категорій земель України за основним цільовим призначенням, в тому числі: землі рекреаційного призначення (п. ґ ); землі водного фонду (п. є ) тощо.

Відповідно до положень п. б ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм належать до земель водного фонду.

Згідно ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України та ч.ч. 9, 10 ст. 88 ВК України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Відповідно до п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 05.11.2004р. N 434, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2004р. за N 1470/10069 (далі - Порядок № 434): у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України (213/95-ВР), та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.96 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"(далі - Порядок № 486), з урахуванням конкретної ситуації.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюється Кабінетом Міністрів України, що втілено у постанови від 08.05.1996р. № 486 та від 13.05.1996р. № 502.

Частиною 2 ст. 58 Земельного кодексу України та пунктом 2 Порядку № 486, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення ради і договору визначено, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою. За цим Порядком: у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України (п. 4); розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами рад (п. 5); водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води (п. 11); прибережні захисні смуги у межах водоохоронної зони можуть використовуватися для провадження господарської діяльності за умови обов'язкового виконання вимог, передбачених статтями 89 та 90 Водного кодексу України (ч. 2 п. 12).

В судовому засіданні встановлено, що проект землеустрою щодо визначення розмірів водоохоронної зони у межах с. Б.Коса не розроблявся спеціально уповноваженими органами, а отже, не узгоджувався з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і не затверджувався Мелекінською сільською радою. Не розроблявся і не затверджувався також у визначеному порядку окремий проект землеустрою зі встановлення меж прибережної захисної смуги із пляжною зоною, що і підтвердила представник Мелекінської сільської ради.

Разом з тим, не закріплення органом місцевого самоврядування, як того вимагає наведене законодавство, території водоохоронної зони відповідною проектною документацією зі встановленням її меж в натурі, не спростовує законодавчо-імперативного закріплення особливого статусу цієї земельної ділянки, що примикає до водного об'єкту, віднесеного до категорії земель водного фонду.

Заборона на передачу земель водного фонду (п. є ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України), що перебувають у державній власності, у приватну власність громадянам (крім замкнених водойм) врегульована окремо (п. "д" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України).

Статтею 59 Земельного кодексу України передбачені певні обмеження передачі в оренду земель водного фонду з огляду на їх цільове використання.

Так, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватись на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Виходячи з вищевикладеного та приймаючи до уваги, що в рішеннях Мелекінської сільської ради вказані різні категорії земель за основним цільовим призначенням при наданні ОСОБА_6 земельної ділянки під будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також те, що надана ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в межах двохкілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря та на землях природо-заповідного призначення, а також за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса, тому рішення Мелекінської сільської ради Першотравневого району: №6/2-85 від 24.12.2010 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачі її у власність гр. ОСОБА_1П. необхідно визнати незаконними та скасувати.

Що стосується вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на спірну земельну ділянку слід зазначити наступне.

Так судом встановлено, що державний акт на право власності за земельну ділянку серія ЯЛ № 869456 розташовану: Донецька область, Першотравневий (нині Мангушський) район, с. Білосарайська Коса, вулиця Приморська, буд. 50/1, площею 0,0500 га, кадастровий номер 1423984400:02:000:3161 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд було отримано ОСОБА_1 на підставі рішення Мелекінської сільської ради: №6/2-85 від 24.12.2010 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до пункту б частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта на право власності.

Відповідно до статті 125, частини 1 статті 126 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зокрема право власності на земельну ділянку, виникає з моменту державної реєстрації цього права та посвідчується державним актом.

Згідно з частиною 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З огляду на наведене, враховуючи, що державний акт на право власності за земельну ділянку серія ЯЛ № 869456 розташовану за адресою: Донецька область, Першотравневий (нині Мангушський), с. Білосарайська Коса, вулиця Приморська, буд. 50/1, площею 0,0500 га, кадастровий номер 1423984400:02:000:3161 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд було отримано ОСОБА_1 на підставі рішення Мелекінської сільської ради: №6/2-85 від 24.12.2010 року, яке визнано судом недійсним, зазначений державний акт також є недійним.

Що стосується вимоги позивача про повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді Мелекінської сільської ради, слід зазначити наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Судом встановлено, що власником спірної земельної ділянки є територіальна громада Мелекінської сільської ради, яка своїм рішенням незаконно відчужила земельну ділянку на користь ОСОБА_1 Оскільки рішення міської ради про відчуження спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_1 підлягає скасуванню, то відсутні правові підстави збереження цього майна за останнім, а тому до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником майна і його володільцем, суд застосовує положення статті 1212 ЦК України.

Суд не приймає доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності із наступних підстав.

Згідно з ст. 261ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

У позовній заяві прокурор зазначив, що про порушення інтересів держави йому стало відомо 23 лютого 2017 року після надходження інформації з Мангушського відділу Держгеокадастру про порушення Мелекінською сільською радою Мангушського району Донецької області вимог земельного та водного законодавства, внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення слідчих та інших дій, зокрема, після встановлення порушень за результатами проведення перевірки уповноваженого на це державою органом.

Суд не приймає доводи відповідача про те що про правопорушення прокурор у якого на той час було право нагляду за рішеннями які приймають органи місцевого самоврядування . належно виконуючи свої обов'язки, мав би знати ще на момент ухвалення рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 тому, що факт передачі земельної ділянки у власність з порушенням норм земельного та водного законодавства не був очевидним, до теперішнього часу у земельна ділянка, передана ОСОБА_1 за цим рішенням, не використовується власником для будівництва та обслуговування житлового будинку. Без застосування спеціальних знань неможливо було встановити наявність перетину земельної ділянки ОСОБА_1 меж сільської ради та що земельної ділянки знаходиться в межах двохкілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря та на землях природо-заповідного призначення, а також за межами населеного пункту с. Білосарайська Коса. Зазначені обставини стали відомі прокурору лише в 2017 році. А тому строк для звернення з позовом не пропущений.

Судові витрати по справі за три вимоги немайнового характеру складають 4800 грн.

Враховуючи, що права позивача були порушені в наслідок недбалості при прийняті рішення сільською радою та підпорядкованими землевпорядними організаціями під час оформлення Державного акту на право власності на землю ОСОБА_1, суд вважає, що судові витрати в сумі 3200 грн. необхідно стягнути з Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_1, який набув право власності на спірну ділянку на підставі неправомірних рішень органу місцевої влади та внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків по перевірці та погодженню технічної документації землевпорядними організаціями, та дії якого не сприяли порушенню прав інших землекориствачів, не може нести негативних наслідків у зв'язку з порушенням процедури прийняття рішення органами влади чи місцевого самоврядування. Але з нього на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1600 гривень за вимогу про зобов'язання повернути земельну ділянку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,2,5,7, 141, 274,278,279 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Маріупольської місцевої прокуратури №1 до Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області, ОСОБА_1, треті особи: Відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в Мангушському районі Донецької області, Національний природний парк Меотида , Державне підприємство Приазовське лісове господарство про визнання незаконним та скасування рішення Мелекінської сільської ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Мелекінської сільської ради Мангушського (Першотравневого) району Донецької області від 24.12.2010 року № 6/2-85 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_1П. .

Визнати недійсним державний акт Серія ЯЛ №869456 на право власності на земельну ділянку площею 0,500 га, розташовану за адресою: Донецька область, Першотравневий (нині Мангушський) район, с. Білосарайська Коса по вулиця Приморська, 50/1 та зареєстрований за №011016600790, виданий ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку загальною площею 0,0500 га за адресою: Донецька область, Першотравневий (нині Мангушський) район, с. Білосарайська Коса по вулиця Приморська, 50/1 із кадастровим номером 1423984400:02:000:3161 територіальній громаді Мелекінської сільської ради Магнушського району Донецької області.

Стягнути з Мелекінської сільської ради Мангушського району Донецької області на користь прокуратури Донецької області ЄДРПОУ 25707002, р/р 35216066016251, МФО 820172) судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Донецької області ЄДРПОУ 25707002, р/р 35216066016251, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Повний текст рішення виготовлений 22.03.2019 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя: С.І.Доценко