Рішення

від 22.12.2018 по справі 448/1690/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1690/18

Провадження № 2/448/1021/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22.12.2018 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шегинській Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті баби позивача -ОСОБА_3, котра померла 14.02.2007 року, залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 3,79597 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622448000:07:000:0160, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липниківської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №020528, виданого 18.11.2003 року, та земельна ділянка площею 0,65847 га, кадастровий номер 4622448000:07:000:0117, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липниківської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №041932, виданого 18.11.2003 року.

Вказує, що саме позивач ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги спадкування в порядку представлення після смерті своєї матері - ОСОБА_4, яка померла раніше спадкодавця, а саме 19.16.2000р., фактично прийняв спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті баби ОСОБА_3, однак через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на зазначені земельні ділянки, він позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 14.02.2007 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник - адвокат ОСОБА_2 Також в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2, в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та просить справу слухати у їх відсутності.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/1005 та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.12.2018р. №54521092, з яких слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, яка померла 14.02.2007р., в нотаріальній конторі не заводилася та просив слухати дану справу у його (представника) відсутності.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що 14.02.2007 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3.

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 3,79597 га, кадастровий номер земельної ділянки - 4622448000:07:000:0160, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липниківської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №020528, виданого 18.11.2003 року, та право власності на земельну ділянку площею 0,65847 га, кадастровий номер 4622448000:07:000:0117, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липниківської сільської ради Мостиського району Львівської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №041932, виданого 18.11.2003 року.

Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.

Позивач ОСОБА_1 є онуком спадкодавця ОСОБА_3 та у відповідності до вимог статей 1261 та 1266 ЦК України - спадкоємцем першої черги спадкування за законом в порядку представлення після смерті своєї матері - ОСОБА_4, яка померла раніше спадкодавця, а саме 19.16.2000р.,- спадщини, що відкрилась внаслідок її смерті.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області, за № 412 від 03.05.2017 року, ОСОБА_3, яка померла 14.02.2007 року, на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На час смерті ОСОБА_3 разом з нею за вказаною адресою постійно проживав її внук ОСОБА_1 (позивач).

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявив про відмову від даної спадщини.

Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті баби ОСОБА_3

З повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори від 21.12.2018р. №01-16/1005 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 17.12.2018р. №54521092 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 14.02.2007р., спадкова справа не заводилася.

Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, окрім позивача ОСОБА_1, які б претендували на спадщину спадкодавця ОСОБА_3 і прийняли таку, судом не встановлено.

В той же час, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3; листом-повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори 21.12.2018р.; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру 17.12.2018р.; копіями витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб та свідоцтва про смерть матері позивача і дочки спадкодавця ОСОБА_3Т.) - ОСОБА_4; копіями державних актів серії ЛВ № 020528 та серії ЛВ № 041932; довідкою виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області, за № 412 від 03.05.2017 року про склад сім'ї на час смерті спадкодавця ОСОБА_3; копіями паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків та свідоцтва про народження ОСОБА_1, позивача по справі; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст. 1266 ЦК України - внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).

Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 Про судову практику у справах про спадкування при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Пленум Верховного Суду України в Постанові 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз'яснив, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (ч.1 ст.3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або попорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальний за це.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входять зазначені земельні ділянки; право власності ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки було посвідченоДержавними актами серії ЛВ № 020528 та серії ЛВ № 041932 виданими і зареєстрованими у встановленому законом порядку, однак оригінали яких втрачені, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті баби (спадкодавця) ОСОБА_3, котра померла 14.02.2007 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку площею 0,65847 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622448000:07:000:0117) на території Липниківськоїсільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №041932 від 18.11.2003р ., а також право власності на земельну ділянку площею 3,79597 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622448000:07:000:0160) на території Липниківськоїсільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №020528 від 18.11.2003р .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну удового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, уродженець, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області , місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Львівської області.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області , місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак