Рішення

від 25.03.2019 по справі 904/5195/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5195/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєва І.В. за участю секретаря судового засідання Батової Р.Р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхолод", м. Дніпро

про стягнення 268 959,28 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 13.10.2018;

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 13.10.2018;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхолод" 268 959,28 грн. заборгованості за поставлений товар за видатковими накладними № Д-00000500 від 23.06.2016, № Д-00000548 від 03.08.2016, № Д-00000649 від 17.10.2016, № Д-00000678 від 08.11.2016, № Д-00000676 від 26.12.2016.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань в частині повної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 20.11.2018 (суддя Васильєв О.Ю.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Розпорядженням № 95 від 21.01.2019 керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області у зв'язку з перебуванням судді Васильєва О.Ю. на лікарняному та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-5115/18 справи № 904/5195/18.

Відповідно до ОСОБА_1 з протоколу від 21.01.2019 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 904/5195/18 передана на розгляд судді Мілєвій І.В.

В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача та визначено строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до 15.02.2019, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.02.2019.

Ухвалою суду від 22.02.2019 відкладено розгляд справи на 25.03.2019.

У судове засідання з'явились представники позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло. Згідно з реєстром відправника Господарського суду Дніпропетровської області № 268 від 25.02.2019 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Дніпру, поштовому відправленню (ухвалі суду від 22.02.2019) на адресу відповідача, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 4930007476819. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4930007476819 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення за вищевказаним номером 02.03.2019 знаходиться у точці видачі/доставки.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач стверджує, що ним на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 490 480,83 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № Д-00000500 від 23.06.2016 про поставку товару на суму 1 573,20 грн. з ПДВ (а.с. 9);

- № Д-00000548 від 03.08.2016 про поставку товару на суму 18 540,00 грн. з ПДВ (а.с. 10);

- № Д-00000649 від 17.10.2016 про поставку товару на суму 109 200,00 грн. з ПДВ (а.с. 12);

- № Д-00000678 від 08.11.2016 про поставку товару на суму 11 167,63 грн. з ПДВ (а.с. 14);

- № Д-00000676 від 26.12.2016 про поставку товару на суму 350 000,00 грн. з ПДВ (а.с. 16).

Господарський суд зазначає, що вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури:

- № Д-00000331 від 19.09.2016 на суму 109 200,00 грн. з ПДВ (а.с. 11);

- № Д-00000399 від 28.10.2016 на суму 11 167,63 грн. з ПДВ (а.с. 13);

- № Д-00000332 від 19.09.2016 на суму 390 000,00 грн. з ПДВ, з яких: 291 666,67 грн. без ПДВ за товар та 33 333,33 грн. без ПДВ за монтаж (а.с. 15).

Позивач зазначає, що поставлений товар відповідачем було оплачено лише частково на суму 221 521,55 грн., на підтвердження чого надав виписку по рахунку (а.с. 17), відповідно до якої:

- 01.02.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 1 550,47 грн. (док. № 55);

- 05.07.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 1 685,52 грн. (док. № 636);

- 29.07.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 18 540,00 грн. (док. № 813);

- 20.09.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 29 200 грн. (док. № 1098);

- 20.09.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 40 000 грн. (док. № 1099);

- 27.09.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 20 000 грн. (док. № 1139);

- 28.09.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 40 000 грн. (док. № 1144);

- 30.09.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 20 000 грн. (док. № 1148);

- 06.10.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 4 119,96 грн. (док. № 1183);

- 03.11.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 20 000 грн. (док. № 1344);

- 23.11.2016 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 384 грн. (док. № 1451);

- 22.06.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 3 000 грн. (док. № 23);

- 07.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2 841,60 грн. (док. № 46);

- 12.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 2 000 грн. (док. № 119);

- 13.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн. (док. № 122);

- 20.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6 000 грн. (док. № 19);

- 21.07.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 7 200 грн. (док. № 24). У зв'язку із викладеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 268 959,28 грн. (490 480,83 грн. - 221 521,55 грн.).

З метою досудового врегулювання спору позивач 20.04.2017 направив відповідачу претензію (а.с. 18-19), в якій просив сплатити заборгованість за поставлений товар протягом 7 днів з дати отримання даної претензії.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вище претензії позивач подав до суду копію опису вкладення (а.с. 20).

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість за поставлений товар не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати поставленого товару в сумі 268 959,28 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар в сумі 268 959,28 грн. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовна заява подана позивачем до суду 16.11.2018, про що свідчить відбиток штемпеля канцелярії господарського суду в правому нижньому куті першої сторінки позовної заяви (а.с. 3).

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 096,19 грн. згідно з платіжним дорученням № 144 від 23.10.2018, замість 4 034,39 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 61,80 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 61,80 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 4 034,39 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхолод" (49000, м. Дніпро, вул. Білостоцького, буд. 98, ідентифікаційний код 38836682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж-Агро" (49052, м. Дніпро, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, ідентифікаційний код 36841800) 268 959,28 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 034,39 грн. , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 25.03.2019

Суддя ОСОБА_3