Ухвала

від 14.03.2019 по справі 910/547/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

14.03.2019Справа №910/547/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" доАкціонерного товариства "Банк "Траст-Капітал" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" провизнання недійсним договору Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Баринова О.І. Представники учасників справи: від позивача :не з'явився від відповідача:Кішинець В.А. від третьої особи:Гончар О.М. ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігус" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк "Траст-Капітал", в якому просить суд визнати недійсним укладений між сторонами договір іпотеки від 12.10.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований за №5224, з тих підстав, що останній суперечить ст. 5 Закону України "Про іпотеку", оскільки позивачем було передано в іпотеку майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, на які іпотекодавець не може підтвердити документально набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому, зокрема, нерухоме майно, збудоване за інвестиційними договорами з третіми особами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/547/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив; підготовче засідання призначено на 07.02.2019; викликано у підготовче засідання представників сторін.

05.02.2019 від представника відповідача надійшла заява про сплив позовної давності за вимогою позивача, в якій Акціонерне товариство "Банк "Траст-Капітал" вказувало, що оскільки оспорюваний договір був укладений 12.09.2009, то строк позовної давності за вимогою про визнання його недійсним сплив 12.09.2012, а тому просить застосувати до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 05.02.2019 Акціонерним товариством "Банк "Траст-Капітал" було подано до канцелярії суду відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач заперечував проти позову, вказував на його необґрунтованість та просив відмовити в задоволенні позову.

07.02.2019 через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" надійшло клопотання про вступ у справу, в якому заявник вказував, що рішення за наслідками розгляду даного спору вплине на права власників багатоквартирного будинку, розташованого на земельній ділянці, яка була передана у іпотеку за оспорюваним правочином, а тому просить залучити його до участі у розгляді справи на стороні позивача.

В підготовчому засіданні 07.02.2019 представником позивача було подано клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. матеріали (копії) нотаріального провадження щодо посвідчення договору іпотеки від 12.10.2009.

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 07.02.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів; задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" про вступ у справу та залучено його до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача; встановлено залученій третій особі строк для надання суду письмових пояснень щодо позову та/або відзиву - протягом 10 днів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.02.2019.

11.02.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" доказів того, житловому будинку, який обслуговує третя особа, присвоєно поштову адресу. Крім того, відповідач просить суд постановити окрему ухвалу.

В обґрунтування свого клопотання Акціонерне товариство "Банк "Траст-Капітал" вказує, що відповідно до листа Броварської міської ради Київської області №04-10/80 від 07.02.2017 рішеннями Броварської міської ради присвоєно поштову адресу "вул. Лісова, 24" нежитловій будівлі, а поштову адресу " вул. Лісова, 26" - приміщенню для обробки дерева. А відтак, на думку відповідача, є незрозумілим які саме житлові будинки обслуговує Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" за адресою "вул. Лісова, 24".

15.02.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача було подано клопотання про витребування інформації які саме житлові будинки обслуговує Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" за адресою "вул. Лісова, 24", яке обґрунтоване тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію житлових будинків №24 та №26 по вул. Лісова у м. Бровари.

21.02.2018 через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" надійшов відзив на позовну заяву (за своєю суттю - письмові пояснення третьої особи), в яких вказано, що за опитуванням власників квартир у житлових будинках №24 та №26 по вул. Лісова у м. Бровари ними було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бігус" кошти близько двох мільйонів доларів США, а відтак позивач мав можливість погасити заборгованість за кредитним договором перед відповідачем, однак цього не зробив. Після того, як власники житлових квартир дізнались про можливість відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Святобор" із заявою про злочин стосовно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус", в діях яких вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України. В той же час, третя особа вказує на обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" з огляду на те, що зміст укладеного договору не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим просить суд задовольнити позов та визнати недійсним спірний договір іпотеки.

21.02.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" надійшло клопотання про ініціювання процедури врегулювання спору за участю судді та відкладення розгляду справи на іншу дату. При цьому, представник позивача повідомив, що не може прибути в підготовче засідання призначене на 21.02.2019 на 15:15 год., оскільки вимушений о 15 годині цього ж дня він вимушений бути присутнім в Національному депозитарії України під час розгляду питання з розблокування розпоряджень емітента (іншої юридичної особи).

Протокольними ухвалами господарського суду міста Києва від 21.02.2019 повернуто третій особі відзив на позовну заяву (за своєю суттю - письмові пояснення третьої особи) у зв'язку з пропуском встановленого судом строку для подання таких пояснень; долучено до матеріалів справи заяву про злочин від 16.11.2018 в якості доказу; закінчено підготовче провадження у справі №910/547/19 та призначено її до розгляду по суті на 14.03.2019.

12.03.2019 через відділ діловодства суду Акціонерним товариством "Банк "Траст-Капітал" було подано додаткові пояснення щодо винної особи та штучного характеру позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус".

14.03.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №910/547/19 на іншу дату, у зв'язку із занятістю представника в судовому засіданні 14.03.2019 о 16:00 год. в межах справи №369/3819/17, яка розглядається Києво-Святошинським районним судом Київської області.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2019 з'явився, на запитання суду щодо можливості почати розгляд справи по суті за відсутності представника позивача відповів, що вважає причини неявки представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" неповажними.

Представник третьої особи в судове засідання 14.03.2019 з'явився, на запитання суду щодо можливості почати розгляд справи по суті за відсутності представника позивача відповів, що вважає за необхідне задовольнити клопотання про відкладення розгляду справи.

Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши у судовому засіданні 14.03.2019 клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представник позивача з огляду на наступне.

По-перше, з долученої позивачем роздруківки із порталу "Судова влада України" вбачається, що розгляд в судовому засіданні Києво-Святошинським районним судом Київської області справи №369/3819/17 було призначено на 14.03.2019 о 16:00 год.

Однак, з наданої відповідачем роздруківки не вбачається, що його явка, як представника відповідача в межах справи №369/3819/17 в судове засідання Києво-Святошинського районного суду Київської області є обов'язковою.

Більше того, представником позивача також і не надано жодних доказів того, що він є представником відповідача у межах справи №369/3819/17. Тобто, фактично позивач роздрукував інформацію, яка наявна у вільному доступі в мережі Інтернет на порталі "Судова влада України", та могла бути роздрукована будь-якою іншою особою та з такою з імовірністю кожна особа мала можливість стверджувати, що є представником однієї із сторін у даній справі.

Відтак, суд вважає, що адвокатом Пономарьовим М.М. не долучено до свого клопотання жодного належного доказу необхідності його участі у судовому засіданні 14.03.2019 в межах справи №369/3819/17.

По-друге, як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про відкладення розгляду справи було подане 14.03.2019 нарочно до відділу діловодства господарського суду міста Києва (суміжна будівля з будівлею, в якій відбувалось судове засідання з розгляду справи №910/547/19) та зареєстроване о 14 год. 01 хв. 54 сек. Тобто, фактично дане клопотання було подане за кілька хвилин до початку судового засіданні у справі та відповідно адвокат Пономарьов М.М. не був позбавлений можливості замість подання клопотання про відкладення розгляду справи, прийняти участь у судовому засіданні.

По-третє, судове засідання у даній справі було призначене на 14.03.2019 на 14 год. 00 хв., в той час як судове засідання у Києво-Святошинському районному суді Київської області в межах справи №369/3819/17 було призначено на 14.03.2019 о 16 год. 00 хв., тобто через дві години.

В свою чергу, Києво-Святошинський районний суд Київської області знаходиться за адресою: 03170, м. Київ, вул. Мельниченка, буд. 1 та від господарського суду міста Києва витрати часу на переїзд складатимуть не більше ніж 1 годину.

Отже, представник позивача мав як мінімум 1 годину для участі в судовому засіданні у справі №910/547/19 та 1 годину для прибуття до Києво-Святошинського районного суду Київської області для участі в судовому засіданні в межах справи №369/3819/17.

З огляду на наведене вбачається, що жодних поважних та обґрунтованих причин неможливості взяти участь у судовому засідання з розгляду справи №910/547/19 адвокатом Пономарьовим М.М. не наведено.

По-четверте, відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 3 даної статті встановлено основні засади господарського судочинства, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, нез'явлення позивача у судове засідання без поважних причин та не повідомлення суд про неможливість прийняти участь в судовому засіданні може бути розцінено як зловживання процесуальними правами, що тягне за собою залишення позовної заяви без розгляду.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України неявка представника позивача в судове засідання є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 у справі №910/11236/18.

Таким чином, представник позивача не з'явився у судове засідання 14.03.2019, не повідомив про наявність поважних причин неявки та неявка представника позивача є повторною.

Суд зазначає, що неявка позивача у судові засідання перешкоджає вирішенню спору у даній справі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між сторонами договір іпотеки від 12.10.2009, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований за №5224, з тих підстав, що останній суперечить ст. 5 Закону України "Про іпотеку", оскільки позивачем було передано в іпотеку майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, на які іпотекодавець не може підтвердити документально набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому, зокрема, нерухоме майно, збудоване за інвестиційними договорами з третіми особами.

Частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання, неподанням позивачем документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у даній справі, а також викладені відповідачем та третьою особою у своїх заявах по суті обставини, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку такою невчиненою процесуальною дією є забезпечення явки представника позивача в судові засідання.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача у засідання без поважних причин та неподання ним заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігус" до Акціонерного товариства "Банк "Траст-Капітал" про визнання недійсним договору залишити без розгляду.

2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігус".

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (14.03.2019) та може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст ухвали складено 21.03.2019.

Суддя Р.В Бойко