Рішення

від 15.03.2019 по справі 914/2045/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 Справа №914/2045/18

За позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Акма", м. Дніпро

до відповідача: Науково-виробничого підприємства "Центр САПР", м. Львів

про: стягнення 306382,95грн заборгованості за договором №09/20-01/16 від 20.06.2016

Суддя У.І. Ділай

Секретар М.Я. Куць

За участю представників:

Від позивача: Покотило Д.Ю. - представник (Довіреність №15 від 15.05.2018)

Від відповідача: Борисенко О.Й. - директор (Наказ № 12/16-01/01 від 16.12.2005)

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Акма", до відповідача Науково-виробничого підприємства "Центр САПР", про стягнення 306382,95грн заборгованості за договором №09/20-01/16 від 20.06.2016.

Ухвалою суду від 05.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.11.2018.

29.11.2018 за вх.№45155/18 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що умовами договору №09/20-01/16 від 20.09.2016 передбачено відповідальність відповідача у разі протермінування надання програмного продукту шляхом сплати пені в розмірі 0,1 % від вартості цього продукту за кожен день протермінування (пункт 5.2). Відповідач не порушував зобов'язання щодо строків передачі ПП. Тому, позивачем, неправильно застосовано норми матеріального права в обґрунтування підставності заявлених позовних вимог, безпідставно нараховано штрафні санкції, так як відповідач не мав грошових зобов'язань перед позивачем, та просить відмовити Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "АКМА" у задоволені позову до Науково-виробничого підприємства ''Центр САПР" про стягнення 306382, 95 грн заборгованості за договором № 09/20-01/16 від 20.06.2016, повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 29.11.2018 надав суду усні пояснення, просив позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.11.2018 надав суду усні пояснення, проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 29.11.2018 підготовче судове засідання відкладено на 20.12.2018.

19.12.2018 за вх.№3432/18 від позивача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження, відкладення розгляду справи та подальшу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції , в якому запропонував перелік судів, в яких можна було б провести таку.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.12.2018 надав суду усні пояснення, проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 20.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено на 18.01.2019.

16.01.2019 за вх.№1984/19 від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій просить стягнути з Науково-виробничого підприємства "Центр САПР" (адреса місцезнаходження: 79070, м. Львів, вул. Хоткевича, буд. 34, кв. 52, код ЄДРПОУ (33951996) на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "АКМА" (адреса місцезнаходження: 49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 139-К, код ЄДРПОУ 20278565) кошти у розмірі 277 938,45 грн , з яких 246719,48 - грошові кошти, що сплачені за товар, 24121,97 грн - інфляційне збільшення, 7097,00 грн - розмір 3% річних).

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2019 надав суду усні пояснення, заявив усне клопотання в якому просить залишити без розгляду заяву в частині нарахування інфляційних втрат (зміни предмета позову), а заяву щодо (зміни підстав позову) підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.01.2019 надав суду усні пояснення, проти позову заперечив.

Ухвалою суду від 18.01.2019 підготовче судове засідання призначено в режимі відеоконференції та відкладено на 07.02.2019.

28.01.2019 за вх.№3551/19 від відповідача надійшов Відзив на уточнену позовну заяву, в якому просить відмовити Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "АКМА" у задоволені позову до Науково-виробничого підприємства "Центр САПР" про стягнення коштів в розмірі 277 938, 45 грн за договором № 09/20-01/16 від 20.06.2016, повністю.

06.02.2019 за вх.№5117/19 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "АКМА" та стягнути з Науково-виробничого підприємства "Центр САПР" кошти у розмірі 253 816,48 грн , з яких 246719,48 - грошові кошти, що сплачені за товар, 7097,00 грн - розмір 3%річних.

Проте, засідання 07.02.2019 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді У.І. Ділай на лікарняному.

Ухвалою суду від 12.02.2019 призначено судове засідання на 28.02.2019.

26.02.2019 за вх.№8358/19 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та подальшу участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в якому запропонував перелік судів, в яких можна було б провести таку.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.2019 надав суду усні пояснення, проти позову заперечив.

Ухвалою від 28.02.2019 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.03.2019.

Представники позивача в судовому засіданні 15.03.2019 підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судовому засіданні 15.03.2019 представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив :

20 вересня 2016 року між позивачем відповідачем було укладено Договір № 09/20-01/16, відповідно до п. 1.1 якого постачальник надає, а замовник приймає Програмну продукцію (ліцензію кінцевого користувача), відповідно до специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Специфікації від 20.09.2016 до договору постачальник надає наступну програмну продукцію:

1)Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial New Single-user ELD 1шт. - ціна без ПДВ 214510,67грн;

2)Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial Maintance Plan with Advanced Support (1 year) 1шт. - ціна без ПДВ 32208,81грн;

3)Програма постпроцесування для верстату F500Plus Hundai-WIA 1шт. - ціна без ПДВ 10950,99грн.

Згідно із поясненнями позивача, вищевказана програмна продукція являє собою безстрокову ( пожиттєву ) ліцензію, вартість якої оплачується одноразово, з підтримкою та оновленням строком на 1 рік і можливістю продовження сервісної підтримки на кожний наступний рік.

На виконання умов договору позивач в повному обсязі виконав взяті зобов'язання, що підтверджується платіжними дорученнями № 153 від 20 вересня 2016 року на суму 128 835,24 грн та № 22 від 06 січня 2017 року на суму 128 835,23 грн.

Ліцензійні права на програмну продукцію відповідач передав позивачу згідно акту № ЦС- 0000014 здачі-прийняття ліцензійних прав на програмне забезпечення від 07 жовтня 2016 року.

За повідомленням позивача, придбана програмна продукція призначена для управління фрезерними металорізальними верстами з числовим програмним керуванням. Відтак, вищевказану програмну продукцію було застосовано для управління вертикально-фрезерного верстату F500Plus Hundai-WIA.

24.10.2017 позивач отримав лист від відповідача з інформацією щодо вибору нових ліцензій, які тепер розрізнялись за часом дії: на квартал, на рік, на 2 роки та на 3 роки.

У зв'язку з цим для отримання роз'яснень позивач засобами електронного зв'язку звернувся до відповідача для отримання інформації, яку саме програмну продукцію було передано за договором.

Відповідно до листа відповідача, 01.11.2017 позивач дізнався, що передана програмна продукція не відповідає своїм характеристикам та постачальником надано іншу, що відмінна від програмної продукції зазначеної у договорі. Так, у листі відповідача було зазначено, що у 2014 році Корпорацією Автодеск було прийнято рішення про припинення з 01.02.2017 продаж безстрокових пожиттєвих ліцензій та відповідно замінено на ліцензії лише по підписці з обмеженим часом дії: на квартал, на один рік, на 2 роки, на 3 роки, по закінченню строку дії яких потрібно знов оплачувати ліцензійні права на програмну продукцію. Також відповідач повідомляв, що позивач повинен визначитись з новою програмною продукцією та вибрати один з варіантів, а саме: Feature CAM Quaterly Subscripttion (підписка на квартал), Feature CAM Annual Subscripttion (річна підписка), Feature CAM 2-Year Subscripttion (дворічна підписка), Feature CAM 3-Year Subscripttion (трирічна підписка).

За твердженням позивача, такі зміни щодо програмної продукції не передбачено договором, оскільки предметом спірного договору була саме безстрокова програмна продукція, яка станом на 2017 рік не може виконувати свої функції за призначенням. Таким чином, на думку позивача, відповідач не виконав свої зобов'язання.

При цьому позивач повідомив, що згідно інформації, наданої Відповідачем, неможливо замінити поставлену Відповідачем програмну продукцію на ту, яка б відповідала вимогам Договору у зв'язку з тим, що ліцензії Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial New Single-user ELD та Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial Maintance Plan with Advanced Support з 01.02.2017 втратили чинність та не поставляються.

В порядку досудового врегулювання спору 15.01.2018 позивач направив відповідачу претензію щодо повернення грошових коштів сплачених за програмну продукцію відповідно до договору у розмірі 246719,48 грн у зв'язку із порушенням виконання зобов'язання з боку відповідача в частині вимог до поставленого товару (програмної продукції), а саме: надання ліцензій з обмеженим строком дії, а не безстрокових ліцензій як було зазначено у специфікації до договору.

25.01.2018 відповідач отримав вказану претензію, однак останній залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, ПП ВКФ Акма подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 277 938,45грн заборгованості.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив таке.

07 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено акт № ЦС-0000014 здачі-приймання ліцензійних прав на програмне забезпечення згідно договору № 09/20-01/16 від 20.09.2016, яким підтверджується факт передачі виконавцем та прийняття замовником права на використання у власних цілях наступного програмного забезпечення: 1)Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial New Single-user ELD 1шт. - ціна без ПДВ 214510,67грн; 2)Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial Maintance Plan with Advanced Support (1 year) 1шт. - ціна без ПДВ 32208,81грн; 3)Програма постпроцесування для верстату F500Plus Hundai-WIA 1шт. - ціна без ПДВ 10950,99грн.

В акті № ЦС-0000014 здачі-приймання ліцензійних прав на програмне забезпечення згідно договору № 09/20-01/16 від 20.09.2016 сторони договору визнали, що не мають претензій одна до одної.

Факт отримання ліцензійних прав на програмну продукцію не заперечено позивачем у позові.

Також відповідач зазначив, що 11 листопада 2016 року позивач надсилав електронного листа, в якому вказував осіб, які мають пройти навчання для роботи з отриманим програмним забезпеченням. Відповідач на прохання позивача провів навчання уповноважених ним осіб.

Крім цього, відповідач повідомив, що у ліцензійному сертифікаті Autodesk, переданому позивачу, зазначено, що ліцензія на продукт Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Non-Language Specific є постійною (permanent). На офіційному сайті бази даних Autodesk відзначено, що за контрактом з АКМА для Ізюмського заводу надана постійна ліцензія (permanent). Крім того, Autodesk (виробник програмного продукту), електронним листом підтвердив, що клієнт SE Izyum Instrument-Making Plant CSN номер НОМЕР_1 має постійну ліцензію Feature CAM - Premium версія 2018 серійний номер ліцензії НОМЕР_2. Ця ліцензія знаходиться в обліковому записі за електронною адресою: ipzskbp@i.ua.

Позивач заперечив проти покликань відповідача стосовно того, що клієнт SE Izyum Instrument-Making Plant CSN номер НОМЕР_1, станом на сьогодні використовує програмну продукцію з ліцензійним номером НОМЕР_2 , в той час як за спірним договором було поставлено програмну продукцію (пожиттєву ліцензію) за серійним номером НОМЕР_3 Таким чином, позивач наголосив, що мало місце порушення виконання зобов'язання з боку відповідача, а саме порушення вимог Договору № 09/20-01/16 від 20.10.2016 до поставленого товару (програмної продукції), а саме: надання ліцензій з обмеженим строком дії, а не безстрокових ліцензій Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial New Single-user ELD та Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Commercial Maintance Plan with Advanced Support, як було зазначено у Специфікації до Договору, тобто на його думку - відбулась підміна предмету договору.

Натомість, представник відповідача в ході судового розгляду пояснив, що серійний номер змінюється при проведенні оновлення програмного забезпечення.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64. 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року дав офіційне тлумачення такого змісту.

частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод;

відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене:

частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі .

Окрім того, Конституційний Суд України в мотивувальній частині цього рішення зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить, загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив стягнути з Науково-виробничого підприємства Центр САПР кошти у розмірі 277 938,45 грн, з яких 246719,48 грн - грошові кошти, що сплачені за товар, 24121,97 грн - інфляційне збільшення, 7097,00 грн - розмір 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням Договору № 09/20-01/16 від 20.10.2016.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договір № 09/20-01/16 від 20.10.2016, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків. За своєю правовою природою спірний договір належить до договорів підрядного типу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). (ст. 853 ЦК України).

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, позивач виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати програмної продукції, а відповідач передав позивачу в обумовлені строки програмну продукцію.

Однак, спір виник у зв'язку із порушенням виконання зобов'язання з боку відповідача в частині вимог до поставленого товару (програмної продукції), а саме: надання ліцензій з обмеженим строком дії, а не безстрокових ліцензій як було зазначено у специфікації до договору.

Як зазначено в позові ПП ВКФ Акма , із листа відповідача від 01.11.2017 позивач дізнався, що Корпорацією Автодеск було прийнято рішення про припинення з 01.02.2017 продаж безстрокових пожиттєвих ліцензій та відповідно замінено на ліцензії лише по підписці з обмеженою часом дією: на квартал, на один рік, на 2 роки, на 3 роки, по закінченню строку дії яких потрібно знов оплачувати ліцензійні права на програмну продукцію.

Тобто відповідач повідомив про зміни, які відбулися в корпорації Автодеск з 01.02.2017 щодо майбутнього продажу безстрокових пожиттєвих ліцензій.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 853 ЦК України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза

Натомість, як встановлено судом із долученого до матеріалів справи ліцензійного сертифікату від 24.09.2016, отримана позивачем програмна продукція Autodesk Feature CAM - Premium 2017 Non-Language Specific за умовами ліцензії є постійною (permanent).

Отже, покликання позивача про отримання програмної продукції з обмеженим строком дії, а не безстрокових ліцензій як було зазначено у специфікації до договору не підтверджено належними та допустимими доказами. Більше того, позивач не довів, що з моменту отримання по теперішній час він не має змоги використовувати в повному обсязі результати роботи відповідача за безпосереднім призначенням.

Крім цього, за повідомленням представника позивача, обладнання (вертикально-фрезерний верстат F500Plus Hundai-WIA), на яке мало бути встановлено програмна продукція, відчужене. Фактичним користувачем та власником ліцензії є ДП "Ізюмський приладобудівний завод".

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку виникнення вимог та майнових претензій третіх осіб щодо прав замовника на використання програмних продуктів усю відповідальність несе постачальник.

Доказів того, що кінцевий користувач (власник) програмного забезпечення пред'являє претензії до позивача як продавця щодо якості поставленого програмного забезпечення, ПП ВКФ Акма не надано.

Враховуючи той факт, що позивач не надав належних та допустимих доказів неотримання програмної продукції обумовленої в договорі, Господарський суд Львівської області приходить до висновку, що права позивача не порушені відповідачем та є відсутнім порушення суб'єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у даному спорі.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 25.03.2019.

Суддя Ділай У.І.