Рішення

від 18.03.2019 по справі 927/33/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2019 року справа № 927/33/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" , вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеть-100",

пр.-т. Перемоги, буд. 129, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013

до другого відповідача - ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 116733 грн. 34 коп.

Представники сторін:

від позивача: не прибув;

від першого відповідача: не прибув;

від другого відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в:

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеть-100", ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 50000 грн. 00 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 66733 грн. 34 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачами умов укладеного сторонами договору від 19.09.2013 та договору поруки №POR1414747513104 від 31.10.2014.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачами умов договору щодо строків повернення кредиту, сплати відсотків.

На виконання ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України суд, відповідно до ухвали Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2019, звернувся до Центру надання адміністративних послуг міста Чернігова з запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_2, який є відповідачем 2 у даній справі.

17.01.2019 від Чернігівської міської ради Управління адміністративних послуг на адресу суду надійшла письмова відповідь №273 від 16.01.2019, у якій вказано, що за даними, які містяться у реєстрі територіальної громади міста Чернігова, місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано по АДРЕСА_1 та знято з реєстрації 23.05.2018.

Ухвалою суду від 18.01.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 12.02.2019.

Ухвалою суду від 12.02.2019 розгляд справи №927/33/19 відкладався на 18.03.2019.

Електронною поштою на адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява від 18.03.2019 про розгляд справи без участі його представника.

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом ( ч. 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України ).

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) - частина перша ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Судом встановлено, що заява позивача "про розгляд справи без участі представника" від 18.03.2019 не підписана електронним цифровим підписом, а тому у суду відсутня можливість ідентифікувати особу, що підписала та подала вказане клопотання.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України).

На час проведення судового засідання 18.03.2019 оригінал вказаної заяви у матеріалах справи №927/ 33/19 відсутній.

За таких обставин подана заява про розгляд справи без участі представника позивача судом не розглядається.

Відповідачі своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання судом повідомлявся належним.

20.02.2019, 22.02.2019 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштові відправлення, а саме ухвала суду від 12.02.2019, надіслана судом відповідачам за даним позовом - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сеть-100" (пр.-т. Перемоги, буд. 129, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013) та ОСОБА_2 АДРЕСА_1, із зазначенням причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов?язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачами та повернення їх до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідачів.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідачі мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, відповідачі у справі були належним чином повідомлені про час та місце проведення підготовчого судового засідання.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

19.09.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сеть-100" (відповідачем-1) було підписано з позивачем заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява), відповідно до якої відповідач -1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені у мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 19.09.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору (а.с. 19).

Відповідно до укладеного договору першому відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26007051407592 у електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Відповідно до 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди у системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або у будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Як зазначено у п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

У пункті п. 3.18.1.6 Умов передбачено зазначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієит-башс, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

За доводами позивача, він свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 50000 грн. 00 коп., про що свідчать надані позивачем виписки по рахунках та довідка про розмір кредитних лімітів (а.с.30, 34-37).

Перший відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитного ліміту не виконав та станом на 30.10.2018 за ним рахується заборгованість за кредитом у сумі 50000 грн. 00 коп.

Відповідно до розділу 3.18.4 Умов затверджений порядок розрахунків за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов (а.с.27).

Відповідно до п. 3.18.4.1.2 Умов при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, у якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати у яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, у який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, у який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Під непогашенням кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.9 умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.18.1.8 Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування , виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеть-100" (відповідач -1) свої зобов'язання з погашення кредиту не виконав, кредитні кошти відповідно до умов договору не повернув у зв?язку з чим за першим відповідачем рахується заборгованість за відсотками за період з 01.07.2016 по 30.10.2018, яка дорівнює 66733 грн. 34 коп. (а.с. 33).

Вказані обставини першим відповідачами у справі не спростовуються.

31.10.2014 між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_2 (відповідач-2, поручитель ) укладено договір поруки № POR 1414747513104 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Сеть -100 (відповідач-1, божник) зобов'язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) та до розділу 3.2.2 Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (Угода 2) (а.с. 38-39).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

За умовами п. 1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У п. 4.1 договору поруки сторони домовились, що порука за договором поруки припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 цей договір поруки припиняє свою дію (пункт).

Позивач, враховуючи укладений договір поруки та положення ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути 50000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та заборгованість за відсотками за період з 01.07.2016 по 30.10.2018 у розмірі 66733 грн. 34 коп. з відповідачів у солідарному порядку.

Позивачем на адресу відповідачів направлялась претензія №30920СNРGS06А від 04.12.2017 з повідомленням про наявність заборгованості та проханням її сплатити. Докази направлення також додані позивачем до матеріалів справи (а.с. 40, 41)..

Вимоги претензії відповідачами залишені без відповіді і задоволення.

Заперечень на позов відповідачі у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

Судом встановлено, що між позивачем та першим відповідачем виникли цивільні права та обов'язки внаслідок укладання договору банківського обслуговування, у вигляді заяви від 19.09.2013.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що перший відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування, у вигляді заяви від 19.09.2013, у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 50000 грн. 00 коп.

Жодних повідомлень щодо незгоди із умовами надання грошових коштів від першого відповідача не надходило, доказів погашення заборгованості суду не надано.

Згідно із ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 3.18.4 Умов сторони передбачили порядок проведення розрахунків (повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом), сплату винагороди за використання ліміту.

При цьому згідно з п. 3.18.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого даними Умовами, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Матеріалами справи її фактичними обставинами підтверджено факт, що у зв?язку з неналежним виконанням першим відповідачем свої зобов'язання з погашення кредиту не виконав, кредитні кошти відповідно до умов договору не повернув, за першим відповідачем рахується заборгованість за відсотками за період з 01.07.2016 по 30.10.2018, що дорівнює 66733 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та другим відповідачем укладено договір поруки № POR 1414747513104 від 31.10.2014, за яким другий відповідач поручився за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за угодами-приєднаннями до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) та до розділу 3.2.2 Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг (Угода 2).(а.с. 38-39).

Пунктом 1.5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою - 1/або Угодою - 2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у справі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

У зв'язку з порушенням першим відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів позивачем нараховано та заявлено до стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 50000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками за період з 01.07.2016 по 30.10.2018 у сумі 66733 грн. 34 коп., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів у справі.

Розрахунок заборгованість за кредитом та розрахунок заборгованість за відсотками за період з 01.07.2016 по 30.10.2018 є обґрунтованим, а вимога про їх стягнення є такою, що підлягають задоволенню.

Відповідачами у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідачів судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеть-100", пр.-т. Перемоги, буд. 129, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код 37557816 та ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 50000 грн. 00 коп. та заборгованість за відсотками у сумі 66733 грн. 34 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеть-100", пр.-т. Перемоги, буд. 129, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код 37557816, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код 14360570, судовий збір у розмірі 881 грн. 00 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, код 14360570, судовий збір у розмірі 881 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 18.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 25.03.2019.

Суддя М.О. Демидова

.