Ухвала

від 19.03.2019 по справі 925/34/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19 березня 2019 року справа № 925/34/19

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі судді Дорошенка М.В. за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1, представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2, представника фермерського господарства "Житняк" ОСОБА_3, із секретарем судового засідання Рябенькою Я.В., розглянувши у судовому засіданні з розгляду по суті справи за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Чигиринської районної державної адміністрації, до фермерського господарства "Житняк" та до приватного підприємства "ІРІДА" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, договорів суборенди та скасування записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури (далі також - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі також - позивач) до Чигиринської районної державної адміністрації (далі також - відповідач 1), до фермерського господарства "Житняк" (далі також - відповідач 2) та до приватного підприємства "ІРІДА" (далі також - відповідач 3) з вимогами про:

визнання недійсною укладеної між Чигиринською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Житняк" додаткової угоди від 12.12.2017 до договору оренди землі від 07.07.2012 щодо земельної ділянки загальною площею 12,0019 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0482, зареєстрованому у Державному реєстрі земель 23.07.2012 за №712548304001453;

визнання недійсною укладеної між Чигиринською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Житняк" додаткової угоди від 12.12.2017 до договору оренди землі від 07.07.2012 щодо земельної ділянки загальною площею 89,3034 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0480, зареєстрованому у Державному реєстрі земель від 23.07.2012 за № 712548304001454;

визнання недійсною укладеної між Чигиринською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Житняк" додаткової угоди від 12.12.2017 до договору оренди землі від 07.07.2012 щодо земельної ділянки загальною площею 5,5001 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0483, зареєстрованому у Державному реєстрі земель від 23.07.2012 за №712548304001455;

визнання недійсною укладеної між Чигиринською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Житняк" додаткової угоди від 12.12.2017 до договору оренди землі від 07.07.2012 щодо земельної ділянки загальною площею 38,1033 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0485, зареєстрованому у Державному реєстрі земель від 23.07.2012 за №712548304001456;

визнання недійсним укладеного між фермерським господарством "Житняк" та приватним підприємством "ІРІДА" договору суборенди землі від 22.01.2018 щодо земельної ділянки загальною площею 12,0019 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0482;

визнання недійсним укладеного між фермерським господарством "Житняк" та приватним підприємством "ІРІДА" договору суборенди землі від 22.01.2018 щодо земельної ділянки загальною площею 89,3034 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0480;

визнання недійсним укладеного між фермерським господарством "Житняк" та приватним підприємством "ІРІДА" договору суборенди землі від 22.01.2018 щодо земельної ділянки загальною площею 5,5001 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0483;

визнання недійсним укладеного між фермерським господарством "Житняк" та приватним підприємством "ІРІДА" договору суборенди землі від 22.01.2018 щодо земельної ділянки загальною площею 38,1033 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0485;

скасування запису про державну реєстрацію права власності за Чигиринською районною державною адміністрацією від 16.11.2017 №23420303 на земельну ділянку загальною площею 12,0019 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0482;

скасування запису про державну реєстрацію права власності за Чигиринською районною державною адміністрацією від 16.11.2017 №23418803 на земельну ділянку загальною площею 89,3034 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0480;

скасування запису про державну реєстрацію права власності за Чигиринською районною державною адміністрацією від 16.11.2017 №23421261 на земельну ділянку площею 5,5001 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:0483;

скасування запису про державну реєстрацію права власності за Чигиринською районною державною адміністрацією від 16.11.2017 №23422179 на земельну ділянку загальною площею 38,1033 га, рілля, кадастровий номер 7125483000:01:000:048.У позові

У позові прокурор також просить господарський суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області сплачений нею при поданні позову судовий збір.

В обґрунтування позову прокурор вказав на незаконність спірних додаткових угод до договорів оренди землі, договорів суборенди та державної реєстрації за відповідачем 1 права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 12,0019 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0482, площею 89,3034 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0480, площею 5,5001 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0483, площею 38,1033 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0485 через відсутність у відповідача 1 повноважень щодо розпорядження цими земельними ділянками і здійснення інших прав власності на них, які (повноваження) згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2013, перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, яким у Черкаській області є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Ухвалою від 09.01.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву прокурора до розгляду, відкрив провадження у цій справі і призначив у ній за правилами загального позовного провадження підготовче засіданні на 09 год. 00 хв. 07.02.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

04 лютого 2019 року до господарського суду надійшли відзиви відповідача 1 та відповідача 2 із запереченнями проти позову. При цьому відповідач 1 та відповідач 2 заперечили наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.

Ухвалою від 07.02.2019 Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 10 год. 45 хв. 26.02.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

19 лютого 2019 року до господарського суду надійшли відповіді прокурора та позивача на відзиви відповідача 1 та відповідача 2 з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених відповідачами у відзивах заперечень та мотивами їх відхилення.

25 лютого 2019 року до господарського суду надійшло заперечення відповідача 2 на відповідь прокурора та позивача на відзив з поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених прокурором та позивачем у відповідях на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотивами їх відхилення.

Ухвалою від 26.02.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті у засіданні суду на 14 год. 30 хв. 19.03.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Усі учасники справи були належним чином повідомлені господарським судом про дату, час і місце призначеного ухвалою від 26.02.2019 судового засідання з розгляду справи по суті.

Відповідач 1 і відповідач 3 чи їх представники у судове засідання, призначене на 14 год. 30 хв. 19.03.2019, не явилися.

19 березня 2019 року представник відповідача 1 надіслав господарському суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач 3 чи його представник про причини неявки у судове засідання, призначене на 14 год. 30 хв. 19.03.2019, господарський суд не повідомили.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.03.2019, прокурор та представник позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав, а представник фермерського господарства "Житняк" підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача 2, господарський суд дійшов до висновку, що позов прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

04 липня 2012 року відповідач 1 видав розпорядження №127 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельних ділянок ОСОБА_4 в оренду".

Цим розпорядженням відповідач 1 вирішив надати громадянину ОСОБА_4 в оренду земельні ділянки загальною площею 144,9087 га строком на 7 років, які знаходяться в адміністративних межах Матвіївської сільської ради за межами населеного пункту для створення фермерського господарства.

07 липня 2012 року відповідач 1 як орендодавець і громадянин ОСОБА_4 як орендар уклали між собою чотири окремі договори оренди землі (далі - договір оренди землі від 07.07.2012), згідно з якими орендодавець надає орендарю, а останній - приймає в строкове платне користування для створення і ведення фермерського господарства чотири земельні ділянки сільського господарського призначення державної власності, рілля:

площею 12,0019 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0482, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту;

площею 89,3034 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0480, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту;

площею 5,5001 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0483 розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту;

площею 38,1033 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0485, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту.

У п. 1 договорів оренди землі від 07.07.2012 визначено, що передача земельної ділянки в суборенду здійснюється за письмовою згодою орендодавця.

У п. 6 договорів оренди землі від 07.07.2012 сторони передбачили, що ці договори укладені на 7 років до 07 липня 2019 року.

23 липня 2012 року усі чотири договори оренди землі від 07.07.2012 були зареєстровані у відділі Держкомзему у Чигиринському районі, про що у Державному реєстрі земель були вчинені відповідні записи від 23.07.2012 №712548304001453, №712548304001454, №712548304001455 і №712548304001456.

У липні 2012 року ОСОБА_4 на підставі чотирьох зареєстрованих договорів оренди землі від 07.07.2012 заснував фермерське господарство "Житняк" як юридичну особу, державна реєстрація якого шляхом внесення відповідного запису №1 018 102 0000 000550 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була проведена 27.07.2012.

12 грудня 2017 року відповідач 1 як орендодавець і відповідач 2 в особі голови фермерського господарства "Житняк" ОСОБА_4 як орендар уклали чотири спірні додаткові угоди до чотирьох договорів оренди від 07.07.2012, якими внесли зміни до цих договорів і з поміж іншого передбачили право орендаря на передачу орендованих земельних ділянок в суборенду та встановили новий строк дії договорів - 49 років до 12 грудня 2066 року.

12 січня 2018 року відповідач 2 як орендодавець і відповідач 3 як суборендар уклали між собою чотири спірні договори суборенди землі, згідно з якими орендодавець надає суборендарю, а останній - приймає в строкове платне користування земельні ділянки, що перебувають в оренді у орендаря на підставі чотирьох договорів оренди землі від 07.07.2012, а саме:

площею 12,0019 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0482, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту;

площею 89,3034 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0480, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту;

площею 5,5001 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0483 розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту;

площею 38,1033 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0485, розташовану на території Матвіївської сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області за межами населеного пункту.

16 листопада 2017 року в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" була проведена державна реєстрація за відповідачем 1 права власності на земельні ділянки площею 12,0019 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0482, площею 89,3034 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0480, площею 5,5001 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0483 і площею 38,1033 га з кадастровим номером 7125483000:01:000:0485 шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно спірних записів про право власності від 16.11.2017 №23420303, від 16.11.2017 №23418803, від 16.11.2017 №23421261 і від 16.11.2017 №23422179.

Відповідач 2 та відповідач 3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані відповідно як орендар і суборендар вказаних вище чотирьох земельних ділянок.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на день прийняття відповідачем 1 розпорядження від 04.07.2012 №127 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельних ділянок ОСОБА_4 в оренду" та укладення чотирьох договорів оренди землі від 07.07.2012 районні державні адміністрації мали повноваження на їх території передавати земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Законом України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013, ст. 122 Земельного кодексу України була викладена у новій редакції, згідно з п. 4 якої повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб законодавцем були надані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, якими на той час були Державне агентство земельних ресурсів України та його територіальні органи, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України було реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру стала правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" були:

утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;

встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року була проведена державна реєстрація Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

В силу вказаних вище законодавчих змін з 01.01.2013 повноваження Чигиринської районної державної адміністрації щодо передачі на її території земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання припинилися і перейшли спочатку до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, а з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області до його правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, тому саме останнє з 26.05.2015 є фактичним орендодавцем земельних ділянок за договорами оренди землі від 07.07.2012.

В 2018 році під час здійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області державного контролю за дотриманням земельного законодавства були встановлені факти перевищення Чигиринською районною державною адміністрацією своїх повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності при укладанні спірних додаткових договорів до договорів оренди землі від 07.07.2012, договорів суборенди від 22.01.2018 і реєстрації права власності на спірні земельні ділянки повноважень, про що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листами від 10.07.2018 №11-23-0.4-761/90-18 та від 09.11.2018 №10-23-0.4-1660/90-18 повідомило прокуратурі Черкаської області і у першому листі просило захистити права держави в особі цього Головного управління, а у другому листі - здійснити прокурорське реагування у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Саме на підставі цих звернень Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області і доданих до них матеріалів заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури і звернувся до Господарського суду Черкаської області із позовом, що розглядається у даній справі.

Відповідно до стаття 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який як однієї із засад правосуддя, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України.

Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:

1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З викладених вище положень чинного законодавства України випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як зазначалося вище відповідач 1 і відповідач 2 у відзивах на позов заперечили (оскаржили) наявність у прокурора підстав для представництва держави у спірних відносинах.

У даній справі прокурор порушення інтересів держави обґрунтував порушенням встановленого законом порядку розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності через перевищення Чигиринською районною державною адміністрацією своїх повноважень щодо розпорядження такими землями, а необхідність захисту цих інтересів держави - необхідністю відновлення законності та порушених прав держави на розпорядження вказаними землями у відповідності до вимог закону, необхідністю дотримання принципу раціонального використання земель.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурор визначив Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо захисту належним чином інтересів держави, невжиттям ним цивільно-правових заходів щодо визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними, що призводить до порушення економічних інтересів держави.

Стосовно правильності визначення прокурором Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно з частинами 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Як зазначалося вище відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Крім того, згідно з абзацом 4 ст. 15-2 Земельного кодексу України до повноважень Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть здійснювати як функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності, так і функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Отже, прокурор правильно визначив Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних відносинах суд відмічає, що прокурор не надав суду доказів неможливості самостійного захисту інтересів держави Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області як юридичною особою і органом, уповноваженим здійснювати у спірних відносинах відповідні функції, а також неналежності здійснення ним такого захисту.

Саме лише посилання прокурора на нездійснення Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області належним чином захисту інтересів держави, невжиття ним цивільно-правових заходів щодо визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними без доведення цього відповідними доказами, не доводить наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах.

З огляду на викладене господарський суд дійшов до висновку, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави, а тому й немає підстав для прийняття судом рішення у такому спорі по суті, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відсутність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави означає про подання позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, і є підставою для залишення такого позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічний висновок щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

На підставі викладеного, керуючись ст. 226, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Чигиринської районної державної адміністрації до фермерського господарства "Житняк" та до приватного підприємства "ІРІДА" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, договорів суборенди та скасування записів про державну реєстрацію права власності залишити без розгляду.

Ця ухвала набирає законної сили після її оголошення і протягом десяти днів може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено у понеділок 25.03.2019

Суддя М.В. Дорошенко