Рішення

від 11.03.2019 по справі 213/1904/18

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1904/18

Номер провадження 2/213/104/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 березня 2019 року м.Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді - Соловйової Л.Я.

за участю секретаря судового засідання - Бабейкіної Н.О.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА МОБІЛ-ДРАЙВ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про визнання трудового договору розірваним,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА Мобіл-Драйв , який в подальшому уточнив та просить суд визнати розірваними з 03.04.2018 року трудовий договір між позивачем і ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МОБІЛ-ДРАЙВ (далі ПП МОБІЛ-ДРАЙВ ), на підставі ст.38 КЗпП України, а керівництво ПП МОБІЛ-ДРАЙВ залишити за власником ОСОБА_3.

В обґрунтування своїх уточненних позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що 03.05.1999 року він був прийнятий на посаду директора в ПП МОБІЛ-ДРАЙВ , про що у його трудовій книжці було зроблено відповідний запис.

Наприкінці 2017 року - на початку 2018 року, у зв'язку із закінченням трудової діяльності, він мав намір звільнитися за згодою сторін, але не мав такої можливості, через відсутність інформації про місцезнаходження власника ПП МОБІЛ-ДРАЙВ ОСОБА_3, у зв'язку із чим він звернувся до органів Національної Поліції з питанням встановлення його місцезнаходження.

Відповідно до листа Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУ НП у Дніпропетровській області № 48.4/2-577 від 18.01.2018 року, місцезнаходження та зв'язок з ОСОБА_3 встановити не видалось можливим, у зв'язку із чим, позивач звернувся із заявою про звільнення з посади директора ПП МОБІЛ-ДРАЙВ від 16.02.2018 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 03.04.2018 року.

Після відпрацювання двох тижнів з моменту оповіщення Відповідача, позивач був звільнений з посади директора ПП МОБІЛ-ДРАЙВ , про що було зроблено відповідний запис в трудовій книжці, але відповідно до інформації, яка міститься в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, через відсутність уповноваженого рішення власника, позивач досі являється керівником ПП МОБІЛ- ДРАЙВ , чим порушено його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд, та відповідно є причиною звернення до суду.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.22).

Позивач в судове засідання не явився, про дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно, надав заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує. Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Від представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6 надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Судом ухвалено про розгляд справи без участі позивача і його представників.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно. Про причини неявки представник відповідача суду не повідомив, відзиву на позов не подав. Судом ухвалено про заочний розгляд справи без участі представника відповідача, відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України, на підставі наявних доказів.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно за зареєстрованим місцем проживання. Про причину неявки не повідомив, пояснень щодо позову не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.12.2018 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА МОБІЛ-ДРАЙВ про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати за два місяця в розмірі 7446 грн. 00 коп. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено власника підприємства- ОСОБА_3 (а.с.76).

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до положень ст.10, ч.1 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають перед судом рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна із сторін повинна довести обставини, які мають значення до справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців зареєстрована юридична особа з організаційно-правовою формою ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБІЛ-ДРАЙВ , засновником та власником якого є ОСОБА_3. Місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4. Адреса засновника: АДРЕСА_5. Засновник - ОСОБА_3. Державна реєстрація підприємства проведена 20.04.1999 року (а.с.7-9).

Пунктом 11.1 Статуту ПП МОБІЛ-ДРАЙВ передбачено, що управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав власника та інтересів трудового колективу, що відображається у колективному договорі. Відповідно до п.11.4 Статуту власник підприємства може виконувати свої права по управлінню підприємством безпосередньо, являючись одночасно його директором. Статут зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради 20.04.1999 року (а.с.10-13).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 03.05.1999 року прийнятий на роботу на посаду директора ПП МОБІЛ-ДРАЙВ , про що зазначено в трудовій книжці позивача, згідно наказу №2 від 03.05.1999 року (а.с.5-6, 19-20).

З метою встановлення місця знаходження ОСОБА_3 позивач звернувся до Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, однак за наслідками проведеної перевірки встановити місцезнаходження та зв язок з ОСОБА_3 не виявилось можливим (а.с.17).

16.02.2018 року ОСОБА_2 направив поштою на адресу ПП МОБІЛ-ДРАЙВ та на адресу власника підприємства ОСОБА_3 заяви про звільнення його з посади директора підприємства за власним бажанням з 03.04.2018 року (а.с.14,15,16).

03 квітня 2018 року видано наказ №03/04/к-2018 відповідно до якого звільнено ОСОБА_2 із займаної посади директора ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА МОБІЛ-ДРАЙВ з 03 квітня 2018 року. Виконання обов язків директора підприємства доручено власнику підприємства - ОСОБА_3 (а.с.18). Із даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов язкового державного соціального страхування слідує, що із заробітної плати ОСОБА_2 в період з січня 2011 року по 01.04.2018 року здійснювалось відрахування страхових внесків. Страхувальником вказано ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБІЛ-ДРАЙВ (а.с.74).

Згідно частини 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Власником підприємства у розумінні ст. 38 КЗпП України та трудового законодавства в цілому, вважається особа, яка створила підприємство, тобто засновник (засновники).

Із матеріалів справи вбачається, що власником ПП МОБІЛ-ДРАЙВ є ОСОБА_3 Позивач направив останньому, а також ПП МОБІЛ-ДРАЙВ заяви від 16.02.2018 року про звільнення його за власним бажанням з 03.04.2018 року, тобто більше ніж за 2 тижні до дня припинення трудового договору. Отже, позивачем були виконані необхідні умови для розірвання трудового договору.

Представник відповідача на заяви позивача не відреагував. До суду останній також не явився та не спростував вказані обставини, своїм правом надання доказів не скористався.

Із змісту ст. 21 КЗпП України випливає, що трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації ) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Суд погоджується з тим, що не приймаючи рішення про розірвання трудового договору за ініціативою позивача, не оформлюючи належним чином звільнення позивача за умов, коли останній висловив своє бажання припинити трудові відносини, відповідач, а також власник підприємства порушує та обмежує право позивача на працю та вільний вибір, яке гарантоване ст. 43 Конституції України.

Виходячи з вимог ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Згідно ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р., нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.

Статтею 2 КЗпП України передбачено, що право громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

За змістом ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Відповідно до частини п'ятої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить закону, а відповідає найбільш ефективному способу захисту трудових прав позивача.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними та обґрунтованими. Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч.1 ст.38 КЗпП України, оскільки не вирішення власником підприємства -відповідача заяви про звільнення позивача з посади директора, є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору при подачі даного позову та задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

На підставі ст.ст.43, 53, 55 Конституції України, ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 2, 5-1, 21, 22, 36, 38 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та керуючись ст.ст.4,5,10, 13,76-81, 133, 141, 247 ч.2, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА МОБІЛ-ДРАЙВ , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 про визнання трудового договору розірваним - задовольнити.

Визнати трудовий договір між ОСОБА_2 і ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МОБІЛ-ДРАЙВ - розірваними з 03 квітня 2018 року на підставі ст.38 КЗпП України.

Керівництво ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ МОБІЛ-ДРАЙВ залишити за власником - ОСОБА_3.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА МОБІЛ-ДРАЙВ на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1.

Відповідач: ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО МОБІЛ-ДРАЙВ , ідентифікаційний код юридичної особи - 30363636, адреса місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Ферганська, 6, кв.7.

Третя особа - ОСОБА_3, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3.

Повний текст рішення складено 15.03.2019 року.

Суддя Л.Я.Соловйова