Рішення

від 08.02.2019 по справі 160/8886/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2019 року Справа № 160/8886/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства ОСОБА_2М. до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

26 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства ОСОБА_2М. (далі - ФГ ОСОБА_2М. ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2018 р. №0275971210 та №0275941210, як такі, що прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки від 20.09.2018 р. №54659/04-361210/23071238 висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та протирічать діючому законодавству.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами камеральної перевірки ФГ ОСОБА_2М. з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за вересень, жовтень, листопад 2015 року, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2016 року, відповідачем складений акт від 20.09.2018 р. №54659/04-361210/23071238. Під час перевірки податковий орган прийшов до висновку про несвоєчасну сплату ФГ ОСОБА_2М. узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установ банку.

Позивач вказав, що ним податкові зобов'язання з ПДВ були сплачені вчасно, що підтверджується наявними в нього платіжними дорученнями. Так як податковим органом ФГ ОСОБА_2М. не повідомлено про відкриття йому нового електронного рахунку, тому такі зобов'язання були сплачені шляхом поповнення позивачем свого (відомого позивачу) електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 160/8886/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

27 грудня 2018 року представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог та вказав, що на підставі статті 209 Податкового кодексу України ФГ ОСОБА_2М. , як сільськогосподарському підприємству, що обрав спеціальний режим оподаткування, додатково відкрито окремі рахунки в СІА призначенні для перерахування коштів згідно податкових декларацій з ПДВ за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, а саме: по податковій звітності з ПДВ за період липень - грудень 2015 р. рахунок - 37523100029512; по податковій звітності з ПДВ за період січень - грудень 2016 р. - рахунки 37545100029512 та 37556100029512.

За даними ІС Податковий блок згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень 2015 р. по ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.10.2015 р. нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 62123 грн., який частково (в сумі 2424,0 грн. погашено переплатою) в іншій частині (59702 грн.) в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу, станом на 01.11.2015 р. не сплачено до бюджету та відповідно виник податковий борг.

Згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) за жовтень 2015 р. по ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.11.2015 р. нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 222452 грн., який в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу, станом на 01.11.2015 р. не сплачено до бюджету.

Згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) за листопад по ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.12.2015 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 14113 грн., який в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу, станом на 01.11.2015 р. не сплачено до бюджету.

Податковий борг з ПДВ по вищезазначеним деклараціям погашено з порушенням граничного терміну сплатою коштів 19.11.2015 р., 24.11.2015 р., 02.12.2015 р., 18.12.2015 р., 16.01.2016 р., 05.02.2016 р., 12.02.2016 р..

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень-листопад 2015 р. розраховано штрафну санкцію у розмірі 50240,5 грн. (10, 20 відсотків погашеної суми податкового боргу - 296267 грн.).

Крім того кошти сплачені ФГ ОСОБА_2М. 29.09.2015 р. та 15.10.2015 р. в сумі 67000 грн. та 175000 грн. перераховано на основний рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА 375150000295112).

В той час як згідно листа ДФС України від 11.08.2015 року №29560/7/99-99-19-03-02-17 Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств позивачу додатково відкрито рахунок в СЕА 37523100029512 призначений для перерахування коштів згідно податкових декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень-грудень 2015 р., для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів послуг.

Згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за червень 2016 року по ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.07.2016 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 19596 грн., який частково (в сумі 17517,65 грн.) погашено сплатою коштів, в іншій частині (2078,35 грн.) в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу станом на 31.07.2016 не сплачено до бюджету.

За податковим боргом по податкових деклараціях з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за червень-вересень 2016 р. розраховано штрафну санкцію у розмірі 831,38 грн. (10 відсотків погашеної суми податкового боргу - 8313,80 грн.).

28 грудня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вказав, що підприємство мало необхідну суму на електронному рахунку для сплати задекларованого податкового зобов'язання, і з відкриттям додаткового електронного рахунку у позивача не виникало зобов'язання вдруге перерахувати необхідну суму ще й на додатковий електронний рахунок.

До того ж, відповідно до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569, Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. Повідомлення від ДФС Позивач не отримував, тому і відповідальність не може бути застосована до такого платника податків.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ФГ ОСОБА_2М. з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування за вересень, жовтень, листопад 2015 року, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2016 року, за результатами якої складений акт від 20 вересня 2018 року № 54659/04-361210/23071238.

Згідно висновків акту дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ФГ ОСОБА_2М. узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування в зв'язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установ банку.

На підставі акту перевірки від 20 вересня 2018 року № 54659/04-361210/23071238 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 25.10.2018 р. винесені податкові повідомлення-рішення №0275971210, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 98442, 80 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податкове повідомленням - рішення №0275941210, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 98442, 80 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 206138 грн..

Судом встановлено, що ФГ ОСОБА_2М. є платником податку на додану вартість та з 01.01.2009 перебуває на спеціальному режимі оподаткування.

Як вказано в акті перевірки від 20 вересня 2018 року № 54659/04-361210/23071238 за даними ІС Податковий блок згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень 2015 р. ФГ ОСОБА_2М. 30.10.2015 нараховано ПДВ до сплати в бюджет у сумі 62123 грн., яка частково (в сумі 2424грн. погашена переплатою) в іншій частині (59702 грн.) в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу, станом на 01.11.2015 зобов'язання не сплачено до бюджету.

Згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) за жовтень 2015 р. ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.11.2015 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 222452 грн., яка станом на 01.11.2015 не сплачена до бюджету.

Згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства) за листопад ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.12.2015 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 14113 грн., який станом на 01.11.2015 не сплачено до бюджету.

Згідно податкової декларації з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за червень 2016 року по ФГ ОСОБА_2М. в ІКП з податку на додану вартість 30.07.2016 нараховано ПДВ до сплати в бюджет в розмірі 19596 грн., який частково (в сумі 17517,65 грн.) погашено сплатою коштів, в іншій частині (2078,35 грн.) в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу станом на 31.07.2016 не сплачено до бюджету.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вимогами п. 126.1 ст. 126 ПК України визначено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України .

Згідно пунктів 200-1.1 , 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу .

Як визначено пунктами 200-1.4 та 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України , на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу ;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу .

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, призначений для перерахування коштів на його спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, автоматично перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальний рахунок такого платника протягом операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунку платник - сільськогосподарське підприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569). Даний Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

У цьому Порядку терміни вживаються, зокрема, у такому значенні: електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Згідно пункту 4 Порядку №569 електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.

Згідно п. 20 та п. 21 Порядку за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок.

Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

Для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

Відповідно до пункту 23 Порядку №569 якщо платником податку, який застосовує спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті до бюджету та/або на його спеціальний рахунок, кошти з електронного рахунка перераховуються до бюджету, а після розрахунку в повному обсязі з бюджетом - на спеціальний рахунок такого платника.

Відповідно до п. 24 Порядку Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію щодо перерахованих з їх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та не перерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

Отже, з наведеного видно, що сплата податкового зобов'язання з ПДВ здійснюється наступним чином: платник податків перераховує на свій електронний рахунок для сплати ПДВ суму коштів, яка повинна відповідати задекларованій сумі податкового зобов'язання, далі податковий орган за три дні до закінчення граничного строку сплати ПДВ надсилає органу Казначейства реєстр платників ПДВ із задекларованими ними самостійно сумами податку до сплати, в свою чергу орган Казначейства на підставі отриманого реєстру здійснює перерахування коштів.

Відповідно до п. 209.2 ст.209 Податкового кодексу України, сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 209.1. ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 (далі - Порядок № 11). Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 2 Порядку № 11 сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

В силу пункту 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 12.01.2011 №11 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569.

Судом встановлено, що позивачем суми нараховані у податкових деклараціях з ПДВ за вересень та жовтень 2015 р. 67000,00 грн. та 175000,00 грн. сплачені згідно платіжних доручень № 1042 від 29.09.2015 та № 461 від 15.10.15р. на рахунок 37515000029512, який функціонував до серпня 2015 р..

Позивач пояснив, що кошти сплачені саме на вказаний рахунок, так як підприємство не мало інформації про відкриття нового рахунку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем здійснено поповнення електронного ПДВ-рахунку на відповідну суму та у встановлені строки.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 16 липня 2015 року №643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість (далі - Закон № 643), який набув чинності 29 липня 2015 року, платникам податку-сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, в системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі -основні електронні рахунки) з 03 серпня 2015 року відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - додаткові електронні рахунки).

Судом встановлено, що оскільки позивач є сільськогосподарським підприємством, обрав спеціальний режим оподаткування в системі електронного адміністрування ПДВ, до вже відкритого основного рахунку із серпня 2015 року був автоматично відкритий додатковий рахунок, призначений для перерахування коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарських товаровиробників, відкритий в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, позивач мав використовувати у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий. Основний електронний рахунок призначався для проведення розрахунків з бюджетом, на основний електронний рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська. З основного електронного рахунку кошти перераховуються до бюджету у порядку, передбаченому пунктом 200.2 статтею 200 ПКУ . Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств. На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування. З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки. Реквізити спеціального рахунку сільськогосподарське підприємство зобов'язане зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

За приписами п.6 Порядку № 569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

Позивач вказав, що повідомлення від ДФС про реквізити його нового електронного рахунка не отримував.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вказав представник відповідача у відзиві на позовну заяву листом ДФС України від 11.08.2015 року №29560/7/99-99-19-03-02-17 Про зміни в системі електронного адміністрування ПДВ для сільськогосподарських підприємств платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст.209 Кодексу додатково відкрито рахунок в СЕА 37523100029512 призначений для перерахування коштів згідно податкових декларацій з ПДВ (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за липень-грудень 2015 р., для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів послуг.

Однак, представником відповідача на підтвердження зазначених обставин не надано жодного доказу, таким чином в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлення платника про реквізити його нового додаткового електронного рахунка.

З цього суд робить висновок, що позивачем у вказаний період були поповнені електронні рахунки, а відтак він мав необхідну суму на електронному рахунку для сплати задекларованого податкового зобов'язання, і з відкриттям додаткового електронного рахунку у позивача не виникало зобов'язання вдруге перерахувати необхідну суму ще й на додатковий електронний рахунок.

Окрім того, як наголосив позивач, в деклараціях з ПДВ (Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за вересень, жовтень, листопад 2015 року, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2016 року були визначені суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок. В деклараціях вказані реквізити спеціального рахунку. Саме тому ці суми позивач сплатив на свої електронні рахунки, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

За приписами ст. 40 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість № 643-VIII штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем у встановлений законодавством строк був виконаний податковий обов'язок щодо сплати узгодженої суми податку згідно податкових декларацій за вказаний період.

Згідно пунктів 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позивачем надано достатні докази, які свідчать про необгрунтованість оскаржених податкових повідомлень-рішень .

Таким чином, суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення від 25.10.2018 р. №0275971210 та №0275941210 не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства ОСОБА_2М. (51462, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Нова Дача, вул.Шкільна, буд.12, і.к. 23071238) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, і.к. 39394856) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 р. № НОМЕР_1 (форма Ш ) прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2018 р. № НОМЕР_2 (форма Ш ) прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства ОСОБА_2М. судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2019 року.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

08 лютого 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник