Рішення

від 06.02.2019 по справі 160/9267/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Справа № 160/9267/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі судового засідання - Чорній М.В. за участю: представника позивача - ОСОБА_1 представника третьої особи - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Фінанс" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Дніпропетровське обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 року №0008034003 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ТОВ "Фортуна Фінанс" зобов'язано сплатити штраф у сумі 11 467,60 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 року №0008044003 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким ТОВ "Фортуна Фінанс" зобов'язано сплатити штраф у сумі 6 035 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо контролю за справлянням акцизного податку та складено акт, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 року №0008034003, яким зобов'язано сплатити штраф у сумі 11 467,60 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та №0008044003, яким зобов'язано сплатити штраф у сумі 6 035 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними і необґрунтованими, оскільки висновки акту перевірки не відповідають існуючим фактам та діючому податковому законодавству, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. У відповіді на відзив та пояснення третьої особи, позивач не погодився з доводами представника відповідача та третьої особи, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач у судове засідання в другий раз свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області зазначає, що ним було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації акцизного податку, якою встановлено порушення вимог п.57.1., п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме, позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми грошового зобов'язання з акцизного податку по податковим деклараціям за листопад 2016 року за реєстраційними номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 20.12.2016 року. Враховуючи вищезазначені порушення, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 року №0008034003 на суму 11 467,60 грн. у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу та №0008044003 на суму 6 035 грн. у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. Відповідач наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивач є клієнтом банку, з яким укладено договір на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування Інтернет-Клієнт-банк №88 від 16.08.2016 року. 30.12.2016 року о 12:54 год. позивачем було виставлено платежі, які третьою особою, на виконання Регламенту НБУ, починаючи з 12:30 год. було призупинено на приймання первинних документів клієнтів, у зв'язку з неможливістю повноцінно здійснювати безготівкові банківські операції. Починаючи з 12:45 год. всі платежі, які було виставлено на банк повернуто без виконання. Третя особа зазначає, що враховуючи, що позивачем платежі було виставлено 30.12.2016 року о 12:54 год., в час коли була відсутня технічна можливість виконати виставлені платежі на Державну казначейську службу України, це не є порушенням законодавства зі сторони банку, тому, вважає, що здійснена позивачем несвоєчасна сплата суми акцизного збору виникла не з вини банку. Враховуючи вищенаведене, представник третьої особи просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, враховуючи позицію відповідача, яка викладена у письмовому відзиві на позов, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ "Фортуна Фінанс" (код ЄДРПОУ 39673826), за результатами якої складено акт №44918/04-36-40-03/39673826 від 13.08.2018 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації акцизного податку. За висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з акцизного податку за звітний податковий період листопад 2016 року (а.с.25-26).

Відповідно до акту №44918/04-36-40-03/39673826 від 13.08.2018 року, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 року №0008034003, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 11 467,60 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та податкове повідомлення-рішення від 10.09.2018 року №0008044003, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 6 035 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (а.с.21-22).

Вирішуючи заявлений спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до п.46.1. ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.57.1. ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1. ст.38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.222.1.1. п.222.1. ст.222 ПК України, суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Так, ТОВ Фортуна Фінанс протягом 2016-2017 років здійснювало господарську діяльність із роздрібної торгівлі пальним та було платником акцизного податку.

Граничний строк сплати узгодженого зобов'язання за листопад 2016 року у розмірі 114 676 грн. та 6 0350 грн. є саме 30.12.2016 року.

30.12.2016 року в граничний день сплати грошового зобов'язання зі сплати акцизного збору, позивачем було подано до Дніпропетровського обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України платіжне доручення №17 на суму 60 350 грн. та платіжне доручення №18 на суму 114 676 грн., з метою перерахування отримувачу УК в Лівобережній МДПІ (Самарського району) акцизного збору за листопад 2016 року (а.с.38-39).

Згідно картки документу до платіжного доручення №17 від 30.12.2016 року, в історії статусів вказано, що платіжне доручення отримано банком 30.12.2016 року о 12:54 год., проведено банком о 12:58 год., проте, о 13:42 год. платіж відхилений банком, повернуто з підстав технологічної помилки (а.с.40).

Також, згідно картки документу до платіжного доручення №18 від 30.12.2016 року, в історії статусів вказано, що платіжне доручення отримано банком 30.12.2016 року о 12:54 год., проведено банком о 12:58 год., проте, о 13:42 год. платіж відхилений банком, причину сторнування не вказано (а.с.41).

Судом встановлено, що 04.01.2017 року позивач повторно направив платіжне доручення №29 на суму 60 350 грн. та платіжне доручення №30 на суму 114 676 грн. до банку з призначенням платежу оплата акцизного збору за листопад 2016 (а.с.45-46).

Також, листом від 03.01.2017 року вих.№1 позивач звернувся до начальника філії Дніпропетровського обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України з метою отримання відповіді причин сторнування платежів ТОВ Фортуна Фінанс від 30.12.2016 року (а.с.42-43).

На запит позивача, 05.01.2017 року за №103.17-18/46 третьою особою було повідомлено щодо причин повернення без виконання платежів ТОВ Фортуна Фінанс на адресу Державної казначейської служби України через СЕП, а саме, повідомлено, що 15.12.2016 року Правлінням НБУ було винесено рішення Про регламент роботи системи електронних платежів НБУ та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року . Згідно з п.7 додатку №1 до регламенту 30.12.2016 року початкові платежі через СЕП здійснюються до 13:00 у наступних випадках: між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі; усіма учасниками СЕП на адресу НБУ та органів Державної казначейської служби України; НБУ та органами Державної казначейської служби України на адресу всіх учасників СЕП. Відповідно до регламенту НБУ, у частині здійснення початкових платежів до 13:00 розуміється формування платежів, які в свою чергу повинні потрапити на рахунки НБУ та органів Державної казначейської служби України до 13:00 включно. Філія банку повідомляє, що процес здійснення повноцінної обробки платежів через СЕП вимагає значного проміжку у часі. Відповідно до встановлених регламентних робіт технічне обслуговування первинних платежів займає не менш ніж 30 хв. 30.12.2016 року в 12:54 ТОВ Фортуна Фінанс було виставлено низку платежів на загальну суму 1 999 424 грн. ЦА Ощадбанку 30.12.2016 року, на виконання регламенту НБУ, починаючи з 12:30 год., призупинило роботу СЕП, на приймання первинних документів клієнтів, у зв'язку з неможливістю повноцінно здійснювати безготівкові операції. Починаючи з 12:45 год. усі платежі, які були виставлені на банк, були повернуті без виконання. Установа банку повторно наголошує, що технічний процес обробки платежу на відправлення його до встановленого отримувача займає 30 хв. Філія банку не має на меті здійснення несприятливих умов, які б у свою чергу ускладнювали процес отримання клієнтами відповідних банківських послуг. Так як платежі були виставлені в 12:54 год. в банку була відсутня технічна можливість виконати виставлені платежі на Державну казначейську службу України (а.с.47-48).

Регламентом роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядком роботи банківської системи України в період завершення звітного року, затвердженим як додаток №1 до рішення Правління Національного банку України від 15.12.2016 року №489-рш (далі Регламент), встановлено наступне:

1) на 30 грудня 2016 року: пункт 7: початкові платежі через СЕП здійснюються до 13:00: між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі; усіма учасниками СЕП на адресу Національного банку України та органів Державної казначейської служби України; Національним банком України та органами Державної казначейської служби України на адресу всіх учасників СЕП; пункт 8: розрахунки за платежами з погашення та обслуговування державного боргу між Державною казначейською службою України і Національним банком України в національній валюті проводяться до 12:30; пункт 9: банківський день у СЕП закінчується о 15:00;

2) на 2 та 9 січня 2017 року: пункт 16: СЕП, система електронної пошти Національного банку України, депозитарій Національного банку України, Система СЕРТИФ, Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України, система з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку України "КредІнфо2", Автоматизована інформаційна система "Реєстр договорів з нерезидентами 2" не працюють;

3) на 3 січня 2017 року: пункт 18: міжбанківські перекази через СЕП не здійснюються. Національний банк України до 12:00 надає банкам, Державній казначейській службі України та її органам тільки інформацію про стан їх технічних рахунків у центрі оброблення СЕП. 4) на 4-6, 10 січня 2017 року: пункт 24: банківська система України працює у звичайному режимі.

Пунктами 8 та 9 Регламенту встановлено, що станом на 30.12.2016 року початкові платежі через СЕП здійснюються до 13:00 між усіма учасниками СЕП на адресу Національного банку України та органів Державної казначейської служби України, а банківський день у СЕП закінчується о 15:00.

Судом встановлено, що платіжні доручення №17 та №18 від 30.12.2016 року подано до банківської установи о 12:54 год. на суму зобов'язання в межах граничного строку сплати та прийняте до виконання банківською установою в день його подання, тобто у межах часу на ініціювання початкового платежу. Проведення такого платежу мало бути здійснено банком у межах банківського дня до 15:00.

Відповідно до ст.1 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні від 05.04.2001 року №2346-III (далі - Закон №2346-III) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Згідно з п.8.1 ст.8 Закону №2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Вказаною статтею також встановлено, що у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, за порушення вказаного строку банк, що обслуговує платника, несе відповідальність.

Відповідно до п.22.7 ст.22 Закону №2346-III, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.

Операційний день - це частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п.1.21 ст.1 Закону №2346-III).

Операційний час це частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах (п.1.22 ст.1 Закону №2346-III).

Дата валютування це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи (п.1.3 ст.1 Закону №2346-III).

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Проведення самого переказу грошей є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п.1.29 ст.1 Закону №2346-III).

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Згідно з п.129.6. ст.129 ПК України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, враховуючи, що визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З системного аналізу наведених норм права суд зазначає, що обов'язок платника зі сплати податків слід вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу.

За наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Таким чином, право контролюючого органу застосовувати суми штрафу за несвоєчасну сплату сум узгодженого грошового зобов'язання виникає лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання.

Проте, у даному випадку вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався платник.

Таким чином, оскільки несвоєчасне перерахування до бюджету сум акцизного податку відбулось через порушення банком строку зарахування податку до бюджету, встановленого Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , притягнення до відповідальності за неперерахування коштів до бюджету має бути застосовано у відношенні до такого банку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 року по справі №804/5008/17 (а.с.70-76).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи всі обставини в сукупності, суд доходить висновку щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.09.2018 року за номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, прийнятих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 1762 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 1031 від 30.11.2018 року (а.с.3).

Отже, судовий збір у сумі 1 762 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.09.2018 року за номерами НОМЕР_3, НОМЕР_4, прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна Фінанс" судові витрати по справі у розмірі 1 762 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 15.02.2019 року.

Суддя ОСОБА_3