ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
22 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/3429/19
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Новоград-Волинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Хміль" про стягнення 383.60 грн,
встановив:
Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом у якому просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Хміль" заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах у сумі 383,60 грн.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
У п. 1 прохальної частини позову позивач просить звільнити від сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону). Частиною 1 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Крім того, посилаючись на 55, 129 Конституції України, статті 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач стверджує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності. Зазначає, що оскільки Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" вважає за можливе звільнити управління Фонду від сплати судового збору.
Суд, дослідивши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон ).
Зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 3 Закону, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону встановлені пільги щодо його сплати.
Згідно зі ст. 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 133 КАС України.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для винесення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон, ні КАС України не передбачають.
Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на відсутність коштів, призначених на цю мету.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
При цьому, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій.
Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ст. 8 Закону України №3674-VI та ст. 133 КАС України підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
З приводу доводів позивача щодо обмеження його доступу до суду, то як зазначив, Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13.07.1995, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28.10.1998 та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Крім того, позивачем не було надано жодного доказу, який би підтверджував його майновий стан.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до суду внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.
Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях наведено у статті 5 Закону.
Позивачем разом з позовом документу про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону до суду надано не було.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом приписів підпункту першого пункту третього частини 2 статті 4 Закону, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Враховуючи ціну позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області становить 1921,00 грн.
Отже, при подачі даного позову до суду позивачем вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України дотримано не було.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу на підтвердження сплати судового збору в сумі 1921,00 грн, із призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.
Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки - “84” Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); код класифікації доходів бюджету - 22030101
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Лавренчук
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2019 |
Оприлюднено | 27.03.2019 |
Номер документу | 80657497 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Лавренчук Ольга Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні