МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
м. Миколаїв.
(повна)
21 березня 2019 р.справа № 400/3212/18
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,
представника позивача: Разумовського О.А.,
представника відповідача: Сластіхіної В.С.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3,
у спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні, розглянув клопотання відповідача про закриття провадження у справі
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Савченко Тревел", вул. Даля, 53, м. Миколаїв, 54002
до відповідачаУправління комунального майна Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачатовариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Рефресурс", вул. Даля, 53-"Л", м. Миколаїв, 54020
про 1) визнання протиправним і скасування наказу від 30.08.18 р. № 265/03 "Про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право оренди 8 об'єктів міської комунальної власності", в частині проведення конкурсу на право оренди комунального майна, розташованого за адресою: вул. Новозаводська, 7; 2) визнання протиправним і скасування рішення конкурсної комісії за результатами проведення конкурсу, оформлене протоколом № 2 від 02.10.18 р., в частині визначення переможцем конкурсу на право оренди комунального майна, розташованого за адресою: вул. Новозаводська, 7 ТОВ "Транспортна компанія "Рефресурс"; 3) визнання протиправним і скасування рішення комісії, оформлене протоколом № 1 від 09.11.18 р. в частині надання дозволу ТОВ "Транспортна компанія "Рефресурс" на проведення невід'ємних поліпшень орендованого об'єкту за адресою: вул. Новозаводська, 7 та внесення змін до договору оренди від 16.10.18 р. щодо цього нежитлового об'єкту; 4) визнання протиправним і скасування наказу начальника управління комунального майна Миколаївської міської ради "Про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва" від 09.11.18 р. № 294/103 В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Савченко Тревел" (надалі - позивач або ТОВ "Савченко Тревел") звернулось з адміністративним позовом до Управління комунального майна Миколаївської міської ради (надалі - відповідач або УКМ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Рефресурс" (надалі - третя особа або ТОВ "ТК "Рефресурс", в якому просить суд:
1) визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 30 серпня 2018 р. № 265/03 "Про проведення конкурсу та затвердження складу конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право оренди 8 об'єктів міської комунальної власності", в частині проведення конкурсу на право оренди комунального майна, розташованого за адресою: вул. Новозаводська, 7;
2) визнати протиправним і скасувати рішення конкурсної комісії за результатами проведення конкурсу, оформлене протоколом № 2 від 2 жовтня 2018 р., в частині визначення ТОВ "ТК "Рефресурс" переможцем конкурсу на право оренди комунального майна, розташованого за адресою: вул. Новозаводська, 7;
3) визнати протиправним і скасувати рішення комісії, оформлене протоколом № 1 від 9 листопада 2018 р., в частині надання дозволу ТОВ "ТК "Рефресурс" на проведення невід'ємних поліпшень орендованого об'єкту за адресою: вул. Новозаводська, 7 та внесення змін до договору оренди від 16 жовтня 2018 р. щодо цього нежитлового об'єкту;
4) визнати протиправним і скасувати наказ начальника УКМ "Про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва" від 9 листопада 2018 р. № 294/103.
Свої вимоги позивач обґрунтував наступним чином: спірним наказом від 30 серпня 2018 р. № 265/03 відповідач оголосив проведення конкурсу на право оренди комунального майна, в тому числі і об'єкту нерухомості, який розташований в м. Миколаєві, вул. Новозаводська, 7. Позивач взяв участь у конкурсі разом із третьою особою. Спірним протоколом № 1 від 9 листопада 2018 р. переможцем конкурсу визнано ТОВ "ТК "Рефресурс", яке запропонувало значно вищу орендну плату, ніж позивач. 16 жовтня 2018 р. відповідач уклав із третьою особою договір оренди на зазначений об'єкт нерухомості. Одразу після проведення конкурсу та укладення договору оренди, третя особа, за згодою відповідача, здійснила переоцінку орендованого майна, наслідком якої стало внесення до договору оренди змін в частині суттєвого зниження орендної плати, порівняно із ціною пропозиції третьої особи під час конкурсу. Позивач розцінює ці обставини, як підставу для визнання наказів і протоколів відповідача протиправними.
Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив, що, на його думку, даний спір повинен розглядатись за правилами господарського судочинства, так як надання майна в оренду є реалізацією УКМ права власності і в спірних правовідносинах відповідач не виступає в статусі суб'єкта владних повноважень відносно позивача, що виключає розгляд справи адміністративним судом. Крім того, позивач наголошує, що спірні накази і протоколи вичерпали свою дію фактом їх реалізації і на теперішній час із ТОВ "ТК "Рефресурс" вже укладений договір оренди комунального майна (а. с. 123-127).
В судовому засіданні представник відповідача підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Позивач подав письмові заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, в яких послався на те, що УКМ відповідає визначенню суб'єкта владних повноважень, наведеному в Кодексі адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) і ним оскаржуються саме владні акти останнього, безвідносно до подальшого укладення договору оренди із третьою особою, а тому спір носить публічно-правовий характер (а. с. 154-156).
В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення.
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав клопотання відповідача про закриття провадження у справі, пояснивши, що після укладення між ним і відповідачем договору оренди, спірні накази і протоколи вичерпали свою дію і на теперішній час мають місце цивільні правовідносини, що виключає розгляд заявлених позивачем вимог адміністративним судом.
Заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі. При цьому суд виходить з наступного.
Як визначено ст. 238 ч. 1 п. 1 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Стаття 4 п. 1-2 КАС України передбачає, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
У відповідності до ст. 4 ч. 1 п. 7 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, адміністративні суди розглядають спори в публічно-правовій сфері за обов'язковою участю суб'єкта владних повноважень та захищають права особи саме в таких правовідносинах. На противагу, приватноправові відносини характеризуються рівністю їх учасників та наявністю майнового чи немайнового інтересу. Спір має приватноправовий характер, якщо він виник внаслідок порушення або загрози порушення майнового приватного права чи інтересу.
Суд погоджується із твердженням відповідача про те, що в правовідносинах щодо передачі комунального майна в оренду, він не має статусу суб'єкта владних повноважень.
Згідно із ст. 60 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Частина 5 цієї статті визначає, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до приписів Закону України "Про оренду державного та комунального майна", надання комунального майна в оренду відбувається на конкурсних засадах.
Надання майна в оренду, є правомочністю його власника, який реалізує таке право на власний розсуд. Той факт, що комунальне майно передається в оренду за наслідками конкурсу, не означає, що відповідач у питаннях організації і проведення конкурсу виконує владно-управлінські функції, так як в даному випадку відсутнє підпорядкування позивача відповідачу.
Таким чином, даний спір не є публічно-правовим - в ньому відсутній суб'єкт владних повноважень і правовідносини між сторонами склались з приводу реалізації і набуття майнового права. Вимоги позивача, заявлені в даній справі, мають на меті захист саме майнового інтересу на укладення договору оренди і такі вимоги не можуть бути розглянуті окремо від питання укладення договору оренди.
У постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2014 р. у справі № 21-405а14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/42202870) зазначено: "Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Таким чином, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту." .
30 травня 2018 р. Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 923/466/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74506122), в якій зазначила, що відступає від правової позиції Верховного Суду України, викладеній у справі № 21-405а14, але зазначила, що подібний спір повинен розглядатись господарським судом: "Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах" (п. 64 постанови).
Отже, згідно правової позиції Великої Палаті Верховного Суду, вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого в подальшому виникло право цивільне, може бути предметом розгляду суду, але повинно розглядатись за правилами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний спір є спором про право цивільне, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 238 ч. 1 п. 1 КАС України.
Стаття 239 ч. 1 КАС України передбачає, що у випадку закриття провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Суд роз'яснює позивачу право звернутись до Господарського суду Миколаївської області в порядку господарського судочинства.
Як передбачено ст. 7 ч. 1 п. 5 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд роз'яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Клопотання Управління комунального майна Миколаївської міської ради про закриття провадження у справі, задовольнити.
2. Провадження в адміністративній справі № 400/3212/18, закрити.
3. Роз'яснити позивачу право на звернення до Господарського суду Миколаївської області із відповідним позовом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено
25 березня 2019 р.
Суддя А. О. Мороз
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2019 |
Оприлюднено | 26.03.2019 |
Номер документу | 80658004 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мороз А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні