ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/268/19
22 березня 2019 рокум.Тернопіль
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю секретаря судового засідання Гавіловської Х.М., представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа без заявлення самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області в якому просила зобов'язати ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6987,50 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 09.06.2015 придбала квартиру на підставі договору купівлі-продажу, що знаходиться за адресою: вул. В.Симоненка, 6/227, м. Тернопіль. При укладенні договору позивач сплатила збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6987,50 грн. Позивач придбавала житло вперше, а тому вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплатила такий збір безпідставно.
Ухвалою суду від 04.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
На виконання вимог ст.ст.159-165 КАС відповідач подав 19.02.2019 відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, в якому зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно, тому не має можливості встановити факти придбання житла фізичними особами вперше. Крім того, зазначено, що позивач добровільно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна і об'єднане управління не вчиняло дій та не приймало рішень щодо зобов'язання позивача сплатити такий збір. Крім того, відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів, оскільки договір купівлі-продажу був укладений 09.06.2015.
Ухвалою суду від 20.02.2019 залишено адміністративний позов без руху та надано строк до 06.03.2019 для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та документальні докази на підтвердження обставин пропуску строку звернення до суду з поважних причин, або вказати інші підстави для поновлення строку та привести у відповідність позовну заяву відповідно до вимог ст.ст. 160,161 КАС.
Позивач подала 01.03.2019 заяву про усунення недоліків в якій зазначила, що її права були порушені 21.12.2018 коли вона отримала від Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області лист-відмову від 18.12.2018, тому шестимісячний строк звернення до суду нею не порушено, оскільки його відлік бере початок з моменту отримання відмови відповідача, а не з моменту сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6987,50 грн.
Ухвалою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі Тернопільської області (аркуш справи 59-60).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову.
Третя особа УДКСУ у місті Тернополі на адресу суду 19.03.2019 надіслала клопотання про розгляд справи без участі представника у вирішенні справи покладаються на рішення суду.
Заслухавши представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Суд встановив, що 09.06.2015 між ОСОБА_5 (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: вул. В.Симоненка, 6/227 в м. Тернополі. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрований в реєстрі за №1822 (аркуш справи 15-16). Відповідно до пункту 4 договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 698750 грн.
Перед укладенням зазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 6987,50 грн відповідно до квитанції №0.0.394849906.1 від 09.06.2015 (аркуш справи 14).
Позивач 13.12.2018 звернулась до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6987,50 грн.
За результатами розгляду даної заяви, 18.12.2018 ОСОБА_1 об'єднане УПФУ Тернопільської області надало відповідь заявнику за №18214/07 про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6987,50 грн немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (аркуш справи 13).
Не погоджуючись із відповіддю відповідача позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З системного аналізу наведених правових актів слід прийти до висновку, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 153463181, сформованої 22.01.2019 за результатом розгляду заяв у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_4:
- квартири за адресою: вул. В.Симоненка, 6/227 в м. Тернополі, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, та зареєстрований в реєстрі за №1822;
- земельні ділянки, кадастрові номери: 6122486400:01:001:0106; 6122486400:04:001:0214; 6122486400:04:001:0007, право власності на які виникли на підставі свідоцтва про право на спадщину;
- житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості, який знаходиться за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, с. Чагарі-Збаразькі, вул. Довга, будинок 10, право власності на який виник на підставі свідоцтва про право на спадщину (аркуш справи 10-12).
Як встановлено судом, згідно довідки ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" від 22.01.2019 №294 станом на 31.12.2012 ОСОБА_4 немає зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м.Тернополі (аркуш справи 18).
Відповідно до довідки Збаразького районного комунального бюро технічної інвентаризації від 19.02.2019 станом на 01.01.2013 нерухомого майна за ОСОБА_4 в бюро не зареєстроване (аркуш справи 39).
Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 22.01.2019 №243 видану ОСОБА_4, що за адресою м.Тернопіль, вул. В.Симоненка, 6/227 в ТВБВ 10019/018 - філії ОСОБА_1 обласне управління АТ "Ощадбанк" вул. 15.Квітня, буд. 15 а вона не включена у списки для приватизації житла (аркуш справи 19).
Відповідно до довідки Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області, підтверджено надходження від ОСОБА_4 09.06.2015 збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 6987,50 грн до державного бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не здобуто.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 09.06.2015 вперше придбала житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна - квартиру за адресою: вул. В.Симоненка, 6/227 в м. Тернополі і при оформленні документів безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 6987,50 грн відповідно до квитанції №0.0.394849906.1 від 09.06.2015 на вказану суму.
За встановлених обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до пункту 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 6987,50 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню. А тому, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №819/1730/17 (К/9901/404/17). В якій зазначено, що оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Щодо посилання відповідача на пропуск позивача строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Як виливає із змісту позовної заяви та долучених до неї документів, правовідносини між позивачем та ОСОБА_1 ОУПФ України Тернопільській області виникли 13.12.2018, а з позовом до суду за захистом порушеного права позивач звернення 22.01.2019. Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду починає спливати з моменту отримання відмови відповідача. а не з моменту сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, як вважає представник відповідача. Тому, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про зобов'язання Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення ОСОБА_4 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6987,50 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_4 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6987 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн 50 (п'ятдесят) коп.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 (сорок) коп.
Реквізити сторін:
- позивач ОСОБА_4: 46016, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;
- відповідач ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 березня 2019 року.
Головуючий суддя Осташ А.В.
копія вірна
Суддя Осташ А.В.
Суд | Тернопільський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2019 |
Оприлюднено | 26.03.2019 |
Номер документу | 80658432 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Адміністративне
Тернопільський окружний адміністративний суд
Осташ Андрій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні