Рішення

від 18.03.2019 по справі 520/10510/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 р. № 520/10510/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Черняк І.Ю.,

представника відповідача - Ступицького М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТВ" до Котлярівської сільської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СТВ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та нечинним типове рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатком №1 "Ставки земельного податку" та додатком №2 "Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 ст.284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Котлярівською сільською радою Харківського району Харківської області прийнято рішення "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатком №1 "Ставки земельного податку" та додатком №2 "Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 ст.284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку" з порушенням норм чинного законодавства, оскільки прийнято лише 06.12.2017 року, тобто з порушенням визначених п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 12.3.3 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України строків. Крім того, при прийнятті спірного рішення, відповідачем порушенні вимоги Законів "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про доступ до публічної інформації" внаслідок не опублікування проекту Типового рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" у встановленому законом порядку. У зв'язку із чим вважає що рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатками №1 та №2 є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 18.03.2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Згідно наданого відзиву пояснив, що типовим рішенням XX сесії VII скликання Котлярівської сільської ради від 06.12.2017 року "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" встановлено ставки земельного податку та відповідні пільги для фізичних та юридичних осіб. Відповідач зазначив, що у зв'язку з прийняття Котлярівською сільською радою вказаного рішення будь-яких порушень прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТВ" не відбулося. Зазначив, що відповідачем був оприлюднений проект оскаржуваного рішення на інформаційному стенді сільської ради, тому просив відмовити у задоволенні позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року на XX сесії VII скликання Котлярівська сільська рада Харківського району Харківської області прийняла типове рішення "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатком №1 "Ставки земельного податку" та додатком №2 "Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 ст.284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку".

Згідно п.2 рішення встановлено, оприлюднити рішення в засобах масової інформації або в інший можливий спосіб.

Відповідно до пункту 5 даного рішення, останнє набирає чинності з 01.01.2018.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СТВ" є власником земельних ділянок, розташованих в с. Котляри Харківського району Харківської області на території Котлярівської сільської ради, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с.22-30).

З огляду на те, що земельні ділянки, які перебувають у власності позивача знаходяться на території Котлярівської сільської ради, яка уповноважена приймати рішення про встановлення розміру земельного податку, що підлягає сплаті ТОВ фірмою "СТВ", та, оскільки позивач фактично є учасником спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.2 ст.264 КАС України, позивач має право оскаржити вказаний нормативно-правовий акт до суду.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями п.34 ч.1 ст.26 цього Закону закріплено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст.12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

У відповідності до ч.3 цієї статті сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Положеннями ч.4 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , серед іншого закріплено, що сільський, селищний, міський голова: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України № 452/97-ВР від 15.07.1997, встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч.5 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування ).

Згідно із частиною 10 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Згідно ч.ч.12, 13 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Відповідно до ч.ч.14, 15 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Так, Рішенням ІІ сесії VII скликання Комунарської сільської ради від листопада 2015 року затверджено Регламент роботи Комунарської сільської ради (далі - Регламент).

Як встановлено судом з наданих пояснень представника відповідача в судовому засіданні, Котлярівська сільська рада у своїй діяльності застосовує регламент ради, затверджений рішенням ІІ сесії VII скликання Комунарської сільської ради.

Згідно рішення ХХІ сесії VII скликання Котлярівської сільської ради від 21.12.2017 р. внесено зміни до Регламенту VII скликання, змін щодо назви внесено не було.

За приписами ст.13, п.15.1, п.15.2 ст.15 Регламенту, рада проводить роботу сесійно. Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесії ради, окрім першої, скликаються сільським головою.

Згідно положень п.15.11 ст.15 Регламенту, пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою районної державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Відповідно до п.16.1 ст.16 Регламенту, пропозиції до проекту порядку денного сесії ради вносяться головою ради, депутатами, постійними комісіями.

Пунктом 15.12 статті 15 Регламенту закріплено, що протоколи сесій ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським головою, у разі його відсутності - секретарем ради, а у випадку, передбаченому п.15.7 Регламенту, - депутатом ради, який за дорученням депутатів голосував на її засіданні.

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що Котлярівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, а формою його роботи є сесії, на яких за результатами розгляду питань сільською радою приймаються відповідні рішення.

В межах підготовчого засідання за клопотанням представника позивача у Котлярівської сільської ради судом витребувано докази скликання головою сільради сесії ради, внесення пропозицій та формування порядку денного сесії, внесення питання, які передбачається винести на розгляд ради, які вносяться у формі проекту рішення, зокрема, рішення "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" та докази оприлюднення проекту спірного рішення.

На виконання ухвали суду представником відповідача надано Регламент Комунарської (Котлярівської) сільської ради, рішення ХХІ сесії VII скликання Котлярівської сільської ради від 21.12.2017 р. про внесення змін до Регламенту VII скликання, протокол засідання комісії з питань комунального господарства, зв'язку, транспорту, аграрних питань та будівництва від 04.12.2017 року та надано заяву про розгляд справи без участі представника Котлярівської сільської ради за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищезазначені приписи законодавства, суд розглядає дану справу за наявними в ній доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та витребуваних доказів, рішення селищного голови Котлярівської сільської ради про скликання сесії ради та пропозицій до проекту порядку денного сесії ради, які, відповідно до п.16.1 ст.16 Регламенту, вносяться сільським головою, до матеріалів справи відповідачем надано не було.

Крім того, доказів включення в порядок денний питання "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" представник відповідача до матеріалів справи також не надав.

Суд зазначає, що всупереч положень ст. 46 Закону та п.15.8 ст.15 Регламенту, доказів доведення до відома депутатів і населення не пізніш як за десять днів до сесії рішення про скликання сесії, місце її проведення, перелік питань, що виносяться на розгляд ради представником Котлярівської сільської ради до суду також надано не було.

Аналізуючи вищезазначені обставини справи, у межах спірних правовідносин суд приходить до висновку, що відповідачем не було належним чином виконані обов'язки щодо дотримання порядку скликання сесії та включення до порядку денного питання "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік", у зв'язку з чим Котлярівською сільською радою не дотримано законодавчо визначеної процедури підготовки питань до розгляду на сесії.

Слід вказати, долучений до матеріалів справи відповідачем протокол засідання комісії з питань комунального господарства, зв'язку, транспорту, аграрних питань та будівництва від 04.12.2017 року не може підтверджувати дотримання процедури скликання сесії та підготовки питань до розгляду на сесії, за наслідком якої було прийнято оскаржуване рішення.

Крім того, суд зазначає, частинами 1 та 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до п. 11 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Пункт 1 ч. 1 ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачає, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації , доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом.

Згідно пункту 16.3 ст. 16 Регламенту роботи Комунарської (Котлярівської) сільської ради, затвердженого рішенням II скликання сесії VII скликання, проекти рішень ради, які підлягають обговоренню, оприлюднюються на веб-сайті сільської ради.

Зазначені положення Регламенту повністю узгоджуються з положеннями Закону України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до п.2 ч.1 статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною другою 2 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Частиною 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" закріплено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Закон України Про доступ до публічної інформації не містить виключень, щодо проектів рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають оприлюдненню.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти існування сторінки Котлярівської сільської ради в мережі Інтернет, однак вказав, що проект типового рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатками №1 та №2 не було оприлюднено на офіційному веб-сайті, оскільки згідно приписів ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації можливо оприлюднювати інформацію на інформаційних стендах, та оскільки Закон має вищу юридичну силу, ніж Регламент, обов'язок оприлюднювати проект рішення в мережі Інтернет - відсутній.

При цьому, відповідач заперечуючи проти задоволення позову вказує, що проект оскаржуваного рішення було оприлюднено на інформаційному стенді сільської ради. Однак, доказів вказаного оприлюднення також не надано.

Враховуючи досліджені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що всупереч норм вищевикладених статей відповідач не опублікував проект типового рішення Котлярівської сільської ради "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатками №1 "та №2 на офіційному сайті Харківського району.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ч.2 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , за наявності сайту Харківського району в мережі Інтернет відповідач зобов'язаний в першу чергу оприлюднити проект рішення саме на веб-сайті, а вже потім у інший спосіб.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо недотримання відповідачем вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Про доступ до публічної інформації та вимог Регламенту Котлярівської сільської ради у частині розгляду проекту відповідного рішення з порушенням вимог щодо його публікації на офіційному інтернет-сайті відповідача за 20 робочих днів до дати розгляду.

Враховуючи, що відповідачем порушено процедуру оприлюднення проекту оскаржуваного рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним типового рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатком №1 "Ставки земельного податку" та додатком №2 "Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 ст.284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку".

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного суду від 21.09.2018 р. по справі №337/2530/17 (2-а/337/199/2017).

Згідно із ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи та досліджені в ході судового розгляду даної адміністративної справи докази, а також враховуючи той факт, що проект рішення не було оприлюднено належним чином у встановленому законом порядку та порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення, суд приходить до висновку, що вказане рішення є протиправним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів представника позивача про протиправність типового рішення у зв'язку з порушенням визначених п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 12.3.3 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України строків прийняття рішення, суд не погоджується з вказаними доводами виходячи з наступного.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини 2 статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Податкового кодексу України, податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.

Згідно пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо установлення місцевих податків, визначені статтею 12 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Пунктами 10.1 та 10.2 статті 10 Податкового кодексу України передбачено, до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Повноваження відповідача, як сільської ради, щодо встановлення місцевих податків і зборів у Податковому кодексі України визначені статтею 12.

Так, згідно із пунктом 12.3, підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу сільські, селищні, міські ради межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 вказаного Кодексу у разі, якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Разом з тим, згідно із підпунктами 4.1.4, 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до підпунктів 7.1.1 - 7.1.8 пункту 7.1 статті 7 Податкового кодексу України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про встановлення місцевих податків та зборів сільська рада, в обов'язковому порядку повинна враховувати обмеження, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (в частині офіційного оприлюднення рішення про встановлення місцевих податків та зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду) та підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 (в частині дотримання принципу стабільності: зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки).

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено - пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України.

При цьому, пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Як вбачається із аналізу норм Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України, для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2018 році, у тому числі плати за землю, таке рішення має бути прийнято до 01.07.2017 та оприлюднено місцевою радою до 15.07.2017.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що згідно приписів статей 4 та 12 Податкового кодексу України, рішення повинні вноситися не пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, поряд із тим, що оскаржуване рішення прийнято в порушення цього строку, а тому, підлягає скасуванню.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що типове рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" прийнято 06.12.2017.

Проте, виходячи з приписів чинного законодавства України, прийняття рішення із порушенням такого строку не є підставою для його скасування, а лише є підставою для застосування норм відповідного рішення не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Суд акцентує увагу, що стаття 12 Податкового кодексу України визначає повноваження, зокрема але виключно, сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів, і її додержання, як і додержання інших норм податкового законодавства є важливою складовою при реалізації державної політики у сфері справляння податків і зборів і, відтак, навіть при наявності процедурних порушень законодавства при здійсненні повноважень щодо прийняття рішень щодо податків і зборів, ніяким чином не спростовує наявності такого обов'язку як сплата податків і зборів.

Обов'язок щодо сплати податків і зборів визначений Конституцією України у статті 67, Податковим кодексом України, зокрема статтею 36, та низкою нормативно-правових актів та за ухилення від належного виконання такого обов'язку передбачена відповідальність, що прямо узгоджується з принципом стабільності податкової системи та принципом верховенства права, на додержанні яких наполягає позивач.

Належне виконання обов'язку зі сплати податків і зборів є складовою функціонування податкової системи та надходження коштів до бюджету Держави, яке здійснюється, в тому числі, і через органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТВ" (вул. Озерна, буд. 9, с. Котляри, Харківський район, Харківська область, 62490, код 23146249) до Котлярівської сільської ради (вул. Миру, буд. 1,с. Котляри, Харківський район, Харківська область, 62490, код 21233853) про визнання протиправним та нечинним рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним типове рішення Котлярівської сільської ради Харківського району Харківської області "Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018 рік" із додатком №1 "Ставки земельного податку" та додатком №2 "Перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 ст.284 Податкового кодексу України, із сплати земельного податку".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТВ" (вул. Озерна, буд. 9, с. Котляри, Харківський район, Харківська область, 62490, код 23146249) за рахунок бюджетних асигнувань Котлярівської сільської ради (вул. Миру, буд. 1,с. Котляри, Харківський район, Харківська область, 62490, код 21233853) суму сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Зобов'язати Котлярівську сільську раду невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин