Рішення

від 25.03.2019 по справі 420/485/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року м. Одеса Справа № 420/485/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Віталія Шума, 21) про визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Чорноморського міського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Решітко В.В. під час винесення постанов від 02.02.2018 року та визнання протиправними та скасування постанов від 02.02.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22.03.2017р. по справі № 501/3057/16-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселені задоволено, та вирішено: усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_3 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_3 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1. Вказане рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22.03.2017р. по справі № 501/3057/16-ц було виконано позивачем добровільно у повному обсязі, а тому підстав для примусового виконання вказаного рішення суду та, відповідно, для стягнення з позивача виконавчих зборів та витрат виконавчого провадження не має.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року позов залишено без руху.

Ухвалами суду від 15.02.2019 року та від 01.03.2019 року продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.03.2019 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновлено пропущений процесуальний строк та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Також вказаною ухвалою Чорноморський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області зобов'язано надати до Одеського окружного адміністративного суду в строк до 22.03.2019 року засвідчені належним чином, за описом копії матеріалів виконавчих проваджень ВП №54405292, ВП №54405187 та ВП №54405253.

Відповідач повідомлявся належним чином про день, час та місце проведення судового засідання та отримав ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року, про що свідчить довідка про направлення вказаних документів на електронну адресу відповідача.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявності підстав для його задоволення.

Судом встановленго, що рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 22.03.2017р. по справі № 501/3057/16-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселені задоволено, та вирішено:

усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1;

вселити ОСОБА_3 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1;

зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_3 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно постанови від 31.07.2017р. державного виконавця Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Решітко Валентини Валентинівни (далі - державний виконавець) відкрито виконавче провадження № 54405292 з примусового виконання виконавчого листа № 501/3057/16-ц. виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.07.2017р., про усунення перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1

Згідно постанови від 31.07.2017р. державного виконавця відкрито виконавче провадження № 54405187 з примусового виконання виконавчого листа № 501/3057/16-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.07.2017р., про вселення ОСОБА_3 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1

Згідно постанови від 31.07.2017р. державного виконавця відкрито виконавче провадження № 54405253 з примусового виконання виконавчого листа № 501/3057/16-ц, виданого Іллічівським міським судом Одеської області 25.07.2017р., про зобов'язання позивача не перешкоджати ОСОБА_3 у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно постанови від 02.02.2018р. державного виконавця з позивача підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 7446 грн. за виконавчим провадженням № 54405292.

Згідно постанови від 02.02.2018р. державного виконавця з позивача підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 7446 грн. за виконавчим провадженням № 54405187.

Згідно постанови від 02.02.2018р. державного виконавця з позивача підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 7446 грн. за виконавчим провадженням № 54405253.

Згідно постанови від 02.02.2018р. державного виконавця з позивача підлягають стягненню витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 200 грн. за виконавчим провадженням № 54405292.

Згідно постанови від 02.02.2018р. державного виконавця з позивача підлягають стягненню витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 200 грн. за виконавчим провадженням № 54405187.

Згідно постанови від 02.02.2018р. державного виконавця з позивача підлягають стягненню витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 200 грн. за виконавчим провадженням № 54405253.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, та ч. 3 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Аналіз наведених норм Закону України Про виконавче провадження дає можливість зробити висновок про те, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26.12.2003р. № 14 роз'яснено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Як зазначає позивач у своєму позові рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 22.03.2017р. по справі №501/3057/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселені було виконано позивачем добровільно у повному обсязі, а тому підстав для примусового виконання вказаного рішення суду та, відповідно, для стягнення з позивача виконавчих зборів та витрат виконавчого провадження не має.

Матеріали справи не містять доказів того, що рішення суду виконувалось у примусовому порядку. Також відсутні докази вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, не було накладено штраф за невиконання виконавчого листа.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідач відзив на позов та жодного доказу, що спростовують доводи позивача суду не надав, що судом розцінюється як визнання позову.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст. 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову .

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) до Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34944246, місцезнаходження: 68004, Одеська область, м. Чорноморськ, вул.. Віталія Шума, 21) задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Решітко Валентини Валентинівни під час винесення постанов від 02.02.2018 року у виконавчих провадженнях №54405292, № 54405187 та № 54405253 про стягнення виконавчого збору у розмірі 7446 грн. та стягненню витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200 грн.

Визнати незаконними та скасувати постанови старшого державного виконавця Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Решітко Валентини Валентинівни від 02.02.2018 року у виконавчих провадженнях №54405292, № 54405187 та № 54405253 про стягнення виконавчого збору у розмірі 7446 грн. та стягненню витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та з урахуванням п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.А.Іванов

.