Ухвала

від 25.03.2019 по справі 520/1517/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 березня 2019 р. Справа № 520/1517/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 63, м. Дергачі, Харківська область, 62300, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах Держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області (площа Миру, буд. 11, смт. Гути, Богодухівський район, Харківська область, 62131, код ЄДРПОУ 04398548), Гутянського дошкільного навчального закладу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Первухінська, буд. 29, смт. Гути, Богодухівський район, Харківська область, 62131, код ЄДРПОУ 36293892) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Заступник керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Гутянського дошкільного навчального закладу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, в якому просить суд:

визнати незаконною бездіяльність Гутянського дошкільного навального закладу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області та Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області, з питань додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

зобов'язати Гутянський дошкільний навальний закладу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області та Гутянську селищну раду Богодухівського району Харківської області вчинити певні дії, пов'язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки які зазначені у актах перевірок зазначеного об'єкту щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту № 33 від 16.04.2018 та № 98 від 06.08.2018, а саме:

приміщення ДНЗ обладнати автоматичними системами протипожежного захисту відповідно до чинних нормативно-правових актів (розділ V пункт 1.2 Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 р. "Про затвердження правил пожежної безпеки);

виконати вогнезахисне обробляння дерев'яних конструкцій дахових приміщень будівель (розділ III пункт 2.5 ППБУ);

здійснити захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку виконати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (розділ IV пункт 1.21 ППБУ);

забезпечити ДНЗ необхідним зовнішнім запасом води для цілей здійснення пожежогасіння (розділ V, глава 2 ППБУ);

працівників ДНЗ забезпечити засобами колективного та індивідуального захисту (стаття 20 КЦЗУ);

будівлі та приміщення закладу обладнати об'єктовою системою оповіщення (пункт 16 ПКМУ від 27.09.2017 № 733 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту");

створити матеріальний резерв для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (98 КЦЗУ ПКМУ №775 від 30.09.2015 року "Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій").

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/1517/19.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53 КАС України).

Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).

Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.

Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу.

В позовній заяві прокурор зазначив, що в особі держави у даному випадку виступає Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яке є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим, у т.ч. на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню. Також ним здійснюється державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах цивільного захисту на відповідній території. Вказаний орган, уповноважений на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, самостійно заходи представницького характеру на захист інтересів держави не вживає, що і зумовило звернення до суду саме прокурором.

Суд зазначає, що "не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).

Дослідивши матеріали позовної заяви, судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Навпаки, обставини справи свідчать про вжиття позивачем таких заходів, а саме: проведення перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та винесення обов'язкових для виконання приписів щодо усунення виявлених порушень. У той же час відповідний уповноважений орган держави, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Сама по собі обставина не звернення державного органу з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постановах від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019р. №927/246/18..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст.2, 5, 53, 54, 240 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 63, м. Дергачі, Харківська область, 62300, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах Держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області (площа Миру, буд. 11, смт. Гути, Богодухівський район, Харківська область, 62131, код ЄДРПОУ 04398548), Гутянського дошкільного навчального закладу Гутянської селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Первухінська, буд. 29, смт. Гути, Богодухівський район, Харківська область, 62131, код ЄДРПОУ 36293892) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 березня 2019 року.

Суддя В.В. Сагайдак