Рішення

від 20.03.2019 по справі 826/10590/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2019 року № 826/10590/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень представники позивача: Омельчук О.В., Баца К.В.;

сторін: відповідача - Черевична В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» (далі - позивач або ТОВ «Компанія «Тітал» або товариство) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.04.2018 № 1742615147 та № 1752615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2018 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 23.08.2018.

У судовому засіданні 23.08.2018 судом оголошено перерву до 11.10.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2018 витребувано у контролюючого органу інформацію про стан кримінальних проваджень № 320015100100000064 від 02.07.2015 та № 320014100000000145 від 28.07.2015.

В судовому засіданні 11.10.2018 оголошено перерву до 20.11.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 24.01.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2019 витребувано у Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві письмові пояснення щодо прийнятих рішень у кримінальному провадженні № 12017100000000690 від 22.06.2017, належним чином завірені копії документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Віадук Сервіс» (ідентифікаційний код - 40688432) фіктивних господарських операцій з ТОВ «Тітал», зокрема, копії висновків експертів та протоколів допиту свідків, наявних у матеріалах кримінального провадження № 12017100000000690 від 22.06.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2019 витребувано у Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві письмові пояснення щодо прийнятих рішень у межах кримінального провадження № 32017100060000080 від 19.09.2017 щодо підприємницької діяльності ТОВ «Віксар Плюс» (ідентифікаційний код - 40339222), ТОВ «Сферастрой» (ідентифікаційний код - 40156574), ТОВ «Ком Тех Україна» (ідентифікаційний код - 39898210), а також належним чином завірені копії документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Віксар Плюс» (ідентифікаційний код - 40339222), ТОВ «Сферастрой» (ідентифікаційний код - 40156574) та ТОВ «Ком Тех Україна» (ідентифікаційний код - 39898210) фіктивних господарських операцій з ТОВ «Тітал» (зокрема, протоколи допитів, висновки експертиз, тощо).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2019 витребувано у Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Чернігівській області письмові пояснення щодо прийнятих рішень у межах кримінального провадження № 32015270000000027 від 07.05.2015 щодо підприємницької діяльності ТОВ «Віксар Плюс» (ідентифікаційний код - 40339222), ТОВ «Сферастрой» (ідентифікаційний код - 40156574), ТОВ «Ком Тех Україна», а також належним чином завірені копії документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Віксар Плюс» (ідентифікаційний код - 40339222), ТОВ «Сферастрой» (ідентифікаційний код - 40156574) та ТОВ «Ком Тех Україна» (ідентифікаційний код - 39898210) фіктивних господарських операцій з ТОВ «Тітал» (зокрема, протоколи допитів, висновки експертиз, тощо).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 витребувано у Прокуратури міста Києва письмові пояснення щодо прийнятих рішень у кримінальному провадженні № 12017100000000690 від 22.06.2017, належним чином завірені копії документів, що містять відомості про здійснення ТОВ «Віадук Сервіс» (ідентифікаційний код - 40688432) фіктивних господарських операцій з ТОВ «Тітал», зокрема, копії висновків експертів та протоколів допиту свідків, наявних у матеріалах кримінального провадження № 12017100000000690 від 22.06.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 викликано у судове засідання 07.03.2019 року на 11:10 год. свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

У судове засідання 07.03.2019 року свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

07.03.2019 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене останніми спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В якості підстави позову позивач зазначає, що відповідач прийняв незаконні, необґрунтовані рішення, винесені на підставі неналежних та недопустимих доказів, достовірність яких не підтверджена у встановленому законом порядку. Зокрема, позивач наголошує, що товарність його операцій з ТОВ «Віадук Сервіс», ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс», ТОВ «Маркет Торг» в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а також фактом використання придбаної продукції у власній господарській діяльності. Зауважує, що усі його контрагенти були зареєстровані платниками ПДВ, тому мали законне право на видачу позивачу податкових накладних для віднесення останнім сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач в наданому суду відзиві на адміністративний позов проти задоволення позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи тим, що податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення товариством норм податкового законодавства. Вказує, що за результатами перевірки ним встановлено оформлення позивачем первинних документів за господарськими операціями з ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Маркет Торг», ТОВ «Віксар Плюс», ТОВ «Віадук Сервіс» без фактичного виконання контрагентами позивача обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод. На думку контролюючого органу, наведене підтверджуються протоколами допиту свідків ОСОБА_1 (в частині взаємовідносин з ТОВ «Віксар Плюс») та ОСОБА_6 (в частині взаємовідносин з ТОВ «Сферастрой СЖК») від 25.10.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 (в частині взаємовідносин з ТОВ «Ком Тех Україна») від 14.11.2016 в рамках кримінального провадження від 07.05.2015 № 32015270000000027 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частини першої статті 205 Кримінального кодексу України (в подальшому - КК України); протоколом допиту свідка ОСОБА_4 (в частині взаємовідносин з ТОВ ТОВ «Маркет Торг») від 16.11.2016 в рамках кримінального провадження від 28.07.2014 № 3201410000000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частини першої статті 205 КК України; актом перевірки від 23.11.2017 № 180/26-15-14-07-02-10/40688432 (в частині взаємовідносин з ТОВ «Віадук Сервіс»).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (нижче - ПК України), на виконання наказу від 07.12.2017 № 14290 та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2017 у справі № 752/13113/17, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100000000690 від 22.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податків, зборів і платежів при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2015 по 11.08.2017, за результатами якої складено акт від 16.03.2018 № 61/26-15-14-07-02-10/24571799.

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за період з 01.01.2016 по 30.06.2017 на загальну суму 7495304,00 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 3318297,00 грн., за 2016 рік на суму 275391,00 грн., за півріччя 2017 року на суму 3901616,00 грн.;

- пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 4605593,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року на суму 1772917,00 грн., за травень 2016 року на суму 123973,00 грн., за червень 2017 року на суму 2708703,00 грн.

02.04.2018 ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 11.01.2018 № 32/26-15-14-04-03/37593482 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 1742615147, яким товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 9583808,00 грн. (основний платіж - 7495304,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 2088504,00 грн.);

- № 1752615147, яким товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 6908390,00 грн. (основний платіж - 4605593,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 2302797,00 грн.).

За результатами оскарження товариством вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 08.06.2018 № 19784/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 02.04.2018 № 1742615147 та № 1752615147 залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.

Як визначено приписами пункту 1.1 статті 1 ПК України, Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 4605593,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 7495304,00 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ «Віадук Сервіс», ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс», ТОВ «Маркет Торг».

Між ТОВ «Віадук Сервіс» (за договором - постачальник) та ТОВ «Компанія «Тітал» (за договором - замовник) укладений договір матеріально-технічного забезпечення від 05.01.2017 № 1-17, відповідно до умов якого з метою матеріально-технічного забезпечення виробництва пожежної та аварійно-рятувальної спецтехніки на підприємстві замовника, постачальник зобов`язується поставляти замовнику товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в узгоджених сторонами попередніх замовленнях, а замовник зобов`язується приймати цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Підтвердженням факту узгодження сторонами асортименту, кількості і ціни є прийняття замовником товару по видатковій накладній постачальника, яка після підписання її обома сторонами прирівнюється до специфікації і є невід`ємною частиною даного Договору. Товар, прийнятий замовником, не підлягає поверненню постачальнику, крім випадків його невідповідної якості. Товаром, що поставляється по даному Договору, є запасні частини, матеріали та комплектуючі до спеціальних автомобілів. Базис поставки товару - DDP згідно ІНКОТЕРМС-2010, склад замовника: м. Київ, вул. Борова, 45 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 17.12.2015 № 5089401).

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткових накладних: від 27.02.2017 № 5, від 09.03.2017 № 8, від 10.10.2017 № 10, від 16.04.2017 № 11, від 17.04.2017 № 12, від 17.04.2017 № 13, від 17.04.2017 № 14, від 18.04.2017 № 15, від 18.04.2017 № 16, від 24.04.2017 № 17, від 24.04.2017 № 18, від 25.04.2017 № 19, від 25.04.2017 № 20, від 27.04.2017 № 21, від 28.04.2017 № 23, від 28.04.2017 № 24, від 30.04.2017 № 26, від 30.04.2017 № 25; податкових накладних: від 10.04.2017 № 1, від 13.04.2017 № 2, від 16.04.2017 № 2, від 25.04.2017 № 8, від 25.04.2017 № 7, від 27.02.2017 № 5, від 18.04.2017 № 6, від 17.04.2017 № 4, від 18.04.2017 № 5, від 17.04.2017 № 3, від 09.03.2017 № 2, від 24.04.2017 № 9, від 27.04.2017 № 10, від 30.04.2017 № 15, від 28.04.2017 № 14, від 24.04.2017 № 13, від 28.04.2017 № 12, від 30.04.2017 № 11; виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 25.07.2016 по 12.08.2017.

Між ТОВ «Сферастрой СЖК» (за договором - продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» (за договором - покупець) укладений договір від 22.04.2016 № 4/22, відповідно до умов якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і оплатити товар в кількості та асортименті згідно специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі. Якість товару, що є предметом даного Договору, повинна відповідати вимогам стандартів, які стосуються даного виду товару та вимогам покупця. Якість товару, що поставляється за даним Договором, підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника (за наявності).

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткової накладної від 31.05.2016 № 100, довіреності від 30.05.2016 № 720, податкової накладної від 31.05.2016 № 49, платіжних доручень від 14.06.2016 №№ 3753, 3756-3758, повідомлення про уступку права вимоги від 14.12.2016 № 326-1-2, договору уступки вимоги (цесії) від 13.12.2016 № 13/16-326, платіжних доручень: від 09.02.2017 № 5650, від 10.02.2017 № 5651, від 14.02.2017 № 5679, від 15.02.2017 № 5697, від 17.02.2017 № 5719, від 24.02.2017 № 5770, від 28.02.2017 № 5790, від 17.03.2017 № 5947, від 29.03.2017 № 6021, від 19.04.2017 № 6209, від 25.04.2017 № 3.

ТОВ «Маркет Торг» (за договорами - продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» (за договорами - покупець) укладені договори від 20.09.2015 № 21, від 22.04.2016 № 4/22, відповідно до умов яких продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і оплатити товар в кількості та асортименті згідно специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі. Якість товару, що є предметом даного Договору, повинна відповідати вимогам стандартів, які стосуються даного виду товару та вимогам покупця. Якість товару, що поставляється за даним Договором, підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника (за наявності).

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано суду копії видаткових накладних: від 16.12.2015 № 273, від 18.12.2015 № 277, податкових накладних: від 16.12.2015 № 30, від 18.12.2015 № 32, платіжних доручень від 22.12.2015 № 2345, від 22.12.2015 № 2347, від 12.01.2016 № 2500, від 22.12.2015 № 2346, від 12.01.2016 № 2501, від 12.01.2016 № 2502, від 12.01.2016 № 2503, від 12.01.2016 № 2504, від 12.01.2016 № 2505, від 18.01.2016 № 2577, від 18.01.2016 № 2578, від 20.01.2016 № 2626, від 20.01.2016 № 2627, від 20.01.2016 № 2628, від 20.01.2016 № 2629, від 20.01.2016 № 2630, від 01.03.2016 № 2970, від 01.03.2016 № 2971, від 02.03.2016 № 2991, від 02.03.2016 № 2992, від 10.03.2016 № 3038, від 10.03.2016 № 3039, від 11.03.2016 № 3052, від 11.03.2016 № 3053.

Між ТОВ «Віксар Плюс» (за договором - продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» (за договором - покупець) укладений договір від 20.04.2016 № 4/11, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю товар відповідно до рахунку-фактури від 20.04.2016 № Дог.4/11, що є невід`ємною частиною даного Договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного Договору.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткової накладної від 23.05.2016 № 69, податкової накладної від 23.05.2016 № 31, платіжного доручення від 31.05.2016 № 3638.

Між ТОВ «Ком Тех Україна» (за договорами - продавець) та ТОВ «Компанія «Тітал» (за договорами - покупець) укладені договори від 18.09.2015 № 3, від 22.09.2015 № 5, відповідно до умов яких продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти і оплатити товар в кількості та асортименті згідно специфікації до даного Договору, на умовах, що наведені в даному Договорі. Якість товару, що є предметом даного Договору, повинна відповідати вимогам стандартів, які стосуються даного виду товару та вимогам покупця. Якість товару, що поставляється за даним Договором, підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника (за наявності).

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано суду копії видаткових накладних: від 18.12.2015 № 84, від 21.12.2015 № 86, податкових накладних: від 18.12.2015 № 23, від 21.12.2015 № 27, платіжних доручень: від 23.12.2015 №№ 2353-2357, від 18.01.2016 №№ 2579-2580, від 19.01.2016 №№ 2613-2614, від 21.04.2016 №№ 3344-3345, від 27.04.2016 №№ 3383-3384, від 04.05.2016 №№ 3428-3429, від 05.05.2016 №№ 3443-3444, від 17.05.2016 №№ 3525-3526, від 09.06.2016 №№ 3707-3708, від 13.06.2016 №№ 3747-3748, від 14.06.2016 №№ 3750-3752, від 15.06.2016 №№ 3797-3798, від 16.06.2016 №№ 3815-3816, від 29.06.2016 №№ 3892-3893, від 30.06.2016 №№ 3896-3897, від 01.07.2016 №№ 3913-3914.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Дослідивши вказані докази, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні норми містяться також в абзаці 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв`язку зі здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

При цьому, згідно листа Міністерства фінансів України від 14.03.2012 № 31-08410-07/23-1994/1318 «Щодо оформлення первинних документів» зазначено, що відповідно до зазначених вище Закону та Положення первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

З огляду на викладені положення вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ «Компанія «Тітал».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

За вказаних обставин, судом не беруться до уваги посилання відповідача на акт перевірки від 23.11.2017 № 180/26-15-14-07-02-10/40688432 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віадук Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.07.2016 по 11.08.2017, якою встановлено, що операції між ТОВ «Віадук Сервіс» та ТОВ «Інет-Портал», ТОВ «Ін-Текс», ТОВ «Ізопро», ТОВ «Софт-Портал» в період з 26.07.2016 по 11.08.2017 здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають реального товарного характеру (факту надання товарів, робіт, послуг від продавця до покупця та за результатами висновків якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2017 № 3112615147, яким ТОВ «Віадук Сервіс» зменшено суму податкового зобов`язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 2630876,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 2575545,00 грн., з огляду на наступне.

Так, вказане податкове повідомлення-рішення визнане протиправним та скасоване постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2018 у справі № 826/5118/18.

Зазначеним судовим рішенням, яке станом на дату прийняття рішення у даній справі набрало законної сили, встановлено правомірність формування ТОВ «Віадук Сервіс» податкових зобов`язань та податкового кредиту за результатами господарських операцій ТОВ «Інет-Портал», ТОВ «Ін-Текс», ТОВ «Ізопро», ТОВ «Софт-Портал» в період з 26.07.2016 по 11.08.2017.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Віадук Сервіс» було поставлено позивачу товари, попередньо придбані у ТОВ «Інет-Портал», ТОВ «Ін-Текс», ТОВ «Ізопро», ТОВ «Софт-Портал».

Інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов`язань ТОВ «Віадук Сервіс» відповідачем суду не надано.

Як вбачається зі змісту постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2017 у справі № 826/13828/17, останньою визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 31.07.2017 № 0038741404 та № 0038721404, прийняті на підставі акта перевірки від 17.07.2017 № 497/26-15-14-04-05/24571799, що містить висновки про порушення ТОВ «Компанія «Тітал» приписів податкового законодавства, зроблені з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій із ТОВ «Сферастрой СЖК».

Суд звертає увагу на той факт, що вказане судове рішення, яке станом на дату прийняття рішення у даній справі набрало законної сили, стосується операцій позивача з його контрагентом ТОВ «Сферастрой СЖК», які відбувались в період, охоплений перевіркою, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються у даній адміністративній справі.

З огляду на наведене у відповідній частині, суд акцентує, що за частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відтак, встановлені судовими рішеннями у справах відповідні обставини доказуванню не підлягають.

Водночас, судом відхиляються доводи відповідача про те, що здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях від 07.05.2015 № 32015270000000027 та від 28.07.2014 № 3201410000000145 за фактами вчинення групою осіб фіктивного підприємництва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частини першої статті 205 Кримінального кодексу України, у тому числі і ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс», ТОВ «Маркет Торг», у яких були придбані товари ТОВ «Компанія «Тітал», а тому вказані підприємства не могли здійснити позивачеві продаж товарів, оскільки вказані кримінальні провадження не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між ТОВ «Компанія «Тітал» та ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс», ТОВ «Маркет Торг», що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17 (адміністративне провадження № К/9901/47560/18).

Судом встановлено, що кримінальне провадження № 320014100000000145 від 28.07.2015, на яке посилається відповідач, не має жодного відношення до позивача та його посадових осіб, досудове розслідування вказаного кримінального провадження здійснюється відносно посадових осіб ТОВ «Еліт Будкаптал»; досудове розслідування кримінального провадження № 32015270000000027 від 07.05.2015 здійснюється відносно господарської діяльності ПП «АПТК» та використання останнім СГД транзитно-конвертаційного центру, а саме: ПП «Роді мар», ПП «Дентал ЮА», ТОВ «Лортон» та ТОВ «Торіні».

Щодо поданих відповідачем до суду протоколів допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (нижче - КПК України).

У частині першій статті 23 КПК України закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина друга цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Таким чином, протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.11.2018 справа № 822/551/18.

Крім того, з вказаних кримінальних проваджень також не вбачається наявності вироків суду відносно ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс» та ТОВ «Маркет Торг» за фіктивне підприємництво та/або ухилення від сплати податків, а господарські договори укладені з такими контрагентами позивача на час розгляду справи не визнані в установленому порядку недійсними.

Більше того, придбані у ТОВ «Віадук Сервіс», ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс» та ТОВ «Маркет Торг» товари були використані позивачем під час виготовлення установок та автомобілів власного виробництва, а також для виготовлення пожежно-рятувальних автомобілей важкого класу, мобільної насосної установки (ВВЕР-440), автоцистерни пожежної (лісова) АЦл-12-40 на базі шасі МАЗ-631708, які в подальшому були поставлені Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (м. Київ), Державній службі України з надзвичайних ситуацій, ВП «Автокомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: прибуткових накладних від 27.02.2017 № 45, від 09.03.2017 № 8, від 10.04.2017 № 125, від 16.04.2017 № 130, від 17.04.2017 № 131, від 17.04.2017 № 132, від 17.04.2017 № 156, від 18.04.2017 № 133, від 18.04.2017 № 134, від 24.04.2017 № 157, від 24.04.2017 № 158, від 25.04.2017 № 142, від 25.04.2017 № 141, від 27.04.2017 № 162, від 28.04.2017 № 159, від 28.04.2017 № 160, від 30.04.2017 № 161, від 30.04.2017 № 163; карток рахунків № 209 за 2017 рік, № 201 за 2017 рік, № 231 за 09.03.2017, № 231 за 01.04.2017-10.04.2017, № 231 за 16.04.2017, № 231 за 17.04.2017, № 231 за 18.04.2017, № 231 за 24.04.2017, № 231 за 25.04.2017, № 231 за 27.04.2017, № 231 за 28.04.2017, № 231 за 30.04.2017; прибуткової накладної від 31.05.2016 № 276, картки рахунку № 201 за 2016 рік, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 231 за 2016 рік, видаткової накладної від 29.11.2016 № 40, довіреності від 28.11.2016 № 3, акта приймання-передачі основних засобів від 02.12.2016; прибуткових накладних від 16.12.2015 № 493, від 18.12.2015 № 488, картки рахунку № 201 за НОМЕР_3 , 18.12.2015-19.12.2015, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 231 за 16.12.2015-22.11.2016, 16.12.2015-21.03.2016, видаткової накладної від 21.03.2016 № 5, довіреностей від 21.11.2016 серії ДПРЗ № 59, від 18.03.2016 № 170; прибуткової накладної від 23.05.2016 № 254, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 за 01.01.2016-13.12.2017, картки рахунку № 201 за 23.05.2016-25.05.2016, видаткової накладної від 05.12.2016 № 42, акта приймання-передач ТМЦ від 13.12.2016 № 3; прибуткових накладних від 18.12.2015 № 494, від 21.12.2015 № 495, картки рахунку № 201 за 21.12.2015-23.12.2015, 18.12.2015-19.12.2015, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 231 за 21.12.2015-04.10.2016, 17.12.2015-27.05.2016, видаткових накладних від 27.05.2016 № 12, від 04.10.2016 № 30, актів приймання-передач ТМЦ від 02.06.2016 № 041-23/1, від 10.10.2016 № 041-23/2.

Окрім того, враховуючи ту обставину, що позивач здійснює свою господарську діяльність у сфері виробництва автомобілів пожежних, пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних, спеціальних автомобілів та установок, спеціальних автомобілів та установок для АЕС, вбачається висновок про відповідність звичайній господарській діяльності товариства взаємовідносин із ТОВ «Віадук Сервіс», ТОВ «Сферастрой СЖК», ТОВ «Ком Тех Україна», ТОВ «Віксар Плюс» та ТОВ «Маркет Торг» у перевіряємому періоді.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товари, отримані від контрагентів мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, які були предметом перевірки.

Натомість, висновки відповідача про нереальність, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується виключно на припущеннях податкового органу, оскільки всі необхідні первинні документи були надані позивачем під час проведення перевірки.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 247 382,98 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.04.2018 № 1742615147.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 02.04.2018 № 1752615147.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» (адреса: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, оф. 37-А, код ЄДРПОУ 24571799) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 247 382,98 грн. (двісті сорок сім тисяч триста вісімдесят дві гривні 98 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко