Постанова

від 18.03.2019 по справі 2040/7386/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 р.Справа № 2040/7386/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В. ,

за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_1

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Білова О.В.) від 01.11.2018 року (повний текст рішення складений 08.11.2018 р.) по справі № 2040/7386/18

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівель Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю, за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв'язку з чим зобов'язати керівництво Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки відповідача встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки у Агрофірми "Чугуївська" Товариство з обмеженою відповідальністю, які, на думку позивача, унеможливлюють експлуатацію будівель відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 2040/7386/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу № 138 від 21.05.2018 р. Про проведення планових перевірок об'єктів , посвідчення на проведення перевірки від 30.05.2018 р. Чугуївським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у Агрофірмі Чугуївська Товариство з обмеженою відповідальністю за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради (а.с. 15-17).

За результатами перевірки складено акт № 91 від 15.06.2016 р. щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 18-25)

В ході перевірки будівель Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю, за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зокрема:

2. Дерев'яні елементи (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Розділ ІІІ, глава 2, п. 2.5 Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ);

3. Будівлі та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . (Розділ V, глава 1, п. 1.2 ППБУ);

4. Будівлі і приміщення не забезпечено переносними або пересувними вогнегасниками відповідно до наказу МВС № 25 від 15.01.2018 р.;

6. Не здійснено захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-3 8:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавко захисту будівель і споруд . (Розділ VI, глава 1, п. 1.21 ППБУ).

9. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. (Розділ IV, глава 1, п. 1.6 ППБУ).;

10. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. (Розділ IV, глава 1, п. 1.6 ППБУ);

13. Не забезпечено складські та інші приміщення бочками з водою. Їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250-300 м 2 захищуваної площі. (Розділ V, глава 3, п. 3.24 ППБУ).

20. Наявні пожежні щити на об'єкті не доукомплектовані засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (Розділ V, глава 3, п. 3.1 ППБУ).

На підставі цього, 15.06.2018 р. Чугуївським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 52-55).

Зі змісту припису, порушення, вказані в п. п. 2, 3, 4, існували з 15.08.2015 р. (дати попередньої перевірки) та не були усунуті відповідачем.

Вважаючи, що неусунуті порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду першої інстанції із позовними вимогами про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки відповідачем не усунуті майже усі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає, що є підстави для зупинення експлуатації будівель Агрофірми Чугуївська Товариство з обмеженою відповідальністю шляхом зобов'язання відповідача негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Положеннями ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі школи до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Поняття загрози життю та здоров'ю є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/14758/17.

При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі будівель, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2018 р. у справі № 820/5143/17.

Звертаючись до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами, в обґрунтування того, що виявлені в ході проведення перевірки можуть реально створити загрозу життю та/або здоров'ю людей, послався на те, що: 1) недостатня кількість первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників, бочок з водою) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей; 2) порушення щодо експлуатації електромереж, відсутність пристроїв блискавкозахисту, створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та розрядів блискавки, що може призвести до загибелі і травмування людей; 3) невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним.

В свою чергу, в доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які зазначені в адміністративному позові, відповідачем усунені. Так, в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було зазначено, що всі порушення усунені, однак ці доводи не були враховані судом та не враховані всі надані до суду документи, підтверджуючі усунення порушень.

Крім того, відповідачем було подано до позивача заяву про проведення позапланової перевірки Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю, за адресою: Харківська область. Чугуївський район, землі Кочетоцької селищої ради.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що всі порушення, які були вказані в адміністративному позові усунені, окрім одного, а саме: - будівлі та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5 56:2014 Системи протипожежного захисту . У зв'язку з цим, апелянт зазначив, що діючим законодавством не визначено, що саме це конкретне порушення створює загрозу життю та здоров'ю людей. Небезпечними в цьому плані є недоліки щодо влаштування електромереж, які відповідачем вже усунені в повному обсязі, що також підтверджено актом позапланової перевірки від 30.11.2018 р. №294.

На підставі наведених вище доводів, відповідач по справі зазначив, що, оскільки, майже всі порушення усунені, а лише одне порушення, що залишилося не створює загрози для життя (здоров'я) людей, враховуючи незаконні та необґрунтовані вимоги позивача, підстави для застосування судом заходів реагування до об'єкту відповідача, відсутні.

З приводу наведених вище доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

В межах спірних правовідносин судом апеляційної інстанції враховується та обставина, що підприємством позивача усунуто майже всі виявлені під час проведення перевірки порушення, в той же час, самим апелянтом не заперечується той факт, що ним не усунуто одне порушення - будівлі та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5 56:2014 Системи протипожежного захисту . В той же час, не усунення цього порушення, на думку апелянта, не є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, оскільки не створює загрози для життя (здоров'я) людей.

Колегія суддів зазначає, що правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - Правила).

Згідно п. п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу V Правил, усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до п. 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

З наданих представником апелянта в судовому засідань пояснень, колегією суддів встановлено, що позиція відповідача зводиться виключно до того, що встановлення систем протипожежного захисту потребує значних фінансових витрат і враховуючи сезонність роботи підприємства позивача та ту обставину, що протягом робочого дня майже всі працівники підприємства знаходяться поза межами будівель та приміщень (в полі), не встановлення цих систем загрози життю та здоров'ю людей створювати не може.

Колегія суддів зазначає, що недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Підставою для звернення позивача до суду першої інстанції слугувала та обставина, що оскільки підприємством відповідача не усунуто всіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зупинення експлуатації будівель Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю, за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради, шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, є співмірним заходом реагування виявленим порушенням.

Судовим розглядом встановлено, що в п. 3 опису виявлених порушень перевіряючими зазначено, що будівлі та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В. 2.5 56:2014 Системи протипожежного захисту , що є порушенням ППБУ (п. 1.2, глава 1, розділ ІІІ).

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу V Правил, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до пп. 1 п. 1 ДБН В.2.5-56:2014, вимоги цих будівельних норм поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі - СПЗ), а саме:

- автоматичних систем пожежогасіння (далі - АСПГ);

- автономних систем пожежогасіння локального застосування (далі - СПГа);

- систем пожежної сигналізації (далі - СПС);

- систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (далі - СО);

- систем протидимного захисту (далі - СПДЗ);

- систем централізованого пожежного спостерігання (далі - СЦПС);

- диспетчеризації СПЗ.

Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об'єкти) відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об'єктів.

Аналогічні види СПЗ наведені також у п. 6.1 ДБН В.2.5-56:2014.

Наведене свідчить про те, що чинними ДБН визначено кілька окремих різновидів СПЗ.

Положеннями п. 5 ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що необхідність обладнання об'єктів СПЗ або галузь їх застосування визначається відповідно до вимог цих норм, галузевих норм та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

В свою чергу, в акті перевірки № 91 від 15.06.2016 р. вказано, зокрема, про те, що будівлі та приміщення підприємства відповідача не обладнано СПЗ відповідно до ДБН В. 2.5 56:2014 Системи протипожежного захисту , але не міститься посилання на те, яким саме видом СПЗ не обладнано будівлі та приміщення та зі встановленням якого саме виду СПЗ позивач вважатиме усунутими порушення вимог законодавства в сфері пожежної безпеки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вимогами ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, ч. 7 ст. Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачається застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень виключно за наявності порушень правил пожежної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров`я людей.

В позовній заяві позивач просив зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання та негайно припинити використання будівель, належних Агрофірмі Чугуївська Товариству з обмеженою відповідальністю, за адресою: Харківська область, з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В свою чергу, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом всі будівлі, що належать підприємству відповідача за адресою: Харківська область, Чугуївський район, землі Кочетоцької селищної ради фактично не перевірялися, в самій позовній заяві не конкретизовано, робота яких саме приміщень підлягає зупиненню, у зв'язку з виявленими порушеннями.

Колегія суддів не заперечує і усвідомлює важливість діяльності органів державного нагляду і необхідність дотримання всіма суб'єктами господарської діяльності норм законодавства в галузі протипожежної безпеки. Проте, на думку суду, органи державного нагляду у своїй діяльності не звільняються від необхідності діяти з точки зору розумної доцільності, міри (пропорційності) і здорового глузду в прийнятті мір.

Як вбачається з адміністративного позову, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи будівель, споруд, приміщень підприємства відповідача, тобто всього його господарчого і адміністративного комплексу, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки.

Позовні вимоги органу ДСНС України про вжиття заходів реагування ґрунтуються виключно на підставі ОСОБА_1 перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки. В той же час, вказаний ОСОБА_1 перевірки містить тільки перелік встановлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки без вказання родових ознак таких порушень і прив'язки їх до певного об'єкту.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на справедливу рівновагу (баланс) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції ).

Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов'язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. Справедливого балансу не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення в справі Трегубенко проти України ).

Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі East/West Alliance Limited проти України ).

У пошуках справедливої рівноваги Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності суспільного інтересу ) також визнає за державою достатньо широку сферу розсуду , за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції , рішення від 22 січня 2009 року в справі Булвес проти Болгарії ).

Звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування орган державного нагляду повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки, тому необхідно з'ясувати чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров'ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Чинним законодавством з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров'ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Враховуючи те, що позивачем в акті перевірки не конкретизовано, яким саме видом СПЗ не обладнано будівлі та приміщення та зі встановленням якого саме виду СПЗ позивач вважатиме усунутими порушення вимог законодавства в сфері пожежної безпеки, та в позовній заяві не конкретизовано, робота яких саме будівель (приміщень) має бути зупинена, з урахуванням того, що всі будівлі (приміщення) підприємства відповідача фактично не перевірялися, колегія суддів зазначає, що в цьому випадку зупинення експлуатації будівель підприємства відповідача не є пропорційною мірою реагування, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах спірних правовідносин позивачем не доведено, що того, що порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 2040/7386/18 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Агрофірми Чугуївська Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 2040/7386/18 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 року по справі № 2040/7386/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови складено 25.03.2019 року