Постанова

від 18.03.2019 по справі 820/4159/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 р.Справа № 820/4159/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючи І інстанції Рубан В.В.) від 18.10.2018 року (повний текст рішення складений 29.10.2018 р.) по справі № 820/4159/18

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1255 від 12.10.2012 року, видане Харківською обласною КДКА).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що звернувся із скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області , в якій просив порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_2, оскільки остання не внесла дані до Єдиного реєстру адвокатів про те, що вона є членом адвокатського об`єднання "Першостолична спілка адвокатів", чим порушила вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відповідачем рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 р. було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи у зв'язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується і вважає, що воно підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року по справі № 820/4159/18 позовні вимоги задоволено.

Відповідач та третя особа не погодилися з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначив про законність судового рішення, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзиви на них, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області зі скаргою про порушення правил адвокатської етики адвокатом ОСОБА_2 з вимогою притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, оскільки остання не внесла дані до Єдиного реєстру адвокатів про те, що вона є членом адвокатського об`єднання "Першостолична спілка адвокатів", чим порушила вимоги Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Правила адвокатської етики.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 р. відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_2 з посиланням на те, що під час перевірки не було встановлено та зібрано доказів, які б підтверджували наявність дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Не погодившись з таким рішення відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Харківської області приймаючи рішення від 24.04.2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, не прийняла до уваги ту обставинну, що перебуваючи членом адвокатського об'єднання, ОСОБА_2 не вказала про це в Єдиного реєстру адвокатів, та не повідомила про це письмово відповідну раду адвокатів регіону, отже відповідачем не в повному обсязі враховані усі обставини, що мають значення для прийняття цього рішення, в зв'язку з чим прийняте рішення є необґрунтованим.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що, зокрема, адвокат ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, про що внесено відповідну інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України. АО Першостолична спілка адвокатів зареєстровано в 2008 році. З 2008 року склад учасників АО Першостолична спілка адвокатів не змінювався. Таким чином, відсутні підстави для подання інформації до Єдиного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань та Єдиного реєстру адвокатів України.

Також апелянт зазначив, що суд при прийнятті рішення не взяв до уваги, що АО не надає правової допомоги громадянам України. У рішенні № 71 РАУ від 4-5 липня 2014 року - у випадках одночасного здійснення адвокатської діяльності у декількох організаційно-правових формах, Законом не заборонено вносити відомості до Єдиною реєстру адвокатів України щодо найменування і місцезнаходження одночасно декількох організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності, але ніде нема посилань на обов'язок адвоката зазначати свою приналежність до будь-яких об'єднань. Внесення додаткової інформації є правом, а не обов'язком адвоката.

Апелянт також зазначив, що суд не взяв до уваги того, що надані до скарги ОСОБА_1 копії договору про надання правової допомоги між адвокатом ОСОБА_2, були укладені нею, як особою, що здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, а не були укладені від імені адвокатською об'єднання.

Третя особа в доводах апеляційної скарги послалася на те, що після набуття чинності Законом Про адвокатуру та адвокатську діяльність , тобто, після 2012 року, вона не була засновником та учасником створених відповідно до Закону адвокатських об'єднань, а тому, відповідні відомості до ЄРАУ не надавала та не могла їх надати.

Також апелянт вказує на свою незгоду з висновками суду першої інстанції про те, що: на момент виникнення спірних правовідносин позивач є членом адвокатського об'єднання та що вона не зазначила про це в ЄРАУ; що вона мала такий обов'язок; що вона мала письмово повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону.

Апелянт також вказала, що суд першої інстанції фактично не встановив доказів порушення або охоронюваного законом інтересу позивача, що є грубим порушенням положень ч. 1 ст. 5 КАС України, оскільки її діяльність як адвоката та як засновника АО Першостолична спілка адвокатів не порушує та не може порушити права, або завдати шкоди охоронюваним законом інтересам позивача.

Також апелянт зазначила, що відповідач по цій справі - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області є органом адвокатського самоврядування, що діє на підставі положень ст. 50 закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність та відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 50 підконтрольна та підзвітна Конференції адвокатів регіону. Отже, КДКА не наділена публічно-владними функціями, так як сфера її впливу обмежена колом осіб, визначених за професійною ознакою, а тому спірні правовідносини не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Щодо наведених вище доводів апелянтів колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до профайлу, ОСОБА_2 обліковується в Раді адвокатів Харківської області, найменування і місце знаходження організаційної форми адвокатської діяльності - індивідуальна адвокатська діяльність.

Згідно з інформацією про юридичну особу стосовно Адвокатського об'єднання "Першостолична спілка адвокатів", зазначено: ідентифікаційний код юридичної особи: 36036843, до переліку засновників включені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6. Керівником Адвокатського об'єднання "Першостолична спілка адвокатів" вказано ОСОБА_4 (без обмежень).

Також судовим розглядом встановлено, що АО "Першостолична спілка адвокатів" перебуває на обліку: Головного управління регіональної статистики, дата взяття на облік 10.12.2008 року, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, дата взяття на облік як платника податків - 10.12.2008 року та дата взяття на облік як платника єдиного внеску 12.12.2008 року. (а.с. 26). Адвокатське об'єднання "Першостолична спілка адвокатів" пройшло процедуру державної реєстрації про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 14801020000042881.

В скарзі ОСОБА_1 щодо поведінки адвоката ОСОБА_2 вказано, що адвокат укрила від суду та спільноти свою участь в адвокатському об'єднанні, керівником якого є ОСОБА_4, що представником іншої сторони є також член цього адвокатського об'єднання, не внесла відповідні дані до Єдиного реєстру адвокатів України. Укриваючи наведені обставини, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_4. адвокат ОСОБА_2 особисто уклала угоду про надання правової допомоги з ОСОБА_4 та виступила його представником в завідомо незаконному процесі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання права власності. Свідомо сприяючи незаконним діям ОСОБА_4 та ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_2 подала до суду заяву про підтримання позовних вимог ОСОБА_4 та розгляд справи без участі позивача та його/представника. При цьому адвокатом ОСОБА_2 також було укрито від суду, що на часі звернення ОСОБА_4 з казаним позовом до суду гр. ОСОБА_7 вже не був власником нерухомого майна, тому не міг виступати відповідачем у справі.

Наведені вище обставини позивач вважав достатніми для прийняття відповідачем рішення про відкриття дисциплінарної справи відносно ОСОБА_2 та розгляду його скарги.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 34 вказаного Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону № 5076-VI, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Положеннями ст. 37 Закону № 5076-VI визначені стадії дисциплінарного провадження, а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Судовим розглядом встановлено, що за змістом заяви ОСОБА_1 суть дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_2 полягає у здійсненні нею у цивільній справі № 635/3927/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання нечинним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсними електронних торгів та акту про реалізацію предмету іпотеки, визнання права власності на земельну ділянку, визнання права власності на житловий будинок, представництва інтересів позивача по справі - ОСОБА_4, у той час як позивач у цій справі є керівником Адвокатського об'єднання "Першостоличний союз адвокатів", членом якої є адвокат ОСОБА_2

Оскаржуване рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 року ґрунтується на висновку, що представництво інтересів сторони у цивільній справі № 635/3927/17 адвокат ОСОБА_2 здійснювала в порядку індивідуальної адвокатської діяльності, про що внесено інформацію до Єдиного реєстру адвокатів України, а не як член АО "Першостолична спілка адвокатів ". Крім того, в цьому рішенні зазначено, що Адвокатське об'єднання "Першостолична спілка адвокатів" було створено у 2008 році, а тому посилання скаржника на необхідність у відповідності до ч. 4 ст. 15 Закону № 5076-VI протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців письмово повідомити відповідну раду адвокатів регіону було неможливим у зв'язку з тим, що рада адвокатів регіону виникла як орган адвокатського самоврядування згідно Закону № 5076-VI від 05.07.2012 р., тобто на момент створення АО "Першостолична спілка адвокатів" в 2008 році рад адвокатів ще не існувало.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі ст. 15 зазначеного Закону № 5076-VI адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.

Радою адвокатів України з метою роз'яснення практичних питань реалізації Закону № 5076-VI щодо організаційних форм адвокатської діяльності прийнято рішення № 71 від 4-5 липня 2014 року, яким визначено наступне.

Законом № 5076-VI передбачено, що адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом, здійснює виключно адвокат - фізична особа. Адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Незалежно від обраної адвокатом організаційно-правової форми адвокатської діяльності підставою для її здійснення є договір про надання правової допомоги, законодавчо визначені його форма та зміст.

Не залежать також від обраної організаційно-правової форми адвокатської діяльності і повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Законом визначені одні і ті ж документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги - договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, що також не залежать від обраної адвокатом організаційно - правової форми адвокатської діяльності, за виключенням лише, ким видано ордер адвокатом, адвокатським бюро чи адвокатським об'єднанням (стаття 26 Закону).

Тому адвокатська діяльність у кількох визначених Законом організаційно-правових формах, як така, що не суперечить одна одній, може здійснюватися адвокатом одночасно.

Судовим розглядом встановлено, що 22.06.2017 року між ОСОБА_4 (клієнт) та ОСОБА_2 (адвокат), що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1255 від 08.12.2004 року, видане Харківською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, укладений договір про надання правової допомоги у цивільній справі (т. 1 а.с. 55).

Отже, представництво інтересів відповідача у справі адвокатом ОСОБА_2 здійснювалось індивідуально як самозайнятою особою, а не від імені адвокатського об'єднання, що не суперечить вимогам Закону № 5076-VI.

Що стосується посилання позивача, в обґрунтування порушення ОСОБА_2 адвокатської етики, щодо невиконання нею вимог Закону № 5076-VI в частині внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України, ОСОБА_1 вказав на відсутність у реєстрі даних щодо найменування організаційної форми адвокатської діяльності ОСОБА_2, як члена АО "Першостолична спілка адвокатів", колегія суддів зазначає, що КДКА Харківської області в оскаржуваному рішенні від 24.04.2018 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи зазначено про відсутність обов'язку адвоката ОСОБА_2 вносити такі дані.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону № 5076-VI до Єдиного реєстру адвокатів України включаються серед іншого відомості про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством передбачена можливість здійснення адвокатом діяльності одночасно у кількох організаційно-правових формах, та відсутня заборона вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості щодо найменування та місцезнаходження одночасно кількох організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності. Також колегія суддів зазначає, що положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішенням Ради адвокатів України № 71 від 4-5 липня 2014 року не містять визначеного обов'язку адвоката зазначати свою приналежність до об'єднань, а внесення додаткової інформації є правом адвоката.

Враховуюче викладене, колегія суддів вважає вмотивованим висновок дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 24.04.2018 р. про відсутність в діях адвоката ОСОБА_2 складу дисциплінарного проступку, а отже і відсутність підстав порушення дисциплінарної справи стосовно неї.

Таким чином, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 24.04.2018 р. є обґрунтованим та правомірним, у зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковим.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах спірних правовідносин позивачем не доведено, що того, що порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року по справі № 820/4159/18 прийняте з порушенням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Що стосується заявленого ОСОБА_4 клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

В обґрунтування клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору заявник послався на те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, так як його висновки не відповідають обставинам справи, а обставини, які суд першої інстанції визнав доведеними не підтверджено жодними доказами. Також заявник вказав, що ні його діяльність як адвоката, та як адвоката - засновника АО Першостолична спілка адвокатів жодним чином не порушує та не може порушити права, або завдати шкоди законним інтересам позивача.

Враховуючи те, в поданому клопотанні заявником не зазначено, яким чином рішення у цій справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_4, підстав для залучення цієї особи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області та ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року по справі № 820/4159/18 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року по справі № 820/4159/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров Л.В. Тацій

Повний текст постанови складено 25.03.2019 року