Рішення
від 01.03.2019 по справі 404/123/17
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/123/17

Номер провадження 2/404/262/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі : головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Вітохіної Н.А.,

учасники справи:

представник позивача- ОСОБА_18,

представник відповідача ОСОБА_1- ОСОБА_2,

представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4,

представник відповідача Новенської селищної ради м. Кропивницького-Масленников В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Комунального підприємства Правник , Новенської селищної ради м. Кропивницького, Комунального підприємства Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Комунального підприємства Правник , Новенської селищної ради м. Кропивницького, Комунального підприємства Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького, яким просить : - визнати протиправним та скасувати розпорядження керівника органу приватизації- Новенської селищної ради в м. Кіровограді №1696 від 27.02.2007 року про передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_2; -визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на житло- квартиру АДРЕСА_2, виданого 21 серпня 2006 року Комунальним підприємством "Правник" на ім"я ОСОБА_1 та ОСОБА_3; -скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно- квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внесеного державним реєстратором обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об"єднане Бюро технічної інвентаризації",- реєстраційний номер 18132931, номер витягу 13861203 від 13.03.2007 року.

На обґрунтування заявлених вимог зазначала, що зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 08.09.2006 року. Разом з нею проживають неповнолітні діти : донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. У листопаді 2016 року до неї звернулась її мати ОСОБА_3 та повідомила про намір продати квартиру. На її заперечення остання вказала, що у 2007 році квартира була приватизована, а тому заперечення не мають жодного значення.

21 листопада 2016 року вона звернулась до КП "Правник" з питання приватизації квартири та отримала інформацію, що дійсно у лютому 2007 року квартира, в якій вона проживає приватизована ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Крім того, 27.02.2007 року КП "Правник" було видано свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 63,7 кв.м., у якому уповноваженим квартиронаймачем зазначено ОСОБА_3, а членом сім"ї наймача, що приймав участь у приватизації- ОСОБА_1.

Вважає, що зазначені свідоцтва про право власності на житло та розпорядження органу приватизації є незаконними, такими, що мають бути скасовані, оскільки порушують її право та право її неповнолітніх дітей на участь у приватизації квартири. Так, з аналізу ст. 29 ЦК України, ч. 4 ст. 9, ст. 64 ЖК України, ст. 1, ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року №56 вбачається, що право на приватизацію квартири мають громадяни, які постійно проживають у квартирі на законних підставах та мають право на житло. Її право на проживання у квартирі підтверджується не тільки згодою матері на її повторну реєстрацію у квартирі, але й ордером на вселення у квартиру АДРЕСА_1 виданим 20.06.1988 року виконкомом Кіровської ради народних депутатів. У квартирі вона була зареєстрована та проживала з моменту вселення і до листопада 2002 року. З 08.09.2006 року знову зареєструвалася у квартирі. Відповідно до довідки №484, виданої 23.11.2016 року КП "Новенське" Новенської селищної ради, 08.09.2006 року за цією ж адресою проживають і її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Вважає, що право на участь у приватизації квартири має не тільки вона, але і її діти, як такі, що на день звернення до органу приватизації постійно проживали у квартирі на законних підставах. Довідка про склад сім"ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ним приміщення, вперше була видана КП "Комунальник-96" у лютому 2006 року. В подальшому, 12.02.2007 року у цій же довідці було виконано другий штамп, у якому зазначено №довідки 26 та дату 12.02.2007 року. Видаючи вперше довідку про склад сім"ї у лютому 2006 року, КП "Комунальник-96" зазначив про двох мешканців квартири, проте, проставивши вдруге кутовий штамп у довідці 12.02.2007 року на продовження/поновлення її дії, КП "Комунальник-96" не перевірив достовірності інформації щодо кількості зареєстрованих та проживаючих осіб у квартирі, чим фактично сприяв прийняттю низки незаконних рішень, і врешті, порушення права її та дітей- права участі у приватизації квартири.

Під час подання та підписання заяви на приватизацію квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приховали той факт, що вона, як член сім"ї наймача та її діти, мали право на проживання та, за бажанням, участь у приватизації квартири. У 2007 році підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир було покладено на КП "Правник". Під час прийняття довідки про склад сім"ї наймача №26 від 12.02.2007 року відповідач не звернув уваги на ту обставину, що різниця між датами видачі/поновлення довідки склала майже один рік, незважаючи на те, що строк дії довідки про склад сім"ї наймача складає 1 місяць.

Крім того, під час підготовки документів на приватизацію, за направленням КП "Правник" у 2007 році особа, яка бажає приватизувати квартиру, мала звертатися до бюро технічної інвентаризації для отримання технічного паспорту на квартиру. З наявної у неї ксерокопії паспорта квартири вбачається, що його було виготовлено 11.11.2005 року. Строк дії технічного паспорту визначено у 3 місяці. Відмітки про продовження дії (відсутність змін у технічному стані квартири) технічний паспорт не має. Вважає, що під час прийняття документів на приватизацію, КП "Правник" допустило порушення Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян затверджений наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року №56 в редакції чинній на день оформлення заяви на приватизацію. Вважає, що оскільки її та її дітей було протиправно позбавлено можливості реалізувати своє немайнове право - право участі у приватизації квартири, то строки позовної давності не можуть бути застосовані щодо їх звернення до суду, в тому числі , і в інтересах дітей, для захисту їх порушених прав та інтересів (т.с. 1, а.с. 3-4).

У січні 2017 року, через канцелярію суду, позивачем також подано заяву про забезпечення позову (т.с. 1, а.с. 24-25).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2017 року позовну заяву залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, які представник позивача усунула. Згідно ухвал суду від 07 лютого 2017 року відкрито провадження по даній справі та призначено судове засідання на 24.03.2017 року. Заяву про забезпечення позову залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, які позивач не усунула, в зв"язку з чим ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда заяву повернуто заявнику .

24 березня 2017 року, на стадії клопотань, в судовому засіданні представник позивача подала, повторно заяву, оплативши її судовим збором, про забезпечення позову (т.с. 1, а.с. 79-80). Заяву задоволено частково. Забезпечено позов, шляхом накладення арешту на: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,7 кв.м. Заборонено Комунальному підприємству Правник видавати Дублікат свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні решти вимог заяви -відмовлено, про що 24 березня 2017 року постановлено ухвалу (т.с. 1, а.с. 91, 93-94).

Відповідач ОСОБА_3 24 березня 2017 року подала заперечення, у задоволенні позовних вимог просила відмовити. Посилається на те, що позивач вводить в оману суд, вказуючи, що діє лише в інтересах дітей, її онуків, приховуючи той факт, що разом з нею, в спірній квартирі проживає її співмешканець - ОСОБА_12, без згоди юридичних власників квартири : ОСОБА_3 і ОСОБА_1 Квартиру, щодо якої спір, вона, в порядку черговості, отримала на себе і своїх трьох дочок за місцем роботи на чавунно-ливарному заводі. У неї три доньки : ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_13. У приватизації квартири приймала участь лише ОСОБА_1, а тому вирішила продати квартиру та розділити отримані кошти всім порівно, щоб сестри не мали спорів між собою, коли її не стане. Про всю процедуру приватизації регулярно говорила позивачці та пропонувала прийняти участь разом з дітьми. На той час, з 30.11.2002 року по липень 2006 року позивач з дітьми і новим чоловіком- ОСОБА_14 постійно проживала і була зареєстрована в с. Мар янівка, Маловисківського району, приймати участь у приватизації відмовилась, написала відмовну записку, яку вона здала в орган приватизації. На даний час вказана записка в матеріалах приватизації чомусь відсутня. Вже і після зняття з реєстрації в с. Мар янівка позивач продовжувала там жити з дітьми, була зайнята особистим життям. Документи на приватизацію, в т.ч. заява, і всі інші необхідні документи подавались в лютому 2006 року. Відповідно до вимог ст. 29 Цивільного кодексу України місце проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Згідно приписів ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду передача займаних квартир здійснюється в спільну часткову або сумісну власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім ї, які постійно мешкають в даній квартирі. Дати письмову згоду - це обов язок, від виконання якого позивач відмовилась, і потім з 2007 року по грудень 2016 року не згадувала. Такий порядок також встановлено відповідним Положенням, затвердженим Наказом Держкомітету України № 56 від 15.09.1991р. При тому, що членами сім ї наймача житла є лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі разом з наймачем. За такого визначення, позивач на дату подання документів про приватизацію не була членом сім ї наймача - ОСОБА_3 Щодо правомірності технічних паспортів після 3-х місяців від їх видачі, то 3-х місячний термін придатності технічних паспортів на нерухомість підлягає обов язковому поновленню при оформленні цивільних договорів купівлі-продажу. До приватизації квартир ніякі перебудови в державному секторі не здійснювались, тому таке порушення не впливає на якість приватизації (т.с. 1, а.с. 81-84).

08 червня 2017 року судом розпочато розгляд справи по суті.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 червня 2017 року, за клопотанням сторони позивача, витребувано у Комунального підприємства Правник оригінал справи, на підставі якої було оформлено свідоцтво про право власності на житло -квартиру АДРЕСА_1, виданого 27.02.2007 року на ім"я ОСОБА_3, ОСОБА_1, записане у реєстрову книгу за №1696 (т.с. 1, а.с. 124, 125).

21 вересня 2017 року представником позивача, через канцелярію суду, подано клопотання, яким просила поновити ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8, процесуальні строки на звернення до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Комунального підприємства Правник , Новенської селищної ради м. Кропивницького, Комунального підприємства Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації, визнавши поважними підстави пропуску процесуальних строків. Вказала, що на підставі адвокатського запиту, позивачем були отримані копії розпорядження органу приватизації №1696 від 27.02.2007 року, копія заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність та довідка про склад сім"ї. Зазначені документи були отримані на початку грудня 2016 року, а тому, вважає за необхідне просити суд поновити процесуальні строки на звернення до суду з даним позовом (т.с. 1, а.с. 139).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Згідно з п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 січня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву та її представником клопотання на застосування строків позовної давності.

Зазначили, що до членів сім"ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право на житло. Згідно зі свідоцтвом про народження від 23.02.2006 року син позивачки- ОСОБА_8 народився в с. Мар янівка. Відповідно до довідки від 30.03.2017 року позивач була зареєстрована та проживала в с.Мар янівка до липня 2006 року. У вересні 2006 року позивач зареєструвалася у спірній квартирі, проте продовжила проживати в с. Мар янівка. Приватизація спірної квартири відбулася менше ніж за 6 місяців з моменту реєстрації позивача у квартирі. Тобто, на момент приватизації спірної квартири позивач постійно не мешкала у квартирі разом з наймачем. Вважають, що на момент приватизації спірної квартири позивач право на приватизацію квартири не набула. Крім того, ОСОБА_6 посилається на те, що тільки в листопаді 2016 року дізналася про приватизацію спірної квартири. На вказану обставину також посилається її представник у клопотанні про поновлення процесуальних строків від 21.09.2017 року. Зі змісту адвокатського запиту №41/11/16 від 24.11.2016 року вбачається, що представник позивача повідомляв КП Правник , що за наявними у його віданні документами 27.02.2007 року КП Правник видав свідоцтво про право власності на житло записане у реєстрову книгу за №1696. Свідоцтво було видане на підставі розпорядження керівника органу приватизації від 27.02.2016 року за N1696 Литвиненко О. Тобто, в листопаді 2016 року позивач була обізнана про приватизацію квартири, проведену в лютому 2007 року. Крім того, до позовної заяви додала копії свідоцтва про право власності на житло від 27.02.2007 року, витягу про реєстрацію права власності від 13.03.2007 року, технічного паспорта від 11.11.2005 року, договору від 04.04.2007 року. Вважає, що доводи позивача про те, що тільки в листопаді 2016 року вона набула право на позов визнання недійсною приватизації квартири, проведеної в лютому 2007 року спростовуються письмовими доказами по справі (т.с. 1, а.с. 175, 185).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 лютого 2018 року у задоволенні клопотань 1- 3 представника відповідача ОСОБА_1 від 29 січня 2018 року про призначення справи №404/123/17 до розгляду у підготовчому судовому засіданні, витребування у позивача ОСОБА_6 оригіналів свідоцтва про право власності на житло від 27.02.2007 року; витягу про реєстрацію права власності від 13.03.2007 року; технічного паспорта від 11.11.2005 року; договору від 04.04.2007 року; виклику для надання особистих пояснень по справі позивача ОСОБА_6 та відповідача ОСОБА_3- відмовлено (т.с. 1, а.с. 189, 193-194).

22 лютого 2018 року представником відповідача ОСОБА_1 подано до суду заперечення на клопотання сторони позивача щодо поновлення процесуальних строків та просить залишити його без задоволення, оскільки є безпідставним (т.с. 1, а.с. 209).

Ухвалою суду від 26 лютого 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_18 від 26 лютого 2018 року про витребування від обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" ( м. Кропивницький, вул. Шульгіних, 12 ) оригінала інвентарної справи на квартиру АДРЕСА_1 без розгляду (т.с. 1 , а.с. 215, 218-219).

В судовому засіданні позивач, її представник вимоги підтримали, просили задовольнити, на їх обгрунтування послались на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3, її представник в суді позов не визнали, у його задоволенні просили відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 вимоги не визнав, у їх задоволенні також просив відмовити.

Відповідач КП Правник , його представник в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належно, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався (т.с. 2, а.с. 166).

В судовому засіданні відповідачі Новенська селищна рада м. Кропивницького та Комунальне підприємство Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, їх представники в судовому засіданні вимоги визнала, в подальшому, після оголошеної перерви, не з"явились, повідомлялись.

В судове засідання третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, її представник не з"явилась, через канцелярію суду, подала заяву про розгляд справи у їх відсутності, вирішення питання залишила на розгляд суду (т.с. 1, а.с. 118, 135, 138, 148, 211, т.с. 2, а.с. 24, 63, 82, 145).

Третя особа: Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького, його представник в судове засідання також не з"явився, про день та час розгляду повідомлявся належно (т.с. 2, а.с. НОМЕР_6), через канцелярію суду, подав заяву про розгляд справи без їх участі (т.с. 1, а.с. 70).

Суд, вислухавши виступи учасників справи, вивчивши матеріали (в тому числі оригінал справи №19, що містить документи на підставі яких було видано свідоцтво про право власності на житло, яка витребовувалась у КП "Правник"), вважає необхідним у задоволенні вимог відмовити повністю, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Разом з тим, однією із засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до положень ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вимог ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 червня 1988 року Виконавчим комітетом Кіровської Ради народних депутатів видано ОСОБА_3 із сім"єю із 4 -х чоловік ордер НОМЕР_4 на право зайняття житлового приміщення житловою площею 38,05 кв.м., яке складається із 3-х кімнат в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Підстава видачі ордера рішення виконкому №281 від 16 червня 1988 року. Склад сім"ї: ОСОБА_13- донька, ОСОБА_1- донька, ОСОБА_6- донька (т.с. 1, а.с. 15).

За станом на 11 листопада 2005 року виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, за підписом начальника БТІ, згідно якого власниками зазначено Територіальну громаду селища Нового в особі Новенської селищної ради на підставі Свідоцтва про право власності від 02.01.2002 року №2, квартиронаймач- ОСОБА_3 (т.с. 1, а.с. 7-8).

16 лютого 2007 року ОСОБА_3- наймач квартири, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, звернулась до керівника органу приватизації КП "Правник" Литвиненко О., із заявою, якою просила оформити в приватну спільну часткову власність квартиру, приміщення комунальної квартири, що займає разом з членами сім"ї на умовах найму. Згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" її сім"ї встановлена пільга з безоплатної передачі житла. При оформленні квартири у спільну часткову власність просила передбачити розподіл долі власності між членами сім"ї у наступному співвідношенні: в рівних частках. Уповноваженим власником квартири визначено ОСОБА_3 До заяви додано: довідку про склад сім"ї та займані приміщення; документ, що підтверджує право на пільгу з безоплатного одержання у власність житла. Вказала, що у приватизації житла раніше участі не брала (т.с. 2, а.с. 151).

Довідка про склад сім"ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ним приміщення, вперше була видана КП "Комунальник-96" 06 лютого 2006 року за №26, за якою в квартирі (будинку) за адресою: АДРЕСА_1 проживають і мають право на житло на момент введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового будинку" ОСОБА_3- наймач, ІНФОРМАЦІЯ_6, дата прописки у квартирі- 19.07.1988 року, ОСОБА_1- донька, ІНФОРМАЦІЯ_7, дата прописки у квартирі- 30.08.2005 року. В подальшому, 12 лютого 2007 року у цій же довідці було виконано другий штамп, у якому зазначено № довідки 26 та дату 12.02.2007 року (т.с. 2, а.с. 152).

Відповідно розпорядження органу приватизації Новенської селищної ради від 27 лютого 2007 року за №1696, від наймача ОСОБА_3 надійшла заява на приватизацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та використовується нею, членами її сім"ї на умовах найму. Мешканці квартири згідно з Законом України "Про приватизацію житлового фонду" мають пільгу на безоплатну передачу у власність квартири. Після розрахунків та розгляду матеріалів із зазначеного питання вирішили: Прохання наймача ОСОБА_3 квартира, в якій вона мешкає знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити і передати квартиру в приватну спільну часткову власність. Розрахунок безоплатно приватизованої квартири (площі), вартості надлишків загальній площі квартири затвердити. Комунальному підприємству "Правник" у десятиденний термін оформити свідоцтво і (при необхідності) посвідчення на одержання належних мешканцям квартири (будинку) житлових чеків на суму: трудовий стаж більше 25 років. Жеку у десятиденний строк укласти договір на участь у витратах на обслуговування та ремонт будинку з ОСОБА_3 (т.с. 2, а.с. 149).

Надалі, затверджено розпорядженням (наказом) від 27 лютого 2007 року за №1696 розрахунок площі квартири (будинку), що безоплатно приватизується, згідно якого загальна площа квартири (будинку) 63,7 кв.м.; кількість мешканців у квартирі (будинку) 2; розмір загальної площі, що підлягає безоплатній передачі згідно Закону: Пб= М х 21,0 + 10 = 52 кв.м.; відновна вартість квартири (будинку): В= П х 0,18 = 11,47 грн. Наявність пільги на безоплатне одержання квартири (будинку)- трудовий стаж більше 25 років (т.с. 2, а.с. 150).

27 лютого 2007 року Новенською селищною радою видано згідно розпорядженням (наказом) від 27 лютого 2007 року №1696 свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної, спільної часткової власності гр. ОСОБА_3 та членам її сім"ї: ОСОБА_1, в рівних частках. Квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Загальна площа квартири становить 63,7 кв.м., а відновна вартість на момент приватизації 11,47 грн. Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована Комунальним підприємством Правник на праві приватної спільної часткової власності на підставі "Свідоцтва про право власності на житло" і записана у реєстрову книгу за №1696. Зареєстровано 13.03.2007 року (т.с. 1, а.с. 6).

Як вбачається із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13861203 від 13.03.3007 року власниками квартири АДРЕСА_1 є: 1 / 2 частки- ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності /НОМЕР_5/ 27.02.2007 / Новенська селищна рада/ у формі приватної спільної часткової власності; 1 / 2 частки- ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності /НОМЕР_5/ 27.02.2007 / Новенська селищна рада/ у формі приватної спільної часткової власності (т.с. 1, а.с. 6-зворотня сторона).

04 квітня 2007 року між Новенською селищною радою народних депутатів (власник будинку) в особі Голови селищної ради Литвиненко Олега Борисовича та власником квартири ОСОБА_3 укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. За цим договором "власник будинку" забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також утримання прибудинкової території, а "співвласник" приймає участь у витратах на виконання назначених робіт. "Співвласнику" належить квартира АДРЕСА_1 загальною площею 63,7 кв.м., відновна вартість 11,47 грн. Зазначена квартира зареєстрована, як приватна власність по реєстру №1696 від 27.02.2007 року на підставі свідоцтва про право власності на житло (т.с. 1, а.с. 9).

Згідно ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( в редакції від 17.02.2006 року), приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Частиною 4 статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Згідно ст. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( в редакції від 17.02.2006 року), право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку) (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( в редакції від 17.02.2006 року)).

Згідно п. 5 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 р. N 56 (яке було чинним на момент спірних правовідносин), передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім'ї з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Частинами 3, 4 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( в редакції від 17.02.2006 року) передбачено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Згідно п. 20, 21 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 р. N 56 (яке було чинним на момент спірних правовідносин), при оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення (додатки 4, 5). У довідці вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло. У довідці вказуються новонароджені, і на них розраховується норма площі, що передається безкоштовно, незалежно від строку їх народження та введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

При цьому, судом з"ясовано, що 20 березня 2017 року Мар'янівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області видано довідку за вих. №386 про те, що гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, разом зі своїми дітьми: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, були зареєстровані 30.11.2002 року за адресою:АДРЕСА_3, але дійсно проживали з листопада 2002 року по липень 2006 року в АДРЕСА_4, Мар'янівської сільської ради, згідно книги погосподарського обліку № 5 на період 2001 - 2005 роки № об"єкту погосподарського обліку НОМЕР_6 з листопада 2002 року та книги погосподарського обліку № 4 на період 2006 - 2010 роки № об"єкту погосподарського обліку НОМЕР_7 (т.с. 1, а.с. 85, 87, 88).

Згідно акту обстеження житла, за підписом начальника КП "Новенське", в присутності депутата селищної Ради Карандашова Л.С., свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_26, гр.ОСОБА_6 проживає зі своїми неповнолітніми дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, де і прописані з 08.09.2006 року. Власник квартири ОСОБА_3 (мати)- не проживає в квартирі 4 роки. Співвласник квартири ОСОБА_1 (сестра) не проживає в квартирі 7 років. За комунальні послуги сплачує ОСОБА_6 (т.с. 1, а.с. 16).

23 листопада 2016 року начальником КП "Новенське" Рубльовим О.М. видано ОСОБА_6 довідку №484 про те, що вона зареєстрована з 08.09.2006 року в АДРЕСА_1. Її сім"я складається з 3 чол.: ОСОБА_7- донька, ОСОБА_8- син, ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_6 і діти проживають, і зареєстровані з 08.09.2006 року (т.с. 1, а.с. 17).

Виходячи з аналізу змісту Закону України Про приватизацію державного житлового фонду у поєднанні з нормами статей 1, 6, 9, 61 ЖК УРСР, а також статті 29 ЦК України місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені статтею 64 ЖК УРСР права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право і при тимчасовій відсутності, а відтак і право на приватизацію разом з іншими членами сім'ї.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі №6-125цс12 та у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 265/6742/16-ц , провадження № 61-8115св18 .

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що КП "Комунальник-96" видаючи вперше довідку про склад сім"ї 06.02.2006 року, зазначив про двох мешканців квартири, проте, проставивши вдруге кутовий штамп у цій же довідці 12.02.2007 року на продовження/поновлення її дії не перевірив достовірності інформації щодо кількості зареєстрованих та проживаючих осіб у квартирі, оскільки , окрім вказаних осіб з 08.09.2006 року у квартиріАДРЕСА_1 зареєстровані були ОСОБА_6 разом з дітьми ОСОБА_7- донька, ОСОБА_8- син .

В свою чергу, КП "Правник" приймаючи довідку про склад сім'ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення №26 від 12.02.2007 року не звернув уваги на ту обставину, що різниця між датами видачі/поновлення довідки склала майже один рік, а відтак приватизація квартири відбулася без врахування інтересів сторони позивача, що не відповідає вимогам Закону України Про приватизацію державного житлового фонду .

Разом з цим, суд звертає увагу, що позивачем заявляючи даний позов допущено невідповідності вимог наявним матеріалам справи щодо номеру будинку №89 замість вірного №9 та щодо видачі свідоцтва про право власності на житло 21 серпня 2006 року замість вірного 27 лютого 2007 року.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 просила застосувати строки позовної давності до заявлених вимог.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до положень ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійною підставою для відмови у позові. В той же час суд може відмовити у задоволенні позову у зв'язку із спливом строку позовної давності у разі, коли за результатами розгляду справи дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог. У випадку, коли позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду, суд відмовляє у їх задоволенні саме з підстав недоведеності, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Положеннями п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то чи відповідальний за це відповідач у справі. Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідачем ОСОБА_1, її представником заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна правова позиція викладена також і у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016р. у справі за № 6-2469цс16.

Так, позивач звернулась до суду із даним позовом в січні 2017 року, обґрунтовуючи час свого звернення тим, що дізналася про порушення свого права, зокрема, про те, що квартира приватизована відповідачами лише у грудні 2016 року, коли на підставі адвокатського запиту отримано копії розпорядження органу приватизації №1696 від 27.02.2007 року, заяви про оформлення передачі квартири у приватну власність та довідки про склад сім"ї. Просила поновити строк звернення до суду (т.с. 1, а.с. 10, 139).

Суд критично відноситься до тверджень сторони позивача та не вбачає підстав для поновлення строку позовної давності, оскільки будучи зареєстрованою та проживаючою разом з дітьми із вересня 2006 року, оплачуючи комунальні послуги, як про це вказано в акті (т.с. 1, а.с. 16), мала об'єктивну можливість дізнатись про факт приватизації квартири. Крім того, як вбачається зі змісту адвокатського запиту №41/11/16 від 24.11.2016 року представник позивача повідомляла, що за наявними у її віданні документами 27.02.2007 року КП Правник видав свідоцтво про право власності на житло записане у реєстрову книгу за №1696. Свідоцтво було видане на підставі розпорядження керівника органу приватизації від 27.02.2007 року за N1696 Литвиненко О., а тому, суд вважає, що позивач була обізнана про приватизацію квартири, проведену в лютому 2007 року.

При таких обставинах, зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу як окремо, так і в їх сукупності, враховуючи заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності, суд вважає заявлений позов обгрунтованим, однак відмовляє у задоволенні вимог позивача, саме в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. За таких обставин, суд вважає за необхідне, скасувати заходи забезпечення позову по цій справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 158, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Комунального підприємства Правник , Новенської селищної ради м. Кропивницького, Комунального підприємства Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького про

визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації- Новенської селищної ради в м. Кіровограді №1696 від 27.02.2007 року про передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_2;

визнання недійсним та скасування Свідоцтва про право власності на житло- квартиру АДРЕСА_2, видане 21 серпня 2006 року Комунальним підприємством "Правник" на ім"я ОСОБА_1 та ОСОБА_3;

скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно- квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 внесеного державним реєстратором обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об"єднане Бюро технічної інвентаризації",- реєстраційний номер 18132931, номер витягу 13861203 від 13.03.2007 року , судових витрат - відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Комунального підприємства Правник , Новенської селищної ради м. Кропивницького, Комунального підприємства Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації, застосовані ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 березня 2017 року, шляхом накладення арешту на: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,7 кв.м.; заборони Комунальному підприємству Правник видавати Дублікат свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1- скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_5; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3;

відповідач: Комунальне підприємство Правник , місцезнаходження: вул. В. Перспективна, 41, каб. 101, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 26007519;

відповідач: Новенська селищна рада м. Кропивницького, місцезнаходження: вул. Металургів, 3, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 13764710;

відповідач: Комунальне підприємство Комунальник -96 Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, місцезнаходження: вул. Металургів, 21, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 23232434;

третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, місцезнаходження: вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 04055251;

третя особа: Виконавчий комітет Міської ради міста Кропивницького, місцезнаходження: вул. В. Перспективна, 41, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 26241020.

Повне судове рішення складено 11.03.2019 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда

Дата ухвалення рішення01.03.2019
Оприлюднено26.03.2019

Судовий реєстр по справі —404/123/17

Постанова від 09.12.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Журавель Валентина Іванівна

Ухвала від 23.09.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 09.09.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Журавель Валентина Іванівна

Ухвала від 21.08.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Журавель Валентина Іванівна

Постанова від 16.07.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Постанова від 16.07.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 16.07.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 27.05.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 02.05.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

Ухвала від 09.04.2019

Цивільне

Кропивницький апеляційний суд

Письменний О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні