Рішення

від 25.03.2019 по справі 612/943/18

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/943/18

2/612/47/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї НИ

25 березня 2019 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, третя особа: П'ята донецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, звернулася до суду з позовною заявою до Територіальної громади в особі Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, третя особа: П'ята донецька державна нотаріальна контора, в якій просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, розміром 6,2853 га, кадастровий номер 6320681500:03:000:0129, розташованої на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 001333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі 27.10.2003 за № 37, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 вересня 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 вересня 2009 року померла її мати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя ОСОБА_5 склала заповіт, що посвідчений секретарем виконавчого комітету Бурбулатівської сільської ради народних депутатів Близнюківського району Харківської області ОСОБА_6 08.06.2004 за № 95, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося і взагалі все те, що їй буде належати за законом на день смерті заповіла своїй доньці ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_5, позивач спадщину прийняла і отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, а саме: майновий пай члена КСП ім. Крупської та земельну ділянку розміром 5,9948 га, яка знаходиться на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Відповідно до зазначених свідоцтв, позивач є єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_5, а свідоцтва видані саме на підставі заповіту, посвідченого секретарем виконкому Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області 08.06.2004 за № 95.

Крім того, позивач вказує, що згодом виявилося, що зазначене майно - це не все майно, яке належало ОСОБА_5 на день смерті.

25 квітня 2005 року помер чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4.

Спадкове майно, що належало ОСОБА_4 на день його смерті, складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 6,2853 га, кадастровий № 6320681500:03:000:0129, розташованої на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 001333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27.10.2003 за № 37.

Разом з ОСОБА_4, на день його смерті, проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_5. Отже вона, відповідно до ст. 1268 ЦК України, фактично прийняла спадщину після свого чоловіка, так як на час відкриття спадщини постійно проживала разом з ним.

Отже до складу спадкового майна ОСОБА_5 входить також і спадкове майно її чоловіка ОСОБА_4, спадщину після смерті якого вона прийняла, але не встигла оформи ти свої спадкові права.

Інших спадкоємців за заповітом та за законом не залишилося. Спадщина відумерлою не визнавалася.

Позивач звернулася до П'ятої донецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку ОСОБА_4, відповідно до ст. 1233 ЦК України, але отримала відповідь, що всі справи тривалого зберігання нотаріальної контори, у тому числі справа № 407/2010 до майна померлої 22 вересня 2009 року ОСОБА_5, які зберігалися в архіві нотаріальної контори до 01 грудня 2014 року, залишилися на тимчасово окупованій території, а саме в м. Донецьку, тому доступу до них немає.

За вказаних обставин, оскільки іншим шляхом реалізувати свої спадкові права неможливо, позивач змушена звернутися до суду з цим позовом і просить його задовольнити.

У судове засідання позивач та представник позивача надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача, Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Представник третьої особи, П'ятої донецької державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності усіх учасників справи на підставі наявних матеріалів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Суд, згідно вимог ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 22 вересня 2009 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО № 414742, виданим 22.09.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, актовий запис № 1178. (а.с. 9)

За життя ОСОБА_5 уклала заповіт від 08 червня 2004 року, зареєстровано у реєстрі за № 95, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося і взагалі все те, що їй буде належати за законом на день смерті заповіла своїй доньці ОСОБА_2. (а.с. 10)

ОСОБА_2 спадщину прийняла, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом: серії ВМТ № 998956, виданим 15.06.2010, державним нотаріусом П'ятої донецької державної нотаріальної контори, реєстровим в реєстрі за № 2-1089 та серії ВРВ № 963588, виданим 24.12.2010 державним нотаріусом П'ятої донецької-державної нотаріальної контори, реєстровим в реєстрі за № 4-840.

Вказані факти також підтверджуються інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 54306676 від 30.11.2018.

Але згодом з'ясувалося, що зазначене майно - це не все майно, яке належало ОСОБА_5 на день смерті.

12 липня 1945 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу І-ВЛ № 316997, виданим повторно 14.03.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Близнюківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 02. Подружжя отримало прізвище - Одновол . (а.с. 18)

25 квітня 2005 року помер чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-ВЛ № 025131, виданим 27.04.2005 Бурбулатівською сільською радою Близнюківського району Харківської області, актовий запис № 11. (а.с. 13)

Спадкове майно ОСОБА_4 складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 6,2853 га, кадастровий № 6320681500:03:000:0129, розташованої на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 001333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27.10.2003 року за № 37. (а.с. 14)

Згідно довідки Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 23.10.2018 № 02-25/1855 та витягу із погосподарського обліку по особовому рахунку № 497, разом з ОСОБА_4 на день його смерті проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_5.

Отже ОСОБА_5, відповідно до ст. 1268 ЦК України, фактично прийняла спадщину після свого чоловіка, так як на час відкриття спадщини постійно проживала разом з ним.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55229179 від 21.02.2019.

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.

Позивач, ОСОБА_2, звернулася до П'ятої Донецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку ОСОБА_4 відповідно до ст. 1233 ЦК України, але отримала відповідь, що всі справи тривалого зберігання нотаріальної контори, у тому числі справа № 407/2010 до майна померлої 22 вересня 2009 року ОСОБА_5, які зберігалися в архіві нотаріальної контори до 01 грудня 2014 року, залишилися на тимчасово окупованій території, а саме в м. Донецьку, тому доступу до них немає. (а.с. 19)

Згідно довідки Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області від 23.10.2018 № 02-25/1857, спадщина після смерті ОСОБА_4 відумерлою не визнавалася. (а.с. 17)

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Оскільки позивач по справі є єдиною спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5, прийняла спадщину після смерті своєї матері, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить Закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, позовні вимоги є достатньо обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню .

А тому, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1218 , 1223, 1235 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, третя особа: П'ята донецька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 6,2853 га, кадастровий № 6320681500:03:000:0129, розташованої на території Бурбулатівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 001333, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 27.10.2003 за № 37, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 вересня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Лобановська