Рішення

від 20.03.2019 по справі 627/1235/18

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1235/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - В'юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 5,25 га, яка розташована на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26 квітня 2018 року померла її мати ОСОБА_2.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з земельної ділянки площею 5,25 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ІV - ХР № 001075.

За життя 04.02.2003 року ОСОБА_2 був складений заповіт, згідно якого вона вищевказану земельну ділянку заповіла позивачу.

Позивач з метою прийняття спадщини звернулася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

На даний час позивач виявила намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_2, оскільки являється спадкоємцем за заповітом, в зв'язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів звернулася до суду з позовом та прохає визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак надала суду заяву про підтримання позовних вимог та про слухання справи у її відсутність.

Представник відповідача - Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про слухання справи у його відсутність та проти позову ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_2, яка померла 26 квітня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І - ВЛ № 635040, відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 5,25 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV - ХР № 001075, яка знаходиться на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області, що підтверджується копією державного акту, оскільки як вбачається з оголошення в газеті Харківський кур'єр , оригінал державного акту втрачено.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Згідно заповіту, посвідченого 04.02.2003 року секретарем Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області, ОСОБА_2 земельну частку (пай) згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІV - ХР №001075 заповіла ОСОБА_3, тобто позивачу по справі, оскільки, як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії 1- ВЛ №908958, ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1.

На час відкриття спадщини заповіт не змінювався і не скасовувався, про що свідчить відмітка у заповіті.

Позивач з метою прийняття спадщини в нотаріальному порядку зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, однак отримала відмову у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.09.2018 №1021/02-31, в зв'язку з відсутнісю оригіналів правовстановлюючих документів на майно померлої.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Відповідно до ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на земельну ділянку відповідно до ст.1225 ЦК України переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.

Також, як вбачається з ч.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування » відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV - ХР № 001075.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2, до складу спадкового майна входить земельна ділянка, яка знаходиться на території Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті заповідача - ОСОБА_2 Сергіївнимає законне право на земельну ділянку в порядку спадкування.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 1217,1223 ЦК України, ст.ст. 259, 265,268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Костянтинівської селищної ради Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 5,25 га згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV - ХР № 001075 після смерті ОСОБА_2 , яка померла 26 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Костянтинівська селищна рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження вул. Центральна №98, смт. Костянтинівка, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397365).

СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА