Постанова

від 13.03.2019 по справі 911/2637/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Справа№ 911/2637/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока В.В., Шовкопляс С.П. довіреність № КС№471251 від 13.03.2019 року;

від відповідача: Войцеховський М.Ю. довіреність № б/н від 30.01.2019 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ"

на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2019 року (дата підписання повного тексту 14.01.2019 року)

у справі № 911/2637/18 (суддя: Чонгова С.І.)

за позовом фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ"

про стягнення 133 635,00 грн

Встановив

Фізична особа-підприємець Сорока Володимир Вікторович (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" (далі - відповідач) про стягнення 133 635,00 грн за договором купівлі-продажу № 9 від 02.03.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №9 від 02.03.2018 року в частині сплати за поставлений товар.

Господарський суд Київської області задовольнив позов фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Вікторовича своїм рішенням від 14.01.2019 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2019 у даній справі та прийняти нове рішення, яким

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема суд першої інстанції розглянув і вирішив справу за відсутності відповідача, чим порушив право останнього на участь у судовому розгляді.

Крім того, скаржник зазначив, що в оскаржуваному рішенні відсутні посилання на докази вдалого випробування товару в осінній період, як обов'язкової передумови для здійснення відповідачем оплати решти залишкової вартості товару.

Також, скаржник вказав, що відповідно до акту обстеження продукції від 06.10.2018 року та претензії відповідача вих..372 від 10.11.2018 року, товар не пройшов успішного випробування.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року справу № 911/2637/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2019 року у справі №911/2637/18.

13.03.2019 року у судовому засіданні скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Разом з цим, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що в обумовлений строк, до 30.10.2018 року, відповідач не повідомив ні позивача, ні виробника про виявлений дефект чи поломку випробуваного ним товару та про свій намір повернути виробнику товар.

В свою чергу, відповідач у запереченні на відзив позивача на апеляційну скаргу зазначив, що не надсилання відповідачем у строк до 30.10.2018 року повідомлення позивачу про бажання повернути товар саме по собі не нівелює факт невдалого випробування товару в останній період.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" -задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що останній не мав можливості подати свої заперечення проти позову, оскільки не знав про розгляд даного спору.

За таких умов, колегія суддів не приймає як належні у відповідності до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу докази, які подані скаржником разом з апеляційною скаргою, які не були подані до суду першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів не приймає як наладжене твердження скаржника, як на обов'язкову підставу для скасування оскаржуваного рішення (порушення судом першої інстанції норм процесуального права) що він не був повідомлений належним чином про судовий розгляд, з огляду на наступне.

Так, про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 11.12.2018 на відповідну адресу. Крім того, матеріали справи містять належні докази отримання відповідачем ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №66832811 (а.с. 43).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що обов'язковість участі в судовому засіданні представника відповідача не вимагалася.

02.03.2018 року між фізичною особою-підприємцем Сорокою Володимиром Вікторовичем (продавець/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №9 (далі - договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується продати, а покупець придбати наступну продукцію: дисковий агрегат ресорний ДАР-5,2 С (коток із смуги) у кількості - 1, ціна за одиницю з ПДВ 358635,00грн, сума грн. з ПДВ - 358635,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, сума даного договору становить 358635,00 грн.

Згідно п.п. 2.2 - 2.3 договору, поставка продукції здійснюється продавцем. Продавець передає продукцію до 15.03.2018 року після 50% оплати, з правом дострокової поставки, для випробування даного товару. Повний розрахунок покупцем здійснюється після випробування до 15.04.2018 року.

Згідно з п.3.1 договору, передплата в розмірі 50% повинна бути перерахована продавцю за три дня до одержання продукції.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 15.04.2018 року (п. 7.2 договору).

Позивач вказує, на виконання умов договору покупцем було здійснено оплату рахунку №S-000000022 від 02.03.2018 року у розмірі 50% ціни товару у сумі 180000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2018 року позивачем було здійснено поставку дискового агрегату відповідачу за адресою його місцезнаходження, який був отриманий покупцем, що підтверджується товарно-транспортною накладною №5 від 07.03.2018 року.

Також, позивач вказує, що відповідачем 12.04.2018 було сплачено за поставлений товар суму у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до п.1 додатку №1 від 15.06.2018 до договору, сторони погодили, що покупець повинен сплатити 40000,00 грн від залишкової суми від загальної вартості товару 358635,00 грн до 20.06.2018 року, а решту суми після вдалого випробування в осінній період до 30.10.2018 року.

Пунктом 3 додатку передбачено, що розгляд про дефект чи поломку продукції (далі - рекламації) від покупців та проведення гарантійного ремонту товару згідно з ними, здійснюється виробником протягом 10 календарних днів з дня отримання рекламації, а в окремих випадках (міжсезоння, ускладнений дефект, не терміновість, тощо) - протягом 30 календарних дні.

У пунктах 4 та 5 додатку зазначено, що по рекомендації виробника даний агрегат повинен агрегатуватися з трактором К-700.1 і робити на глибину задану в паспорті агрегату (настанові з експлуатації), якщо даний агрегат буде не сумісний з даним трактором то агрегат повертається виробникові, а кошти за товар повертаються покупцеві протягом десяти робочих днів з моменту повернення товару. Під час випробування товару, а саме на 20 гектарах землі (згідно з умовами експлуатації товару) з новими усиленими катками, в разі виходу зі строю даного вузла агрегату, товар повертається виробнику, а кошти за товар повертаються покупцеві протягом десяти робочих днів з моменту повернення товару.

Як встановлено судом першої інстанції, 02.05.2018 року сторонами було здійснено випробування товару, про що складено акт №1 обстеження продукції підписаний сторонами.

Разом з цим, колегія суддів відзначає, що сторонами було складено цей акт саме про обстеження продукції , а не про випробування товару, як помилкового зазначено судом першої інстанції.

Разом з цим, за твердженням відповідача, під час осіннього випробування Товару в жовтні 2018 року, відповідачем було виявлено, що наданий позивачем агрегат не є сумісним із трактором К701 та при заглиблені на 10см. починає горнути і трактор зупиняється, а також має дефект у правій частині рами, а саме має завал передньої частини рами, що також спричиняє більшому заглибленню правої частини та нерівномірному обробітку ґрунту . Вказаний дефект було зафіксовано в Акті обстеження продукції від 06.10.2018 року, який підписаний тими ж самими членами комісії, які складали Акт№1 та був долучений позивачем до позовної заяви.

Зазначені обставини підтверджуються доказами не поданими до суду першої інстанції, але могли бути витребувані судом першої інстанції на підставі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що Акт №1 датований 02.05.2018 року, тоді як додаток, що передбачав умови про випробування товару в осінній період - 15.06.2018 року, відтак, як правильно зазначено скаржником вищевказаний акт №1 не може підтверджувати вдале випробування товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача позивачем направлялась претензія від 31.10.2018, якою просив відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 133635,00 грн.

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач в свою чергу, 12.12.2018 року надіслав на поштову адресу позивача претензію вих.№72 від 10.11.2018 року з вимогою щодо повернення сплаченої за товар грошової суми. Вказана претензія була отримана позивачем 14.12.2018 року, однак залишилася без відповіді. Позивачем зазначена обставина не спростована.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

Згідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, товар не пройшов успішного випробування, колегія суддів дійшла висновку, що строк оплати, визначений п.1 договору, не настав, оскільки не було виконано умови щодо вдалого випробування товару, відтак як правильно зазначено скаржником у останнього не виникло обов'язку по оплаті решти залишкової суми від вартості товару.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо виникнення у відповідача обов'язку по оплаті решти залишкової суми від вартості товару.

Посилання позивача на відсутність оформлених належним чином претензій відповідача до належних осіб не спростовують твердження відповідача щодо ненастання умови оплати визначеної договором.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягали задоволенню.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2018 року підлягає скасуванню, з підстав неповного з'ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" - задоволенню.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2019 року у справі № 911/2637/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2019 року у справі №911/2637/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на позивача.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Сороки Володимира Вікторовича АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф ОЛГ" (09030, Київська область, Сквирівський район, село Великополовецьке, вул. Садова, б. 174, кв. 2, ідентифікаційний код 41284431) 3006,79 грн (три тисячі шість гривен 79 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 911/2637/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.Г. Смірнова

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 22.03.2019 року.