Постанова

від 18.03.2019 по справі 910/14488/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. Справа№ 910/14488/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Смірнової Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника позивача згідно з протоколом судового засідання від 18.03.2019

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 (повне рішення складено 13.12.2018)

у справі № 910/14488/18 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ФРЕЙЯ

до відповідача 2: ОСОБА_2

про солідарне стягнення 170 000,00 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У жовтні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (далі - АТ КБ Приватбанк ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство ФРЕЙЯ (далі - ТОВ ВП ФРЕЙЯ ) та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 170 000,00 грн заборгованості за кредитом договором б/н від 17.01.2017 з ТОВ ВП ФРЕЙЯ та ОСОБА_2.

Позовні вимоги про солідарне стягнення обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - 1 його зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 17.01.2017 року та наявністю підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості, оскільки другий відповідач є поручителем за договором банківського обслуговування.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнути солідарно з ТТОВ ВП ФРЕЙЯ та ОСОБА_2 на користь АТ КБ Приватбанк 170 000, 00 грн заборгованість за кредитом та 2 250, 00 грн судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт у сумі 200 000 грн, що підтверджується виписками з рахунку. Однак, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором обслуговування № б/н від 17.01.2018 кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач 1 станом на 05.09.2018 рахується 170 000, 00 грн. заборгованості за кредитом.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 уклали договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством (ТОВ ВП ФРЕЙЯ ) зобов'язань за угодами-приєднання, у тому числі за договором обслуговування.

Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог судом першої інстанції не встановлено, а відповідачами не надано.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018. Надано учасникам справи час для подачі відзивів, заперечень та інших заяв. Розгляд справи, в силу приписів ст. 12 ГПК України (дана справа є малозначною), вирішено здійснювати без виклику сторін.

08.02.2019 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги в порядку загального провадження з повідомленням (викликом) учасників судового процесу

Також 08.02.2019 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли клопотання про витребування доказів та про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 за клопотанням скаржника призначено до розгляду апеляційну скаргу в судовому засіданні на 18.03.2019 та запропоновано іншим учасникам надати свої міркування щодо інших заявлених клопотань.

18.03.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотань ОСОБА_2 про витребування доказів та про призначення почеркознавчої експертизи відмовлено на підставі ст. 2, 14, 99 ГПК України. В судове засідання 18.03.2019 з'явився представник позивача. Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в порядку ст. 120, 242 ГПК України. Так поштова кореспонденція надіслана на адресу скаржника повернулася до суду з відміткою вибула (отже, відсутність особи за адресою, зазначена нею в апеляційній скарзі і клопотаннях). Водночас, попереднє поштове відправлення надіслане за тією ж адресою: 13245, Житомирська обл., Чуднівський район, с. Рачки, вул. Демчинська, 37 було отримано скаржником 31.01.2019. Крім того, як зазначалося вище, скаржник звертався до суду з клопотаннями (про призначення розгляду в засіданні, витребування доказів, призначення експертизи). Тобто наведене свідчить про обізнаність скаржника про апеляційне провадження з розгляду його скарги.

Що стосується відповідача 1 то, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ ВП ФРЕЙЯ є: 01054, м. Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 38, офіс 102. Саме на зазначену адресу здійснювалося надіслання поштової кореспонденції відповідачу 1, яка повертається до суду з відміткою вибули , інші причини, що не дали змоги виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення , тобто також через відсутність особи за адресою. Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 отримував поштову кореспонденцію у суді першої інстанції за вказаною вище адресою (що відповідає адресі ЄДР). Жодних заяв від ТОВ ВП ФРЕЙЯ про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду апеляційної інстанції не надходило. При цьому, варто зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.(Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вжив усіх наявних заходів задля повідомленні учасників справи про апеляційне провадження у даній справі та дату судового засідання, а тому сторони вважаються такими, що належним чином повідомлені про судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з таких обставин.

Скаржниця зазначає, що оскільки на момент відкриття провадження у Господарському суді місті Києва вона не була проінформована про відкриття такого провадження, а тому фізично повідомити суд про адресу для кореспонденції не мала можливості. Тому твердження суду про те, що ОСОБА_2 були порушені строки на подання зустрічного позову, заявниця вважає такими, що суперечить нормам процесуального права.

Також скаржниця зазначає, що протягом часу дії кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 1 змінювався кредитний ліміт у наступних розмірах: 05.01.2018 було змінено кредитний ліміт на загальну суму 130 000 грн, 18.01.2018 було збільшено кредитний ліміт на загальну суму 170 000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 стверджує, що при укладенні договору поруки поручитель не був повідомлений та ознайомлений із всіма новими умовами кредитного договору (які відбувалися 05.01.2018 та 18.01.2018), що фактично потягнуло за собою збільшення відповідальності поручителя. А тому скаржниця вважає, що договір поруки припинив свою дію.

Скаржниця також стверджує, що можна зробити висновок про те, що у зв'язку і відсутністю на договорі позики підпису уповноваженої особи ПАТ КБ Приватбанк є підстави вважати договір поруки недійсним.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

13.02.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк заперечував проти доводів касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідач 2, на думку позивача, безпідставно просить в своїй апеляційній скарзі відмовити в позові в повному обсязі, хоча скаргу при цьому підписано нею особисто та від свого імені. Повноважень на оскарження рішення суду першої інстанції в частині, що стосується відповідача 1 до суду не надавала. А тому і оскарження можливе лише в частині, що безпосередньо стосується заявниці.

Заява відповідача 1 про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 17.01.2017, а також Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи Банку , розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, разом складають договір банківського обслуговування та в їх сукупності визначають його істотні умови, в т.ч. кредитування рахунку позивача, що свідчить про дотримання сторонами письмової форми правочину при укладенні кредитного договору.

Посилання скаржника на збільшення обсягу відповідальності (поруки) позивач вважає безпідставним з огляду на те, що п. 1.1 договору сторони погодили, що відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем 1 з повернення кредиту у розмірі 200 000, 00 грн. У той час, як зміни розміру кредитного ліміту, які відбулися 05.01.2018 та 18.01.2018, призвели до зменшення обсягу відповідальності поручителя у порівнянні із первісними умовами кредитування.

Що стосується доводів стосовно факсимільного підпису позивача, останній зазначає, що п. 5.2 договору поруки передбачене право позивача під час укладання цього договору використовувати факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи, а також відтворювати відбиток печатки технічними друкованими засобами. Саме тому, на думку позивача, письмова згода відповідача 2 на використання позивачем факсимільного відтворення підпису, як то передбачено ст. 207 Цивільного кодексу України, надана у самому договорі поруки, про що сторони домовились перед підписанням договору.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВП Фрейя було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява). Згідно з вказаною заявою відповідач 1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 17.01.2017 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Згідно із п. 7, 10 заяви до структури засновників належить ОСОБА_2 (100%); послуги банку, що планується використовувати, і відповідальні особи - виплата заробітної плати, ОСОБА_2

Суд першої інстанції встановив, що згідно з умовами договору відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до довідки банку від 10.09.2018 № 08.7.0.0.0/180910125523 розмір встановлених кредитів склад станом на 11.09.2017 - 200 000, 00 грн, станом на 05.01.2018 - 130 000, 00 грн, станом на 18.01.2018 - 170 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема виписки по рахунку № НОМЕР_1 відповідача 1, вихідний залишок по оборотам клієнта за відкритою офертою банку б/н від 17.01.2017 складає 170 000, 00 грн.

Тобто матеріалами справи підтверджується виконання позивачем обов'язку з перерахування (кредитування) відповідачу коштів за договором банківського обслуговування № б/н від 17.01.2017 в розмірі 170 000, 00 грн. вказана обставина сторонами не заперечувалася.

Крім того, 08.08.2014 між ПАТ КБ Приватбанк , яке змінило найменування на АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки № Р1502183383056334085 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ ВП ФРЕЙЯ зобов'язань за угодами-приєднаннями, у тому числі за договором банківських послуг (п. 1.1 договору поруки).

Згідно з п. г) пп. 1.1.1 п. 1.1 договору поруки поручитель, зокрема, поручається за сплату боржником кредиту в розмірі 200 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за угодою 1 та угодою 2, в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою 1 та угодою 2, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

Сторони домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення договору поруки. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за угодою 1 та угодою 2 цей договір поруки припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Положеннями п. 5.2 договору поруки сторони погодили, що під час укладення договору банк може використовувати факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкованим засобами.

Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт в розмірі 200 000, 00 грн та фактично перерахував на рахунок ТОВ ВП ФРЕЙЯ 170 000, 00 грн. Проте у зв'язку з непогашенням кредиту, у відповідача 1 виникла заборгованість перед АТ КБ Приватбанк . Банк зазначає про заборгованість в розмірі 259 571, 34 грн, яка складається з 170 000, 00 грн - заборгованості за кредитом, 46 305, 08 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, 41 566, 26 грн - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 1 700, 00 грн - заборгованості по комісії. Водночас позивач просив суд першої інстанції стягнути солідарно з ТОВ ВП ФРЕЙЯ та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 170 000, 00 грн (заборгованості по кредиту) та судові витрати.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Між учасниками справи склалися правовідносини з кредитування (договір банківського обслуговування містить елементи договору кредиту) та забезпечення виконання таких зобов'язання порукою, шляхом укладення відповідного договору. Спір стосується не виконання зобов'язань, що виникли з договорів банківського обслуговування та поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором обслуговування № б/н від 17.01.2018 кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач 1 станом на 05.09.2018 рахується 170 000,00 грн заборгованості за кредитом.

Відповідач 1 суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив, внаслідок чого має заборгованість на загальну суму 170 000, 00 грн, доказів зворотного скаржником не надано.

До того ж, як було встановлено вище, в забезпечення договором обслуговування № б/н від 17.01.2018 між позивачем та відповідачем 2 08.08.2014 було укладено договір поруки № Р1502183383056334085.

Порука, як спосіб забезпечення зобов'язань врегульована нормами параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на адреси ТОВ ВП Фрейя та ОСОБА_2 претензію від 26.07.2018 №70117К3V3S1D0 з вимогою погасити заборгованість, яка була залишена відповідачами без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач виконав свої договірні зобов'язання за договором, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт, проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 73, 74, 76, 77, 79, ч. 3 ст. 269 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника про те, що на момент відкриття провадження у Господарському суді місті Києва вона не була проінформована про відкриття такого провадження, а тому фізично повідомити суд про адресу для кореспонденції не мала можливості, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції надіслав ухвалу про відкриття провадження від 31.10.2018 за адресою, зазначеною позивачем: 13245, Житомирська обл., Чуднівський район, с. Рачки, вул. Демчинська, 37, яка повернулася до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення . Одночасно судом першої інстанції було зроблено запит до органу державної влади щодо доступу до персональних даних (з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання).

Листом від 14.11.2018 Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради повідомлено, що в інформаційні системі дані про ОСОБА_2 відсутні.

Водночас, надалі 27.11.2018 ОСОБА_2 отримала поштову кореспонденцію (ухвалу від 20.11.2018, якою відкладено розгляд справи на 13.12.2018), надіслану на ту ж саму адресу: 13245, Житомирська обл., Чуднівський район, с. Рачки, вул. Демчинська, 37.

За приписами ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції повідомив відповідач 2 про судове провадження, в якому ОСОБА_2 є стороною в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Перше засідання було відкладено, зокрема, через неявку представників сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Звертаючись до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою, відповідачем 2 клопотання про поновлення процесуального строку для подачі такої заяви взагалі не заявлялося, а тому Господарський суд міста Києва повернув зустрічну позовну заяву на підставі ст. 119, 180 ГПК України. Водночас, зазначене ухвала може бути оскаржена окремо від рішення.

Посилання скаржника на зміну кредитного ліміту відхиляється судом як безпідставне, оскільки вказані зміни здійснено саме в сторону зменшення кредитного ліміту з 200 000, 00 грн (погодженого договором поруки п. 1.1) до 130 000 грн - 05.01.2018 та 170 000 грн - 18.01.2018. Тобто наведене свідчить про зменшення об'єму (суми) забезпечення. З цих же підстав відхиляється довід скаржника про неознайомлення з усіма новими умовами кредитного договору, які відбувалися 05.01.2018 та 18.01.2018.

Доводи ж скаржника про недійсність договору поруки, оскільки такий вчинено позивачем за допомогою факсиміле, відхиляються судом як необґрунтовані з огляду на те, що спростовується умовами самого договору поруки, погодженого сторонами, а саме п. 5.2, яким передбачено право позивача під час укладання цього договору використовувати факсимільне відтворення підпису уповноваженої особи. Тобто такий порядок був узгоджений самими сторонами.

Положення п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди дати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (Справа Руїз Торія проти Іспанії , рішення від 09.12.1994, п. 29).

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками Господарського суду міста Києва про наявність підстав для задоволення позову.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення позову АТ КБ Приватбанк про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Таким чином, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у справі № 910/14488/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у справі №910/14488/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_2

4. Матеріали справи № 910/14488/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, у порядку встановленому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 25.03.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Л.Г. Смірнова