Ухвала

від 21.03.2019 по справі 902/798/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 березня 2019 р. Справа № 902/798/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Матущак О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом : Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся-Продукт" (вул. Кооперативна, 12, м. Житомир, 10001)

про стягнення 98 185,29 грн

в межах справи № 902/798/14

за заявою : Компанії "Nemiroff Holding Limited" (01050, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 13-А)

до : Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff", м. Немирів, Вінницька область звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" про стягнення 98 185,29 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач всупереч умовам договорів дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-21 від 31.10.2009 року та № 31102009/ДП УГК/Д-18 від 31.10.2009 року не виконав договірних зобов"язань, у зв"язку з чим у ТОВ Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" виникла заборгованість перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" у розмірі 98 185,29 грн.

За твердженням представника позивача, викладеного у позовній заяві, відповідач незважаючи на письмову претензію № 29-1101/18 від 11.01.2018 року про необхідність погашення існуючої заборгованості, так і не виконав вимог останньої.

За таких обставин, ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" звернулося до суду з вищезазначеним позовом для стягнення заявленої суми боргу з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/798/14, визначено, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.01.2019 року.

Окрім того, ухвалою суду від 11.12.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача документів, які підтверджують право вимоги ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" щодо стягнення боргу у розмірі 98 185,29 грн., а саме: всі договори та документи, які стосуються правовідносин, які виникли між ДП Українська горілчана компанія Nemiroff та ТОВ Торгівельною компанією Полісся -Продукт на підставі договору дистриб'юції №31102009/ДПУГК/Д-21 від 31.10.2009, зокрема, договір дистриб'юції №31102009/ДП УГК/Д-18; додаткові угоди до договору; звіти про залишки продукції; акти приймання-передачі послуг; накладні; звіти ЕТП та розрахунки вартості послуг; звіти ЕМ та розрахунки вартості послуг; претензії ДП Українська горілчана компанія Nemiroff до ТОВ Торгівельної компанії Полісся-Продукт ; претензії ТОВ Торгівельної компанії Полісся-Продукт до ДП Українська горілчана компанія "Nemiroff'; інші документи, які підтверджують або спростовують заборгованість ТОВ Торгівельної компанії Полісся -Продукт перед ДП Українська горілчана компанія "Nemiroff' .

Подання вказаного клопотання ліквідатор обгрунтував тим, що в період 2011-2013 років проти ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" вчинялися протизаконні дії, внаслідок яких було вилучено первинні та зведені документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансові звітності, договори та інші документи, що висвітлюють діяльність підприємства та взаємовідносини з контрагентами, виведено з ладу сервер, на якому в електронному вигляді зберігалася інформація.

Тому, ліквідатор позивача вважає, що у ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" з об"єктивних причин відсутні всі документи, що підтверджують заявлені вимоги.

08.01.2019 року від відповідача до суду надійшли заява № 832 від 05.01.2019 року про застосування строку позовної давності та відзив № 831 від 05.01.2019 року на позовну заяву.

В даному відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позовні вимоги про стягнення 98 185,29 грн є надуманими та безпідставними, не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами.

У відзиві ТОВ Торгівельна компанія Полісся-Продукт звернуло увагу на те, що між сторонами у справі дійсно існували договірні відносини на підставі договору дистриб"юції №31102009/ДПУГК/Д-21 від 31.10.2009 року. Територією поставки продукції відповідачу була Рівненська область та місто Рівне. Термін дії договору до 31.12.2010 року. В 2010 році Рівненське представництво Компанії було ліквідоване, з того ж моменту було припинено договірні відносини між сторонами, господарські відносини не підтримувалися. Відповідач у позивача товар не замовляв, обов'язку його оплати не виникало. На даний час, згідно даних бухгалтерського обліку, ТОВ ТК Полісся-Продукт заборгованості перед ДП Українська горілчана компанія Nemiroff не має. До січня місяця 2018 року ДП Українська горілчана компанія Nemiroff до ТОВ Торгівельна компанія Полісся -Продукт не мало претензій будь-якого характеру.

Окрім того, відповідач у відзиві зауважив, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем грунтуються на договорі 31102009/ДПУГК/Д-21 31.10.2009 року. Беручи до уваги умови оплати договору, повна оплата мала бути здійснена до 30.01.2011 року включно. Таким чином, прострочення виконання зобов'язання за договором, а отже і строк позовної давності, починає відлік з 30.01.2011 року. Отже, загальний строк позовної давності у 3 роки щодо вимоги про оплату за договором сплив 30.01.2013 року.

В той же час, у відзиві відповідач акцентує увагу на тому, що з відтиску на конверті, яким було надіслано позовну заяву слідує, що остання була відправлена 06.12.2018 року.

Тому, відповідач вважає, що позивач, звернувшись із позовною заявою 06.12.2018 року пропустив трьохрічний строк позовної давності, що є однією з підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, на думку відповідача, вищевикладене є підставою для відмови у позові в цілому.

Стосовно виконання вимог ухвали суду від 11.12.2018 року про витребування документів, відповідач у відзиві зазначив, що будь-які бухгалтерські, фінансово-господарські, судово-претензійні та інші документи у ТОВ Торгівельна компанія Полісся -Продукт відсутні у зв"язку із знищенням за закінченням терміну зберігання, електронний варіант документів не зберігся після оновлення в 2015 році програми 1-С Бухгалтерія .

14.01.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що обставини для відмови у позові на які посилається відповідач у відзиві є необгрунтованими та доказово не доведеними. Зокрема, на думку представника позивача, викладеної у відповіді на відзив відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження ліквідації Рівненського представництва Компанії. До того ж, представник позивача вважає, що договори дистриб"юції укладені не з Рівненським представництвом Компанії, а безпосередньо з ТОВ Торгівельна компанія Полісся - Продукт .

У відповіді на відзив представник позивача додатково звернув увагу, що в долученому ОСОБА_1 інвентаризації розрахунків з дебіторами від 11.04.2017 року відображено, що заборгованість відповідача у розмірі 98185,29 грн рахується за договором дистриб"юції №31102009/ДП УГК/Д-18 та про це наголошувалось відповідачу у направленій йому претензії вих. №29-1101118 від 11.01.2018 року.

Разом з тим, позивач вважає, що твердження відповідача відносно неможливості надати суду витребувані документи не відповідають дійсності.

Водночас щодо посилання відповідача щодо порушення строку позовної давності, позивач до відповіді на відзив долучив клопотання про поновлення строку позовної давності № б/н від 11.01.2019 року, в якому вказав про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Ухвалами суду від 10.01.2019 року, 07.02.2019 року підготовче засідання з підстав, передбачених законодавством неодноразово відкладалось, востаннє на 07.03.2019 року.

24.01.2019 року до суду надійшла заява представника позивача № б/н від 21.01.2019 року про збільшення розміру позовних вимог.

Дану заяву представник позивача обгрунтовує тим, що позивачем було знайдено ряд видаткових накладних та товарно- транспортних накладних, які підтверджують факт передання відповідачу продукції на загальну суму 22 346 489, 40 грн.

Розрахунок суми заборгованості, на яку необхідно збільшити розмір позовних вимог представник позивача виклав наступним чином: 22 346 489,40 грн - 98 185,29 грн (сума заявлена у позові) становить 22 248 304,11 грн, які підлягають стягненню на користь позивача.

Однак, в прохальній частині заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 22 346 489,40 грн.

04.03.2019 року через засоби поштового зв"язку від відповідача надійшов відзив № 76 від 27.02.2019 року на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому ТОВ Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" виклало свої заперечення проти відповідної заяви.

У відзиві відповідач зазначив, що не заперечує щодо існування господарських відносин між сторонами на підставі договору дистриб"юції № 31102009/ДП/УГК/Д-18 від 31.10.2009 року, термін дії якого до 31.12.2013 року, але повністю заперечує стосовно існування дебіторської заборгованості перед позивачем.

Щодо підстав збільшення розміру позовних вимог відповідач вказав на те, що сума позову становить вартість піддонів 471 900,00 грн та вартість товару 21874589,40 грн ( 21 874 589,40 грн + 471 900,00 грн) = 22 346 489,40 грн. Відповідач вважає, що позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог здійснено відмінусування суми первинного позову від суми, яка зазначена у заяві, а саме 22 346 489,40 грн - 98 185,29 грн = 22 248 304, 11 грн. Однак, в прохальній частині заяви позивач наполягає на стягненні суми у 22 346 489,40 грн.

Щодо розрахунку позову по видатковим накладним відповідач у відзиві відмітив, що позивач у таблиці Продукція двічі посилається на накладну №103021 від 03.01.2013 року (графа 3.4.), тому сума гіпотетичного боргу на його думку має бути 22 248 304,11 грн - 454 338,36 грн = 21 793 965,75грн.

Відповідач вважає, що майже кожна з видаткових накладних містить застереження щодо передачі перевізникові акту бою продукції, але позивач цим фактом нехтує і не зменшує суму позову, хоча ці документи у нього є так, як передавалися представниками відповідача разом із видатковими та товарно-транспортними накладними.

Посилання позивача на відтермінування платежів за договором дистриб"юції №31102009/ДП/УГК/Д-18 від 31.10.2009 року, а в результаті, як ймовірну причину виникнення боргу відповідач вважає взагалі безпідставними та такими, що спростовуються банківськими виписками, які свідчать про те, що продукція позивачем поставлялася ТОВ ТК Полісся-Продукт на умовах попередньої оплати.

До відзиву на заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідач додає копії накладних на повернення постачальнику піддонів на загальну суму 599 400,00 грн та накладних на повернення постачальнику (бою) на загальну суму 21420230,47 грн.

Відповідач у відзиві на заяву акцентував увагу на тому, що якщо проаналізувати дати оплати, поставки товару та суми накладних на повернення постачальнику (бою) 21 793 965,75 грн (сума позову) - 471 900,00 грн (вартість піддонів) борг становить 21322065,75 грн., але ТОВ ТК Полісся-Продукт згідно вказаних накладних сплатило 21420230,47 грн, що є значно більшою сумою і підтверджує відсутність заборгованості перед позивачем.

Щодо вартості та повернення піддонів, то відповідач повідомив, що відповідно до умов договору останні повертались по мірі накопичення постачальнику відповідно до накладних.

Відповідач зауважує, що якщо провести аналіз дати поставки та повернення піддонів, суми накладних 599400,00 грн (вартість повернутих піддонів) - 471 900,00 грн (вартість поставлених піддонів) борг складає 127500,00 грн, але ТОВ ТК Полісся-Продукт з моменту, який брався до розрахунку суми позову повернуло піддонів на 127500,00 грн., що є значно більшою сумою і ще раз підтверджує відсутність заборгованості перед позивачем.

Стосовно бою відповідач у відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог повідомив, що з моменту поставки товару за накладними ТОВ ТК Полісся-Продукт" повернуло постачальнику ДП Українська горілчана компанія Nemiroff товару (бою) на суму 11238,00 грн.

Окрім того, відповідач звернув увагу на той факт, що між ТОВ ТК Полісся-Продукт та ПАТ Укрексімбанк був укладений договір про надання гарантії Бенефіціару ДП Українська горілчана компанія Nemiroff на суму 1500000,00 грн, за договором № 31102009/ДП/УГК/Д-18, котрим передбачена за першим повідомленням про заборгованість Принципала повна компенсація суми боргу. Відсутність останнього на думку відповідача ще раз спростовує факт наявності заборгованості ТОВ ТК Полісся-Продукт перед ДП Українська горілчана компанія Nemiroff .

07.03.2019 року суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив позовну заяву ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" до ТОВ Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" про стягнення 98 185,29 грн в межах справи №902/798/14 для судового розгляду по суті на 21.03.2019 року.

Окрім того, в судовому засіданні суд розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийняв її до розгляду, як таку, що не суперечить приписам ст. 46 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

12.03.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог від 06.03.2019 року від представника позивача, в якій останній звернувся до суду з проханням долучити дану відповідь на відзив до матеріалів справи, визнати причини пропуску строку позовної давності поважними, не застосовувати строк позовної давності до позовних вимог, здійснити захист прав ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" щодо стягнення з ТОВ ТК Полісся-Продукт заборгованості.

21.03.2019 року судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з Господарським судом Дніпропетровської області, за участю уповноваженого представника ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff".

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

В свою чергу, представник відповідача проти позову заперечив та підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та у відзиві на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази надані останніми для долучення до матеріалів справи встановив наступні обставини.

За своєю правовою природою спір, який виник між сторонами випливає із договору дистриб"юції.

Договори дистриб"юції належать до так званих "непоіменованих" договорів, які можуть укладатися в силу принципу свободи договору, закріпленого у ст. 3 (загальні засади цивільного законодавства) ЦК України та деталізованого у ст.ст. 6 (акти цивільного законодавства та договір), 627 (свобода договору) ЦК України, та одночасно регулюються ЦК України та ГК України.

Договори дистриб"юції укладаються у письмовій формі в силу ст. 208 (правочини, які належить вчиняти у письмовій формі) ЦК України та 181 (загальний порядок укладання господарських договорів) ГК України, так як укладаються між господарюючими суб"єктами, мають підписуватися сторонами та скріплюватися їх печатками.

31.10.2009 року між ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (Компанія) та ТОВ ТК Полісся-Продукт (Дистриб"ютор) укладено договори дистриб"юції №31102009/ДП УГК/Д-21 та № 31102009/ДП УГК/Д-18.

Відповідно до пунктів 1.1 договорів, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію для її подальшого поширення на території на умовах і в порядку, визначених договорами, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію у власність і оплатити її вартість, а також виконати дії, необхідні для поширення і просування Продукції на території на умовах і в порядку, визначених договорами.

Невід"ємними частинами договору № 31102009/ДП УГК/Д-18 від 31.10.2009 року є додатки № 1-№20, а договору № 31102009/ДП УГК/Д-21 від 31.10.2009 року додатки № 1- №20, в т.ч. Додаткова угода №20 від 18.11.2010 року, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2011 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, Додаткова угода №33 від 21.11.2011 року до договору, якою сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2012 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, Додаткова угода №47 від 12.11.2012 року до договору, якою сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В ході розгляду справи представник позивача неодноразово в своїх поясненнях наголошував на тому, що позивачем договірні обов"язки було виконано, тоді як за його словами відповідачем всупереч умовам договорів договірні зобов"язання належним чином виконано не було, у зв"язку з чим у останнього перед ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" виникла заборгованість у розмірі 22 346 489,40 грн.

На підтвердження вказаної суми боргу представник позивача додав до позовних матеріалів видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, ОСОБА_1 інвентаризації розрахунків з дебіторами станом на 11.04.2017 року.

Із змісту позовної заяви та долучених до неї документів, суд встановив, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем було надіслано відповідачу письмову претензію № 29-1101/18 від 11.01.2018 року про необхідність погашення боргу у розмірі 98 185,29 грн.

У відповіді на претензію відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимог про погашення боргу у розмірі 98 185,29 грн за договором дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-18 від 31.10.2009 року з огляду на безпідставність та недоведеність.

Дослідивши відзиви відповідача на позовну заяву та на заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив, що ТОВ ТК Полісся-Продукт не заперечує того, що між ним та позивачем існували договірні відносини в рамках договорів дистриб"юції № 31102009/ДП УГК/Д-21 та № 31102009/ДП УГК/Д-18 від 31.10.2009 року. Категорично відповідачем заперечується заявлена позивачем до стягнення сума боргу у розмірі 22 346 489,40 грн, який в спростування останньої додає належним чином завірені копії (1-С бухгалтерія) накладних на повернення постачальнику піддонів та копії (1-С бухгалтерія) накладних на повернення постачальнику (бою).

Дослідивши зазначені накладні, а саме дати оплати, поставки товару, суми накладних суд встановив відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

Окрім того, з долученого до матеріалів справи договору про надання гарантії від 05.03.2010 року, укладеного між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ ТК Полісся-Продукт (Принципал), де Бенефіціаром є ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" суд з"ясував, що Банк видав Принципалу (відповідачу) безвідкличну гарантію на користь Бенефіціара (позивача), а Принципал зобов"язався виконати всі свої зобов"язання за договором №31102009/ДП УГК/Д-18 від 31.10.2009 року, яким передбачена за першим повідомленням про заборгованість Принципала повна компенсація суми боргу. Загальна сума гарантії - 1 500 000,00 грн.

Разом з тим, в спростування заявлених позовних вимог відповідачем надано суду для огляду та дослідження ОСОБА_1 звірки взаємних розрахунків між ТОВ ТК Полісся-Продукт та ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" за період з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, з якого вбачається, що станом на 31.12.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 98 238,90 грн. Проте, суд розглянувши даний ОСОБА_1 встановив, що останній в своєму змісті містить відмітку про те, що керівник ТОВ ТК Полісся-Продукт та його головний бухгалтер з вказаним ОСОБА_1 не погоджуються, просять здійснити коригування на повернення піддонів та бою.

З викладеного слідує, що сума зазначена у ОСОБА_1 98 238,90 грн залишилась неузгодженою сторонами і можливо після 2013 року була врегульована та сплачена, але письмові докази, які б це підтверджували відсутні і ненадані жодною із сторін. Тому, сума боргу про яку йдеться у вищезазначеному ОСОБА_1 вважається судом недоведеною.

Таким чином, надані відповідачем накладні, договір про надання гарантії від 05.03.2010 року розцінюються судом, як належні і достатні докази в спростування заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 22 346 489,40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Законодавцем у ст.ст. 76-79 ГПК України визначено, що докази за своїми юридичними властивостями мають бути належними, достатніми, допустимими та достовірними.

Необхідно зауважити, що одним із важливих принципів господарського процесу є принцип змагальності, який вказує на те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи із змісту даного принципу господарського судочинства головним обов"язком позивача є доведення факту порушення відповідачем його прав і законних інтересів у договірних відносинах та існування заборгованості.

З встановлених вище обставин вбачається, що ДП "Українська горілчана компанія "Nemiroff" не довів факту неналежного виконання відповідачем договірних зобов"язань та існування заборгованості у розмірі 22 346 489,40 грн. Долучені позивачем до позовних матеріалів копії договорів дистриб"юції, ОСОБА_1 інвентаризації розрахунків з дебіторами станом на 11.04.2017 року, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні юридично не підтвердили обгрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та в повній мірі спростовуються письмовими доказами наданими відповідачем. Тому, з урахуванням викладеного, у позові про стягнення 22 346 489,40 грн боргу слід відмовити.

Принагідно, суд критично відноситься до заяви відповідача № 832 від 05.01.2019 року про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог.

Розглянувши дану заяву, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з"ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необгрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв"язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв"язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.

Такої правової позиції дійшла ОСОБА_3 Верховного суду у постанові від 07.11.2018 року у справі № 372/1036/15-ц.

Враховуючи те, що суд відмовляє позивачу у задоволенні позову з підстав недоведення ним порушення відповідачем його прав та законних інтересів та правомірності підстав для стягнення боргу, відмовляти в позові у зв"язку з пропущенням строку позовної давності не відповідатиме вимогам закону.

Тому, вищевикладене свідчить про відсутність правових підстав й для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку позовної давності та визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до ч.ч.1. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз.4 ч. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 року Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідком розгляду в межах справи про банкрутство майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви повністю або частково).

Керуючись ст. 9 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 7, 11, ч. 6 ст. 12, 13, 14, 15, 18, п. 8 ч. 1 ст. 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31, код ЄДРПОУ 30805594) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (вул. Кооперативна, 12, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 32265298) про стягнення 22 346 489,40 грн боргу відмовити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (код ЄДРПОУ 30805594, 22800, Вінницька область, м. Немирів, вул. Горького, буд. 31) в доход Державного бюджету України 335 197,30 грн - судового збору.

3. Видати наказ.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 21.03.2019 року.

5. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 26.03.2019 року.

7. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Дочірнє підприємство "Українська горілчана компанія "Nemiroff" (22800, Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 31)

3 - арбітражний керуючий ОСОБА_4 (м. Дніпро, бульвар Катеринославський, 2, оф. 610)

4-Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (вул. Кооперативна, 12, м. Житомир, 10001)