Рішення

від 19.03.2019 по справі 902/26/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2019 р. Cправа № 902/26/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. ,, при секретарі судового засідання Кузьменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, вул. Гоголя, 137, оф.15, м. Черкаси)

до : Відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області (24200, вул. Ігоря Гаврилюка, 23, смт Томашпіль, Вінницька область)

про стягнення 155663,5 грн.

Представники сторін

позивача ОСОБА_1, ордер про надання правової допомоги ЧК №72224 від 04.02.2019 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЧК №000826 від 01.12.2017 р.;

відповідача ОСОБА_2, ордер про надання правової допомоги ВН №040285 від. 04.02.2019 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №604 від 18.08.2008 р.

ВСТАНОВИВ :

14.01.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 28/124-18 від 28.12.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" про стягнення з Відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області 155 663,50 грн. збитків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу № С/95-16 від 06.05.2016 р. в частині обсягів споживання природного газу.

Ухвалою суду від 15.01.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/26/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.02.2019, з наданням сторонам строку до 01.02.2019 для надання відзиву, відповіді на відзив та пояснень.

31.01.2019 до суду від відповідача надійшов відзив, в якому наведено заперечення проти позову.

За результатами судового засідання 04.02.2019 відкладено підготовче засідання на 26.02.2019.

В підготовчому засіданні 26.02.2019 оголошено перерву до 11.03.2019.

В судовому засіданні 11.03.2019р учасники заявили клопотання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в цьому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 11.02.2019р. закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті. Також протокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2019 в зв'язку з неможливістю здійснення технічної фіксації судового засідання у зв'язку із знеструмленням електромережі суду.

19.03.2019 представником відповідача подано до суду заяву б/н від 19.03.2019 про зупинення провадження у справі до вирішення по суті та набранням рішенням законної сили у справі № 910/489/19.

На визначену судом дату з'явились представники сторін.

В судовому засіданні 19.03.2019 суд дослідивши заяву відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив в її задоволенні, оскільки відповідачем не надано належних доказів об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 910/489/19.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив в задоволені позову відмовити з наголошенням про стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14000,00 грн. поданих до суду заявою від 11.03.2019.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.03.2019р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між сторонами існують договірні відносини на підставі Договору постачання природного газу № С/95-16 від 06.05.2016. Постачальник (позивач) поставляє Споживачу (відповідачу) газ в об'ємах, вказаних в розподільній таблиці планового споживання газу, викладеній в п. 2.2. Договору. В межах, визначених умов Договору за взаємною згодою між сторонами було укладено ряд Додаткових угод. На виконання умов вказаного договору та додаткових угод до нього, Постачальником було виділено протягом жовтня-грудня 2016 року 117,275 тис. м. куб. газу, з заявлених 166,395 тис. м. куб. У відповідності до пункту 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило рівномірно, виходячи з добової норми, якщо інший режим споживання не передбачено в укладеному договорі постачання природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі + 5% від підтвердженого обсягу природного газу. В супереч досягнутим домовленостям, Споживач фактично спожив меншу кількість природного газу, чим завдав Постачальнику збитків на загальну суму 155663,50 грн. Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_3 № 03/091-18 від 03.09.2018, але відповіді на неї так і не отримав, тому позивач був змушений звернутись до суду за захистом порушеного права.

Відповідач у відзиві від 31.01.2019 заперечує проти позову посилаючись на те, що між сторонами існують договірні відносини на підставі Договору постачання природного газу № С/95-16 від 06.05.2016. В п. 2.1. Договору визначено обсяги закупівлі та вказано, що обсяги можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Споживача. Так і відбулось між сторонами шляхом укладання додаткових угод до договору, згідно яких змінювались обсяги і вартість природного газу. Відповідачем свої договірні зобов'язання перед позивачем виконано, з урахуванням укладених додаткових угод, що є невід'ємною частиною Договору, а тому позовні вимоги позивача про стягнення збитків є надуманими та необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку .

06 травня 2016 року, за результатами проведених конкурсних відкритих торгів на закупівлю газу природного, скрапленого або в газоподібному стані, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» (Позивач, за договором Постачальник) та Відділом освіти Томашпільської районної державної адміністрації (Відповідач, за договором Споживач) укладено договір постачання природного газу №С/95-16 (надалі- Договір №С/95-16).

Згідно з предметом Договору №С/95-16, Постачальник зобов'язується поставити Споживачу товар: природний газ (газ природний, скраплений або в газоподібному стані (код ДК 016:2010 06.20.1 (ДК 021:2015-09123000-7 Природний газ) (далі- газ) в 2016р., а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Обсяги закупівлі визначені п.2.1 та 2.2 Договору №С/95-16 з вказівкою по лотах, а саме: Лот 1- 235131,1 м.куб; Лот 2-14501,9 м.куб.; Лот 3 -1506,0 м.куб.; Лот 4 -13386,3 м.куб. та вказано, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб Споживача.

Фактичний обсяг поставки газу за даним Договором визначається на підставі актів прийому-передачі природного газу, які підписуються уповноваженими представниками обох Сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним (п.2.3 Договору).

Постачальник передає природний газ в газотранспортній системі України шляхом надання центральному диспетчерському департаменту ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (ЦДД ПАТ «Укртрансгаз), планового розподілу обумовленого обсягу (ліміту) природного газу на Споживача ( п.2.4 Договору).

Газорозподільне/Газотранспортне підприємство, через газові мережі якого Постачальник постачає газ Споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску. Взаємовідносини між Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між Споживачем та Газорозподільним/Газотранспортним підприємством. (п.2.5 Договору).

Строк поставки товару: протягом 2016 року. (п.2.7 Договору).

Місце поставки:

Лот 1- ЗОШ району (Липівська ЗОШ ОСОБА_4., Вапнярська ЗОШ ОСОБА_4. №1, НВК «Вапнярська ЗОШ ОСОБА_4., №3-ДНЗ, Марківська ЗОШ ОСОБА_4., Раківська ЗОШ ОСОБА_4., Кислицька ЗОШ ОСОБА_4., Вилянська ЗОШ ОСОБА_4., Рожнятівська ЗОШ ОСОБА_4., Пилипи-Борівська ЗОШ ОСОБА_4., Великорусавська ЗОШ ОСОБА_4., НВК «Томашпільська ЗОШ ОСОБА_4.-гімназія» );

Лот 2- районний будинок дитячої творчості;

Лот 3- методичний кабінет при відділі освіти;

Лот 4- група централізованого господарського обслуговування при відділі освіти. (п.2.8 Договору).

В межах, визначених умов Договору №С/95-16 між Сторонами були укладені наступну Додаткові Угоди:

Додаткова Угода №1 від 30.09.2016 р., в якій обсяг закупівлі Лот 1 з 235131,1м 3 зменшено на 188568,0 м 3 ; Лот 2 з 14501,9 м 3 зменшено на 7706,0 м 3 ; Лот 3 з 1506,0м 3 зменшено на 425,0 м 3 ; Лот 4 з 13386,3 м 3 зменшено на 11351,0м 3 .

Додаткова угода № 2 від 11.10.2016р, в якій обсяг закупівлі Лот 1 з 188568,0 м 3 збільшено на 193050,0м 3 .

Додаткова угода № 3 від 16.11.2016р про збільшення вартості природного газу до 8085,00 грн з ПДВ за 1000 метрів кубічних газу з 01.11.2016р;

Додаткова Угода №4 від 22.11.2016р. в якій обсяг закупівлі Лот 1 з 193050,0м 3 зменшено на 129613,0м 3 .

Додаткову Угоду №5 від 09.12.2016 р. про збільшення вартості природного газу до 8750,00 грн з ПДВ за 1000 метрів кубічних газу з 01.12.2016р;

Додаткову Угоду №6 від 09.12.2016р. в якій обсяг закупівлі Лот 1 з 129613,0м 3 зменшено на 123117,0м 3 .

Додаткову Угоду №7 від 12.12.2016р. про зменшення ціни Договору № С/95-16 до 907458,75 грн;

Додаткову Угоду №8 від 29.12.2016р. про продовження дії Договору до 31.03.2017р, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

Додаткову Угоду № 9 від 19.01.2017р про збільшення вартості Договору;

Додаткову Угоду №10 від 29.02.2017р.про зменшення вартості Договору.

В позовній заяві позивач зазначає про споживання відповідачем меншої кількості природного газу в супереч досягнутим домовленостям за Лотом 1 Договору № С/95-16 за жовтень-грудень 2016 року.

В розрахунку суми компенсації за недоспожитий природний газ, викладеної позивачем в позовній заяві, зазначено, що за Лотом 1:

- в жовтні запланований обсяг складав 43163,0 м 3 а відповідачем фактично взято 15000,0 м 3 ;

- в листопаді запланований обсяг складав 70129,0 м 3 а відповідачем фактично взято 34885,0 м 3 ;

- в грудні запланований обсяг складав 73232,0 м 3 а відповідачем фактично взято 67390,0 м 3 .

З огляду на це, за твердженням позивача, відповідач в жовтні недоспожив 28163,0м 3 газу, в листопаді 35244,0м 3 газу і в грудні 5842,0м 3 газу.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів вбачається, що в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/792/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» до Відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення заборгованості в розмірі 421599,78 грн., з яких: 326728,78 грн. - основного боргу, 44172,38 грн. - пені, 28035,83 грн. - інфляційних, 6326,35 грн. - 3% річних та 16336,44 грн. - штрафу. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу №С/95-16 від 06.05.2016 року в частині проведення розрахунків за фактично спожитий природний газ за період листопад-грудень 2016 року.

При розгляді справи № 902/792/17 суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 326728,78 грн., 44172,38 грн. пені , 28035,83 грн інфляційних, 6326,35 грн трьох відсотків річних та 16336,44 грн штрафу.

Рішенням суду у справі № 902/792/17 від 16.05.2018 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазрезерв» відмовлено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 рішення господарського суду Вінницької області від 16.05.2018 № 902/792/17 залишено без змін.

Згідно ч. 4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, встановлені рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.05.2018 у справі № 902/792/17 обставини мають преюдиційне значення для вирішення даного спору, в якому беруть участь ті ж самі сторони.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З матеріалів справи №902/792/17 вбачається, що між сторонами виник спір щодо обсягу поставки/споживання газу до котельні ОСОБА_4 ступенів с. Пилипи-Борівські.

Рішенням встановлено, а апеляційною інстанцією підтримано висновок суду першої інстанції, про те що відповідач фактично використав 6840,00 м 3 , поставленого позивачем за листопад-грудень 2016 р. природного газу в рамках даного Договору, за який провів повну оплату.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до пункту 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило рівномірно, виходячи з добової норми, якщо інший режим споживання не передбачено в укладеному договорі постачання природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі + 5% від підтвердженого обсягу природного газу.

Згідно п.п. 1 п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.

Суд дослідивши, наявні в матеріалах справи, договір про постачання природного газу № С/95-16 від 06.05.2016 р. та укладені до нього додаткові угоди зазначає наступне, що відповідно до Додаткових угод укладених до договору за весь час відносин сторони неодноразово змінювали обсяги поставки природного газу, так останньою Додатковою Угодою про зміну обсягів поставки газу була Додаткова угода №6 від 09.12.2016р., якою сторони домовились пункт договору 2.1. викласти в новій редакції : 2016 рік (тис.м.куб)

- Жовтень - обсяг 15000,0 м 3 ;

- Листопад - обсяг 34885,0 м 3 ;

- Грудень - обсяг 73232,0 м 3 .

Згідно з ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до п. 10.3. Договору зміни та доповнення до цього Договору мають юридичну силу за умов, якщо вони оформлені письмово, зареєстровані і підписані уповноваженими представниками Сторін, завірені печатками, а у разі їх відсутності власним підписом керівників.

Усі Додаткові угоди укладені між сторонами підписані та скріплені печатками, тому згідно з п. 10.3. Договору мають юридичну силу.

В розрахунку позивача, викладеному в позовній заяві, містить обсяги які мав спожити відповідач за Жовтень - 43163,0 м 3 ; Листопад - 70129,0 м 3 , що не відповідає Додатковій угоді №6 від 09.12.2016р., якою сторони домовились пункт договору 2.1. викласти в новій редакції : 2016 рік (тис.м.куб) Жовтень - обсяг 15000,0 м 3 ; Листопад - обсяг 34885,0 м 3 .

З огляду на вище викладене, суд приходить до переконання про відсутність недобору відповідачем обсягів газу за період жовтень-листопад 2016 року.

Щодо спожитого обсягу газу за грудень 2016 року, судом встановлено наступне.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.05.2018 у справі № 902/792/17 встановлено що 25 липня 2017 року, ПАТ "Вінницягаз" повідомило про те, що в зоні ліцензійної діяльності ПАТ "Вінницягаз", відділом освіти Томашпільської РДА спожито природного газу за листопад-грудень 2016 року в обсязі 102275,0 м 3 , а саме: в листопаді - 34885,0 м 3 ; в грудні - 67390,0 м 3 .

Саме цей обсяг 67390,0 м 3 за грудень 2016 року і взято позивачем, однак останнім не враховано обсягу який спожито котельнею Пилипи-Борівської ОСОБА_4 ст. Томашпільского району, в зоні ліцензійної діяльності ТОВ Газовик , за листопад-грудень 2016 року в обсязі 6840,0 м 3 , а саме: в листопаді - 3000,0 м 3 ; в грудні - 3840,0 м 3 . Данний факт також встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.05.2018 у справі № 902/792/17.

З огляду на це суд, здійснивши підрахунок спожитого відповідачем обсягу газу в грудні 2016 року шляхом додавання обсягів за грудень поданих ПАТ "Вінницягаз" - 67390,0 м 3 та обсягів спожитих котельнею Пилипи-Борівської ОСОБА_4 ст. Томашпільского району (встановлених в рішенні суду) - 3840,0 м 3 , отримав обсяг газу спожитий відповідачем в грудні 2016 року - 71230,0 м 3 .

Отже, відповідачем фактично спожито в грудні 2016 - 71230,0 м 3 , а згідно Договору № С/95-16 від 06.05.2016 р. та Додаткової угоди №6 від 09.12.2016р. до нього запланований був обсяг - 73232,0 м 3 .

У відповідності до пункту 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі + 5% від підтвердженого обсягу природного газу.

З проведеного судом підрахунку недобір обсягу природного газу в грудні 2016 року відповідачем становить 3% від запланованого обсягу, що в свою чергу не є порушенням у відповідності до пункту 10 розділу ІІ Правил постачання природного газу .

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення» роз'яснено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р) наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

З огляду на викладені вище норми законодавства, відповідачем вжито всіх необхідних заходів щодо запобігання вчинення правопорушення, яке в свою чергу потягне за собою збитки, шляхом укладення Додаткових угод до договору в частині зменшення використаних обсягів газу.

Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників сторін та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 155663,50 грн. компенсації за недовикористане споживання природного газу.

Таким чином, в позові, з підстав у ньому викладених, слід відмовити з покладенням витрат зі сплати судового збору на позивача за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що представником відповідача до суду подано заяву від 11.03.2019 стосовно розподілу понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 28.01.2019 між адвокатом ОСОБА_2 та Відділом освіти Томашпільскої районної державної адміністрації укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 2-г/19 відповідно до якого адвокату доручено представляти права та інтереси Томашпільскої районної державної адміністрації у Господарському суді Вінницької області при розгляді справи № 902/26/19.

Умовами вказаного Договору визначено, що сума оплати на виконання доручення складається з гонорару у сумі 14000,00 грн.

04.02.2019 між сторонами підписан ОСОБА_1 проийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 по договору про надання професійної правничої допомоги № 2-г/19 від 28.01.2019, згідно якого адвокатом витрачено 20 годин часу, вартість одної години часу становить 700 грн. Таким чином загальний розмір витрат на правничу допомогу складає 14 000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова ОСОБА_5 Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Також в матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги серії ВН № 040285 від 04.02.2019 та виписка банку за 07.02.2019 по рахунку адвоката ОСОБА_6 про сплату відділом освіти Томашпільскої РДА, 14000,00 грн . за надані послуги адвоката згідно акту.

Таким чином понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до суду позивачем не подавалось. Заперечень щодо наданого відповідачем розрахунку судових витрат також не подано.

У п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що позивачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на позивача в сумі заявленій відповідачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231-233, 238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, вул. Гоголя, 137, оф.15, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 36860996) на користь Відділу освіти Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області (24200, вул. Ігоря Гаврилюка, 23, смт Томашпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02141450) 14000,00 грн. витрат пов'язаних з наданням правової допомоги.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено та підписано 26 березня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (18002, вул. Гоголя, 137, оф.15, м. Черкаси)

3 - відповідачу (24200, вул. Ігоря Гаврилюка, 23, смт Томашпіль, Вінницька область)