Рішення

від 22.03.2019 по справі 910/17360/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 22.03.2019Справа №  910/17360/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю   "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ"   до           Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "УКРТЕХСПЕЦБУД-ТД" про            стягнення 230355,05 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "УКРТЕХСПЕЦБУД-ТД"про стягнення 230355,05 грн.,  з яких: 183709,68 грн. – основний борг, 34572,12 грн. – пеня, 9135,74 грн. – інфляційні  втрати та 2937,51 грн. – 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за  договором  №19/19/17 про охорону об'єкту від 18.09.2017. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 позовну заяву  залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали. 11.01.2019 через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про  усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17360/18, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). 19.02.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості відповідача за договором  №19/19/17 про охорону об'єкту від 18.09.2017. У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України. Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 21.01.2019, яку було отримано представником за довіреністю 25.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049063478. Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 18.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК "УКРТЕХСПЕЦБУД-ТД" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" (виконавець, позивач) було укладено договір №19/09/17 про охорону об'єкту (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець, на підставі Ліцензії МВС України серія АЕ №284750 від 17.12.2013, бере на себе зобов'язання з охорони об'єкту, зазначеного у Дислокації (Додаток №1), збереження матеріальних цінностей, що знаходяться на об'єкті та забезпечення пропускного режиму на ньому (п. 1.1 договору). Відповідно до п. 1.3 договору, під охороною об'єкту у цьому договорі розуміється комплекс запобіжних заходів, що включає забезпечення пропускного режиму на/з об'єкту, контроль ввозу/вивозу (внесення/винесення) товарно-матеріальних цінностей на/з території об'єкту, що перебуває під охороною згідно встановленого замовником порядку, інші заходи, спрямовані на відвернення та/або недопущення безпосередніх зазіхань на майно замовника та/або третіх осіб, яке знаходиться у володінні (користуванні, розпорядженні) замовника та перебуває на контрольованій постом території, припинення несанкціонованого доступу до нього тощо. За умовами п. 2.1.12 договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати охоронні послуги надані виконавцем. Згідно з п. 3.1 договору, у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством. Порушенням договору є його виконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. Пунктом 3.6 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг виконавця, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Відповідно до п.4.1 договору, вартість охоронних послуг визначається відповідно до розрахунку вартості охорони (Додаток №2), що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата замовником наданих послуг з охорони, здійснюється наступним чином: повний розрахунок (100 %) до 5-го числа місця, в якому надаються послуги, зазначений у рахунку (Додаток №2) (п. 4.2 договору). Згідно з п. 4.3 договору, оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця. У п. 4.4 договору визначено, що по закінченні звітного (розрахункового) місяця сторонами підписується Акт прийому-передачі наданих послуг. Обов'язок по своєчасному складанню проекту відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг та надання його на підписання Замовнику, покладається на виконавця. У випадку відсутності письмових заперечень, протягом 3-х робочих днів з моменту отримання замовником Акту прийому-передачі наданих послуг, послуги вважаються прийнятими (п. 4.5 договору). Пунктом 4.6 договору сторони погодили, що у випадку заборгованості замовника більше 30 днів, надання охоронних послуг виконавцем припиняється до повного погашення заборгованості. Відповідно до п.  5.1 договору, договір набирає сили з 19.09.2017 і діє до 01.10.2018. В частині виконання грошових зобов'язань, у тому числі щодо відшкодування виконавцем збитків, що спричинені замовнику внаслідок неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, щодо стягнення заборгованості за надані виконавцем послуги, Договір діє до їх повного виконання. Додатком №2 до договору "Протокол погодження вартості охоронних послуг" сторони погодили, що вартість місячної плати за надані позивачем послуги становить 19000,00 грн. Додатковою угодою від 03.10.2017 до договору сторони, зокрема, домовились викласти Додаток №2 до договору "Протокол погодження вартості охоронних послуг" у новій редакції та визначили, що вартість охоронних послуг становить 26667,00 грн. без ПДВ та 5333,00 грн. ПДВ за місяць. Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що дана додаткова угода з Додатком №1 та Додатком №2 є невід'ємною частиною договору №19/09/17 від 18.09.2017 та вступає в силу з 03.10.2017. В подальшому, додатковою угодою від 29.12.2017 сторони погодили, що з 01.01.2018 вартість охоронних послуг на об'єкті замовника становитиме 38000,00 грн., у тому числі ПДВ 6333,33 грн. Відповідно до п. 2 Додаткової угоди, дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору №19/09/17 від 18.09.2017 і вступає в силу з 01.01.2018. На виконання умов договору, позивач надав відповідачу охоронні послуги, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000093 від 31.12.2017 на суму 32000,00 грн., №ОУ-000009 від 31.01.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000020 від 28.02.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000031 від 31.03.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000042 від 30.04.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000052 від 31.05.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000062 від 30.06.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000073 від 31.07.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000085 від 31.08.2018 на суму 38000,00 грн., №ОУ-000095 від 30.09.2018 на суму 38000,00 грн. та №ОУ-000105 від 13.10.2018 на суму 14709,68 грн., копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг виконано несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором №19/09/17 про охорону об'єкту від 18.09.2017 становить 183709,68 грн. Оскільки відповідачем не здійснено повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 183709,68 грн., пені в сумі 34572,12 грн., 3% річних у розмірі 2937,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 9135,74 грн., всього: 230355,05 грн. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України  договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України  визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Як підтверджено наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-000093 від 31.12.2017, №ОУ-000009 від 31.01.2018, №ОУ-000020 від 28.02.2018, №ОУ-000031 від 31.03.2018, №ОУ-000042 від 30.04.2018, №ОУ-000052 від 31.05.2018, №ОУ-000062 від 30.06.2018, №ОУ-000073 від 31.07.2018, №ОУ-000085 від 31.08.2018, №ОУ-000095 від 30.09.2018 та №ОУ-000105 від 13.10.2018, виписками з рахунку позивача та довідкою про стан заборгованості з яких вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про охорону об'єкту від 18.09.2017 становить 183709,68 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що оплата замовником наданих послуг з охорони, здійснюється наступним чином: повний розрахунок (100 %) до 5-го числа місця, в якому надаються послуги, зазначений у рахунку. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем не надано суду жодних заперечень щодо  факту надання позивачем у період з грудня 2017 року по жовтень 2018 року охоронних послуг згідно із наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг). Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов'язання за договором у сумі 183709,68 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд визнає обґрунтованим позов в частині стягнення заборгованості у розмірі 183709,68 грн. Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 34572,12 грн., 3% річних у розмірі 2937,51 грн., та інфляційні втрати у розмірі 9135,74 грн. В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних. За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України). За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 3.6 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг виконавця, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Проаналізувавши зміст наведеного пункту договору. враховуючи наведені приписи законодавства, судом встановлено, що за прострочення оплати орендних платежів сторонами погоджено відповідальність у вигляді пені. Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначені позивачем періоди за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 34572,12 грн., у зв'язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню. Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"). Розрахунок 3% річних у сумі 2937,51 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9135,74 грн. є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню. Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог. Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Враховуючи встановлені вище судом обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" повністю. Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "УКРТЕХСПЕЦБУД-ТД" (03148, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГНАТА ЮРИ, будинок 9, кімната 43, ідентифікаційний код 35944802) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю   "Агенство професійної безпеки "ЛЕВ" (02105, м. Київ, ПРОСПЕКТ ВОЗЗ'ЄДНАННЯ, будинок 10/1, ідентифікаційний код 36239680)  заборгованість у розмірі 183709,68 грн., пеню у розмірі 34572,12 грн., інфляційні втрати в сумі 9135,74 грн., 3 % річних у розмірі 2937,51 грн. та  судовий збір у розмірі 3455,33 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241  Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст.  256, 257  ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано: 25.03.2019. Суддя                                                                                                              О.В. Гулевець