Рішення

від 18.03.2019 по справі 914/2431/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 Справа № 914/2431/18

За позовом: Фізичної особи-підприємця Приступ'юка Анатолія Панасовича, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо", м. Львів

про стягнення 119 552, 68 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Сеньків О. І. - представник;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Приступ'юка Анатолія Панасовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо" про стягнення 119 552, 68 грн.

Ухвалою суду від 02.01.2019 позовну заяву ФОП Приступ'юка Анатолія Панасовича було залишено без руху та надано позивачу строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків а саме, надання суду належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та долучених до неї матеріалів.

Внаслідок усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 15.01.2019 було відкрито провадження у справі № 914/2431/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11.02.2019.

Представник позивача у судове засідання 11.02.2019 з'явився, через канцелярію суду подав заяву про долучення доказів та заяву про вирішення питання про судові витрати. Представник відповідача 11.02.2019 не з'явився. З метою повного та всестороннього з'ясування обставин справи, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 11.02.2019 відкладено розгляд справи на 11.03.2019.

У судове засідання 11.03.2019 представник позивача з'явився. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Ухвалою суду від 11.03.2019 відкладено розгляд справи на 18.03.2019.

Представник позивача у судове засідання 18.03.2019 з'явився, позовні вимоги підтримав. Через канцелярію суду подав заяву про відшкодування витрат на професійну правову допомогу в розмірі 12 600 грн, з доказами понесення позивачем таких витрат. У зв'язку із цим, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відпала необхідність розгляду раніше поданої ним заяви щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення. Вважає, що питання розподілу судових витрат може бути вирішено судом при прийнятті рішення у справі.

Представник відповідача у судове засідання 18.03.2019 не з'явився.

Згідно відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо" зареєстровано за адресою: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 341, куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 15.01.2019 була повернута Укрпоштою на адресу суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 18.03.2019 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Фізична особа-підприємець Приступ'юк Анатолій Панасович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо" про стягнення 119 552, 68 грн заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на укладений між сторонами договір про виконання робіт (підряду) від 19.12.2016 № 19/12-1 разом із п'ятьма додатками до нього, за умовами яких позивач (підрядник) зобов'язався у порядку та в строки, встановлені договором, власними силами та частково матеріалами виконати та передати відповідачу (замовнику) роботи - влаштування металокаркасної огороджувальної стіни та фасаду, а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах, визначених цим договором.

У п. 3.3. договору підряду сторони погодили порядок розрахунків: 53 437, 50 грн (75 % від вартості 250 м 2 готового фасаду) - аванс, решту оплата здійснюється на підставі наданих підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт в строк до 5-ти робочих днів з моменту надання актів. Вартість 1 м 2 робіт - 285 грн (150 грн/м 2 - вартість огороджувальної конструкції, 135 грн/м 2 - вартість фасадної частини). Загальна сума договору складається із вартості всього обсягу виконаних робіт у відповідності до рахунків-фактур, що були виставлені за цим договором за період його дії (п. 3.4. договору).

Позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору він виконав підрядні роботи на загальну суму 468 221 грн та передав їх відповідачу, в особі його уповноваженого представника - директора ТзОВ Західінфо Базилюка Б.М., який прийняв вказані роботи підписавши акти приймання виконаних робіт без зауважень. Однак, відповідач в повному обсязі не виконав своїх договірних зобов'язань, здійснивши лише часткову оплату виконаних робіт на суму 372 740 грн, внаслідок чого заборгував позивачу 95 481 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 04.06.2018, з вимогою про оплату заборгованості в розмірі 95 481 грн та нарахованих на заборгованість сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки відповідач на претензію не відреагував та заборгованості не сплатив, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 95 481 грн - основного боргу, 13 035, 12 грн - пені, 2 825, 19 грн - 3 % річних та 8 211, 37 грн - інфляційних втрат. А також, позивач просить суд, у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, зазначити у рішенні таке:

- нарахування 3 % річних та інфляційних втрат від суми основного боргу здійснюється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду до моменту його виконання;

- остаточна сума 3% річних від суми основного боргу повинна бути розрахована органом (особою), що здійснює примусове виконання цього рішення суду, за наступними правилами: розмір 3 % річних від суми основного боргу визначається виходячи з суми основного боргу, що існував на день, в якому платіж про сплату цієї суми основного боргу мав бути здійснений, помноженої на 3 %; розмір суми встановленої у попередньо визначений спосіб ділиться на 365; згодом розмір суми встановленої у попередньо визначений спосіб множиться на кількість календарних днів, впродовж яких мав бути здійснений платіж про сплату суми основного боргу, починаючи з дня набрання законної сили цим рішенням суду. При цьому зазначений розмір 3% річних нараховується окремо за кожен день, протягом якого мав бути здійснений платіж про сплату суми основного боргу, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час з моменту набрання законної сили цим рішенням суду до моменту його виконання;

- остаточна сума інфляційних втрат (нарахувань) від суми основного боргу повинна бути розрахована органом (особою), що здійснює примусове виконання цього рішення суду, за наступними правилами: розмір інфляційних втрат (нарахувань) визначається виходячи з суми основного боргу, що існував на останній день місяця, в якому платіж про сплату цієї суми основного боргу мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення цього платежу починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому це рішення суду набрало законної сили, і за будь-який наступний місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При цьому зазначені інфляційні втрати нараховуються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час з моменту набрання цим рішенням суду законної сили до моменту його виконання;

- дії (рішення) органу (особи), що здійснює примусове виконання рішення суду, щодо розрахунку остаточних сум 3 % річних та інфляційних втрат (нарахувань) від суми основного боргу можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI ГПК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Обставини справи встановлені судом.

Між Фізичною особою-підприємцем Приступ'юком Анатолієм Панасовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західінфо" було укладено договір про виконання робіт (підряду) від 19.12.2016 № 19/12-1 (далі - договір), за умовам п. 1.1. якого, підрядник (позивач) зобов'язується у порядку та в строки, встановлені договором, власними силами та частково матеріалами виконати та передати замовнику (відповідачу) роботи - влаштування металокаркасної огороджувальної стіни та фасаду, а підрядник зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 3.3. договору, сторони погодили такий порядок розрахунків: 53 437, 50 грн (75 % від вартості 250 м 2 готового фасаду) - аванс, решту оплата здійснюється на підставі наданих підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт в строк до 5-ти робочих днів з моменту надання актів. Вартість 1 м 2 робіт - 285 грн (150 грн/м 2 вартість огороджувальної конструкції, 135 грн/м 2 вартість фасадної частини). Оплата здійснюється замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, загальна сума договору складається із вартості всього обсягу виконаних робіт у відповідності до рахунків-фактур, що були виставлені за цим договором за період його дії.

У процесі виконання договору підряду від 19.12.2016 № 19/12-1 сторони підписали ряд додатків до цього договору, у яких погодили виконання підрядником додаткових робіт, не передбачених основним договором, а саме у додатку від 26.04.2017 № 1 сторони погодили додаткові роботи на суму 91 713 грн.

24.05.2017 сторони підписали додаток до договору № 2, у якому затвердили збільшення площі виконуваних робіт підрядником згідно договору підряду від 19.12.2016 № 19/12-1 на 181, 6 м 2 . Таким чином, загальна площа робіт по договору згідно з вказаним додатком встановлена у розмірі 1 081, 6 м 2 , а вартість робіт по договору становить 308 256 грн.

Крім цього:

- у додатку від 24.05.2017 № 3 сторони погодили додаткові роботи на суму 32 300 грн;

- у додатку від 24.05.2017 № 4 сторони погодили додаткові роботи на суму 30 702 грн;

- у додатку від 20.09.2017 № 5 сторони погодили додаткові роботи на суму 5 250 грн. У значених додатках до договору сторони вказали, що розрахунок за додаткові роботи проводиться замовником шляхом 100 % передоплати.

За умовами п. 6.3. договору, приймання робіт замовником здійснюється в місці їх виконання/надання, та обов'язково в присутності уповноваженого представника замовника. Роботи приймаються замовником за обсягом та якістю, відповідно до специфікації чи рахунку-фактури, а також контролюється наявність можливих недоліків. По закінченні приймання робіт сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт. У випадку виявлення недоліків чи невідповідності робіт специфікації чи умовам договору, приймання припиняється, за необхідності складається рекламаційний акт, для надання можливості підряднику усунути недоліки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повністю виконав підрядні роботи передбачені договором та додатками до нього на загальну суму 468 221 грн та передав їх відповідачу, в особі його уповноваженого представника - директора ТзОВ Західінфо Базилюка Б. М., який без жодних зауважень прийняв вказані роботи, підписавши акти приймання виконаних робіт від 25.12.2017 № 1-Ф-ВШ на суму 256 500 грн, від 25.12.2017 № Д1-Ф-ВШ на суму 91 713 грн, від 25.12.2017 № Д2-Ф-ВШ на суму 51 756 грн, від 25.12.2017 № Д3-Ф-ВШ на суму 32 300 грн, від 25.12.2017 № Д4-Ф-ВШ на суму на суму 30 702 грн та від 25.12.2017 № Д5-Ф-ВШ на суму 5 250 грн (копії зазначених актів знаходяться в матеріалах справи). Доказів складання відповідачем рекламаційного акта, у зв'язку із недоліками чи невідповідністю робіт умовам договору, суду не представлено.

Відповідач, в порушення своїх зобов'язань за договором, за виконані підрядником роботи оплатив лише частково суму в розмірі 372 740 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 95 481 грн.

Позивач 04.06.2018 надсилав відповідачу претензію, у якій просив сплатити основний борг в розмірі 95 481 грн та нараховані на заборгованість суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Відповіді на зазначену претензію чи доказів сплати боргу сторони суду не представили.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення та висновки суду за результатами розгляду справи.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частин 1, 2 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

За умовами ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак відповідач в судові засідання не з'явився, доводів позовної заяви не спростував, доказів сплати заборгованості не представив.

Виходячи з вищенаведених обставин справи та представлених суду доказів, зважаючи на відсутність зауважень зі сторони замовника щодо виконаних підрядником робіт, суд вважає підставною та обґрунтованою позовну вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати виконаних позивачем робіт на суму 95 481 грн.

Щодо стягнення пені.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пункту 7.1. договору сторони погодили, що у випадку порушення строку оплати послуги, що надана, замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченого платежу, за кожний день порушення строку.

На підставі зазначених у п. 7.1. договору умов, у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати виконаних робіт, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 13 035, 12 грн за період з 03.01.2018 по 03.06.2018. Суд перевірив здійснене позивачем нарахування пені та встановив, що розрахунок проведено вірно.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене обґрунтування підстав нарахування пені, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 13 035, 12 грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної постанови Пленуму).

На підставі ст. 625 ЦК України, за час прострочення оплати вартості підрядних робіт позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних (за період з 03.01.2018 по 28.12.2018) на суму 2 825, 19 грн та інфляційні втрати (за період січня - листопада 2018 року) в розмірі 8 211, 37 грн. Суд встановив, що вказані нарахування позивачем проведено вірно, та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача зазначених сум.

З приводу вимоги позивача про зазначення у рішенні про те, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат від суми основного боргу здійснюється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду до моменту його виконання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, яка вступила в дію з 1 січня 2019 року, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Суд звертає увагу, що у законодавстві, яке діє на території України, на момент прийняття рішення у цій справі, немає затвердженої формули розрахунку 3 % річних та пені, яку суд міг би призначити до подальшого застосування органом, що здійснюватиме примусове виконання даного рішення. Суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок нарахування відсотків або пені, а тому може застосувати лише ті заходи які є встановлені законодавством. Крім цього, суд звертає увагу позивача, що вимоги ч. 10 ст. 238 ГПК України на нарахування інфляційних не поширюються.

З огляду на зазначене, суд не вбачає можливості для застосування положень ч. 10 ст. 238 ГПК України щодо позовних вимог у даній справі про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат на суму 15 000 грн, який складається із суми сплаченого за подання позову судового збору в розмірі 1 803, 32 грн та витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу при його зверненні до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості, позивачем долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 24.12.2018 разом із додатком № 1 до договору, укладені із адвокатом Сеньківим Остапом Ігоровичем, копію ордера адвоката від 24.12.2018, копію свідоцтва Сеньківа Остапа Ігоровича про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію акта приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2019 № 1, копію виставленого адвокатом рахунка на оплату послуг від 12.03.2019 № 1203/Ю, а також копію квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 12.03.2019 на суму 12 600 грн, яка свідчить про оплату позивачем послуг адвоката Сеньківа О. І.

Як вбачається із акта приймання-передачі наданих послуг від 12.03.2019 № 1, адвокатом Сеньківим О. І. було надано позивачу такі послуги професійної правової допомоги:

- надання попередньої усної правової консультації;

- пошук, збір, вивчення та правовий аналіз доказів, необхідних для подання до суду;

- підготовка та подання до суду позовної заяви;

- підготовка та подання до суду заяв з процесуальних питань та заяв по суті справи;

- представництво інтересів позивача в судових засіданнях 11.02.2019 та 11.03.2019;

- надання позивачу усних консультацій та роз'яснень щодо правових питань, пов'язаних з підготовкою до розгляду, розглядом та вирішенням справи. Загальна вартість наданих адвокатом послуг згідно акта станови 12 600 грн.

З врахуванням зазначеного в ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо не співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 12 600 грн.

Щодо судового збору сплаченого позивачем за подання даного позову згідно квитанції від 27.12.2018 № ПН3523 на суму 1 803, 32 грн, суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено законом.

Так, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, що у даному випадку становить суму 1 793, 29 грн судового збору.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку витрати позивача на оплату судового збору у розмірі 1 793, 29 грн покласти на відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що за умовами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західінфо" (79069, м. Львів, вул. Шевченка, б. 341, код ЄДРПОУ 37073734) на користь Фізичної особи-підприємця Приступ'юка Анатолія Панасовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму в розмірі 133 945, 97 грн, з яких:

- 95 481, 00 грн основного боргу;

- 13 035, 12 грн пені;

- 2 825, 19 грн 3 % річних;

- 8 211, 37 грн інфляційних втрат;

- 1 793, 29 грн судового збору;

- 12 600 , 00 грн витрат на професійну правничу допомогу .

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено 25.03.2019.

Суддя Манюк П.Т.