Рішення

від 18.03.2019 по справі 920/36/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.2019 Справа № 920/36/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/36/19 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: керівника Бахмацької місцевої прокуратури, м. Бахмач Чернігівської області

в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, м. Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба , м. Кролевець Сумської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коропська селищна рада Чернігівської області, смт Короп Чернігівської області

про стягнення 29 195 грн 55 коп

представники сторін:

прокурор - Вортоломей М.Ф. (посвідчення № 035621 від 07.09.2019),

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився

3-я особа - не з'явився.

Суть спору: 04.01.2019 до Господарського суду Сумської області звернувся керівник Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернігівській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба , в якому просить суд: 1) відкрити провадження у справі; 2) залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Коропську селищну раду Чернігівської області; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба на користь державного бюджету України, обласного бюджету Чернігівської області, місцевого бюджету Коропської селищної ради 29 195 грн 55 коп збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, шляхом їх перерахування одержувачу: 30% від суми, що становить 8 758 грн 67 коп до спеціального фонду Державного бюджету України, 20% від суми, що становить 5 839 грн 11 коп до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету, 50% від суми, що становить 14 697 грн 77 коп на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Коропської селищної ради Чернігівської області; 4) стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір у розмірі 1 762 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.01.2019 № 920/36/19 позовну заяву залишено без руху.

22.01.2019 Бахмацька місцева прокуратура усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.01.2019 прийнято позовну заяву керівника Бахмацької місцевої прокуратури від 22.12.2018 № 7909вих18, відкрито провадження у справі № 920/36/19, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

08.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Дружба подано до суду відзив на позовну заяву від 30.01.2019 №30-01/19-юр, в якому зазначає, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, зокрема, діяти від імені суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з надання належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Також вказує, що у період, за який здійснено перевірку, відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, а саме був платником фіксованого податку та віднесений до платників, які звільнені від сплати рентної плати за спеціальне використання води, тобто відсутнє заподіяння шкоди бюджету. Крім того, зауважив про застосування до вказаних правовідносин положень ст. 258 Цивільного кодексу України, тобто про сплив спеціальної позовної давності. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити прокуратурі в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керівником Бахмацької місцевої прокуратури подано до суду відповідь на відзив № 975вих19 від 13.02.2019, згідно з яким наголошує, що орган який може здійснювати захист інтересів держави самостійно - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, не здійснює зазначений захист, прокурор правомірно звернувся з позовом до суду, та просить суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

19.02.2019 відповідачем до суду подана заява б/н, б/д (вх. № 483к від 19.02.2019), відповідно до якої просить суд залишити без розгляду позовну заяву на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона підписана прокурором - особою, яка не має права підписувати її, з причин необґрунтованості підстав представництва в даній справі.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.03.2019 № 920/36/19 в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 19.02.2019 - відмовлено.

15.03.2019 від Державної екологічної інспекції у Чернігівській області електронною поштою надійшло клопотання від 15.03.2019 № 12-03/759 про розгляд справи без участі їх представника.

15.03.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба надійшли пояснення б/н, б/д (від 15.03.2019 Вх.№ 2019), в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

18.03.2019 Бахмацька районна прокуратура надіслала до суду додаткові пояснення від 13.03.2019 № 1634вих19, згідно з яких просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники позивача, відповідача і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судове засідання 18.03.2019 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Прокурор в судовому засідання 18.03.2019 повністю підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2000 ТОВ Дружба видано дозвіл на спеціальне водокористування № 2670 А/чрн з терміном дії до 25.05.2005. При цьому, дозвіл на спеціальне водокористування за період з 26.05.2005 по 30.09.2016 підприємству не видавався.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 30.07.2018 № 405 та направлення на перевірку № 405 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_1 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба .

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 166/05 від 07.08.2018.

З матеріалів акту перевірки № 166/05 від 07.08.2018 (а.с. 26-37) вбачається, що з 26.05.2005 по 30.09.2016 самовільно без дозволу на спеціальне водокористування забрано 8,563 тис. м 3 питної води з артезіанських свердловин, розташованих на території Городищенської сільської ради Коропського району Чернігівської області, чим порушено ст. ст. 44 (п. 9), 49 Водного кодексу України.

Зазначений факт підтверджується також довідкою відповідача № 5 від 07.08.2018 (а.с. 38) й не заперечується сторонами.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_1 складено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання води Товариством з обмеженою відповідальністю Дружба за період з 26.05.2005 по 30.09.2016 (а.с. 40) на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі по тексту- Методики); акту, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 166/05 від 07.08.2018; довідки № 5 від 07.08.2018 ТОВ Дружба про забір води з артезіанських свердловин за період з 26.05.2005 по 30.09.2016.

Відповідно до проведеного розрахунку розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, складає 29 195 грн 55 грн.

Так, згідно діючої Методики розмір збитків визначається згідно п. 9.1 (розрахунок розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним

використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) та здійснюється за формулою 23:

З сам = 5 *W * Тар, де:

W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів, куб. м;

Тар - розмір, грн./100 куб. м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої пунктом 255.5.2 ст. 255 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

При цьому суд зауважує, що розмір збитків обраховується, виходячи з величини, яка є аналогічною (у цифровому вираженні) ставці збору за спеціальне використання води, а не є безпосередньо цим збором, тому не покладає в основу висновків по справі твердження відповідача, що оскільки він не є платником рентної плати, відповідні збитки ним не спричинено.

Згідно з п. 255.5.2 ст. 255 Податкового кодексу України ставка збору за спеціальне використання підземних вод у Коропському районі Чернігівської області складає Тар = 68,19 грн./100 куб. м. або 0,6819 грн./м 3

Об'єм води при самовільному водокористуванні становить: W = 8563 м 3 .

Сума збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, становить:

З сам = 5 * 8563 куб. м. * 0,6819 грн./мЗ= 29 195 грн 55 грн.

Статтею 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України , Законом України Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Згідно п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути загальним або спеціальним.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст.48 Водного кодексу України ).

Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, враховуючи очевидний характер допущених порушень, 22.08.2018 до ТОВ Дружба направлено претензію № 12-03/2012 про відшкодування збитків у сумі 29 195 грн 55 коп, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в результаті самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування за період з 26.05.2000 по 30.09.2016.

До Державної екологічної інспекції в Чернігівській області 12.09.2018 від ТОВ Дружба надійшла відповідь на претензію, в якій зазначено, що після проведеної перевірки, яка проходила з 06.08.2018 по 07.08.2018, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області ОСОБА_1 копію акта перевірки ТОВ Дружба не одержано і останні повинні були звертатися до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області з запитом від 10.08.2018 № 25. Копія акту отримана ТОВ Дружба 11.09.2018 згідно супровідного листа № 05-10/2194.

Проте, судом встановлено, що у ОСОБА_1, складеному за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 166/05 від 07.08.2018 на аркуші 7 (а.с. 29) міститься підпис директора ТОВ Дружба ОСОБА_2 про отримання 07.08.2018 примірника акта.

ТОВ Дружба вказує, що в період з 26.05.2005 по 30.09.2016 перебувало на спрощеній системі оподаткування, у зв'язку з чим звільнено від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Згідно з п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів; суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до п. 255.2 ст. 255 Податкового кодексу України не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку. При цьому під терміном санітарно-гігієнічні потреби слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень в належному санітарно-гігієнічному стані.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, є платниками єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи, серед іншого, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до ст.ст. 110 , 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 42 Водного кодексу України встановлено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Таким чином, поняття наявності дозволу на спеціальне водокористування і рентна плата не є тотожними і взаємозамінюваними. Видобування води в Україні є платним. Чинним законодавством не встановлено винятків для отримання дозволу на спеціальне водокористування, пов'язаних з об'ємом видобутої води або правом власності на земельні ділянки, де розташовані об'єкти водозабору.

Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник - платник єдиного податку 4 групи повинен отримати дозвіл на спеціальне водокористування, але при цьому він не є платником рентної плати за спеціальне використання води.

Отже, перебування ТОВ Дружба на спрощеній системі оподаткування та відношення до платників єдиного податку четвертої групи, не звільняло їх від обов'язку отримання дозволу на спеціальне водокористування для здійснення забору питної води з артезіанських свердловин в с. Городище Коропського району Чернігівської області. Відсутність такого дозволу є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України і підставою для нарахування збитків.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ).

ТОВ Дружба з використання води після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування без його продовження вважаються самовільним водокористуванням.

На даний час збитки в добровільному порядку відповідачем не відшкодовані, у зв'язку із чим прокуратура звернулась з позовом до суду про їх стягнення в примусовому порядку.

Щодо посилання представника відповідача на той факт, що в діях ТОВ "Дружба" відсутня протиправна поведінка, в тому числі, оскільки останне зверталось до екологічної інспекції з метою продовження дії дозволу, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вимоги ст. 1166 Цивільного кодексу України, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести суду, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

ТОВ Дружба здійснюючи використання підземних вод із застосуванням свердловини без спеціального дозволу на водокористування, діяло неправомірно та на виконання вимог чинного законодавства повинно відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

При стягненні шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, слід врахувати приписи ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , відповідно до якої для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди; а також вимоги п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

На час закінчення дії дозволу № 2670 А/чрн з терміном дії до 25.05.2005, процедура погодження та видачі юридичним і фізичним особам дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об'єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів), була врегульована Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002року № 321 (далі - Порядок № 321).

Відповідно до п. 2 Порядку № 321 дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів:

-загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями;

-місцевого значення - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями.

Дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується (п.3):

-у разі використання поверхневих вод - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства);

-у разі використання підземних вод - з Держгеонадрами або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінприроди;

-у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - з МОЗ.

Відповідно до п. 4 Порядку № 321 дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни.

У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови.

Зразки бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу, затверджуються спільним наказом Мінприроди, МОЗ і Держводагентства.

Отже, отримання дозволу на спеціальне водокористування є дозвільною процедурою у розумінні ст. 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що перелік документів, подання яких необхідне для винесення рішення про надання дозволу або відмову у його наданні, строк розгляду заяви та доданих до неї документів, форма рішення дозвільного органу визначені Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , іншими правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Згідно із абзацом десятим частини першої статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Частиною шостою статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Наступні обставини в сукупності свідчать про виконання особою вимог закону щодо звернення до відповідного органу для отримання певного дозвільного документа:

-суб'єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття;

-закінчення строку розгляду поданих документів - 10 робочих днів від дня подання заяви;

-відсутність/несвоєчасність відповіді суб'єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

З наданого представником відповідача разом із додатковими поясненнями від 15.03.2019 копії листа начальника Держекоінспекції у Коропському районі ОСОБА_3 вих. № 12.09.2005 вбачається, що розглянувши клопотання ТОВ "Дружба"про продовження дозволу на спецводокористування, інспекцією надано відповідь про те, що остання узгоджує спецводокористування й про необхідність вчинення низьки дій з боку відповідача, необхідних для використання води відповідно до вимог природоохоронного законодавства та продовження строку дії дозволу.

Доказів вчинення перелічених рекомендацій або оскарження дій чи бездіяльності Держекоінспекції у Коропському районі в установленому законом порядку відповідачем суду не надано.

ОСОБА_4 звернення відповідача не підмінює собою отримання дозвільного документу в спосіб, визначений законодавством, та саму наявність такого дозволу, як і не звільняє особу від відповідальності.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: (1) протиправна поведінка особи; (2) наявність шкоди; (3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; (4) вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов'язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

З аналізу наведених вище правових норм, що регулюють порядок спеціального водокористування, вбачається, що закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування за відсутності рішення органу, що його видав, про припинення права відповідача на спеціальне водокористування не позбавляє останнього можливості продовжити строк такого водокористування у встановленому законом порядку. Водночас дії відповідача з використання вод після закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування без його продовження вважаються самовільним водокористуванням.

Крім того, суд звертає увагу на те, що закріплені у законодавстві гарантії прав суб'єктів приватного права (зокрема, процесуальні строки, можливість застосування принципу мовчазної згоди тощо), не повинні використовуватися для легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності.

Відповідачем не було доведено правомірності своєї поведінки, оскільки внаслідок припинення дії дозволу на спеціальне водокористування відповідач зобов'язаний був припинити відповідне водокористування.

Юридичною природою даного спору є стягнення збитків, завданих державі за водокористування без спеціального дозволу і при вирішенні даного спору підлягають встановленню факти відповідного видобутку води без дозволу на спеціальне водокористування та перевірка їх доказами.

Акт складено позивачем у відповідності до ст. ст. 2 , 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 . ОСОБА_4 зафіксовано, що за період з 26.05.2005 по 30.09.2016 включно відповідачем без наявності дозволу забрано 8, 563 тис. м 3 питної води

ТОВ Дружба дії по складанню № 2670 А/чрн з терміном дії до 25.05.2005 у встановленому порядку не оскаржувались, факт здійснення самовільного забору води без дозволу на спеціальне водокористування у період з 26.06.2005 по 30.09.2016- ним не заперечувався. При цьому, вина відповідача у вчиненні правопорушення підтверджується наявними у справі доказами в сукупності, а не лише вищезазначеним ОСОБА_4.

Також ТОВ Дружба зазначає про сплив термінів позовної давності, визначених ст. 257 Цивільного кодексу України для стягнення збитків з суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, перебіг якої починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Строк позовної давності у спорах, пов'язаних із стягненням завданої природі шкоди, починається з дня складання акта про відповідне порушення, а у разі несвоєчасного складання акту - з дня, коли цей акт відповідно до вимог законодавства мав бути складений.

Судом встановлено, що Державній екологічній інспекції в Чернігівській області про факт самовільного використання водних ресурсів ТОВ Дружба у період з 26.05.2005 по 30.09.2016 стало відомо у ході проведення перевірки, яка відбувалася з 06.08.2018 по 07.08.2018, відтак позов поданий в межах строку позовної давності.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, на основі сукупного аналізу наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Бахмацької місцевої прокуратури від 22.12.2018 № 7909вих18 є правомірними, обґрунтованими, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн 00 коп.

Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (41300, вул. Кооперативна, буд. 3-Б, м. Кролевець Сумської області, код ЄДРПОУ 30894621) на користь державного бюджету України, обласного бюджету Чернігівської області, місцевого бюджету Коропської селищної ради 29 195 грн 55 коп збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування, шляхом їх перерахування одержувачам: 30% від суми, що становить 8 758 грн 67 коп, до спеціального фонду Державного бюджету України, 20% від суми, що становить 5 839 грн 11 коп, до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету, 50% від суми, що становить 14 697 грн 77 коп, на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Коропської селищної ради Чернігівської області на рахунок 33112331022637, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38053750, банк одержувача: Казначейство України, отримувач: УК у Короп.р-ні/отг смт Короп/24062100.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дружба (41300, вул. Кооперативна, буд. 3-Б, м. Кролевець Сумської області, код ЄДРПОУ 30894621) на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн 00 коп (одержувач: прокуратура Чернігівської області, р/р 35215093006008, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ).

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 25.03.2019.

Суддя ОСОБА_5