Ухвала

від 26.03.2019 по справі 160/2719/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 березня 2019 р.Справа №160/2719/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства Будинок юстиції Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства Будинок юстиції Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати запис від 04.03.2019 року № 12241270008072806, внесений державним реєстратором Комунального підприємства Будинок юстиції Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Першого дніпровського місцевого центру в результаті реорганізації.

Одночасно з поданням позову, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи щодо припинення юридичної особи Першого дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (код ЄДРПОУ 39774732).

В обґрунтування заяви посилається на приписи ст. 150, 151 КАС України та вважає, що наявні у справі докази у сукупності свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного запису.

За правилами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази та надавши їм оцінку, суддя дійшов висновку про не обґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною другою цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, за приписами ч. 1 ст. 152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

З аналізу ст. 151 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов'язкові сторін.

З матеріалів заяви судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу Слобожанського бюро правової допомоги Першого Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Проте, наказом Міністерства юстиції України від 11.02.2019 року № 389/5 Питання оптимізації системи надання безоплатної правової допомоги у Дніпропетровській області вирішено, зокрема, реорганізувати Перший дніпровський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги шляхом їх приєднання до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

На теперішній час до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо припинення юридичної особи - Першого дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в результаті реорганізації.

Позивач вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Однак, суд звертає увагу, що у своїй заяві позивач просить заборонити суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії, а також вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи щодо припинення юридичної особи Першого дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, тобто фактично просить заборонити дії які не мають відношення до предмету даної справи та не пов'язані із заявленими у позові вимогами, а направленні на можливі дії з боку відповідачів у майбутньому.

Більш того, заявляючи таке клопотання позивач не конкретизує кому саме він просить заборонити вчиняти такі дії, вказуючи усіх суб'єктів державної реєстрації, що у свою чергу унеможливлює надсилання ухвали про забезпечення позову особам, яких це стосується.

Крім того, посилання позивача на протиправність оскаржуваного запису, суд вважає передчасним, оскільки вказана обставина підлягає встановленню під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 150-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства Будинок юстиції Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування запису - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_3