Рішення

від 19.03.2019 по справі 1.380.2019.000565

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000565

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю :

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у м. Львові справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «МК-БУД» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «МК-БУД» про стягнення коштів у сумі 396461,46 грн. з рахунків у банках та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань по: податку на додану вартість та податку на прибуток. Тож, оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 07 березня 2019 року судом протокольною ухвалою закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем через канцелярію суду за вхідним №9068 від 19.03.2019 подано довідку про фінансовий стан, в якій зазначив, що з 03.12.2017 ТОВ «МК-БУД» не здійснює підприємницьку діяльність, рахунки підприємства арештовані виконавчою службою, підприємство знаходиться в стані ліквідації. Рух коштів по рахункам за 2018 р відсутній. Для надання належних та допустимих доказів по справі просить перенести судове засідання.

Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на те, що відповідач станом на 19 березня 2019 року не надав суду відзив, неодноразово не з'являвся без поважних причин у судові засідання, суд не приймає до уваги клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно з ч. 1 чт 119 КАС України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу для надання відзиву на позов та забезпечення явки уповноваженого представника в підготовчі та судове засідання, проте відповідач всупереч ч. 2 ст. 44 КАС України не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстав для перенесення розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено, суд продовжив розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-БУД» (79044, м. Львів, вул. Кн.Ольги, 5В, офіс 301) зареєстроване як юридична особа, що стверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як видно з облікової картки платника податків та довідки про суму заборгованості, станом на 26.07.2018 податковий борг відповідача перед бюджетом становить 396461,46 грн, який складається з:

- податку на прибуток у розмірі 58 575,82 грн основний платіж (основний платіж за актом документальної перевірки - 0 грн, штрафні санкції - 386,86 грн, пеня - 0,96 грн);

- податку на додану вартість у розмірі 337 885,64 грн (основний платіж - 247 814,00 грн, основний платіж за актом документальної перевірки - 0 грн, штрафні санкції - 34 632,70 грн, пеня - 55 438,94 грн);

На підставі долучених до позову документів суд встановив, що вказана податкова заборгованість у ТОВ «МК-БУД» виникла:

1) по податку на додану вартість на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість від 21.06.2016 -22 334,00грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2016 - 11 497,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 22.08.2016 - 4 867,00 грн.;

- уточнюючий розрахунок від 22.09.2016 р на суму 4 292 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2016 - 12 454,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.10.2016 - 16 034,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.11.2016 - 25 296,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2017 - 2 070,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2017 - 17 822,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.04.2017 - 6 402,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 22.05.2017 - 27 576,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2017 - 39 363,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2017 - 16 736,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 21.08.2017 - 9 834,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2017 - 4 987,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.10.2017 - 3 713,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 18.11.2017 - 894,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 17.01.2018 - 11 972,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.02.2018 - 1 669,00 грн;

- уточнюючий розрахунок на суму 1 391 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 20.03.2018 - 2 833,00 грн;

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.04.2018 - 1 025,00 грн;

- уточнюючий розрахунок від 16.07.2018 на суму 2 753 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 31.08.2016 № НОМЕР_1 на суму 4 503,98 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 23.11.2016 №0016551200 на суму13 267,17 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 11.01.2017 №0000091201 на суму 6 982,31 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 24.11.2017 №0157401211 на суму 9 879,24 грн;

- згідно зворотного боку облікової картки пеня па суму 55 438,94 грн.

2) податку на прибуток підприємств на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0002001502 на суму 84,79 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 04.02.2016 №0002011502 на суму 302,07 грн;

- податкової декларації з податку на прибуток від 01.03.2017 - 57 874,00 грн;

- податкової декларації з податку на прибуток від 21.02.2018 - 314,00 грн.

- згідно зворотного боку облікової картки пеня на суму 0,96 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ДПІ у Франківському районі м. Львова виставлено податкову вимогу від 13.08.2012 № 1176, яку було вручено платнику 05.09.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога чи податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Разом з тим, вищевказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу та в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.

Відтак, суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу України, позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 13.08.2012 № 1176. Проте, з моменту виставлення податкових вимог, податковий борг ТОВ «МК-БУД» не було погашено.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органу державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 396 461,46 грн ТОВ «МК-БУД» у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з рахунків відповідача та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету кошти в сумі 396 461,46 грн.

Суд не бере до уваги, викладені відповідачем доводи у довідці про фінансовий стан, щодо не здійснення господарської діяльності та арештовані рахунки на підставі виконавчих проваджень підприємства, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування у цій справі.

Як наслідок вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 76 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обвЂ�єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.ст. 44, 77 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 396 461,46 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивачем таких витрат не понесено (експертизи не призначались, свідків не залучено), судові витрати з відповідача стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «МК-БУД» (79044, м. Львів, вул. Кн.Ольги, 5В, офіс 301, код ЄДРПОУ 35327189) у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь Державного бюджету кошти для погашення податкового боргу у розмірі 396461 (триста дев'яносто шість тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2019 року.

Суддя Р.М. Брильовський