Рішення

від 25.03.2019 по справі 1.380.2019.001081

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.001081

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документу від 11.02.2019 р., винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №54070445;

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 28.02.2019 р., винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 у виконавчому провадженні №54070445;

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Ухвалою від 12 березня 2019 відкрито провадження у справі.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на виконанні в Городоцькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходився виконавчий лист щодо зобов язання за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого фундаменту по периметру будівлі в землі із виступом над землею. Постановою від 22.06.2017 року закінчено виконавче провадження у зв язку з фактичним виконанням. Однак, 11.02.2019 винесено постанову про скасування процесуального документу від 11.02.2019 р, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження у зв язку з тим, що рішення суду не виконано. 28.02.2019 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду. Вважає такі постанови протиправними так як рішення суду виконано у грудні 2015 року про що свідчить договір підряду та акт приймання виконаних будівельних робіт.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у відділ 11.02.2019 року надійшла скарга ДАБІ (стягувача) про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, так як фактично рішення суду виконано не було. Вказано на те, що при закритті виконавчого провадження виконавець не звернув уваги на те, що виконавчий лист був виданий 14.06.2017 р., тобто після імовірного виконання рішення суду у грудні 2015 року, крім того, в ухвалі апеляційного суду надано оцінку тому, що відповідач добровільно виконала припис, тобто знесла фундамент, що було спростовано сторонами, графічними матеріалами та фотографіями. Окрім того, посилався на звернення ОСОБА_5, чиї права порушено самочинним будівництвом. Із отриманих звернень встановлено, що самочинно збудований позивачем фундамент станом на 01.02.2019 не знесений, а отже, боржник два роки не виконує рішення суду. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Заслухавши вступне слово представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 р у справі № 813/996/16 адміністративний позов задоволено повністю та зобов'язано ОСОБА_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого фундаменту по периметру будівлі в землі із виступом над землею за адресою вул. Верхня, 14 в с. Лівчиці Городоцького району Львівської області.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №813/996/16 - без змін.

18.04.2017 року виданий виконавчий лист та скерований 18.05.2017 року на виконання до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

02.06.2017 року відкрито виконавче провадження.

15.06.2017 року боржник - ОСОБА_2 повідомила про виконання рішення суду, що підтвердила договором підряду від 01.12.2015 р. № 01/12, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2015 р., актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 р.

19.06.2017 р. державним виконавцем складено акт від 18.06.2017 р., у якому зазначено, що при виході за адресою с.Лівчиці вул.Верхня 14, Городоцького району встановлено, що фундамент, про який йдеться в судовому рішенні демонтовано у грудні 2015 р.

22.06.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

11.02.2019 року начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2017 р. Підставою для скасування стала скарга ДАБІ, так як фактично рішення суду виконано не було. При закінченні виконавчого провадження державним виконавцем не враховано, що виконавчий лист видавався 14.06.2016 р. тобто після імовірного виконання рішення суду, до заяви про відкриття виконавчого провадження було надано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 р. де у мотивувальній частині рішення суду вказано, що посилання апелянта на те, що позивач добровільно виконала вимоги припису про знесення фундаменту не заслуговують на увагу, так як фундамент, споруджений з порушенням вказаних вище норм ДБН залишився, що стверджується сторонами, графічними матеріалами та фотографіями. Окрім цього, 05.02.2019 р. на адресу ДАБІ надійшли звернення ОСОБА_5 та звернення сільського голови, з яких встановлено, що боржник 2 роки не виконує рішення суду.

12.02.2019 р. державним виконавцем скерована вимога боржнику щодо виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

14.02.2019 р. державним виконавцем скерована вимога до Львівського окружного адміністративного суду щодо надіслання оригіналу виконавчого листа, вимога ДАБІ України про забезпечення присутності представника 27.02.2018 р. о 12.00 год в с.Лівчиці, вул. Верхня,14 при перевірці виконання рішення суду та вимога Підзвіринецькій сільській раді щодо повідомлення ОСОБА_2 про виконання рішення суду та забезпечення присутності представника при виконанні виконавчих дій 27.02.2018 р. о 12.00 год в с.Лівчиці, вул. Верхня,14.

27.02.2018 року державним виконавцем складено акт про те, що візуально фундамент не знесений, проглядається з сторони сусідів, за адресою виконання рішення ОСОБА_6 на територію не допустила.

28.02.2019 р. винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Органи державної виконавчої служби є органами державної влади, а тому зобов'язані діяти у відповідності до ст.19 Конституції України лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 (далі - Закон №1404) дано визначення поняттю виконавчого провадження, відповідно до якого виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, тобто сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 вказаного Закону).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст.74 Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Позивачем зазначено, що про оскаржувані постанови стало відомо 27.02.2019 року, отже строк звернення до суду не пропущено.

Як вбачається підставою для винесення 11.02.2019 року начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області постанови про скасування процесуального документу стала скарга ДАБІ щодо невиконання рішення суду.

Суд зазначає, що право начальника відділу на скасування постанови передбачено ч.3 ст.74 Закону України Про виконавче провадження . При винесені оскаржуваної постанови порушень законодавства судом не встановлено.

Щодо посилань позивача про повне виконання рішення суду в грудні 2015 року, що підтверджується договором підряду від 01.12.2015 р. № 01/12, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2015 р., актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 р., то суд зазначає, що даним обставинам було надано оцінку в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 р., де у мотивувальній частині вказано, що посилання апелянта на те, що позивач добровільно виконала вимоги припису про знесення фундаменту не заслуговують на увагу, так як фундамент, споруджений з порушенням вказаних вище норм ДБН залишився, що стверджується сторонами, графічними матеріалами та фотографіями, а тому такі не можуть слугувати підставою для скасування оскарженої постанови.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року, так як така відповідачу не надавалась, при прийнятті оскаржуваної постанови не оцінювалась.

Згідно ст.63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Стаття 75 Закону визначає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено державним виконавцем 27.02.2019 року візуально фундамент не знесений, проглядається з сторони сусідів, за адресою виконання рішення ОСОБА_6 на територію не допустила, про що складено акт, який став підставою для винесення постанови про накладення штрафу.

Отже, судом встановлено, що позивачем рішення суду не виконано, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Щодо пояснень представника позивача про те, що у виконавчому провадженні не було винесено постанови про відновлення виконавчого провадження, а також щодо того, що виконавчі дії здійснювались без наявності виконавчого документа, то суд зазначає, що такі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних постанов.

Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 ( 79000 м.Львів вул.Тракт Глинянський, 161г/31, і№ НОМЕР_1) до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ( 81500 м.Городок Львівської області вул.Львівська,1а код 34988938) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення із врахуванням п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України.

У судовому засіданні 25.03.2019 р проголошено повний текст рішення.

Суддя Кухар Н.А.