Рішення

від 25.03.2019 по справі 826/6452/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 березня 2019 року                                          № 826/6452/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» про стягнення податкового боргу, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) (далі – позивач) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» (код ЄДРПОУ 30113927, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4) (далі – відповідач), у якій просить суд стягнути кошти з відповідача суму податкового боргу у розмірі 31 815, 20 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем обліковується непогашена заборгованість на загальну суму 31  815, 20 грн., зі сплати штрафу, яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов'язань. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі та необхідність надання відзиву на позовну заяву, своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав, у зв'язку з чим, на підставі частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до частини 8  статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України  при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої  статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: Відповідно до інтегрованої картки платника податків, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» станом на 30 грудня 2016 року має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 31  815, 00 грн., зі сплати штрафних санкцій. Вищезазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати штрафних санкцій, проте не сплачена у встановленому законом порядку. Відповідачу контролюючим органом виставлена податкова вимога від 03 лютого 2015 року 110/26552210 на суму податкового боргу 31  815, 00 грн., яка була отримана відповідачем 03 лютого 2015 року. Статтею 67 Конституції України  визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Як визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України,  грошове зобов'язання платника податків  - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Згідно з підпунктами 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України  податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Згідно з підпунктом  20.1.34  пункту  20.1  статті  20 ПК України  контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пунктів 95.1 - 95.2 статті  95 ПК України  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Приписами пункту  95.3  статті  95 ПК України  встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: - витягу з інтегрованої картки платника станом на 31 грудня 2016 року; - корінця податкової вимоги форми "С" №110/26552210 від 03 лютого                       2015 року; - Акту №45/26-55-22-10/3011392 від 19 січня 2015 року; - податкового рішення – повідомлення №110/26552210 від 03 лютого 2015 року; - податкової декларації з податку на додану вартість за 6  місяць 2017 року. Частиною другою  статті 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.                                             Згідно з вимогами    частини першої    статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача суми боргу за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника. Відповідно до частини другої  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України    при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а відтак судові витрати відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями  6,  8,  9,  77,  243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ВИРІШИВ: Адміністративний позов Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» (код ЄДРПОУ 30113927, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 31  815, 20 грн. зі сплати штрафних санкцій. Стягувач: Головне управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» (код ЄДРПОУ 30113927, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4) Рішення суду, відповідно до частини 1  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими  статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15  розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                       Є.В. Аблов