Рішення

від 25.03.2019 по справі 826/6649/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 березня 2019 року                                        № 826/6649/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ» про стягнення податкового борг, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) (далі – позивач) із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «БМ» (код ЄДРПОУ 32588849, адреса: 03028, м. Київ, пр. Науки, 33А) (далі – відповідач), у якій просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 152   963, 25 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем обліковується непогашена заборгованість на загальну суму 152   963, 25 грн., що складається: з податку на додану вартість, з орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошових зобов'язань. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня        2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що сума податкового боргу відповідача виникла внаслідок донарахування пені за помилково подану декларацію з оренди за землю за 2015 рік та дане питання є предметом спору в адміністративному суді, тому грошове зобов'язання є неузгодженим. Відповідно до частини 8  статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України  при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої  статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, ВСТАНОВИВ: Відповідно до інтегрованих карток платника податків, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ» має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 152   963, 25 грн., з яких: -          151  876, 83 грн. з орендної плати; -          374, 10 грн. з податку на додану вартість; -          712, 32 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вищезазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати орендної плати, податку на додану вартість та по датку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проте не сплачена у встановленому законом порядку. Відповідачу контролюючим органом виставлена податкова вимога від 26 жовтня 2016 року    №8703-17 на суму податкового боргу 82401, 33 грн., яка була отримана відповідачем 20 січня 2017 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Також, за результатами камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб ТОВ «БМ» за період з 30 жовтня 2016 року по 03 листопада 2017 року, податковим органом складено Акт №1245/26-15-12-09-19/32588849 від 03 листопада 2017 року, яким встановлено, що ТОВ «БМ» несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб, чим порушено вимоги пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України. На підставі зазначеного Акту, податковим органом було винесено податкове повідомлення – рішення №0181801209 від 22 листопада 2017 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф, яке вручено відповідачу 27 листопада 2017 року. Частиною другою статті 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.                                             Статтею 67 Конституції України  визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Як визначено підпунктом 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України,  грошове зобов'язання платника податків  - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності. У відповідності з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Згідно з підпунктами 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України  податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Згідно з підпунктом  20.1.34  пункту  20.1  статті  20 ПК України  контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пунктів 95.1 - 95.2 статті  95 ПК України  контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Приписами пункту  95.3  статті  95 ПК України  встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: - витягами з інтегрованої картки платника станом на 31 грудня 2017 року та на                      29 жовтня 2017 року; - корінця податкової вимоги форми "Ю" №8703-17 від 26 жовтня 2016 року; - Акту №1245/26-15-12-09-19/32588849 від 03 листопада 2017 року; - податкового рішення – повідомлення №0181801209 від 22 листопада 2017 року; - податкової декларації з податку на додану вартість за 11  місяць 2017 року; - податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік; - податкової декларації з плати за землю за 2017 рік. Водночас, суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу оскарження ним у судовому порядку суми податкового боргу, з огляду на наступне. За змістом пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. За змістом пункту 56.18 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 цього Кодексу). Таким чином, з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов'язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 серпня 2018 року по справі №803/669/17, адміністративне провадження №К/9901/50353/18. Як на доказ, що підтверджує оскарження в судовому порядку сум податкового зобов'язання, відповідач посилається на адміністративний позов, складний ним 18 травня 2018 року та направлений засобами поштового зв'язку до Окружного адміністративного суду міста Києва. Однак будь – яких доказів на підтвердження того, що адміністративним судом був отриманий даний адміністративний позов, відкрито провадження або ухвалено рішення у справі відповідачем суду не надано. Згідно з вимогами    частини першої    статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача суми боргу за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника. Відповідно до частини другої  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України    при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а відтак судові витрати відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями  6,  8,  9,  77,  243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ВИРІШИВ: Адміністративний позов Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ» (код ЄДРПОУ 32588849, адреса: 03028, м. Київ, пр. Науки, 33А) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу у розмірі 152  963, 25 грн., з яких: 151  876, 83 грн. з орендної плати, 374, 10 грн. з податку на додану вартість та 712, 32 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Стягувач: Головне управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ» (код ЄДРПОУ 32588849, адреса: 03028, м. Київ, пр. Науки, 33А) Рішення суду, відповідно до частини 1  статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими  статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15  розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                  Є.В. Аблов