Постанова

від 26.03.2019 по справі 0840/3210/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3210/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року (суддя Садовий І.В., повний текст рішення складений 03.12.2018) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВАГРОТРАНС

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВАГРОТРАНС , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 22.06.2018 № 0009121414.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Запорізькій області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВАГРОТРАНС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 25.05.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 25.05.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 25.05.2018, за результатами якої складено Акт № 326/08-01-14-14/33527636 від 08.06.2018. В ході перевірки були виявлені порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 68853,78 грн.

Зокрема, перевіркою відображених у рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.01.2015 по 25.05.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій від реалізації необоротних активів. Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ АЗОВАГРОТРАНС показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2015 по 25.05.2018 встановлено їх заниження на суму 382521,03 грн. Загальна сума кредиторської заборгованості за товари (роботи, послуги) станом на 31.12.2017 складає 382,6 тис. грн. (рядок 1615 Балансу Ф.1 в сумі 164,3 тис. грн. та рядок 1690 Балансу Ф.1 в сумі 218,3 тис.грн.), у тому числі заборгованість, за якою сплив термін позовної давності, а саме, по взаємовідносинах з підприємствами: з ДП Бердянський завод сільгосптехніки - кредиторська заборгованість складає 286600,12 грн. (балансовому рахунку 361 в сумі 218260,90 грн. та по балансовому рахунку 631 в сумі 68339,22 грн.). Відповідно до картки рахунку 631 та 361 з контрагентом ДП Бердянський завод сільгосптехніки заборгованість виникла по договору № 31 від 11.03.2008 за надані послуги перевезення. На початок перевірки станом на 01.01.2015 відповідно карток обліку розрахунків кредиторська заборгованість рахувалась з 2008 року. Сума 286600,12 грн. (по балансовому рахунку 361 в сумі 218260,90 грн. та по балансовому рахунку 631 в сумі 68339,22 грн.) на дату балансу (станом на 31.12.2017) залишається не погашеною; з ТОВ Граніт кредиторська заборгованість складає 95920,91 грн. Згідно з карткою рахунку 631 з контрагентом ТОВ Граніт заборгованість виникла по договору № 04 від 03.01.2008 за послуги. На початок перевірки станом на 01.01.2015 відповідно до картки обліку розрахунків кредиторська заборгованість рахувалася з 2008 року. Сума заборгованості 95920,91 грн. по балансовому рахунку 631 на дату балансу (станом на 31.12.2017) залишається не погашеною.

На підставі Акту перевірки № 326/08-01-14-14/3352763 від 08.06.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 22.06.2018 № 0009121414, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 86067,50 грн., у тому числі: 68854,00 грн. - за основним платежем, та 17213,50 грн. - за штрафними санкціями.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01. 2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306, встановлено, що зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Підпунктом пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

За приписами ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Частиною 1 статті 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договори про збільшення позовної давності між позивачем та ДП Бердянський завод сільгосптехніки , ТОВ Граніт не укладалися.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин щодо укладання між ТОВ АЗОВАГРОТРАНС та ТОВ Барс договорів про переведення боргу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за умовами договору № 1 від 09.01.2018 ТОВ АЗОВАГРОТРАНС (первісний боржник) перевів на ТОВ Барс (новий боржник) зобов'язання зі сплати на користь кредитора - ТОВ Граніт , заборгованість по договору перевезення № 04 від 03.01.2008 в сумі 95920,91 грн. За умовами договору № 2 від 09.01.2018 року, ТОВ АЗОВАГРОТРАНС (первісний боржник) перевів ТОВ Барс (новий боржник) зобов'язання зі сплати на користь кредитора ДП Бердянський завод сільгосптехніки заборгованість по договорам № 31 від 11.03.2008 року та від 05.01.2007 в сумі 286600,12 грн. Кредитори надали свою згоду на переведення боргу та укладення вищевказаних договорів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що уклавши договори переведення боргу, саме зобов'язання не припинило своє існування, натомість обов'язок виконати зобов'язання виник у іншої особи. Тобто, для ТОВ АЗОВАГРОТРАНС не виникло додаткового блага у вигляді прибутку.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, адже нормами Податкового кодексу України чітко визначено поняття та зміст безповоротної фінансової допомоги. Такою є сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. При цьому переведення боргу на третю особу поза межами строків позовної давності не змінює правову природу безнадійної заборгованості.

Податковим органом доведено, позивачем не спростовується, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ АЗОВАГРОТРАНС протягом трьох років з моменту укладення договорів з ДП Бердянський завод сільгосптехніки та ТОВ Граніт зобов'язання по сплаті кредиторської заборгованості не виконав, що призвело до виникнення у 2015 році безнадійної заборгованості, а тому позивач повинен був відобразити у податковій звітності загальну суму збільшення доходу 382521,03 грн. В результаті не віднесення позивачем до складу доходу суму простроченої кредиторської заборгованості, податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про заниження ТОВ АЗОВАГРОТРАНС доходу за 2015 рік на 382521,03 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що тягне за собою його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року в адміністративній справі № 0840/3210/18 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВАГРОТРАНС відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з 26 березня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 26 березня 2019 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова