Рішення

від 18.03.2019 по справі 523/8918/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8918/18

Провадження №2/523/1532/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2019 р. м.Одеса Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

при секретарі - Дзюба Г.І.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача, адвоката - Василіна В.В.

представника відповідача, адвоката - Савко О.В. (Зосько О.Є.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - Палестро , Приватного акціонерного товариства Житлово-управляюча компанія про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - Палестро , Приватного акціонерного товариства Житлово-управляюча компанія про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини. Так, ОСОБА_1 (надалі - Позивач) відповідно до договору оренди № 20 від 18.05.2016 року орендувала у приватного підприємства "ЖИТЛОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ" нежитлове приміщення. Через невідповідність приміщення умовам договору, позивачка була вимушена розірвати вказану угоду.

Приватне підприємство "ЖИТЛОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ" та Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНД-ПАЛЕСТРО" уклала Договір про відступлення права вимоги від 31.08.17 р,, за яким без відома позивачки передала право вимоги іншій юридичній особі.

За договором оренди № 20, укладеним між позивачем та відповідачем 2, у п. 10.4 було передбачено, що сторони на мають право передавати свої зобов`язання за даним договором третім особам без попередньої згоди іншої сторони.

Позивачка стверджує, що вона жодної письмової (чи іншої) згоди не надавала.

Щодо умов договору про відступлення права вимоги, п.5.1 та п. 5.2. взагалі передання вимоги взагалі було безоплатним та розрахунок не передбачений, що свідчить про фіктивність та удаваність угоди.

На підставі викладеного, позивачка просить визнати Договір про відступлення права вимоги від 31.08.17 р. укладений між приватним підприємством "ЖИТЛОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ" та товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ПАЛЕСТРО" - недійсним.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі та пояснила, що права за договором були передані без її погодження іншій сторони, що порушує її права.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - Палестро , Приватного акціонерного товариства Житлово-управляюча компанія заперечували проти задоволення позову, оскільки жодні права позивачки не були порушені, а договором були передані лише права щодо передання права вимоги за боргом, який виник у позивачки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Так судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 та ТОВ ГРАНД- ПАЛЕСТРО 18.05.2016р. був укладений договір оренди нежитлового приміщення, площею 56,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1).

В п. 10.4 даного договору було передбачено, що сторони на мають право передавати свої зобов`язання за даним договором третім особам без попередньої згоди іншої сторони.

Судом встановлено, що права за вищевказаним договором ТОВ ГРАНД- ПАЛЕСТРО не передавало іншим особам.

Судом також встановлено, що між ПП ЖИТЛОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг № 40/6 оф від 01 вересня 2016 року.

За даним договором у ФОП ОСОБА_7 , і утворилися заборгованість у розмірі - 8728 (вісім тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 98 коп., яка є предметом розгляду іншої справи, а тому суд не досліджує факту наявності заборгованості.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 31.08.2017 р., укладеного між ПП ЖИТЛОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ та ТОВ ГРАНД- ПАЛЕСТРО , ЖИТЛОВО- УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ , як первісний кредитор передало та ТОВ ГРАНД- ПАЛЕСТРО , як новому кредитору, право вимоги до ОСОБА_1 , як боржника, на сум заборгованості у розмірі 8 728,98 грн., яке виникло у ПП ЖИТЛОВО-УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ на підставі договору № 40/6 оф від 01.09,2016 р. про надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та додаткових послуг.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

ЦК України у ч. 2 ст. 516 також передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже тільки дані наслідки передбачає здійснення заміни кредитора без повідомлення боржника, а не визнання даного договору недійсним.

Суд також не приймає доводи позивача, що свідчить про фіктивність та удаваність угоди.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з п. п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що зі сторони позивачки не надано жодного доказу, що свідчить про фіктивність або про удаваність спірного договору, а лише наявні припущення.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 202,203,204,512,513,514,627 ЦК України, ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - Палестро , Приватного акціонерного товариства Житлово-управляюча компанія про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31.08.2017р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Гранд - Палестро (код ЄДРПОУ 39862048) та Приватним акціонерним товариством Житлово-управляюча компанія (код ЄДРПОУ 38350729) - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня отримання копії повного тексту рішення.

Копію повного тексту рішення сторони можуть отримати у десятиденний термін з дати проголошення рішення.

Суддя

Повний тест складено та підписано 26.03.2019р