Ухвала

від 26.03.2019 по справі 815/2751/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 березня 2019 року

Київ

справа № 815/2751/18

провадження № К/9901/4794/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (надалі також позивач, ГУ Держпродспоживслужби) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (надалі також відповідач, Відділ ДВС) про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щеглової Є. В. від 11 квітня 2018 року № 56051560 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтував протиправністю спірної постанови, покликаючись на те, що рішення суду виконано добровільно, а тому підстави для накладення штрафу відсутні.

Суди встановили, що відповідно до рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 у справі № 2а-4555/08/1570 Головне управління ветеринарної медицини в Одеській області зобов'язано поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи - державного інспектора ветеринарної медицини Головного управління ветеринарної медицини в Одеській області з 1 лютого 2008 року.

12 березня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 2а-4555/08/1570, який у подальшому пред'явлено до виконання до Відділу ДВС.

23 березня 2018 року головний державний виконавець Відділу ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 56051560 із вимогою негайно виконати рішення суду.

11 квітня 2018 року головний державний виконавець Відділу ДВС постанову № 56051560 про накладення штрафу на Головне управління ветеринарної медицини в Одеській області у розмірі 5100,00 гривень за невиконання вказаного виконавчого листа про поновлення ОСОБА_3 на роботі на підставі статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження .

У подальшому Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 травня 2018 року змінив відповідача у судовому провадженні № 2а-4555/08/1570 з Головного управління ветеринарної медицини в Одеській області на ГУ Держпродспоживслужби.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2018 року замінив сторону виконавчого провадження ВП № 56051560 за виконавчим листом, виданим в адміністративній справі № 2а-4555/08/1570, а саме: Головне управління ветеринарної медицини в Одеській області (м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОУ 26302951) на його правонаступника Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6, код ЄДРПОРУ 40342996).

ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області наказом від 30 травня 2018 року № 222-к поновило ОСОБА_3 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи-державного інспектора ветеринарної медицини Головного управління ветеринарної медицини в Одеській області з 1 лютого 2008 року.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 жовтня 2018 року позов задовольнив: визнав протиправним та скасував постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Щеглової Є. В. № 56051560 від 11 квітня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.

П'ятий апеляційний адміністративний суд від 15 січня 2019 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ГУ Держпродспоживслужби відмовив.

Ухвалюючи це рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в спірних правовідносинах має місце факт невиконання без поважних причин рішення суду про поновлення на роботі.

Не погоджуючись із указаним рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, яка 19 лютого 2019 року надійшла до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач ухвалою від 26 лютого 2019 року залишив касаційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявник усунув недоліки касаційної скарги в установлений судом строк.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Своєю чергою, стаття 287 регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби, а судові рішення у цій справі ухвалені за особливостями, встановленими статтею 287 КАС України.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.

Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 815/2751/18 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич