Постанова

від 22.03.2019 по справі 822/3473/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2019 року

Київ

справа №822/3473/17

адміністративне провадження №К/9901/62907/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І .Я., Ханової Р .Ф .,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року (головуючий суддя - Ковальчук О.К.)

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Залімський І.Г., судді - Сміляниця Е.С., Сушка О.О.)

у справі №822/3473/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор

до управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому

третя особа: Державно податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор (далі - Товариство) звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просило стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проскурівбудмеханізатор пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень та квітень 2016 року, в сумі 64 021 грн. 80 коп.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що станом на дату подання позову, бюджетна заборгованість у сумі 1 530 318 грн. по деклараціям за березень та квітень 2016 року погашена не була.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року позов задоволено:

-стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2016, в сумі 64 021, 80 грн. за період з 13.09.2017 року по 21.12.2017.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що внаслідок затримки у виплаті позивачу бюджетного відшкодування за березень, квітень 2016 року, у позивача виникло право на стягнення пені в порядку та розмірі, встановленому п. 200.23, ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Не погоджуючись з зазначеною постановою, Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області подано апеляційну скаргу.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задоволено частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення пені задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2016 року, в сумі 64 021, 80 грн. за період з 13.09.2017 по 21.12.2017.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив про порушення судом норм процесуального права, що полягало у незалученні до участі у справі Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, з огляду на що суд апеляційної інстанції скасував оскаржене судове рішення, залучив до участі у справі в якості третьої особи Державну податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області та ухвалив нову постанову про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, третя особа - Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріально та процесуального права, просила скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що Товариство не має права на бюджетне відшкодування по деклараціях за березень та квітень 2016 року, з огляду на що, суди дійшли безпідставного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення пені. При цьому, жодних доводів щодо неправильності розрахунку судами попередніх інстанцій сум пені, в касаційній скарзі не наводить.

12 грудня 2018 року від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач зазначає про безпідставність доводів, викладених в касаційній скарзі та вважає рішення судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими.

17 грудня 2018 року від управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про обґрунтованість касаційної скарги та просить її задовольнити.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке .

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариством у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року реєстраційний номер 9049765298 від 05.04.2016 заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 490 094 грн.

05 квітня 2016 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

20 травня 2016 року Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ДПІ) проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої, складено акт №1202/12-02/39702233, яким не підтверджено бюджетне відшкодування у вказаному розмірі, що не мало наслідком прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення.

Крім того, у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016 року реєстраційний номер 9077703136 від 14.05.2016, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок реєстраційний номер 9100807993 від 16.06.2016 позивачем заявлено бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1 040 224, 00 грн.

Відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету позивачем подано 14 червня 2016 року.

17.06.2016 ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт №517/12-02/39702233 та прийнято податкові повідомлення-рішення № 000186200 та № 000187200, якими зменшено суму бюджетного відшкодування.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 по адміністративній справі №822/1124/16 визнано протиправною бездіяльність ДПІ щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року та зобов'язано підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2016 по адміністративній справі № 822/1221/16, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 09.03.2017 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 08.07.2016 №000186200 та № 000187200.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Стаття 200 ПК України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п. 200.13 ПК України).

Пунктом 200.15 встановлено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини, зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2017 у справі № 822/1268/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, стягнуто з Державного бюджету України пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за березень, квітень 2016 року, в сумі 78 443, 06 грн, за період з 09.03.2017 по 07.06.2017.

Крім того, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 822/2340/17, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 та постановою Верховного Суду від 20.06.2018, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за березень, квітень 2016 року, в сумі 60 374, 19 грн. за період з 08.06.2017 по 17.07.2017.

Разом з цим, дотепер, бюджетна заборгованість у сумі 1 530 318, 00 грн. по деклараціям за березень, квітень 2016 року відповідачем погашена не була.

Відповідно до п. 200.13 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов'язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ Завод Південкабель до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.

Враховуючи встановлене у справах №822/1221/16 та 822/2332/17 право Товариства на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за березень, квітень 2016 року у вказаному вище розмірі, а також невідшкодування позивачу належних йому до повернення сум ПДВ у встановлений законом строк, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2016 року в сумі 64 021, 80 грн. за період з 13.09.2017 року по 21.12.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова