Ухвала

від 26.03.2019 по справі 756/3960/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26.03.2019 Справа № 756/3960/19

Справа № 756/3209/19

Провадження № 1-кс/756/779/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100050000052 від 17.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на належне ОСОБА_6 майно земельні ділянки площами 3,5881 га; 9,8213 га; 2,5881 га, розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Клопотання обґрунтовується тим, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, і клопотання заявлене з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав внесене клопотання та уточнив підстави для арешту майна, зазначивши, крім викладеної у клопотанні, також підставу забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Заступник начальника п`ятого СВ РКП СУФР ГУ ДФСУ в м.Києві ОСОБА_4 та слідчий з ОВС п`ятого СВ РКП СУФР ГУ ДФСУ в м.Києві ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали клопотання та з викладених у ньому підстав просили суд його задовольнити.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України, за заявою прокурора дане клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного, оскільки суд визнає це необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши подані матеріали, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно дост.170КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження.Арешт майнадопускається,крім іншихпідстав,з метоюконфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У таких випадках арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Судом встановлено, що п`ятим СВ РКП СУФР ГУ ДФСУ в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №32018100050000052 від 17.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

У даному провадженні 21.03.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у тому, що він, будучи фізичною особою, платником податків, всупереч інтересам держави, приховуючи від оподаткування отримане ним додаткове благо шляхом неподання податкової декларації про майновий стан та доходи, передбачаючи суспільні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчинив умисне ухилення від сплати податків при наступних обставинах.

У 2007 році ОСОБА_6 на підставі договору про надання кредиту№ 59 від 08.05.2007, укладеного з АКБ «Київ», та додатків до нього, отримав грошові кошти в сумі 4135000,00 доларів США на умовах строковості, платності та повернення. Згідно протоколу засідання правління ПАТ АКБ «Київ» № 40 від 26.08.2014, заборгованість ОСОБА_6 за вищезазначеним кредитним договором, розмір якої склав 4813373,98 доларів США та 26138800,64 грн., у тому числі 2791125,00 доларів США та 9272737,50 грн. кредиту, 2022248,98 доларів США та 9099810,18 грн. процентів, 7766252,96 грн. комісії, визнано безнадійною та списано за рахунок сформованих резервів. Одночасно ПАТ АКБ «Київ» на виконання вимог п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до податкового органу за місцем обліку направлено лист-підтвердження та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платника податку ОСОБА_6 за ІІІ квартал 2014 року, до якого включено нараховані та виплачені ОСОБА_6 кошти в сумі 93001253,45 грн. по курсу НБУ станом на 27.08.2014. Таким чином, ОСОБА_6 , отримавши протягом 2014 року дохід як додаткове благо у розмірі 93001253,45 грн., будучи проінформованим ПАТ АКБ «Київ» та податковим органом про необхідність складення та подання до податкового органу за місцем реєстрації податкової декларації з відображенням отриманого додаткового блага визнаної безнадійною заборгованості за кредитним договором у вищезазначеному розмірі, на запрошення до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві не з`явився та, в порушення п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2014 рік не подав, приховавши таким чином отриманий ним дохід та занизивши належний до сплати відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України податок з доходів фізичних осіб в сумі 15809969,48 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належать наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 9,8213 га на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221884000:34:007:0151, яка була виділена йому в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або ведення особистого селянського господарства і перейшла у власність на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 30.12.2006 №№ 18331, 18330, 18309, 18310, від 03.03.2007 №1108, 1105, 1102, 1099, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 761152 від 14.08.2007, а також довідкою Вишгородського районного відділу земельних ресурсів № 3975 від 31.08.2007; земельна ділянка площею 3,5881 га на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221884000:34:005:0151, яка була виділена йому в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або ведення особистого селянського господарства і перейшла у власність на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 30.12.2006 №18406, 18405, 18404, 18403, 18386, 18385, 18384, від 03.03.2007 №№ 1090, 1084, 1081, 1078, 1072, 1069, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 761151 від 14.08.2007, а також довідкою Вишгородського районного відділу земельних ресурсів № 3973 від 31.08.2007; земельна ділянка площею 2,5915 га на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221884000:34:007:0152, яка була виділена йому в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або ведення особистого селянського господарства і перейшла у власність на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 30.12.2006 №18333, 18334, 18335, 18313, 18312, 18385, 18384, від 03.03.2007 №№ 1093, 1096, 1114, 1117, 1120, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №761153 від 14.08.2007, а також довідкою Вишгородського районного відділу земельних ресурсів № 3974 від 31.08.2007. При цьому кадастрові номери земельних ділянок вбачаються з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 128802147 від 25.06.2018.

Санкція ч.3 ст.212 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Оскільки санкція ч.3 ст.212 КК України у частині застосування покарання у виді конфіскації майна є безальтернативною, існують достатні підстави вважати, що суд може призначити ОСОБА_6 покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим наявні передбачені п.3 ч.2, ч.5 ст.170 КПК України підстави для накладення арешту на належне ОСОБА_6 майно.

У даному кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі ГУ ДФС у м.Києві про стягнення з ОСОБА_6 в дохід держави завданої кримінальним правопорушенням шкоди в сумі 15809969,48 грн.

Як вбачається з доданих прокурором договорів від 03.03.2007 про передачу обов`язків покупця за договором купівлі-продажу земельних ділянок до ОСОБА_6 , на підставі яких в подальшому підозрюваним укладено договори їх купівлі-продажу та набуто право власності на земельні ділянки, сукупна вартість земельних ділянок, належних ОСОБА_6 , станом на 03.03.2007 складає 7099324 грн.

Суд вважає обґрунтованим розмір заявленого прокурором цивільного позову у даному кримінальному провадженні, та враховує співмірність цього розміру з вартістю належного ОСОБА_6 майна, про накладення арешту на яке йдеться у клопотанні, а тому приходить до висновку про наявність передбачених п.4 ч.2, ч.6 ст.170 КПК України підстав для накладення на нього арешту.

Суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що арешт вищезазначених земельних ділянок відповідає встановленим законодавством завданням запобігти можливості їх відчуження підозрюваним, і позбавлення ОСОБА_6 права розпорядження ними є заходом, співмірним встановленим у ст.2 КПК України завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки: площею 9,8213 га, кадастровий номер 3221884000:34:007:0151, площею 3,5881 га, кадастровий номер 3221884000:34:005:0151, площею 2,5915 га, кадастровий номер 3221884000:34:007:0152, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розміщені на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, які на праві приватної власності належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Київ, громадянину України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , шляхом встановлення заборони розпорядження будь-кому і будь-яким чином зазначеним вище майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1