Рішення

від 22.03.2019 по справі 299/3554/18

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/3554/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Надопта А.А.,

секретарі судового засідання Онисько С.С.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-Левко Ю.Ю., ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 будівельної міжгосподарської організації Райагробуд про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 міжгосподарської будівельної організації Райагробуд про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.01.2018 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 міжгосподарською будівельною організацією Райагробуд , було укладено договір позики в простій письмовій формі. Згідно даного ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 здійснив позичку відповідачеві грошових коштів в сумі 270960 гривень, які останній отримав та зобов 'язався повернути такі в строк до 23.03.2018 року, в забезпечення виконання даного ОСОБА_4, відповідач передав відповідне нерухоме майно.

Грошові кошти у розмірі 270960 гривень, були передані представнику відповідача 23.01.2018 року у момент підписання ОСОБА_4 від 23.01.2018 року.

Станом на 09.10.2018 року, відповідач, взятих на себе зобов'язань не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, а визначене майно в забезпечення даного ОСОБА_4, не переоформив на позивача ОСОБА_1, крім того, на неодноразові звернення в усній формі належним чином не відреагував, повністю ігноруючи умови ОСОБА_4 від 23.01.2018 року, укладеного між сторонами. Дану суму просить стягнути в примусовому порядку.

Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні заявлений ним позов, про стягнення грошових коштів, підтримав повністю та просив суд такий задоволити повністю.

Представники відповідача ОСОБА_3 міжгосподарської будівельної організації Райагробуд ОСОБА_5, ОСОБА_2, в судовому засіданні вимоги заявленого позову визнали повністю та не заперечили проти стягнення з ОСОБА_3 міжгосподарської організації Райагробуд на користь позивача ОСОБА_1, боргу в розмірі 270960 грн., що виник на підставі укладеного з позивачем ОСОБА_4 позики від 23.01.2018 року.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 23.01.2018 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 міжгосподарською будівельною організацією Райагробуд , було укладено договір позики в простій письмовій формі. Згідно даного ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 здійснив позичку відповідачеві грошові кошти в сумі 270960 гривень, які останній отримав та зобов 'язався повернути такі в строк до 23.03.2018 року, в забезпечення виконання даного ОСОБА_4, відповідач передав відповідне нерухоме майно.

Станом на 09.10.2018 року, відповідач, взятих на себе зобов'язань не виконав, грошові кошти позивачу не повернув, а визначене майно в забезпечення даного ОСОБА_4, не переоформив на позивача ОСОБА_1, крім того, на неодноразові звернення в усній формі належним чином не відреагував, повністю ігноруючи умови ОСОБА_4 від 23.01.2018 року, укладеного між сторонами.

Так, згідно cт. 11 ЦКУ: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 202 ЦКУ вказує, що: правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Щодо письмової форми правочину стаття 207 ЦКУ надає таке тлумачення: правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно вимог cm. 208 ЦКУ у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Договір позики від 23.01.2018 року, на який посилаюся позивач, як на доказ своїх вимог, підписана позичальником-позивачем ОСОБА_1 та представником відповідача ОСОБА_2, що відповідає вимогам цивільного законодавства.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Грошові кошти у розмірі 270960 гривень, були передані представнику відповідача 23.01.2018 року у момент підписання ОСОБА_4 від 23.01.2018 року.

Відповідно до вимог статті 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або а повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

В свою чергу, у відповідності до cm. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Крім того, згідно зі cm. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі порушення зобов'язання згідно вимог cm. 625 ЦКУ: боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для його виконання сторонами.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України).

Договір позики є двостороннім правочином, а також одностороннім договором, адже після його укладення всі обовязки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або відповідної кількості речей того ж роду й такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України регламентовано, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України ч. 1 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, доякої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до ЗаконуУкраїни від 17липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод 1950року,протоколу та протоколів№2,4,7та11до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежновід волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦКУкраїни).

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін, та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку про під ставність заявлених позивачем позовних вимог.

Оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів виконання відповідачем грошового зобовязання, слід вважати встановленим, що борг позивачу ОСОБА_1 не повернуто, а тому заявлений позов про повернення грошових коштів підлягає задоволеню.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2710 грн., сплата якого підтверджується відповідною квитанцією (а.с.7).

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 10,12, 13, 18, 81, 259, 263-265, 268,272, 273, 351,352, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заявлений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міжгосподарської будівельної організації Райагробуд про стягнення боргу-задоволити.

Стягнути із ОСОБА_3 міжгосподарської будівельної організації Райагробуд , м.Виноградів, вул. Меденція 6, Виноградівського району, код ЄДРПОУ 03584131, р/р 26002305711252 у Ф-ЗОУ АТ Ощадбанк , МФО 312356 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1) суму боргу за договором позики від 23.01.2018 року, в розмірі 270960 грн.

Стягнути із ОСОБА_3 міжгосподарської будівельної організації Райагробуд , м.Виноградів, вул. Меденція 6, Виноградівського району, код ЄДРПОУ 03584131, р/р 26002305711252 у Ф-ЗОУ АТ Ощадбанк , МФО 312356 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 2710 грн., згідно до квитанції №28 від 07.11.2018 року відділення №136 АТ УкрСиббанк .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення виготовлено 26.03.2019 року.

ГоловуючийОСОБА_6