Рішення

від 12.03.2019 по справі 444/327/19

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/327/19

Провадження № 2/444/688/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 25.08.2009 року померла його мати ОСОБА_3, що стверджено свідоцтвом про смерть серії 1- СГ № 187826, виданим Лавриківською сільською радою Жовківського району Львівської області. Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне майно в т.ч. на земельну частку пай площею 1.47 га., який належав померлій на підставі сертифікату серії ЛВ №160446, виданого Лавриківською сільською Радою народних депутатів 20.06.1997 року. Зазначає, що йому стало відомо, що розпорядженням райдержадмінстрації вирішено передати земельні частки у власність. Частині ділянки площею 1,1280 га вже присвоєно кадастровий номер, однак його мати за життя не отримала державного акту та не провела реєстрації ділянки на своє ім'я. З приводу спадкування він звернувся до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, де відкрито спадкову справу 638/2018, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування земельної частки (паю), який належав матері з роз»ясненням, що їй видано сертифікат старого зразка, затвердженого ухвалою Львівської обласної ради №277 від 01.02.1993 року та роз»яснено, що для спадкування слід подати сертифікат про право на земельну частку зразка, який затверджено постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 1995 року №801 «Про затвердження форми сертифікатів на право на земельну частку (пай) і зразка книги реєстрації сертифікатів про право на земельну частку» . З приводу обміну сертифіката він звернувся до ОСОБА_2 РДА, однак там йому відмовлено в такому та роз»яснено, що такий не може бути виданий в зв»язку із смертю спадкодавця, так як, відповідно до ст. 25 ЦК України, ним втрачено цивільну правоздатність. Спадщину ним прийнято, оскільки проживав на день смерті із спадкодавцем. Про те, що він є сином померлої ОСОБА_3 стверджено свідоцтвом про його народження. У зв"язку із чим він звернувся до суду і просить визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 1.470 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3 померлій 25.08.2009 р., на підставі сертифікату серії ЛВ № 160446 виданого Лавриківською сільською радою 20.06.1997 року з правом завершення приватизації та реєстрації права власності на сформовану в натурі на місцевості земельну ділянку на її ім"я.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Інших клопотань не має.

Представник відповідача ОСОБА_2 РДА в підготовче судове засідання не з'явився, однак подав на адресу суду клопотання, в якому просить слухати справу у відсутності їх представника. Проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи ОСОБА_2 державної нотаріальної контори в підготовче судове засідання не з"явився, однак подав на адресу суду листа, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності представника нотаріальної контори. При вирішенні справи покладається на думку суду.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився 12 жовтня 1963 року в с.Лавриків Жовківського району Львівської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією паспорта громадянина України серії КВ № 314725.

Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії V-УР № 0665118 вбачається, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Мати позивача ОСОБА_3 померла 25.08.2009 року, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 187826, виданого Лавриківською радою Жовківського району Львівської області.

Із копії сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160446, виданого 20.06.1997 року вбачається, що такий видано ОСОБА_3, в тому, що на підставі рішення Лавриківської сільської Ради народних депутатів 23.11.1995 року їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 1,47 га без контурного визначення меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Лавриківської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Сертифікат видано зразка, затвердженого ухвалою Львівської обласної ради № 277 від 01.02.1993 року, який позивачем подано в нотаріальну контору.

Позивачем було подано в ОСОБА_2 ДНК заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) площею 1,47 га., що розташована на території Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області.

Із копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 54376664 вбачається, що ОСОБА_2 ДНК зареєстровано спадкову справу, номер у нотаріуса 638/2018, спадкодавець - ОСОБА_3, яка померла 25.08.2009 року.

ОСОБА_2 ДНК від 01.02.2019 року № 190/01-16 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме земельну частку (пай) площею 1,47 га, оскільки ним не подано сертифіката на право на земельну частку (пай) згідно форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801, тобто правовстановлюючого документу нового взірця на вищевказаний земельний пай.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. А від так позивач ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщинупісля смерті своєї матері.

Відповідно до п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Із листа ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 24.01.2019року № 02-36/123 вбачається, що Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)» було затверджено форму сертифіката на право на земельну частку (пай) (новий зразок), який видається цивільно-правоздатній особі (живій людині). ОСОБА_3 померла, відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. В зв'язку із втратою цивільної правоздатності фізичної особи, надати ОСОБА_3 сертифікат на право на земельну частку (пай) (новий зразок) райдержадміністрація не може. Рекомендують для встановлення права на земельну частку (пай) від померлої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 як спадкоємця, звернутися в Жовківський районний суд Львівської області.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну часку пай в порядку спадкування.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. N 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Із копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.01.2019 року вбачається, що частині земельної ділянки, яка розташована на території Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області, а саме площею 1,1280 га., присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 4622784800:12:000:0198. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 36054,14 грн.

Судом встановлено, що позивач в порядку спадкування за законом має право на земельну частку (пай) площею 1,47 га. Однак, враховуючи те, що право на земельну ділянку не було зареєстровано його померлою матір"ю ОСОБА_3, позивач не може оформити своє право власності та не має можливості переоформити таке право в нотаріальній конторі.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а від так судом встановлено, що позивачем не може бути зареєстровано право власності на ім я померлої, а тому позовні вимоги позивача слід задоволити.

З врахуванням того, що відповідач визнає позовні вимоги позивача, не заперечує проти їх задоволення, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судому порядку.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 право на земельну частку (пай) площею 1.470 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_3 померлій 25.08.2009 р., на підставі сертифікату серії ЛВ № 160446 виданого Лавриківською сільською радою 20.06.1997 року з правом завершення приватизації та реєстрації права власності на сформовану в натурі на місцевості земельну ділянку на її ім"я.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення складено 22.03.2019 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.