Постанова

від 20.03.2019 по справі 357/11276/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року місто Київ

справа № 357/11276/18

провадження №22-ц/824/4360/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Станішевської Б.В.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші

відповідач - ОСОБА_2,

відповідач - Державний реєстратор Київської обласної філії

Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу

Янчук Світлана Василівна

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю

Шамраївський цукровий завод ,

відповідач - Державний реєстратор Комунального підприємства

Великодимерської селищної ради Комунальна служба

реєстрації речових прав Желтоухова Жанна Сергіївна

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , подану адвокатом Танцюрою Юлією Борисівною,

на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року, постановлену у складі судді Орєхова О.І.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_2, Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук СвітланиВасилівни, Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової ЖанниСергіївни про визнання недійсним правочину,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ТОВ Агрофірма Матюші про забезпечення позову ТОВ Агрофірма Матюші до ОСОБА_2, Державного реєстратора Київської обласної філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В., ТДВ Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Ж.С. про визнання недійсним правочину.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ТОВ Агрофірма Матюші - адвокат Танцюра Ю.Б. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кузьменко Є.А. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що посилання позивача на можливий поділ земельної ділянки є лише припущенням, а заходи забезпечення позову, які просить позивач порушує право відповідача на володіння та розпорядження майном.

В судовому засіданні представник ТОВ Агрофірма Матюші - адвокат Грунський В.О. доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заяву про забезпечення позову.

Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим суд вважав за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення особи, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що представником позивача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання ймовірного рішення суду про задоволення позову.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Судом установлено, що у вересні 2018 року позивач ТОВ Агрофірма Матюші звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ТДВ Шамраївський цукровий завод , Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В. Державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Ж.С. та просив:

- визнати недійсним вчинений ОСОБА_2 односторонній правочин щодо розірвання в односторонньому порядку Договору оренди № б/н від 11 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Агрофірма Матюші ,

- скасувати рішення державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Янчук С.В. про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39024714 від 28 грудня 2017 року 13:00:56;

- визнати недійсним договір оренди землі № б\н від 29 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТДВ Шамраївський цукровий завод щодо земельної ділянки з кадастровим номером площею 2,1302 га з кадастровим номером НОМЕР_2;

- скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Желтоухової Ж.С. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер: 39118827 від 5 січня 2018 року 12:36:21;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.

У грудні 2018 року позивач ТОВ Агрофірма Матюші подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що належить на праві власності ОСОБА_2, площею 2,1302 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області та заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам), усім державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, державним виконавцям, приватним виконавцям, вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки, площею 2,1151 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Заявник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову до винесення рішення суду по даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, власники спірних земельних ділянок, які першочергово були передані в оренду ТОВ Агрофірма Матюші , мають намір у найближчий час здійснити поділ таких земельних ділянок, внаслідок якого державна реєстрація земельних ділянок та їх кадастрові номери будуть скасовані, а новим земельним ділянкам, сформованим внаслідок поділу, будуть присвоєні нові кадастрові номери, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, заборона вчиняти певні дії застосовується, у разі необхідності обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що предметом спору є право користування позивачем земельною ділянкою на підставі укладеного цивільно-правового договору, а саме оренди.

Аналіз законодавства, що регулює правовідносини пов'язані із правом власності, дає змогу прийти до висновку, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах.

Матеріали справи містять дані про те, що у позовній заяві не ставиться питання про позбавлення ОСОБА_2 права власності на спірну ділянку, та сам позивач не оспорює таке право.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку, оскільки забезпечення позову в такий спосіб обмежує право власності ОСОБА_2 на таку.

Разом з тим, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про необхідність забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза настання обставин, які можуть унеможливити виконання рішення суду у даній справі та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 в односторонньому порядку розірвано Договір оренди № б/н від 11 липня 2014, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ Агрофірма Матюші та на теперішній час спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні ТДВ Шамраївський цукровий завод .

Зазначені обставини не заперечується відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.

Таким чином, наявний спір між сторонами щодо користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Колегія суддів вважає, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що існує реальна загроза того, що ОСОБА_2, який в односторонньому порядку розірвав договір оренди з позивачем, може в подальшому поділити земельну ділянку, внаслідок чого може змінитися реєстраційні номери, що фактично суттєво ускладнить виконання рішення суду у випадку задоволення вказаного позову.

Враховуючи наведене, з метою ефективного забезпечення балансу інтересів сторін по справі, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового застосування заходів забезпечення позову заявлених позивачем у вигляді заборони усім суб'єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_2, площею 2, 1302 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм процесуального права, із неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ч. 2 ст. 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші , подану адвокатом Танцюрою Юлією Борисівною, - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2018 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити усім суб'єктам державної реєстрації речових прав вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки, площею 2, 1302 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

У задоволенні іншої частини заяви -відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (ідентифікаційний код 03755348; місцезнаходження: 09100 Київська область, місто Біла Церква, вулиця Олеся Гончара, 1/42, офіс 509).

Боржник: ОСОБА_2 (рік народження невідомий, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 25 березня 2019 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус