Ухвала

від 25.03.2019 по справі 376/2370/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 березня 2019 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 376/2370/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/3725/2019

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Іванченка М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оріховецьке до ОСОБА_2, державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання договору оренди землі недійсним та застосування його наслідків недійсності

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Сквирського районного суду Київської області постановлену 19 жовтня 2018 року в приміщенні суду в складі судді Ковалено О.М.,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року провадження у справі за позовом ТОВ Оріховецьке до ОСОБА_2, державного реєстратора Клімкіної Н.І., ТДВ Шамраївський цукровий завод про визнання договору оренди землі недійсним та застосування його наслідків недійсності - відкрито.

Не погоджуючись з судовим рішенням, 11 січня 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2019 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року виправлено описку, допущену в ухвалі Київського апеляційного суду від 25 січня 2019 року та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання даної копії ухвали суду.

Так, скаржнику необхідно було подати до Київського апеляційного суду апеляційну клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року із зазначенням причин пропуску строку.

Також скаржник повинен був оплатити судовий збір в сумі 384 грн 20 к. та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у встановленому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 25 січня 2019 року скаржником отримано 2 лютого 2019 року, а ухвалу суду від 19 лютого 2019 року - 5 березня 2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 57, 60).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Оскільки, станом на 25 березня 2019 року недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою судді від 25 січня 2019 року усунуті не були, тому згідно ст. 185 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно вважати неподаною та повернути.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою.

У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, скаржник має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оріховецьке до ОСОБА_2, державного реєстратора Клімкіної Наталії Іванівни, товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод про визнання договору оренди землі недійсним та застосування його наслідків недійсності визнати неподаною та повернути скаржнику.

Роз'яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку до Верховного суду, шляхом подання касаційної скарги.

Суддя М.М. Іванченко