Постанова

від 20.03.2019 по справі 910/703/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р. Справа№ 910/703/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: Шекера С. В. - керівник;

від відповідача 2: Шекера С. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019

у справі № 910/703/19 (суддя - Морозов С. М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004"

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітас"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава"

про зобов'язання виконати умови договору

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітас" виконати Договір № 09-17/КП від 01.09.2017 року, укладений між позивачем та відповідачем-1 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" виконати названий правочин у частині поставки, посилаючись на порушення відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" вчиняти будь-які дії по відчуженню будь-яким чином, в тому числі продавати, передавати в заставу через третіх осіб сільськогосподарську продукцію власного виробництва: кукурудзу 3 класу в кількості 7 500 тон, врожаю 2018.

Подана заява обґрунтована тим, що реалізація відповідачем-2 безпосередньо або через комісіонера - відповідача-1 сільськогосподарської продукції, що є предметом договору унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення судом заявлених вимог.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/703/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" про забезпечення позову задоволено.

До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" вчиняти будь-які дії по відчуженню будь-яким чином, в тому числі продавати, передавати в заставу через третіх осіб сільськогосподарську продукцію власного виробництва: кукурудзу 3 класу в кількості 7 500 тон, врожаю 2018.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість, а невжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення, яке буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/703/19 від 22.01.2019 повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірна ухвала є не законною та такою, що підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт зазначив, що вимога позивача про зобов'язання виконання договору купівлі-продажу № 09-17/КП від 01.09.2017, що припинився, є безпідставною, у зв'язку з чим є безпідставним та протиправним забезпечення позову. Крім того, апелянт зазначив, що при задоволені заяви про забезпечення позову судом не було враховано відповідність заявленим позовним вимогам до вимог про забезпечення позову, тобто, приймаючи спірну ухвалу, суд вийшов за рамки принципу адекватності прийнятих заходів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/703/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі 910/703/19, призначено справу до розгляду на 13.03.2019.

13.03.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача було подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" про відвід судді Дідиченко М.А. (головуюча суддя) від участі у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/703/19 - необґрунтованою.

Повідомлено учасників процесу, що розгляд справи № 910/703/19 відбудеться 20.03.2019 о 13:30 год.

Зупинено провадження у справі № 910/703/19.

Передано справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" про відвід судді Дідиченко М.А. та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" в задоволенні заяви про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Дідиченко М.А., від розгляду справи № 910/703/19.

Справу № 910/703/19 повернуто до розгляду у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Дідиченко М.А., суддів: Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 було поновлено провадження у справі 910/703/19.

Позиції представників сторін, заявлені клопотання та результати їх розгляду

20.03.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Дідиченко М.А.

Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Дідиченко М.А. має дружні відносини з представником відповідачів Шекерою С.В.

В силу приписів частини 1 статті 43 ГПК України, учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, варто зауважити, що у відповідності до частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів до дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя Дідиченко М.А. має дружні відносини з представником відповідачів Шекерою С.В., на підтвердження чого заявник вказує, що суддя Дідиченко М.А. ухвалювала рішення на користь компаній, чиї інтереси представляв адвокат Шекера С.В.

В той же час, колегія суддів відзначає, не є обґрунтованим відвід, який містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Крім того, зі схожих обставин представником позивача вже заявлявся відвід судді Дідиченко М.А., в задоволені якого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 було відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розцінює подану заяву про відвід судді Дідиченко М.А. як зловживанням з боку позивача своїми процесуальними правами.

Якість та ефективність судочинства залежить у першу чергу від належного процесуального законодавства та норм із принципових аспектів процесу в цивільних, кримінальних та адміністративних справах. Держави мають прийняти такі положення у відповідності до статті 6 Конвенції. Процес розроблення проектів таких положень із цього приводу має включати в себе обговорення цих проектів із суддями та адвокатами, не в інтересах кожної з професій, проте з метою забезпечити справедливе судочинство. Також важливим є обговорення законопроектів із користувачами судових послуг. Необхідно, щоб процесуальні норми регулярно підлягали оцінці та оновленню за потребою, а судді, адвокати та користувачі судових послуг залучалися до цього процесу.

КРЄС уважає, що таке законодавство має забезпечити суддів ефективними процесуальними інструментами для дотримання принципів справедливого судочинства та попередження невиправданих затримок і використання незаконної тактики затягування розгляду справи. Таке законодавство має бути усталеним і передбачати чіткі та справедливі строки, проте дозволяти певну гнучкість. (п.п. 11, 12 висновку N (2013)16 Консультативної ради європейських суддів про відносини між суддями та адвокатами).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 43 цього Кодексу, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що представник позивача, подаючи заяву про відвід судді Дідиченко М.А. з викладених вище підстав, вдається до зловживань процесуальними правами, наданими йому, як стороні судового процесу.

Згідно частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, оскільки заява позивача про відвід судді Дідиченко М.А. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/703/19 є завідомо безпідставною, а тому колегія суддів розцінює дії позивача щодо заявлення такої заяви, як зловживання стороною своїми процесуальними правами у відповідності до п.1 частини 2 статті 43 ГПК України, у зв'язку з чим така заява підлягає залишенню без розгляду, а апеляційна скарга підлягає подальшому розгляду в порядку, встановленому ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 20.03.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 20.03.2019 за відсутності представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітас" виконати Договір № 09-17/КП від 01.09.2017 року, укладений між позивачем та відповідачем-1 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" виконати названий правочин у частині поставки, посилаючись на порушення відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" вчиняти будь-які дії по відчуженню будь-яким чином, в тому числі продавати, передавати в заставу через третіх осіб сільськогосподарську продукцію власного виробництва: кукурудзу 3 класу в кількості 7 500 тон, врожаю 2018.

Подана заява обґрунтована тим, що реалізація відповідачем-2 безпосередньо або через комісіонера - відповідача-1 сільськогосподарської продукції, що є предметом договору унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення судом заявлених вимог.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість, а невжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення, яке буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

З урахуванням предмету позову у даній справі - зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітас" виконати Договір № 09-17/КП від 01.09.2017 року, в частині поставки товару, звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, що майно, яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідачів тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачами умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором тощо) причин.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначає, що йому стало відомо, що відповідачем 2 ведуться активні переговори, укладаються договори продажу кукурудзи 3 класу власного виробництва, врожаю 2019 року на експорт та вчиняються інші юридично-значимі дії з продажу кукурудзи 3 класу.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що в результаті реалізації відповідачем 2 сільськогосподарської продукції, що є предметом договору, повністю або в таких об'ємах, унеможливить поставку зернових в рамках виконання договору у разі задоволення позовної вимоги про зобов'язання виконати договір, що істотно ускладнить виконання рішення суду.

Однак, звертаючись до суду із даною заявою, позивач не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить позивач.

Так, позивач не надав відповідних доказів щодо доведеності факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію (відчуження) майна - кукурудзи 3 класу власного виробництва врожаю 2018 року.

Також, заявником не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно може зникнути, зменшитись або погіршитися за якістю, і яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання у подальшому рішення господарського суду.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що договір купівлі-продажу № 09-17/КП від 01.09.2017 в силу додаткової угоди № 2 від 03.08.2018 втратив чинність і сторони звільнились від зобов'язань за ним, у зв'язку з чим, на думку апелянта, є безпідставним та протиправним забезпечення позову.

Тобто, враховуючи заявлені позовні вимоги (щодо зобов'язання виконати договір № 09-17/КП від 01.09.2017 року в частині поставки товару) та наведені в апеляційній скарзі заперечення відповідача, в межах даної справи вирішується питання щодо дії чи припинення договору купівлі-продажу № 09-17/КП від 01.09.2017.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття, у зв'язку з чим заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів дійшла висновку, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений заявником спосіб та імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі їх невжиття, у зв'язку з чим заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 року у справі № 910/703/19 - скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/703/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/703/19 скасувати.

3. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" про забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторг-2004" (01133, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЩОРСА , будинок 31, ідентифікаційний код юридичної особи 33236865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернятко-Полтава" (38831, Полтавська обл., Чутівський район, село Первозванівка, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 62, ідентифікаційний код юридичної особи 37969703) 1 921,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали оскарження у справі № 910/703/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.03.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко