Рішення

від 25.03.2019 по справі 902/101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2019 р. Cправа № 902/101/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , за участю секретаря судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваера" (АДРЕСА_1, 82200; вул. Машинобудівна, 50-К, м. Київ, 03067)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вілар" (вул. Ватутіна, 137, м. Вінниця, 21011)

про стягнення заборгованості 34 309,49 грн.

представники сторін

позивача не з'явився;

відповідача ОСОБА_1, посвідчення адвоката, свідоцтво № 364 від 04.08.2002;

присутні ОСОБА_2 за паспортом;

ОСОБА_3 за паспортом.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваера" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вілар" заборгованості за дистрибуторським договором № 0000000005/18-Д від 16.03.2018 р. в розмірі 34309,49 грн., з яких 32370,02 грн. - основного боргу, 1070,75 грн. - пені, 88,00 грн. - 3% річних та 780,72 грн. - 25% річних за неправомірне користування коштами позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем дистрибуторського договору № 0000000005/18-Д від 16.03.2018 р., в частині проведення розрахунків.

Ухвалою суду від 13.02.2019 позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 10 днів з дня вручення ухвали суду.

25.02.2019 р. до суду надійшла заява № б/н та дати (вхідний суду № 02-1-34/1682/19) про усунення недоліків позовної заяви № б/н від 05.02.2019.

Ухвалою суду від 26.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/101/19 з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 25.03.2019.

07.03.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги в частині основної заборгованості та заперечує в частині стягнення штрафних санкцій.

21.03.2019 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 32370,02 грн.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився. Натомість, 21.03.2019 до суду надійшло клопотання позивача, в якому останній просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2019 визнав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Розглянувши, в судовому засіданні заяву без номеру та дати (вхід. № 02-1-34/2606/19 від 21.03.2019) суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем у відповідності до ст.46 ГПК України, відтак прийнята судом, а справа розглядається з урахування зменшених позовних вимог.

Розглянувши відзив б/н. від 07.03.2019 за підписом представника відповідача, та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1, як представник, наділений повноваженнями на визнання позову, і визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.

При визнанні відповідачем позову суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюються судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.03.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акваера" (позивач, за договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вілар" (відповідач, за договором Дистрибутор) укладено дистрибуторський договір на постачання продукції № 0000000005/18-Д (далі Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Дистрибутору Товар, під наступними знаками для товарів і послуг: ТМ Чистий ключ , ТМ Йодо (надалі - Товар), а Дистрибутор зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість Товару в розмірі, в порядку та в строки, узгоджені Сторонами в даному Договорі, та бере на себе обов'язки по розповсюдженню Товару в повному асортименті згідно Цінового Додатку до даного Договору на обумовлений цим Договором Території та каналах збуту (п. 1.1. Договору).

Дистрибутор зобов'язаний здійснювати продаж Товару дотримуючись річного плану продажу та відповідних щомісячних планів продажу. Плани продажу є невідємними частинами до даного Договору та укладаються у вигляді Додатків до даного Договору в яких Сторонами визначається об'єм продаж, тощо (п.2.1. Договору).

Датою передачі Товару Дистрибутору вважається дата передачі Товару, зафіксована шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін товарно-транспортних та видаткових накладних, які являються приймально-здавальними документами згідно з даним Договором (п. 4.6. Договору).

Дистрибутор зобов'язаний оплатити вартість Товару, отриманого по кожному окремому Замовленні та видатковій накладній, на умовах попередньої оплати або протягом 21 календарних днів з дати передачі Товару Дистрибутору (п. 5.3. Договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем, в рамках Договору, відповідно до видаткових накладних поставлено відповідачу товар на загальну суму 457923,36 грн. (а.с. 18-32).

Судом встановлено, що відповідачем проведено розрахунки за Договором в розмірі 425553,34 грн., що стверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками та договорами взаємозаліку (а.с. 33-94).

Таким чином, неоплаченим залишився товар на суму 32370,02 грн., дана сума визнана відповідачем у відзиві на позовну заяву.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті товару.

До договору дистрибуції застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 32370,02 грн. правомірною та обґрунтованою.

У зв'язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 191, 202, 219, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вілар" (вул. Ватутіна, 137, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 33844746) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваера" (АДРЕСА_1, 82200, код ЄДРПОУ 37262789) 32370,02 грн. основного боргу та 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 27 березня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1, 82200; вул. Машинобудівна, 50-К, м. Київ, 03067)

3 - відповідачу (вул. Ватутіна, 137, м. Вінниця, 21011)