Рішення

від 12.03.2019 по справі 907/649/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.2019 м. Ужгород Справа № 907/649/18

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Петрова Ю.А.

розглянувши позовну заяву Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю Інвестстрой-ЛТД , м. Ужгород про стягнення суми 37720,48грн,

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю №32.01.-12/48 від 09.01.2019;

Від відповідача - не з'явився.

в с та н о в и в :

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з відповідача суми 37720,48грн. заборгованості по орендній платі за користування земельною ділянкою за Договором оренди землі від 25.10.2013 площею 0,1750га за адресою: м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35 з кадастровим номером 2110100000:34:001:0227, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 13, 14, 131-1 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 203, 231, 283, 286 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 206, 271, 284, 286, 288 Податкового кодексу України, Законом України Про оренду землі та Закону України Про оцінку землі .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2018 відкрито загальне позовне провадження у розгляді справи №907/649/18 та призначено підготовче засідання на 04.12.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 15.01.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 року відкладено підготовче засідання на 04.02.2019 р.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 26.02.2019 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2019 року відкладено розгляд справи по суті на 12.03.2019 р.

Представник позивача просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у матеріалах справи доказами. Вказує на те, що 14.07.2014р. Ужгородською міською радою у відповідності до статті 18 Закону України Про оцінку земель та статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування прийнято рішення № 1398 Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода , яким затверджено нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості І м.кв. забудованої території в розрізі економіко - планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту, з урахуванням чого розмір орендної плати повинен сплачуватись, згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, чого відповідачем зроблено не було, а натомість допущено значну заборгованість, яку необхідно сплатити до місцевого бюджету.

У зв'язку із затвердженням технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода від 14.07.2014р. № 1398 та Порядку встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді від 19.02.2015р. № 1651 Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради неодноразово надсилались на адресу відповідача повідомлення про необхідність підписання додаткової угоди до договору оренди землі з метою приведення його до вимог чинного законодавства. Однак, станом на жовтень 2015 року Відповідач не здійснив жодних заходів по перегляду розміру орендної плати за землю, у зв'язку з чим у відповідача станом на день звернення до суду з позовною заявою виникла заборгованість у сумі 37720,48 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з'явився, хоча підготовче провадження судом відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали було надіслано на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву ні у встановлений судом строк, ні потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами..

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 12.03.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестстрой - ЛТД 25 жовтня 2013 року був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір) площею 0,1750 га за адресою: м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35 (кадастровий номер 2110100000:34:001:0227) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Вказаний договір був укладений на підставі рішення XIX сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 02.08.2013р. № 1001 строком на 10 років до 02.08.2023р .

За узгодженими сторонами істотними умовами даного Договору передбачено, що Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно вносити орендне плату за користування земельною ділянкою (п.30 Договору).

Так, відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 770,83 грн.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, відповідачем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за період з 25.10.2013р. по 23.10.2018р. у передбачені договором строки не виконано, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість на загальну суму 37720,48 грн. (у зазначений період Відповідачем жодних проплат здійснено не було).

Згідно пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається щороку зокрема у разі зміни нормативно-грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до положень частини 2 статті 206 Земельного кодексу України, плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 201 1 року будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1. статті 4 Податкового кодексу України закріплено принцип загальність оподаткування , тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України чітко визначено, що базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку встановленого розділом XII Податкового кодексу України (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу XII Податкового кодексу України.

Нормами статті 18 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

14.07.2014р. Ужгородською міською радою у відповідності до вищенаведеної норми та статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування прийнято рішення № 1398 Про затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту міста Ужгорода , яким затверджено нову технічну документацію із нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ужгорода по базовій вартості І м.кв. забудованої території в розрізі економіко - планувальних зон та грошової оцінки сільськогосподарських угідь населеного пункту.

Даний регуляторний акт про затвердження нової нормативно-грошової оцінки землі, на підставі частини 5 статті 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та статті 22 Закону України Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації , опубліковано в місцевій газеті Ужгород 14.07.2015р.

Пунктом 1 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

З урахуванням вищенаведеного, розмір орендної плати повинен сплачуватись, згідно нормативно-грошової оцінки чинної на день справляння податків, що Відповідачем зроблено не було.

У зв'язку із затвердженням технічної документації по нормативній грошовій оцінці земель населеного пункту м. Ужгорода від 14.07.2014р. № 1398 та Порядку встановлення ставок орендної плати у м. Ужгороді від 19.02.2015р. № 1651 Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради неодноразово надсилались на адресу Відповідача повідомлення про необхідність підписання додаткової угоди до договору оренди землі з метою приведення його до вимог чинного законодавства (Лист №24.01-12/1339 від 19.06.15, №24.01.-12/2434 від 22.10.15).

Відповідно до пункту 27 Орендодавець (Позивач) має право в односторонньому порядку вносити зміни до даного Договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставок земельного податку та ставок орендної плати відповідно до змін чинного законодавства.

У зв'язку із ухиленням Відповідача від перегляду умов Договору щодо розміру орендної плати, 22.10.2015р. Позивачем було реалізоване право, передбачене пунктом 27 Договору, на односторонню зміну даного Договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом викладення відповідних пунктів Договору в новій редакції.

Так, згідно нової редакції пункту 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 7054,10 грн. (сім тисяч п'ятдесят чотири грн. 10 коп.) Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до відповідача з претензією 15.03.2016р. та 26.12.2017р. про погашення заборгованості по орендній платі № 24.01- 13/114 та № 24.01-13/211. Однак, жодної відповіді на вказані претензії Департаментом міського господарства не отримано .

Враховуючи те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Аналогічні положення містяться у ст. 13 Закону України «Про оренду землі» .

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Матеріалами справи (Акт приймання-передачі земельної ділянки від 25.10.2014р.) підтверджується факт передачі відповідачу в оренду земельну ділянку, яка знаходиться площею 0,1750 га за адресою: м. Ужгород, вул. Електрозаводська, 35 для користування протягом спірного періоду, а відповідачем не надано суду доказів протилежного.

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до положень частини 2 статті 206 Земельного кодексу України, плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 201 1 року будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1. статті 4 Податкового кодексу України закріплено принцип загальність оподаткування , тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України чітко визначено, що базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку встановленого розділом XII Податкового кодексу України (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу XII Податкового кодексу України.

Нормами статті 18 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата, із зазначенням її розмірів, індексації, способу та умов розрахунку є істотною умовою договору оренди землі.

Статтею 21 вищевказаного Закону встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачене договором оренди.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до вищезазначених норм Позивачем було реалізоване право, передбачене пунктом 27 Договору, на односторонню зміну даного Договору при зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом викладення відповідних пунктів Договору в новій редакції.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. п. 9-11 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати за договором на момент розгляду справи настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості по Договору оренди земельної ділянки від 25.10.2013р. станом на 23.10.2018р. та визнано його таким, що відповідає положенням названих вище норм законодавства та умовам укладеного з відповідачем договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем контррозрахунку заявленої до стягнення з нього суми боргу не надано, належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №907/649/18 підлягають задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 37720,48 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестстрой - ЛТД (код ЄДРПОУ: 38102734, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, Електрозаводська, 35) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ: 36541721, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Поштова,3) заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 25.10.2013р. в розмірі - 37 720,48 грн. (тридцять сім тисяч сімсот двадцять гривень 48 коп.). зі сплати орендної плати, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 25.03.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі