Рішення

від 21.03.2019 по справі 917/1617/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 Справа № 917/1617/18

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680; адреса для листування: Виробничий підрозділ "Знам'янська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", вул. Жовтнева, 10, м. Знам'янка, Кіровоградська обл., 27400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукмонолітбуд", вул. Макаренка, 5, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600

про стягнення 24970,00 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач/ АТ "Українська залізниця") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукмонолітбуд" (далі - відповідач/ ТОВ "Кременчукмонолітбуд") 24970,00 грн. штрафу. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем при заповненні залізничної накладної невірно вказано масу вантажу.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 26.02.2019.

Ухвалою від 26.02.2019 суд відклав розгляд справи на 21.03.2019.

В судове засідання 26.02.2019 сторони не з'явилися.

Копії ухвали суду від 26.02.2019 були направлені 28.02.2019 на адреси місцезнаходження сторін вказані у позовній заяві, що підтверджується вихідним штампом загального відділу суду.

Згідно даних розміщених на сайті ПАТ "Укрпошта" (https://a.ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku_UA.html?barcode=) копія ухвали суду від 26.02.2019 вручена позивачу 19.03.2019 (поштове відправлення № 3600114101506) та не вручена відповідачу з інших причин 09.03.2019 (поштове відправлення № 3600114101514).

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню ТОВ "Кременчукмонолітбуд", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив, в зв'язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Рішення приймається в порядку ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За накладною № 44679629 зі станції Кременчук Південної залізниці відповідач відправив на адресу ПАТ "ОГХК", станція призначення Вільногірськ Придніпровської залізниці, два вагона з вантажем щебінь, зазначивши в накладній масу вантажу 137700 кг (графа 24), зокрема: у вагоні № 66953423 - 68700 кг, тара 22200 кг; у вагоні № 66817560 - 69000 кг, тара 22400 кг (копія накладної - в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що в процесі перевезення вантажу 29.10.2018 на проміжній залізничній станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у вказаних вагонах та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що в цей же день складено комерційний акт № 410006/249 (далі - комерційний акт).

Відповідно до комерційного акта виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у накладній.

Так, у вагоні № 66953423 відповідно до накладної маса вантажу складає 68700 кг, тара - 22200, у комерційному акті: брутто - 79150 кг, нетто - 56950 кг, тара - 22200 кг; різниця проти накладної в сторону зменшення складає 11750 кг.

У вагоні № 66817560 відповідно до накладної маса вантажу складає 69000 кг, тара - 22400, у комерційному акті: брутто - 78600 кг, нетто - 56200 кг, тара - 22400 кг; різниця проти накладної в сторону зменшення складає 12800 кг.

В розділі Є комерційного акту станцією призначення Вільногірськ зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти акта не виявлено.

В підтвердження вказаного позивачем також надано копії протоколу зважування партії завантажених вагонів від 29.10.2018 та протоколу переважування завантажених вагонів від 02.11.2018.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки вагонні ваги, на яких здійснювалося зважування 29.10.2018 на станції Знам'янка пройшли держповірку 30.09.2018. (а.с.16-17).

В комерційному акті засвідчено, що вагони з глухими торцевими стінками, люки щільно закриті. Слідів втрати та крадіжки немає. Вказане підтверджується актами загальної форми станції Знам'янка № 86927 та № 86928 від 29.10.2018, якими встановлено, що у вагонах навантаження пагорбоподібне, нижче бортів 400-600 мм; слідів втрати та крадіжки вантажу немає; глухі торцеві стінки люка щільно закриті.

Відповідно до залізничної накладної № 44679629 відправником вантажу є ТОВ "КМБ", код ЄДРПОУ 34957779 (відповідач); маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці (підтверджується графою 24 перевізних документів), завантаження проводилося вантажовідправником.

Посилаючись на те, що відповідачем було неправильно зазначено в накладній масу вантажу, позивач на підставі ст. 122, ст. 118 Статуту залізниць України нарахував відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати 24970,00 грн.

Вказану суму штрафу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Господарський кодекс України у ч. 5 ст. 307 передбачає, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за N457 на виконання вимог ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Господарський кодекс України у ч. 1. ст. 181 передбачає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Таким чином, залізнична накладна від 24.10.2018 за № 44679629 є підтвердженням укладення між позивачем та відповідачем письмового договору перевезення у спрощений спосіб.

Згідно із п. 4.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за N644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 863/5084, заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил, відповідно до якого представник відправника особисто в накладній заповнює графу 24 "Маса вантажу, визначена відправником".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

У ст. 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статут залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що з метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу, вказаної у накладній, фактичній масі комерційний акт має бути в обов'язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів. Залучення інших осіб для підписання комерційного акту не є обов'язком, проте не може замінити наявність обов'язкових підписів.

Суд зазначає, що відповідач жодних заперечень на позов не надав, проте, відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Так, на підтвердження невідповідності маси вантажу у вагонах № 66817560 та № 66953423 позивач посилається на комерційний акт № 410006/249 від 29.10.2019, складений на станції слідування Знам'янка, який у розділі "Д" підписано начальником станції ОСОБА_1, заступником начальника станції ОСОБА_2 та представником станції ОСОБА_3

Проте, в порушення вимог п. 10 Правил складання актів, вказаний комерційний акт у розділі "Д" не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Посилання у розділі "Д" комерційного акту на те, що по штатному розкладу станції зав. вантажним двором відсутній, суд до уваги не приймає, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин, так само не надано доказів надання заступнику начальника станції ОСОБА_2 повноважень на підписання комерційних актів (в матеріалах справи відсутня посадова інструкція).

Крім цього, судом встановлено, що у розділі "Є" комерційного акту зроблено відмітку станції призначення Вільногірськ наступного змісту "Під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено". Вказана відмітка підписана двома працівниками станції (начальником станції та працівником станції ОСОБА_4В.), а також представником одержувача та скріплена штемпелем станції призначення.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

З вказаного випливає, що відмітка у розділі "Є" комерційного акту теж в обов'язковому порядку має засвідчуватися підписами начальника станції (його заступника), начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівника станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувача, оскільки він брав участь у перевірці.

Як зазначено вище, відмітка у розділі "Є" комерційного акту не містить обов'язкового реквізиту - підпису начальника вантажного району. Натомість, зроблена відмітка від руки "за штатним розписом відсутній". При цьому, позивач у позовній заяві не наводить жодних пояснень щодо відсутності такого реквізиту у комерційному акті і матеріали справи не містять доказів на підтвердження відсутності у штатному розписі станції Вільногірськ посади начальника вантажного району.

Крім цього, суд зазначає, що відсутність у штатному розписі станції призначення посади начальника вантажного району не є підставою для підписання комерційного акта лише двома працівниками станції Вільногірськ.

За змістом частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.

Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Судом врахована правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 по справі № 916/2450/17.

Отже, суд дійшов висновку, що комерційний акт № 410006/249 від 29.10.2019 не може бути прийнятим в якості доказу, який засвідчує обставини неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній (неналежний доказ), та відповідно не може бути підставою для матеріальної відповідальності відповідача у вигляді сплати нарахованого позивачем штрафу.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог, а відтак і відмову у задоволенні позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 25.03.2019.

Суддя О.С. Семчук