Ухвала

від 27.03.2019 по справі 140/857/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

27 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/857/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., вивчивши заяву Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю УА Брук про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2019 о 09 год. 30 хв. Головне управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, заявник) звернулося до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю УА Брук (далі - ТзОВ УА Брук , відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява обґрунтована тим, що 26.03.2019 заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі вимог підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, відповідно до якого застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ УА Брук . Підставою для застосування такого арешту стало те, що ГУ ДФС у Волинській області видано наказ від 13.03.2019 №970 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ УА Брук , однак, після пред'явлення службових посвідчень та направлень на перевірку від 25.05.2019 №933,№934 та №935, посадова особа ТзОВ УА Брук директор ОСОБА_1 відмовив в допуску посадових осіб ГУ ДФС у Волинській області до проведення виїзної планової перевірки, тому заявник просить підтвердити обґрунтованість застосування до відповідача умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за заявою Головного управління ДФС в Волинській області слід відмовити з наступних мотивів підстав.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

Також, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816 (далі - Порядок №632).

Так, згідно з підпунктом 3 пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №632 арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку №632.

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІV Порядку №632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що ТзОВ УА Брук зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в ГУ ДФС у Волинській області як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.4-7).

На підставі статті 77 ПК України ГУ ДФС у Волинській області прийнятий наказ від 13.03.2019 №970 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ТзОВ УА Брук з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, тривалістю 10 робочих днів із 26.03.2019 (а.с.9).

25.03.2019 заявником було виписані направлення на перевірку №933, №934 та №935 якими проведення перевірки доручено головним державним ревізор-інспекторам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.10-12).

26.03.2019 головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_2 та ОСОБА_4 складено акт №178/14-01/36347599 про відмову у допуску до проведення документальної планової перевірки ТзОВ УА Брук (а.с.13).

26.03.2019 о 16 год. 00 хв. заступником начальником ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким до ТзОВ УА Брук застосовано умовний адміністративний арешт майна (а.с.8). Підставою для прийняття такого рішення стало те, що посадова особа ТзОВ УА Брук директор ОСОБА_1 відмовив в допуску посадових осіб ГУ ДФС у Волинській області до проведення виїзної планової перевірки.

В той же час, згідно даних КП Діловодство спеціалізованого суду судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю УА Брук 25.03.2019 року за вх. № 4462/19 звернулось з адміністративним позовом до ГУ ДФС в Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу №970 від 13.03.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю УА Брук , код ЄДРПОУ 36347599.

Згідно з частиною четвертою статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право виникає у разі, коли платник податків не погоджується із рішенням податкового органу, що стало підставою для виникнення обставин для винесення відповідного подання.

В контексті приписів 283 КАС України спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, наведених у статті 283 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом, а й встановленою судом наявністю спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України Про особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби № 149/11/13-11 від 02.02.2011 року, яка на час виникнення спірних правовідносин не зазнала змін.

У постанові від 25 січня 2019 року у справі №808/2981/14 Верховний Суд зазначив, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, визначених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 06.07.2005 року №2747-IV), може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Таким чином, на даний час відповідачем оскаржено законність винесення наказу №970 від 13.03.2019 про проведення документальної планової виїзної перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність у спірних правовідносинах спір про право, тобто предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме платник податків заперечує проти законності видання наказу на проведення перевірки, що унеможливлює розгляд заяви в порядку розгляду окремої категорії термінових справ.

Керуючись статтями 243, 248, 270, 283 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС в Волинській області у відкритті провадження за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю УА Брук про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Копію ухвали справі надіслати заявнику разом із заявою та доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити заявнику право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Суддя С.Ф. Костюкевич