Рішення

від 25.03.2019 по справі 200/1989/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 р. Справа№200/1989/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Автоінтерстрой

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2019 року № 0000141413, № 0000151413

за участю:

представника позивача: Наумової О.М., за орд. від 25.01.2019 року,

представника відповідача: Пономарьова А.О., за дов. від 12.03.2018 року

Товариство з обмеженою відповідальністю Автоінтерстрой звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання скасування податкових повідомлень-рішень області від 04 січня 2019 року № 0000151413 на суму 425058,75 гривень та від 04 січня 2019 року № 0000141413 на суму 647387,50 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків фіскального органу, викладених в акті документальної планової виїзної перевірки № 1390/05-99-14-13-33620522 від 04 грудня 2018 року про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2, статті 44 розд. ІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.3 розд. ІІІ П(С)БО №1, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013р. № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за 336/22868, ч. 2 ст. 3 розд. І, ч.1 ст.11 розд. ІV Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які призвели до порушення підпункту 34.1.1 пункту 134.1 статті 134 розд. ІІІ Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за всього на суму 1889150 грн., в тому числі, за 2016 рік на суму 1889150 грн. в результаті чого занижено значення рядка 06 Податок на прибуток декларації з податку на прибуток на загальну суму 340047 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 340047 грн.

Також встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по операціям з ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ на загальну суму 517 910 грн., в тому числі: за травень 2016 року на суму 49167 грн., за вересень 2016 року на суму 268743 грн., за жовтень 2016 року на суму 200 000 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 517910 грн., в тому числі: за червень 2016 року на суму 22442 грн., за липень 2016 року на суму 26725 грн., за вересень 2016 року на суму 268743 грн., за жовтень 2016 року на суму 198377 грн., за листопад 2016 року на суму 1623 грн.

Сутність порушень, визначених при проведенні документальної планової виїзної перевірки полягає у безпідставному документальному оформленні нереальних господарських операцій з трьома контрагентами позивача ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ з придбання будівельних матеріалів. Обумовлюючи наведений висновок, податковий орган зазначає, що первинними документами по господарських операціях із вказаними контрагентами не підтверджується факт отримання позивачем товару, отже, фактично відповідачем встановлено юридичну дефектність первинних документів.

Позивач зазначає, що всі господарські операції з його з контрагентами підтверджуються договорами та належно оформленими первинними документами.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 04 грудня 2018 року неправомірними, а винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення від 04.01.2019 року № 0000151413 та № 0000141413 просить скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 лютого 2019 року.

21 лютого 2019 року підготовче засідання відкладено на 11 березня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року підготовче провадження закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25 березня 2019 року.

Відповідачем надано письмовий відзив від 16.08.2018р. (том 2, а.с. 43-64). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що до перевірки позивачем надано первинні документи, які відповідач вважає дефектними, тому поставки будматеріалів носять нереальний характер.

Вважає що, отримання податкових накладних та інших первинних документів від контрагентів: ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ не підтверджує факт постачання товарів, і не дає законне право на отримання податкового кредиту та не підтверджує витрати позивача. Фактично первинні документи мають дефекти: зазначений в них зміст не відповідає податковій інформації стосовно контрагентів позивача. Наведене свідчить, на думку відповідача, про маніпулювання показниками податкової звітності з метою заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет. Таким чином, можливо зробити висновок про можливі порушення податкового законодавства та залучення ТОВ Автоінтерстрой до схеми формування штучного податкового кредиту.

В результаті вищезазначеного, вважає, що податкові накладні, складені ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ не дають право позивачу на податковий кредит, так як зазначене в таких податкових накладних не підтверджується даними операцій постачання та надання послуг, задекларованих всіма контрагентами.

За таких обставин вважає податкові повідомлення-рішення від 04.01.2019 року № 0000151413 та № 0000141413 правомірними.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автоінтерстрой є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 33620522, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 23).

Позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 23 зв. бік).

Фахівцями Головного управління ДФС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Автоінтерстрой з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що складено акт від 04 грудня 2018 року № 1390/05-99-14-13-33620522 (том 1, а.с. 52-112).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.2, статті 44 розд. ІІ Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, п.3 розд. ІІІ П(С)БО №1, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 07.02.2013р. № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за 336/22868, ч. 2 ст. 3 розд. І, ч.1 ст.11 розд. ІV Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які призвели до порушення підпункту 34.1.1 пункту 134.1 статті 134 розд. ІІІ Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток за всього на суму 1889150 грн., в тому числі, за 2016 рік на суму 1889150 грн. в результаті чого занижено значення рядка 06 Податок на прибуток декларації з податку на прибуток на загальну суму 340047 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 340047 грн., а також порушення позивачем пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по операціям з ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ на загальну суму 517 910 грн., в тому числі: за травень 2016 року на суму 49167 грн., за вересень 2016 року на суму 268743 грн., за жовтень 2016 року на суму 200 000 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму 517910 грн., в тому числі: за червень 2016 року на суму 22442 грн., за липень 2016 року на суму 26725 грн., за вересень 2016 року на суму 268743 грн., за жовтень 2016 року на суму 198377 грн., за листопад 2016 року на суму 1623 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Слід зазначити, що в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що позивачем завищено податковий кредит по податкових накладних, складених контрагентами позивача фактично через відсутність об'єкта оподаткування з ПДВ. Первинними документами по господарських операціях із вказаними контрагентами не підтверджується факт отримання позивачем товару, тобто відповідачем встановлено юридичну дефектність первинних документів.

На думку відповідача, отримана ним податкова інформація стосовно контрагентів свідчить про нереальність здійснення операцій придбання позивачем ТМЦ у постачальників.

При цьому, спірним питанням даної справи є наявність у позивача права на формування складу податкового кредиту з ПДВ та висновків відповідача щодо заниження податку на прибуток у випадку безтоварних чи нереальних, на думку відповідача угодах з контрагентами ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ .

На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 1390/05-99-14-13-33620522 від 04 грудня 2018 року фіскальним органом 04 січня 2018 року винесені спірні податкові повідомлення-рішення: № 0000151413 про дона рухання податку на прибуток у сумі 340047,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 85011,75 гривень, а усього на суму 425058,75 гривень та № 0000141413 про донарахування сум податку на додану вартість на суму 517910,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 129477,50 гривень, а усього у сумі 647387,50 гривень (том 1, а.с. 113-116).

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ВЕСТ ЛІДЕР (постачальник) було укладено договір № 25-1/05-16 від 25.05.2016р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити покупцю непродовольчі товари (том 1, а.с. 117-118). Найменування, асортимент, кількість, ціна товару визначаються за домовленістю сторін і вказуються у видаткових накладних. Поставка за даним договором є оптовим продажем товару.

Всього ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ВЕСТ ЛІДЕР на адресу позивача було поставлено будівельних товарів на загальну суму 295 000,00 грн.

На виконання вказаного договору поставки ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ВЕСТ ЛІДЕР були виписані видаткові накладні: № РН-0525/02 від 25.05.2016р. на суму 60 000,78 грн.; № РН-0526/01 від 26.05.2016р. на суму 75 927,58 грн.; № РН-0526/02 від 26.05.2016р. на суму 63 819,40 грн.; № РН-0527/01 від 27.05.2016р. на суму 95 252,24 грн. (том 1, а.с. 119-122).

На виконання умов вищевказаного договору позивач 27.05.2016р. на користь постачальника сплатив кошти у сумі 295 000,00грн., що підтверджується банківською випискою (том 1, а.с. 123-153).

Крім того, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ВЕСТ ЛІДЕР виписало наступні податкові накладні: № 190 від 25.05.2016р. на суму ПДВ 10000,13грн.; № 191 від 26.05.2016р. на суму ПДВ 12 654,60 грн.; № 192 від 26.05.2016р. на суму ПДВ 10 636,57 грн.; № 193 від 27.05.2016р. на суму ПДВ 15 875,37 грн., які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції (том 1, а.с. 154-162).

Також судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС (постачальник) 10.09.2016р. було укладено договір поставки № 10-1/09-16 (том 1, а.с. 163-165).

Відповідно до умов вказаного договору з урахуванням протоколу розбіжностей від 10.09.2016р. (том 1, а.с. 166), що є невід'ємною частиною договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари, а саме: будівельні матеріали, визначені в п.1.2. цього договору.

Всього ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС на адресу позивача було поставлено товару на загальну суму 1 612 459,05 грн.

На виконання умов цього договору ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС були виписані наступні видаткові накладні: № РН-0928/13 від 28.09.2016р. на суму 371 532,00 грн.; № РН-0930/27 від 30.09.2016р. на суму 10 590,17 грн.; № РН-0930/31 від 30.09.2016р. на суму 20 185,32 грн.; № РН-0930/32 від 30.09.2016р. на суму 506 413,24 грн. № РН-0930/25 від 30.09.2016р.на суму 373 318 ,00грн. № РН-0930/26 від 30.09.2016р. на суму 9 838,25 грн.; № РН-0930/28 від 30.09.2016р. на суму 280 472,32 грн.; № РН-0930/29 від 30.09.2016р. на суму 26 872,32 грн.; № РН-0930/30 від 30.09.2016р. на суму 13 237,43 грн (том 1, а.с. 167-175).

Постачальником виписані податкові накладні: №104 від 28.09.2016 р. на суму ПДВ 61 922,00 грн.; № 96 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 62 219,67 грн.; № 97 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 1 639,71 грн.; № 98 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 1 765,03 грн.; № 99 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 46 745,39 грн.; № 100 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 4 478,72 грн.; №101 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 2 206,24 грн.; №102 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 3 364,22 грн.; №103 від 30.09.2016 р. на суму ПДВ 84 402,21 грн., які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції (том 1, а.с. 176-199).

Оплата відбулася наступним чином. Між позивачем, ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС та ТОВ ФІНАНСОВИЙ РУБІН був укладений договір про відступлення права вимоги №13/09 від 23.09.2016р. (том 1, а.с. 200-201).

Відповідно до умов п. 1.2. цього договору ТОВ ФІНАНСОВИЙ РУБІН (новий кредитор) одержує право (замість первісного кредитора - ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС ) вимагати від боржника (позивач) належного виконання зобов'язання за основним договором поставки № 10-1/09-16 від 10.09.2016р. оплату на суму: 1 612 459,05 грн.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №13/09 від 23.09.2016р. позивач здійснив оплату за товар перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ ФІНАНСОВИЙ РУБІН , про свідчить банківська виписка (том 1, а.с. 202-210).

Крім того, судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ (постачальник) 05.09.2016р. було укладено договір поставки товарів № 458/28 (том 1, а.с. 211-212).

На виконання вищевказаного договору на адресу позивача постачальником був поставлений товар на суму 1 200 000,00 грн. відповідно до видаткових накладних: № 84 від 28.12.2016р. на суму 382 780,00 грн.; № 85 від 28.12.2016р. на суму 537 977,70 грн.; № 86 від 28.12.2016р. на суму 79 242,30 грн.; № 90 від 28.12.2016р. на суму 200 000,00 грн. (том 1, а.с. 213-216).

Також ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ виписані наступні податкові накладні: № 84 від 28.12.2016 р. на суму ПДВ-63 796,67грн; № 85 від 28.12.2016 р. на суму ПДВ-89 662,95грн.; № 86 від 28.12.2016 р. на суму ПДВ-13 207,05грн.; № 90 від 28.12.2016 р. на суму ПДВ-33 333,33грн., які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції (том 1, а.с. 214-228).

На оплату договору поставки між позивачем, ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ та ТОВ МАЕРС був укладений договір про відступлення права вимоги № 590/30 від 29.12.16р. (том 1, а.с. 229-230).

Відповідно до п. 1.2. цього договору ТОВ МАЕРС (новий кредитор) одержує право (замість первісного кредитора - ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ ) вимагати від боржника (позивач) належного виконання зобов'язання за основним договором поставки товарів № 458/28 від 05.09.2016р., оплату на суму 1 200 000,00 грн.

Відповідно до умов вищевказаного договору про заміну сторони позивач здійснив оплату за товар перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ МАЕРС , що підтверджується випискою обслуговуючого банку (том 1, а.с. 151 зв. бік, 153 зв. бік).

Таким чином, наданими до матеріалів справи документами позивач підтвердив свої фактичні взаємовідносини з ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентами ТОВ БК ВЕСТ ЛІДЕР , ТОВ ГРЕЙДЕР ПЛЮС , ТОВ ЛІЛІ-РОУЗ , які на момент спірних правовідносин були зареєстровані платниками ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідача та зареєстровані в ЄРПН.

Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2019 року № 0000151413 на суму 425058,75 гривень та від 04 січня 2019 року № 0000141413 на суму 647387,50 гривень.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Автоінтерстрой (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8, код ЄДРПОУ 33620522) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2019 року № 0000141413, № 0000151413 - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 04 січня 2019 року № 0000141413 на суму 647387,50 гривень, № 0000151413 на суму 425058,75 гривень.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Автоінтерстрой (код ЄДРПОУ 33620522) судові витрати з судового збору у розмірі 16086 (шістнадцять тисяч вісімдесят шість) гривень 70 копійок.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в присутності представників сторін 25 березня 2019 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.