Рішення

від 27.03.2019 по справі 826/2076/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2019 року № 826/2076/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсклімат" до Державної фіскальної служби України про зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ (далі - позивач та/або ТОВ АЙСКЛІМАТ ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач та/або ДФС України) та просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 року №455722/39771291, від 21.12.2017 року №455773/39771291, від 21.12.2017 року №455774/39771291 про відмову у реєстрації податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ податкові накладні від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111 з дати подання на реєстрацію.

Мотивуючі позовні вимоги позивач зазначає, що для спростування доводів відповідача ним було надано пояснення щодо невідповідності обсягів постачання обсягом придбання по товарах згідно УКТ ЗЕТ , а також первинні документи, перелік яких передбачений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, однак останні були протиправно не враховані ДФС України, що мало своїм наслідком прийняття контролюючим органом рішень від 21.12.2017 року №455722/39771291, від 27.12.2017 року №455773/39771291, від 27.12.2017 року №455774/39771291 про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, ТОВ АЙСКЛІМАТ вказує, що рішення ДФС України від 21.12.2017 року №455722/39771291, від 21.12.2017 року №455773/39771291, від 21.12.2017 року №455774/39771291 про відмову у реєстрації податкових накладних не містять в собі чітких підстав для відмови в реєстрації податкових накладних.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ направлено до Державної фіскальної служби податкові накладні від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111.

Реєстрація вказаних податкових накладних зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із тим, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам з УКТ ЗЕД. Запропоновано пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

З метою розблокування податкової накладної №95 від 17.11.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ направлено засобами електронного зв'язку наступні документи: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ПН/РК, реєстрація якої/якого зупинено, видаткову накладну №1772 від 17.11.2017 року, рахунок на оплату №1385 від 09.08.2017 року, банківська виписка про рух коштів по рахунку, видаткова накладна №82530 від 24.10.2017 року, видаткова накладна №7043 від 26.10.2017 року, банківська виписка про рух коштів по рахунку, видаткова накладна №75 від 28.07.2017 року, банківська виписка про рух коштів.

Крім того, надано пояснення, що основний вид діяльності підприємства код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Для здійснення реалізації матеріалів та комплектуючих товарів для вентиляції та кондиціювання, підприємство здійснює закупівлю необхідних матеріалів у дилерів та виробників.

Комісією ДФС прийнято рішення №455772/39771291 від 21.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №95 від 17.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1).

З метою розблокування податкової накладної №96 від 17.11.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ направлено засобами електронного зв'язку наступні документи: повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по ПН/РК, реєстрація якої/якого зупинено, видаткову накладну №1771 від 17.11.2017 року, рахунок на оплату №1959 від 06.11.2017 року, видаткова накладна від 24.11.2017 року, видаткова накладна №81498 від 05.10.2017 року, видаткова накладна №82530 від 24.10.2017 року, видаткова накладна №РН-0071 від 25.10.2017 року, видаткова накладна №9 від 31.08.2017 року, видаткова накладна №КИ-1702 від 11.09.2017 року, видаткова накладна КИ-1702/1 від 29.09.2017 року; видаткова накладна №00СИ00007 від 02.02.2017 року, банківські виписки за перод придбання та постачання товарів завірені банком.

Комісією ДФС прийнято рішення №455773/39771291 від 21.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №96 від 17.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

З метою розблокування податкової накладної №111 від 20.11.2017 року позивачем подано наступні документи: пояснення, що основний вид діяльності підприємства код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Для здійснення реалізації матеріалів та комплектуючих товарів для вентиляції та кондиціювання, підприємство здійснює закупівлю необхідних матеріалів у дилерів та виробників та первинні документи: видаткова накладна №1794 від 20.11.2017 року, рахунок на оплату №2037 від 17.11.2017 року, банківська виписка про рух коштів по рахункам, видаткова накладна №131 від 20.11.2017 року, банківська виписка про рух коштів по рахункам.

Комісією ДФС прийнято рішення №455774/39771291 від 21.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №111 від 20.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №3).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно приписів пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Приписами пункту 200.10 статті 200 ПК України встановлено, зокрема, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як слідує з квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючий орган дійшов до висновку про необхідність їх зупинення на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із тим, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарам з УКТ ЗЕД. Запропоновано пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567 визначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду справи відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження наявності ознак у позивача визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН та з огляду на подання ТОВ АЙСКЛІМАТ документів з метою реєстрації податкової накладної, суд приймає до уваги позицію позивача про надання ним всіх документів з метою розблокування податкових накладних.

Разом з тим, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Позивачем під час розгляду справи надано первинні документи, які не дають суду підстави сумніватися щодо здійснення ТОВ АЙСКЛІМАТ господарської операції.

При цьому, з аналізу оскаржуваних рішень контролюючого органу не вбачається, які саме документи, на думку відповідача, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У свою чергу, абзацом другим Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі по тексту - Постанова №190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом третім Постанови №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації розрахунку коригування податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №825/849/17.

Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для відмови в реєстрації податкових накладних від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано контролюючому органу необхідні документи для реєстрації податкових накладних від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111, а тому, спірні рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню і, як наслідок, наявні підстави для реєстрації податкових накладних від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ податкові накладні від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111 з дати подання їх на реєстрацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 3524 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

В частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.12.2018 року у справі №826/856/18.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги 02/02/18 від 02.02.2018 року, укладений із адвокатом Крепель Дмитром Ігоровичем, опис робіт (послуг) виконаних адвокатом згідно договору 02/02/18 від 02.02.2018 року, рахунок - фактуру №06 від 22.02.2018 року, акт приймання - передачі виконаних робіт (послуг) від 22.02.2018 року, виписка за особовим рахунком.

Відповідно до акта прийняття-передачі за договором про надання правової допомоги 02/02/18 від 02.02.2018 року вбачається, що вартість правничої допомоги, а саме: надання правової допомоги щодо підготовки позовної заяви в Окружний адміністративний суд міста Києва, подання матеріалів адміністративної справи №826/2076/18 до Окружного адміністративного суду міста Києва, надання правової допомоги щодо представництва та захисту інтересів товариства в суді, підготовка інших необхідних процесуальних документів становить 5500 грн.

В матеріалах справи міститься виписка по рахунку з якого слідує, що позивачем сплачено витрати у розмірі 5500 грн. на правничу допомогу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 опису робіт (послуг) виконаних адвокатом згідно договору від 02.02.2018 року ним здійснювалися ознайомлення із наданими замовниками матеріалами та аналіз нормативно-правових актів, що регулюють виниклі правовідносини, судової практики тощо та становить 1 год. - 1000 грн.

Натомість у пункті 3 опису робіт (послуг), виконаних адвокатом згідно договору від 02.02.2018 року, адвокатом здійснювалася підготовка матеріалів та складання позовної заяви до суду 2, 5 год, - 2500 грн.

Суд звертає увагу, що пункти 1 та 3 частково дублюють один одного. Крім того, на думку суду, витрати згідно зазначених пунктів у розмірі 3500 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Також, згідно пункту 5 опису робіт (послуг) виконаних адвокатом згідно договору від 02.02.2018 року надавалися послуги із сортування копій документів відповідно до нумерації додатків до позовної заяви (в тому числі для відповідачів) та зшивання документів для подання в суд і становить 30хв, -500 грн.

На думку суду, вказаний пункт фактично дублює пункт 3 опису робіт (послуг) виконаних адвокатом згідно договору від 02.02.2018 року, оскільки підготовка матеріалів та позовної заяви включає в себе формування безпосередньо позовної заяви та доданих до неї документів, а також їх виготовлення та роздрукування.

Також суд вважає, що сортування копій документів відповідно до нумерації додатків до позовної заяви (в тому числі для відповідачів) та зшивання документів для подання в суд не мали вплив на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навичок.

Аналогічного висновку суд дійшов в частині пункту 4, яким передбачено, виготовлення позовної заяви, додатків до неї, роздрукування позову із додатками в суд, а також відповідачу - 1 та відповідачу - 2 (30хв, - 500 грн.)

Крім того, щодо зазначеного пункту опису робіт (послуг) виконаних адвокатом згідно договору від 02.02.2018 року, слід вказати, що ним передбачено роздрукування позову із додатками до суду відповідачу - 1 та відповідачу - 2 не менше 200 аркушів.

Натомість, в даній адміністративній справі відповідач по справі є один - Державна фіскальна служба України.

Крім того, позовна заява та додані до неї матеріали складаються із 63 аркушів, таким чином послуги з виготовлення позовної заяви, додатків до неї, роздрукування позову із додатками в суд, а також відповідачу не може становити 1000 грн., як зазначено в описі робіт (послуг) виконаних адвокатом згідно договору від 02.02.2018 року.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2500 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гатне, вул. Курганна, б. 32, кв. 1, код ЄДРПОУ 39771291) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 року №455722/39771291, від 21.12.2017 року №455773/39771291, від 21.12.2017 року №455774/39771291 про відмову у реєстрації податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ податкові накладні від 17.11.2017 року №95, від 17.11.2017 року №96, від 20.11.2017 року №111 - з дати подання їх на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЙСКЛІМАТ (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, село Гатне, вул. Курганна, б. 32, кв. 1, код ЄДРПОУ 39771291) судові витрати в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Бояринцева